Історія нафтогазовидобування на Близькому і Середньому Сході
Загальний опис
Величезні прибутки, які давала нафтова галузь, і значні перспективи застосування нафтопродуктів на транспорті та в промисловості стимулювали інтенсивні пошуки нових потужних родовищ у країнах, де були численні свідчення про давній видобуток і застосування нафти. Серед територій, потенційно багатих на нафту, найбільшу увагу привертали Персія (Іран) та межиріччя Тигру і Євфрату (Ірак). Пошукові роботи на Середньому Сході розпочалися 1853 р., але протягом навдивовиж тривалого часу геологічні експедиції (здебільшого англійські) не мали успіху.
Відкриття великої перської (іранської) нафти пов'язано з ім'ям золотошукача В. Д'Арсі. Його капітали виникли на золотих рудниках Австралії. 1882 р. брати Моргани відкрили золоте родовище у штаті Квінсленд, давши йому ім'я . Задля з'ясування глибини розповсюдження золотої жили Моргани заклали на схилі золотої гори штольню, яка не перетнулася із золотим покладом (довжину штольні помилково прийняли недостатньою, оскільки вважалося, що жила йде майже вертикально). Упевнені в наявності лише обмежених поверхневих покладів, брати Моргани 1886 р. продали родовище золотошукачеві В. Д'Арсі, який уже за три роки став найбагатшою людиною континенту. Він виїхав з Австралії й оселився в Лондоні.
Важко пояснити, з яких міркувань В. Д'Арсі, замість спокійного й розкішного життя серед фінансової еліти Британії, обрав ризиковані пошуки нафти в Персії й уклав у них усі свої капітали. 1900 р. В. Д'Арсі розпочав буріння пошукових свердловин, а 1908 р. було відкрите перше родовище , з якого починається історія близькосхідної нафти нового часу. В. Д'Арсі у багато разів окупив свої фінансові вкладення й залишився в історії людиною, якій двічі нечувано поталанило — бути власником найбагатшого австралійського рудника золота й найперспективнішого нафтового родовища світу, причому в обох випадках доводилося йти на величезні ризики. 1913 р. став до ладу нафтопереробний завод в Абадані й збудовано нафтогін до нього. Наступного 1914 р. розпочався експорт перської нафти.
Пошуки нафти на території сучасного Іраку велись з 1888 р., а перше родовище Нефтхан було відкрито 1923 р. Його промислова розробка розпочалась 1934 р., після завершення будівництва нафтогону, що поєднав район Кіркука з портами Середземного моря. Перше нафтове родовище Саудівської Аравії (Даммам) відкрито 1938 р. Сьогодні ця країна має найбільші запаси нафти у світі. Видобуток, переробку й транспортування близькосхідної нафти контролювали здебільшого британські та американські компанії, зокрема «Бритиш петролеум» («Anglo-Persian Oil Co.», а з 1954 р. — «British Petroleum Corp.»), «Шелл» («Royal Dutch — Shell Group»), АРАМКО («Arabian American Oil Co.», як частина «Standard Oil Co.») та ін. Близькосхідний регіон разом з Іраном у другій половині XX ст. був основним експортером нафти, забезпечуючи цією сировиною значну частину світової економіки та транспорту (максимальні обсяги видобутку в цьому регіоні сягали до 40 % світових).
Окремі країни
Іран
Британська імперія використовувала наприкінці XIX ст. здебільшого американську та азербайджанську нафту й наполегливо шукала багаті нафтові ресурси, які могла б контролювати самостійно. Маючи економічні й політичні сфери впливу в Персії, англійці вели пошуки нафти в цьому геологічно перспективному регіоні. Серед піонерів розвідки нафти на Середньому Сході слід згадати барона Пола фон Ройтера, засновника славнозвісної британської агенції новин «Ройтерз» (Reuters), який першим отримав від перського шаха дві концесії на розвідку та експлуатацію корисних копалин. На початку 1890-х років він організував буріння трьох свердловин, але нафти не знайшов. Наприкінці XIX ст. концесії були скасовані, а ім'я Ройтера серед нафтовиків стало символом втрачених можливостей. Майже в той самий час до Персії прибула група французьких геологів, яким вдалося знайти ознаки нафти в районі Чіях-Сурха (Північно-Західна Персія), але в Парижі на їх доповідь не звернули достатньої уваги.
Власник двох перших (безуспішних) та третьої (успішної) концесії на видобуток перської нафти — Пол Ройтер і Вільям д'Арсі.
Відкриття великої перської (іранської) нафти пов'язано з ім'ям щасливого золотошукача Вільяма д'Арсі. Його капітали виникли на золотих рудниках Австралії. У 1882 р. австралійські старателі брати Моргани відкрили золоте родовище у штаті Квінсленд, давши йому ім'я Маунт-Морган. Задля з'ясування глибини розповсюдження золотої жили Моргани заклали на схилі «золотої гори» штольню, яка не перетнулася із золотим покладом (довжину штольні помилково прийняли недостатньою, оскільки вважали, що жила йде майже вертикально). Упевнені в наявності лише обмежених поверхневих покладів, брати Моргани в 1886 р. продали родовище золотошукачеві д'Арсі, який уже за три роки став найбагатшою людиною континенту. Він виїхав з Австралії й оселився в Лондоні. Важко пояснити, з яких міркувань Вільям д'Арсі, замість спокійного й розкішного життя серед фінансової еліти Британії, обрав ризиковані пошуки нафти в Персії й уклав у них усі свої капітали. У 1900 р. д'Арсі розпочав геологічні розвідки (район Шуштера), а в 1901 р. за посередництва Кітабчі-хана (європейці звали його Антуан Кітабджі) отримав від перського шаха Музафара аль-Діна з династії Каджарів монопольну концесію «на видобуток, розвідку, переробку, експорт і продаж природного газу та нафти… протягом 60 років». Усі підприємства концесії діяли згідно з британським законодавством і користувалися екстериторіальністю. Крім одноразової концесійної виплати (40 тис. фунтів стерлінгів) Персія отримувала 16 % прибутку концесії чи підприємств, створених на її основі. Багато років по тому історики назвуть цей договір несправедливим і навіть зрадницьким, проте слід пам'ятати, що підписували його тоді, коли жодних багатих родовищ у Персії ще не було відкрито, а майже 50-річні геологічні пошуки, що велися європейцями, так і не дали певних результатів.
Основні пошукові роботи в компанії д'Арсі вів досвідчений гірничий інженер Джордж Рейнолдс, почавши з Чіях-Сурх, проте перська нафта, ніби зачарована, не давалася людям. Довгих сім років буріння свердловин в перспективних (на думку геологів) районах фатально не давали нічого. Фінанси д'Арсі вичерпувалися, місцеві хани постійно вимагали грошей і подарунків, натякаючи, що буріння йде на їхніх землях, а концесія підписана без попередніх з ними узгоджень. У 1904 р. положення д'Арсі стало критичним і він за підтримки Британського Адміралтейства залучив до фінансування шотландську компанію «Burmah Oil». Не зважаючи на велику зацікавленість французів (Ротшильди) та політичні впливи Росії на Тегеран, концесія залишилась у Британії.
Навесні 1908 р. було прийнято принципове рішення припинити пошуки, в успіх справи більше ніхто не вірив. Керівнику пошуків Рейнолдсу, який у цей час бурив свердловину неподалік давнього храму вогню, а нині — Мечеті Сулеймана, відправили відповідну телеграму, але він вирішив не припиняти робіт до отримання завіреного підписом листа. Мечеть Сулеймана знаходилася в районі Майдане-Нафтан (тобто нафтовий майдан або рівнина) у піденно-західній Персії, гірські породи тут були просякнуті нафтою, але на її великі скупчення потрапити ніяк не вдавалось. Вперше про цей район Рейнолдс довідався від Луїса Дейна, який укладав «Географічний довідник Перської затоки й навколишніх земель» і супроводжував лорда Керзона в подорожах Персією. Рейнолдс побував тут у 1904 р., а в 1906 заклав тут свердловину. 26 травня 1908 р. у районі Месджеде-Солейман (південно-західний Іран) свердловина на глибині близько 1000 м розкрила потужний нафтовий поклад і почала фонтанувати на висоту до 15 м . Рейнолдс сповістив керівництво компанії про успіх лаконічною телеграмою: «Дивись псалом 103, вірш 15» (у Біблії там «і єлей від якого виблискує обличчя його…»). У Лондоні зрозуміли — це перемога.
З Месджеде-Солейман починається новітня історія багатої нафти Західної Азії. Вільям д'Арсі кількаразово окупив свої фінансові вкладення й залишився в історії людиною, якій двічі нечувано поталанило — він став власником найбагатшого австралійського золотого рудника й найперспективнішого нафтового родовища світу, причому в обох випадках йому довелося йти на величезні ризики.
У 1909 р. за ініціативи Британського адміралтейства на базі концесії д'Арсі була створена «Англо-Перська нафтова компанія» (Anglo-Persian Oil Company), яка з 1954 р. отримала назву «Брітіш Петроліум» (British Petroleum Company). Основні активи належали «Burmah Oil», яка з 1905 р. фінансувала пошуки нафти, а д'Арсі став директором новоствореної компанії. Через п'ять років після заснування (напередодні Першої світової війни) 51 % акцій компанії викупив британський уряд (компанія стала державною), чому активно сприяв Перший Лорд Адміралтейства Вінстон Черчиль. Перські нафтопродукти відразу були орієнтовані на експорт до Британії, тому ключовими факторами становлення нафтової індустрії стало прокладення трубопроводів від виявлених родовищ до найближчого порту в Перській затоці — міста Абадан, а також будівництво там нафтопереробного заводу (морські перевезення нафтопродуктів вочевидь більш вигідні, ніж сирої нафти). У 1913 р. розпочав роботу завод в Абадані, який з часом став найбільшим нафтопереробним заводом світу. Наступного 1914 р. розпочався експорт перських нафтопродуктів до Британії.
Проблеми морського транспортування нафти та продуктів її переробки потребували свого вирішення. Бочки, в яких вона перевозилась, займали багато місця, вимагали дуже ретельного закріплення, іноді розбивалися й давали течу. Саме тому на Каспії на замовлення компанії «БраНобель» з'явився перший залізний танкер-пароплав «Зороастр».
Цю ідею плідно розвинули англійські підприємці брати Маркус і Сем Самуель. Розуміючи потреби і масштаби світового руху нафтопродуктів вони створили цілий флот танкерів-пароплавів для транспортування нафти й гасу наливним способом. Серед інших перевезень компанія здійснювала й транспорт бакинського гасу Суецьким каналом в Азію (з 1892 р.). Перший танкер компанії, славнозвісний «Мюрекс» розпочав революцію в світовому бізнесі нафтоперевезень, оскільки радикально зменшив їх вартість за рахунок збільшення об'ємів.
«Танкерний синдикат» Самуелів у 1897 р. перейменували в «Шелл Транспорт енд Трейдінг», а після злиття з голландською нафтовою компанією «Ройял Датч Петролеум» (займалася нафтовидобутком на Борнео і Суматрі; Слово «Royal» у назві компанії означає, що вона нагороджена почесним королівським титулом «Koninklijk», яким відзначаються компанії національної важливості для Нідерландів) у 1907 р. утворилася славнозвісна «Ройял Датч Шелл» (Royal Dutch Shell). Значною мірою саме завдяки її діяльності нафтові скарби Середнього Сходу вдалося зв'язати ефективним морським сполученням із споживачами в різних частинах світу. Крім того, помітна роль цієї компанії в історії розвитку нафтопереробки (бензин, моторні мастила й перші системи автозаправок) та в освоєнні нафтових родовищ Східної Азії та Месопотамії (Межиріччя).
Ірак
Наприкінці XIX ст. територія Межиріччя входила до складу Османської імперії. Молодий інженер-нафтовик, випускник Лондонського королівського коледжу і дослідник бакинських нафтових промислів Галуст Гюльбенкян (опублікував «Історію розвитку нафтовидобування на Кавказі», 1891 р.) був запрошений урядом Туреччини для дослідження нафтових родовищ Межиріччя. Позитивні прогнози щодо іракської нафти дав ще 1901 р. Вільям д'Арсі, який у пошуках нафти вивчав місця розташування храмів бога вогню Ормузда. Вогнепоклонники підпалювали поверхневі виходи нафти й газу і саме в цих місцевостях «вічних вогнів» споруджували свої храми. Є свідчення, що д'Арсі знаходив виходи нафти в районі Мосула (Північний Ірак). У 1902 р. геологічні пошуки підтвердили наявність нафти між Мосулом і Багдадом, проте точні місця розташування й потужність родовищ не були визначені. Апологетом і рушієм пошуків та видобутку іракської нафти став Г. Гюльбенкян, який за негласної підтримки бакинського нафтового магната О. Манташева, придбав близько 30 % акцій Турецького національного банку.
Ідеолог освоєння нафтових родовищ Межиріччя — турецький і британський фінансист, нафтовий підприємець Г. Гюльбенкян.
У 1907 р. він взяв участь у створенні «Ройял Датч Шелл», орієнтуючу цю потужну компанію на розробки нафти в Османській імперії (у долині Тигру та Євфрату). За ініціативою Гюльбенкяна в 1911 р. була створена «Турецька нафтова компанія» (акції поділені між Турецьким національним банком, «Англо-Перською нафтовою компанією», «Ройял Датч Шелл» і «Німецьким Банком» (Deutsche Bank)). Г. Гюльбенкян отримав 5 % і своє уславлене прізвисько — «містер 5 %».
Проте в розподіл близькосхідної нафти втрутився ще один потужний гравець. У 1899 р. османський уряд дав німецькій групі фінансистів і промисловців (під проводом Deutsche Bank) концесію на будівництво територією імперії залізниці Берлін — Багдад, перша ділянка якої (Стамбул — Анатолія) була ще раніше збудована німцями. У 1912 р. «Німецький Банк» домовився про концесію, що надавала «Багдадській залізничній компанії» повні права на всю нафту та інші корисні копалини у смузі відчуження шириною 20 км з обох боків вздовж залізниці. Вона досягла на той час Мосула й спрямовувалась на Багдад по потенційно найбагатшим нафтовим районам. Ефективно працююча німецька залізниця ставала суходільною альтернативою морським перевезенням багатої нафти Середнього Сходу, а Німеччина — провідним економічним партнером величезних територій мусульманського світу. Цього не могла допустити Британія без втрати свого світового домінування. Російська імперія інтригувала одночасно і проти Німеччини, і проти Британії.
Крім того, технічний прогрес у військовому суднобудуванні майже повністю перевів флот на мазут, що забезпечувало збільшення швидкісних характеристик та військової потуги кораблів при менших розмірах і витратах. Таким чином, контроль нафтопродуктів ставав не тільки питанням великого прибуткового бізнесу, але значною мірою визначав обороноздатність країн.
Перша світова війна призвела до значних територіальних і економічних змін у близькосхідному регіоні. Поразка Німеччини, Австро-Угорщини й Османської імперії забезпечила Великій Британії повне домінування на Середньому сході. Велика залізнична магістраль, збудована Німеччиною, активно нищилась диверсійними загонами Антанти в роки війни, а пізніше її південно-східна частина була повністю занедбана й зруйнована. У 1917 р. англійські війська ввійшли в Багдад і Мосул, у 1921 р. під протекторатом Британії були утворені королівства Ірак і Кувейт, які надали англійцям вагомі преференції в нафтовидобуванні. За ініціативою «Талейрана нафтової дипломатії» Г. Гюльбенкяна була заснована «Іракська нафтова компанія» (Iraq Petroleum Company), яка взяла на себе контроль за пошуками, видобутком і переробкою іракської нафти. Акції отримали Anglo-Persian Oil Company, Royal Dutch Shell Group, Compagnie Francaise des Petroles и Near East Development Corporation (Гюльбенкян отримав незмінні 5 %). Таким чином німецьку частину колишньої «Турецької нафтової компанії» отримала Франція. У 1925 р. англійські й американські геологи розпочали системні пошукові роботи в Іраку. У 1927 р. було відкрите величезне нафтове родовище в районі Баба-Гур-Гур у шести милях від міста Кіркук (Північний Ірак). З давніх часів це місце називали «палаючими вогневими печами», оскільки з-під землі тут виходив газ, який час від часу палав. У 1934 р. розпочався експорт нафти з Кіркука, а «Іракська нафтова компанія» перевела свою штаб-квартиру в це місто. Нафтовидобування забезпечило десятки тисяч нових робочих місць і активне заселення Кіркука та прилеглих територій.
Кувейт
У 1934 р. шейх Кувейту Ахмад аль-Джабер ас-Салах видав концесію на видобуток і переробку поки що не знайденої нафти «Англо-Перській нафтовій компанії» та американській «Ґалф Ойл» (Gulf Oil), які на паритетних засадах (по 50 % акцій) утворили «Кувейтську нафтову компанію». У 1936 р. почалися пошукові буріння свердловин, а 22 лютого 1938 р. у південній частині Кувейту в 20 км від Перської затоки було відкрито потужне родовище Бурган (нафтовий фонтан сягав висоти 18 м). У 1940-х роках у продовження Бурганської нафтової структури було виявлено ще два родовища — Ахмаді та Магва, що утворюють Великий Бурган . Загальні запаси оцінюються в 10 млрд т. Нафта Кувейту — найдешевша в світі. Середня продуктивність нафтових свердловин у Кувейті виявилася в сотні разів більшою, ніж на родовищах США. Крім того близькість до порту мінімізувала транспортні видатки. Протягом тридцяти років (1946—1976) з Кувейту до Європи було вивезено понад 1,7 млрд тонн нафти.
Саудівська Аравія
Вражаючими за кількістю та продуктивністю нафтових родовищ виявилися надра Аравійського півострова. У 1923 р. Абдул Азіз аль Сауд, перший король аравійської держави, яка ще тільки формувалася, віддячуючи Британії за поміч у боротьбі з Османською імперією та її ставлениками, надав концесію на пошуки та експлуатацію корисних копалин Лондонському синдикату в особі новозеландського гірничого інженера й підприємця Френка Холмса, який «фанатично вірував» у багату нафту Аравії й брався довести її існування своїм життям. На жаль, попри всі заохочення і преференції, не вдалося знайти жодної нафтової компанії, яка б ризикнула інвестувати в системні пошуки нафти в неспокійній аравійській пустелі тих років.
Проте Френк Холмс не здавався. Він оселився на острові Бахрейн, оскільки чув про «нафтові калюжі», які іноді знаходили там. Підприємець звернувся до багатьох британських і американських кампаній, зацікавивши лише «Ґалф Ойл» (Gulf Oil), яка поступилася правами на недосліджений Бахрейн компанії Standard Oil of California («дочці» славнозвісної «Стандарт ойл»). Після складних міждержавних перемовин, Британія дозволила пошуки нафти американській компанії в зоні свого контролю. У 1931 р. американські геологи Фред Девіс, Берт Міллер і Крег Генрі розпочали розвідки, а наступного року було відкрите перше родовище Бахрейну. За наполегливим підприємцем Френком Холмсом закріпилося арабське прізвисько «Абу аль-Нафт» — «Батько нафти», яке він багато разів підтвердив як представник шейха Кувейту в «Кувейтській нафтовій компанії». За іронією долі аравійська нафта була відкрита не на фантастично багатих материкових територіях, прилеглих до Перської затоки, а на островах архіпелагу Бахрейн, де родовища були не такі значні.
Перші обґрунтовані прогнози щодо можливих нафтових родовищ в аравійській Ель-Хасі дав американський гірничий інженер Твітчелл, який на запрошення короля шукав у піщаній пустелі в північно-східній частині Аравійського півострова підземні води. У 1933 р. після тривалих негоціацій король Абдул Азіз аль Сауд надав концесію «Стандарт ойл Каліфорнія» на пошуки й розробку нафти в Саудівській Аравії (строк дії концесії — 60 років, територія — 360 тис. кв. миль).
Геологи Б. Міллер і К. Генрі перебралися з Бахрейну на материк, із США разом з іншими спеціалістами було доставлене усе мінімально необхідне (місця розвідок не мали транспорту, доріг, електрики і навіть води, з пошуків якої розпочались роботи). Базувалася геологічна партія в Ель-Джубейлі, мешканці якого заробляли на життя добуванням перлів. Рибальське селище Даммам, поблизу пагорба Джебель Дахран було другою «базою» нафтошукачів. Перша свердловина «Даммам-1» була закладена в квітні 1935 р. і через сім місяців на глибині близько 600 м (аналогічно з бахрейнськими родовищами) дала газ і ознаки нафти. Вихід з ладу обладнання призвів до цементації свердловини й початку буріння нової. На глибині 663 м (рівень бахрейнської зони) «Даммам-2» дала першу нафту, про що повідомила Standard Oil of California у своєму бюлетені за 1936 р..
Обнадійливі результати призвели до рішення компанії бурити ще три свердловини. Із Сан-Франциско надійшло нове бурильне обладнання та збірні будинки для геологів і бурильників. Було прийняте історичне рішення бурити на значні глибини (понад 1000 м). Не зважаючи на усі прийняті заходи, свердловини одна за одною терпіли невдачі: давали незначну кількість нафти з водою, або саму тільки воду, або були повністю сухі. Поховані в аравійській пустелі мільйони доларів ставили американську компанію на грань банкрутства, надія знайти багату нафту зникала навіть у найбільших оптимістів.
Сьома свердловина «Даммам-7», закладена в грудні 1936 р., постійно втрачала обладнання, йшла з простоями й ремонтами. На рівні 600—700 м (бахрейнський шар) нафти не виявили. На глибині понад 1000 м з'явилися перші ознаки нафти, проте керівника робіт Макса Штейнеке відізвали до Сан-Франциско з наміром завершувати безплідні пошуки. Треба віддати належне інженеру М.Штейнеке, який зумів переконати керівництво в необхідності більш глибокого буріння. На глибині 1440 м свердловина «Д-7» дала нафту, яка з часом стала активно прибувати. Ця свердловина виявилася унікальною, оскільки давала багату нафту протягом кількох десятиріч (нафта в цьому місці повністю не вичерпана й зараз). «Мати свердловин» (так звуть її в Аравії) дала понад 32 млн барелів нафти. Перші свердловини (Даммам 1–6), поглиблені на новий продуктивний рівень (названий аравійським), теж дали «багатий врожай». Таким чином у 1938 р. велика нафта Саудівської Аравії була відкрита на родовищі Даммам, а для її розробки створена California Arabian Standard Oil Company (Casoc), яка внаслідок багатьох угод з американськими партнерами трансформувалася в 1944 р. в Arabian-American Oil Company (Aramco), а пізніше, шляхом поступового викупу акцій урядом Саудівської Аравії перетворилася на державну компанію Saudi Aramco (1988 р.).
Навесні 1939 р. Король Абдул Азіз аль Сауд у супроводі двотисячної світи прибув у Дахран (тоді в основному наметове містечко), з якого вже був протягнений нафтогін до мису Таннура, де першу нафту очікував американський танкер. Як зазначав очевидець урочистого відкриття родовища: «Король впевнено протягнув свою велетенську руку до вентиля нафтопровода й рішуче його обернув». Цим був запрочаткований експорт арабської нафти і майбутня могутність Саудівської Аравії.
Друга світова війна показала справжню «ціну нафти», як найважливішого стратегічного ресурсу ведення ефективних бойових дій. Наприкінці 1943 р. американський уряд відрядив до Саудівської Аравії славнозвісного вченого, винахідника і підприємця, «геолога від Бога» — Еверетта Лі Де Гольєра. Це він у 1910 р. вказав місце легендарної свердловини «Потреро дель Лляно», що давала 110 тис. барелів на добу й відкрила «золоту еру» мексиканської нафти. Він був піонером застосування геофізичних методів у геології й винахідником багатьох із них. Він наприкінці 1930-х років заклав першу консалтінгову фірму з оцінки запасів і вартості нафтових родовищ, що було конче потрібне фінансовом світу. Його завданням було оцінити нафтовий потенціал Аравійського півострова та інших країн Перської затоки.
Місяць натхненної роботи з сейсмографами й іншими приладами на вже відкритих і прогнозованих родовищах дозволили вченому зробити відкриття надзвичайної геополітичної ваги. Після складної й небезпечної зворотньої дороги у Вашингтон, прямо з літака Де Гольєра запросили до Білого Дому, де він повідомив наступне: «Ви чекаєте від мене оцінки і я дам вам її. І дам вам оцінку найбільш скромну, оцінку по нижній межі. Під пісками Саудівської Аравії лежить щонайменш 25 мільярдів барелів нафти» (до цього прогнозували 70 млн барелів). Але геолог розкрив не тільки мінімальний потенціал, а й найбільш імовірний — 300 млрд барелів у регіоні та 100 млрд у Саудівській Аравії. «Світовий центр видобутку нафти переміщується з Карибського басейну і США на Близький Схід, у район Перської затоки», — зробив невтішний (для американської еліти) висновок Де Гольєр. Час підтвердив правильність цього висновку, а виявлені з часом запаси нафти країн Перської затоки навіть перевершили сміливі прогнози Де Гольєра.
На мові нафтовиків гігантське нафтове родовище називають «слоном». Саудівська Аравія подарувала світу найбільшого «слона» в історії нафтовидобування — родовище Аль-Гавар (Al-Ghawar). У 1948 р. у північній частині антикліналі Харад структурно-картувальною свердловиною компанії «Арамко» (Arabian-American Oil Company) була отримана нафта з глибини 1860 м. Південна частина родовища була відкрита за результатами геологічної зйомки американським геологом Ернстом Бергом у 1949 р. Родовище розробляється з 1951 р. Його гігантські розміри — 280 на 30 км призвели до поділу на 6 продуктивних зон з півночі на південь: Fazran, Ain Dar, Shedgum, Uthmaniyah, Haradh и Hawiyah. Запаси нафти оцінюють до 12 млрд т, пік видобутку досягнуто в 1981 р. — 5,7 млн барелів у день.
У 1950-60-ті роки нові відкриття ще більш зміцнили позиції Саудівської Аравії. Найбільші родовища отримали символічні назви, пов'язані з правлячою династією: Ghawar (Король), Abqaiq (Королева), Safaniya (Друга дружина), Berri (Великий візир) і ще з десяток вельможних осіб нижче рангом. Проте ця улеслива політика не змінила зростаючих вимог саудитів і 30 грудня 1950 р. після складних перемовин «Арамко» і Саудівська Аравія підписали нову угоду з розподілом прибутків «50 на 50».
ОПЕК
Для стабілізації цін на нафту й узгодження інтересів нафтових держав і видобувних корпорацій у 1960 р. на Багдатській конференції була створена Організація країн-експортерів нафти — ОПЕК (The Organization of the Petroleum Exporting Countries) до якої спешу увійшли Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія й Венесуела (остання першою домоглася розподілу прибутків між державою та корпораціями «50 на 50»). Зараз організація включає 14 країн.
17 жовтня 1973 р. розпочалася сумнозвісна світова нафтова криза, коли ОПЕК впровадив ембарго на поставки нафти до США та їх європейських союзників, які підтримали Ізраїль у війні з Сирією та Єгиптом. Упродовж наступного року ціна на нафту збільшилась із трьох до дванадцяти доларів за барель. Країнам Спільного ринку прийшлось шукати компроміс з арабським світом, йти на поступки й одночасно посилювати експорт нафти з СРСР. Нафтова криза розкрила істинні масштаби залежності розвинених країн від нафти, посилила позиції ОПЕК і сприяла збагаченню країн-експортерів. Боротьба великих комерційних інтересів, геополітичних стратегій і світоглядних ідей протягом XX ст. значною мірою спиралися на фактор нафти Середнього Сходу.
Див. також
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya naftogazovidobuvannya na Blizkomu i Serednomu ShodiZagalnij opisVelichezni pributki yaki davala naftova galuz i znachni perspektivi zastosuvannya naftoproduktiv na transporti ta v promislovosti stimulyuvali intensivni poshuki novih potuzhnih rodovish u krayinah de buli chislenni svidchennya pro davnij vidobutok i zastosuvannya nafti Sered teritorij potencijno bagatih na naftu najbilshu uvagu privertali Persiya Iran ta mezhirichchya Tigru i Yevfratu Irak Poshukovi roboti na Serednomu Shodi rozpochalisya 1853 r ale protyagom navdivovizh trivalogo chasu geologichni ekspediciyi zdebilshogo anglijski ne mali uspihu Vidkrittya velikoyi perskoyi iranskoyi nafti pov yazano z im yam zolotoshukacha V D Arsi Jogo kapitali vinikli na zolotih rudnikah Avstraliyi 1882 r brati Morgani vidkrili zolote rodovishe u shtati Kvinslend davshi jomu im ya Zadlya z yasuvannya glibini rozpovsyudzhennya zolotoyi zhili Morgani zaklali na shili zolotoyi gori shtolnyu yaka ne peretnulasya iz zolotim pokladom dovzhinu shtolni pomilkovo prijnyali nedostatnoyu oskilki vvazhalosya sho zhila jde majzhe vertikalno Upevneni v nayavnosti lishe obmezhenih poverhnevih pokladiv brati Morgani 1886 r prodali rodovishe zolotoshukachevi V D Arsi yakij uzhe za tri roki stav najbagatshoyu lyudinoyu kontinentu Vin viyihav z Avstraliyi j oselivsya v Londoni Vazhko poyasniti z yakih mirkuvan V D Arsi zamist spokijnogo j rozkishnogo zhittya sered finansovoyi eliti Britaniyi obrav rizikovani poshuki nafti v Persiyi j uklav u nih usi svoyi kapitali 1900 r V D Arsi rozpochav burinnya poshukovih sverdlovin a 1908 r bulo vidkrite pershe rodovishe z yakogo pochinayetsya istoriya blizkoshidnoyi nafti novogo chasu V D Arsi u bagato raziv okupiv svoyi finansovi vkladennya j zalishivsya v istoriyi lyudinoyu yakij dvichi nechuvano potalanilo buti vlasnikom najbagatshogo avstralijskogo rudnika zolota j najperspektivnishogo naftovogo rodovisha svitu prichomu v oboh vipadkah dovodilosya jti na velichezni riziki 1913 r stav do ladu naftopererobnij zavod v Abadani j zbudovano naftogin do nogo Nastupnogo 1914 r rozpochavsya eksport perskoyi nafti Poshuki nafti na teritoriyi suchasnogo Iraku velis z 1888 r a pershe rodovishe Nefthan bulo vidkrito 1923 r Jogo promislova rozrobka rozpochalas 1934 r pislya zavershennya budivnictva naftogonu sho poyednav rajon Kirkuka z portami Seredzemnogo morya Pershe naftove rodovishe Saudivskoyi Araviyi Dammam vidkrito 1938 r Sogodni cya krayina maye najbilshi zapasi nafti u sviti Vidobutok pererobku j transportuvannya blizkoshidnoyi nafti kontrolyuvali zdebilshogo britanski ta amerikanski kompaniyi zokrema British petroleum Anglo Persian Oil Co a z 1954 r British Petroleum Corp Shell Royal Dutch Shell Group ARAMKO Arabian American Oil Co yak chastina Standard Oil Co ta in Blizkoshidnij region razom z Iranom u drugij polovini XX st buv osnovnim eksporterom nafti zabezpechuyuchi ciyeyu sirovinoyu znachnu chastinu svitovoyi ekonomiki ta transportu maksimalni obsyagi vidobutku v comu regioni syagali do 40 svitovih Okremi krayiniIran Britanska imperiya vikoristovuvala naprikinci XIX st zdebilshogo amerikansku ta azerbajdzhansku naftu j napoleglivo shukala bagati naftovi resursi yaki mogla b kontrolyuvati samostijno Mayuchi ekonomichni j politichni sferi vplivu v Persiyi anglijci veli poshuki nafti v comu geologichno perspektivnomu regioni Sered pioneriv rozvidki nafti na Serednomu Shodi slid zgadati barona Pola fon Rojtera zasnovnika slavnozvisnoyi britanskoyi agenciyi novin Rojterz Reuters yakij pershim otrimav vid perskogo shaha dvi koncesiyi na rozvidku ta ekspluataciyu korisnih kopalin Na pochatku 1890 h rokiv vin organizuvav burinnya troh sverdlovin ale nafti ne znajshov Naprikinci XIX st koncesiyi buli skasovani a im ya Rojtera sered naftovikiv stalo simvolom vtrachenih mozhlivostej Majzhe v toj samij chas do Persiyi pribula grupa francuzkih geologiv yakim vdalosya znajti oznaki nafti v rajoni Chiyah Surha Pivnichno Zahidna Persiya ale v Parizhi na yih dopovid ne zvernuli dostatnoyi uvagi Vlasnik dvoh pershih bezuspishnih ta tretoyi uspishnoyi koncesiyi na vidobutok perskoyi nafti Pol Rojter i Vilyam d Arsi Vidkrittya velikoyi perskoyi iranskoyi nafti pov yazano z im yam shaslivogo zolotoshukacha Vilyama d Arsi Jogo kapitali vinikli na zolotih rudnikah Avstraliyi U 1882 r avstralijski starateli brati Morgani vidkrili zolote rodovishe u shtati Kvinslend davshi jomu im ya Maunt Morgan Zadlya z yasuvannya glibini rozpovsyudzhennya zolotoyi zhili Morgani zaklali na shili zolotoyi gori shtolnyu yaka ne peretnulasya iz zolotim pokladom dovzhinu shtolni pomilkovo prijnyali nedostatnoyu oskilki vvazhali sho zhila jde majzhe vertikalno Upevneni v nayavnosti lishe obmezhenih poverhnevih pokladiv brati Morgani v 1886 r prodali rodovishe zolotoshukachevi d Arsi yakij uzhe za tri roki stav najbagatshoyu lyudinoyu kontinentu Vin viyihav z Avstraliyi j oselivsya v Londoni Vazhko poyasniti z yakih mirkuvan Vilyam d Arsi zamist spokijnogo j rozkishnogo zhittya sered finansovoyi eliti Britaniyi obrav rizikovani poshuki nafti v Persiyi j uklav u nih usi svoyi kapitali U 1900 r d Arsi rozpochav geologichni rozvidki rajon Shushtera a v 1901 r za poserednictva Kitabchi hana yevropejci zvali jogo Antuan Kitabdzhi otrimav vid perskogo shaha Muzafara al Dina z dinastiyi Kadzhariv monopolnu koncesiyu na vidobutok rozvidku pererobku eksport i prodazh prirodnogo gazu ta nafti protyagom 60 rokiv Usi pidpriyemstva koncesiyi diyali zgidno z britanskim zakonodavstvom i koristuvalisya eksteritorialnistyu Krim odnorazovoyi koncesijnoyi viplati 40 tis funtiv sterlingiv Persiya otrimuvala 16 pributku koncesiyi chi pidpriyemstv stvorenih na yiyi osnovi Bagato rokiv po tomu istoriki nazvut cej dogovir nespravedlivim i navit zradnickim prote slid pam yatati sho pidpisuvali jogo todi koli zhodnih bagatih rodovish u Persiyi she ne bulo vidkrito a majzhe 50 richni geologichni poshuki sho velisya yevropejcyami tak i ne dali pevnih rezultativ Osnovni poshukovi roboti v kompaniyi d Arsi viv dosvidchenij girnichij inzhener Dzhordzh Rejnolds pochavshi z Chiyah Surh prote perska nafta nibi zacharovana ne davalasya lyudyam Dovgih sim rokiv burinnya sverdlovin v perspektivnih na dumku geologiv rajonah fatalno ne davali nichogo Finansi d Arsi vicherpuvalisya miscevi hani postijno vimagali groshej i podarunkiv natyakayuchi sho burinnya jde na yihnih zemlyah a koncesiya pidpisana bez poperednih z nimi uzgodzhen U 1904 r polozhennya d Arsi stalo kritichnim i vin za pidtrimki Britanskogo Admiraltejstva zaluchiv do finansuvannya shotlandsku kompaniyu Burmah Oil Ne zvazhayuchi na veliku zacikavlenist francuziv Rotshildi ta politichni vplivi Rosiyi na Tegeran koncesiya zalishilas u Britaniyi Navesni 1908 r bulo prijnyato principove rishennya pripiniti poshuki v uspih spravi bilshe nihto ne viriv Kerivniku poshukiv Rejnoldsu yakij u cej chas buriv sverdlovinu nepodalik davnogo hramu vognyu a nini Mecheti Sulejmana vidpravili vidpovidnu telegramu ale vin virishiv ne pripinyati robit do otrimannya zavirenogo pidpisom lista Mechet Sulejmana znahodilasya v rajoni Majdane Naftan tobto naftovij majdan abo rivnina u pidenno zahidnij Persiyi girski porodi tut buli prosyaknuti naftoyu ale na yiyi veliki skupchennya potrapiti niyak ne vdavalos Vpershe pro cej rajon Rejnolds dovidavsya vid Luyisa Dejna yakij ukladav Geografichnij dovidnik Perskoyi zatoki j navkolishnih zemel i suprovodzhuvav lorda Kerzona v podorozhah Persiyeyu Rejnolds pobuvav tut u 1904 r a v 1906 zaklav tut sverdlovinu 26 travnya 1908 r u rajoni Mesdzhede Solejman pivdenno zahidnij Iran sverdlovina na glibini blizko 1000 m rozkrila potuzhnij naftovij poklad i pochala fontanuvati na visotu do 15 m Rejnolds spovistiv kerivnictvo kompaniyi pro uspih lakonichnoyu telegramoyu Divis psalom 103 virsh 15 u Bibliyi tam i yelej vid yakogo vibliskuye oblichchya jogo U Londoni zrozumili ce peremoga Z Mesdzhede Solejman pochinayetsya novitnya istoriya bagatoyi nafti Zahidnoyi Aziyi Vilyam d Arsi kilkarazovo okupiv svoyi finansovi vkladennya j zalishivsya v istoriyi lyudinoyu yakij dvichi nechuvano potalanilo vin stav vlasnikom najbagatshogo avstralijskogo zolotogo rudnika j najperspektivnishogo naftovogo rodovisha svitu prichomu v oboh vipadkah jomu dovelosya jti na velichezni riziki U 1909 r za iniciativi Britanskogo admiraltejstva na bazi koncesiyi d Arsi bula stvorena Anglo Perska naftova kompaniya Anglo Persian Oil Company yaka z 1954 r otrimala nazvu British Petrolium British Petroleum Company Osnovni aktivi nalezhali Burmah Oil yaka z 1905 r finansuvala poshuki nafti a d Arsi stav direktorom novostvorenoyi kompaniyi Cherez p yat rokiv pislya zasnuvannya naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni 51 akcij kompaniyi vikupiv britanskij uryad kompaniya stala derzhavnoyu chomu aktivno spriyav Pershij Lord Admiraltejstva Vinston Cherchil Perski naftoprodukti vidrazu buli oriyentovani na eksport do Britaniyi tomu klyuchovimi faktorami stanovlennya naftovoyi industriyi stalo prokladennya truboprovodiv vid viyavlenih rodovish do najblizhchogo portu v Perskij zatoci mista Abadan a takozh budivnictvo tam naftopererobnogo zavodu morski perevezennya naftoproduktiv vochevid bilsh vigidni nizh siroyi nafti U 1913 r rozpochav robotu zavod v Abadani yakij z chasom stav najbilshim naftopererobnim zavodom svitu Nastupnogo 1914 r rozpochavsya eksport perskih naftoproduktiv do Britaniyi Problemi morskogo transportuvannya nafti ta produktiv yiyi pererobki potrebuvali svogo virishennya Bochki v yakih vona perevozilas zajmali bagato miscya vimagali duzhe retelnogo zakriplennya inodi rozbivalisya j davali techu Same tomu na Kaspiyi na zamovlennya kompaniyi BraNobel z yavivsya pershij zaliznij tanker paroplav Zoroastr Cyu ideyu plidno rozvinuli anglijski pidpriyemci brati Markus i Sem Samuel Rozumiyuchi potrebi i masshtabi svitovogo ruhu naftoproduktiv voni stvorili cilij flot tankeriv paroplaviv dlya transportuvannya nafti j gasu nalivnim sposobom Sered inshih perevezen kompaniya zdijsnyuvala j transport bakinskogo gasu Sueckim kanalom v Aziyu z 1892 r Pershij tanker kompaniyi slavnozvisnij Myureks rozpochav revolyuciyu v svitovomu biznesi naftoperevezen oskilki radikalno zmenshiv yih vartist za rahunok zbilshennya ob yemiv Tankernij sindikat Samueliv u 1897 r perejmenuvali v Shell Transport end Trejding a pislya zlittya z gollandskoyu naftovoyu kompaniyeyu Rojyal Datch Petroleum zajmalasya naftovidobutkom na Borneo i Sumatri Slovo Royal u nazvi kompaniyi oznachaye sho vona nagorodzhena pochesnim korolivskim titulom Koninklijk yakim vidznachayutsya kompaniyi nacionalnoyi vazhlivosti dlya Niderlandiv u 1907 r utvorilasya slavnozvisna Rojyal Datch Shell Royal Dutch Shell Znachnoyu miroyu same zavdyaki yiyi diyalnosti naftovi skarbi Serednogo Shodu vdalosya zv yazati efektivnim morskim spoluchennyam iz spozhivachami v riznih chastinah svitu Krim togo pomitna rol ciyeyi kompaniyi v istoriyi rozvitku naftopererobki benzin motorni mastila j pershi sistemi avtozapravok ta v osvoyenni naftovih rodovish Shidnoyi Aziyi ta Mesopotamiyi Mezhirichchya Irak Naprikinci XIX st teritoriya Mezhirichchya vhodila do skladu Osmanskoyi imperiyi Molodij inzhener naftovik vipusknik Londonskogo korolivskogo koledzhu i doslidnik bakinskih naftovih promisliv Galust Gyulbenkyan opublikuvav Istoriyu rozvitku naftovidobuvannya na Kavkazi 1891 r buv zaproshenij uryadom Turechchini dlya doslidzhennya naftovih rodovish Mezhirichchya Pozitivni prognozi shodo irakskoyi nafti dav she 1901 r Vilyam d Arsi yakij u poshukah nafti vivchav miscya roztashuvannya hramiv boga vognyu Ormuzda Vognepoklonniki pidpalyuvali poverhnevi vihodi nafti j gazu i same v cih miscevostyah vichnih vogniv sporudzhuvali svoyi hrami Ye svidchennya sho d Arsi znahodiv vihodi nafti v rajoni Mosula Pivnichnij Irak U 1902 r geologichni poshuki pidtverdili nayavnist nafti mizh Mosulom i Bagdadom prote tochni miscya roztashuvannya j potuzhnist rodovish ne buli viznacheni Apologetom i rushiyem poshukiv ta vidobutku irakskoyi nafti stav G Gyulbenkyan yakij za neglasnoyi pidtrimki bakinskogo naftovogo magnata O Mantasheva pridbav blizko 30 akcij Tureckogo nacionalnogo banku Ideolog osvoyennya naftovih rodovish Mezhirichchya tureckij i britanskij finansist naftovij pidpriyemec G Gyulbenkyan U 1907 r vin vzyav uchast u stvorenni Rojyal Datch Shell oriyentuyuchu cyu potuzhnu kompaniyu na rozrobki nafti v Osmanskij imperiyi u dolini Tigru ta Yevfratu Za iniciativoyu Gyulbenkyana v 1911 r bula stvorena Turecka naftova kompaniya akciyi podileni mizh Tureckim nacionalnim bankom Anglo Perskoyu naftovoyu kompaniyeyu Rojyal Datch Shell i Nimeckim Bankom Deutsche Bank G Gyulbenkyan otrimav 5 i svoye uslavlene prizvisko mister 5 Prote v rozpodil blizkoshidnoyi nafti vtrutivsya she odin potuzhnij gravec U 1899 r osmanskij uryad dav nimeckij grupi finansistiv i promislovciv pid provodom Deutsche Bank koncesiyu na budivnictvo teritoriyeyu imperiyi zaliznici Berlin Bagdad persha dilyanka yakoyi Stambul Anatoliya bula she ranishe zbudovana nimcyami U 1912 r Nimeckij Bank domovivsya pro koncesiyu sho nadavala Bagdadskij zaliznichnij kompaniyi povni prava na vsyu naftu ta inshi korisni kopalini u smuzi vidchuzhennya shirinoyu 20 km z oboh bokiv vzdovzh zaliznici Vona dosyagla na toj chas Mosula j spryamovuvalas na Bagdad po potencijno najbagatshim naftovim rajonam Efektivno pracyuyucha nimecka zaliznicya stavala suhodilnoyu alternativoyu morskim perevezennyam bagatoyi nafti Serednogo Shodu a Nimechchina providnim ekonomichnim partnerom velicheznih teritorij musulmanskogo svitu Cogo ne mogla dopustiti Britaniya bez vtrati svogo svitovogo dominuvannya Rosijska imperiya intriguvala odnochasno i proti Nimechchini i proti Britaniyi Krim togo tehnichnij progres u vijskovomu sudnobuduvanni majzhe povnistyu pereviv flot na mazut sho zabezpechuvalo zbilshennya shvidkisnih harakteristik ta vijskovoyi potugi korabliv pri menshih rozmirah i vitratah Takim chinom kontrol naftoproduktiv stavav ne tilki pitannyam velikogo pributkovogo biznesu ale znachnoyu miroyu viznachav oboronozdatnist krayin Persha svitova vijna prizvela do znachnih teritorialnih i ekonomichnih zmin u blizkoshidnomu regioni Porazka Nimechchini Avstro Ugorshini j Osmanskoyi imperiyi zabezpechila Velikij Britaniyi povne dominuvannya na Serednomu shodi Velika zaliznichna magistral zbudovana Nimechchinoyu aktivno nishilas diversijnimi zagonami Antanti v roki vijni a piznishe yiyi pivdenno shidna chastina bula povnistyu zanedbana j zrujnovana U 1917 r anglijski vijska vvijshli v Bagdad i Mosul u 1921 r pid protektoratom Britaniyi buli utvoreni korolivstva Irak i Kuvejt yaki nadali anglijcyam vagomi preferenciyi v naftovidobuvanni Za iniciativoyu Talejrana naftovoyi diplomatiyi G Gyulbenkyana bula zasnovana Irakska naftova kompaniya Iraq Petroleum Company yaka vzyala na sebe kontrol za poshukami vidobutkom i pererobkoyu irakskoyi nafti Akciyi otrimali Anglo Persian Oil Company Royal Dutch Shell Group Compagnie Francaise des Petroles i Near East Development Corporation Gyulbenkyan otrimav nezminni 5 Takim chinom nimecku chastinu kolishnoyi Tureckoyi naftovoyi kompaniyi otrimala Franciya U 1925 r anglijski j amerikanski geologi rozpochali sistemni poshukovi roboti v Iraku U 1927 r bulo vidkrite velichezne naftove rodovishe v rajoni Baba Gur Gur u shesti milyah vid mista Kirkuk Pivnichnij Irak Z davnih chasiv ce misce nazivali palayuchimi vognevimi pechami oskilki z pid zemli tut vihodiv gaz yakij chas vid chasu palav U 1934 r rozpochavsya eksport nafti z Kirkuka a Irakska naftova kompaniya perevela svoyu shtab kvartiru v ce misto Naftovidobuvannya zabezpechilo desyatki tisyach novih robochih misc i aktivne zaselennya Kirkuka ta prileglih teritorij Kuvejt U 1934 r shejh Kuvejtu Ahmad al Dzhaber as Salah vidav koncesiyu na vidobutok i pererobku poki sho ne znajdenoyi nafti Anglo Perskij naftovij kompaniyi ta amerikanskij Galf Ojl Gulf Oil yaki na paritetnih zasadah po 50 akcij utvorili Kuvejtsku naftovu kompaniyu U 1936 r pochalisya poshukovi burinnya sverdlovin a 22 lyutogo 1938 r u pivdennij chastini Kuvejtu v 20 km vid Perskoyi zatoki bulo vidkrito potuzhne rodovishe Burgan naftovij fontan syagav visoti 18 m U 1940 h rokah u prodovzhennya Burganskoyi naftovoyi strukturi bulo viyavleno she dva rodovisha Ahmadi ta Magva sho utvoryuyut Velikij Burgan Zagalni zapasi ocinyuyutsya v 10 mlrd t Nafta Kuvejtu najdeshevsha v sviti Serednya produktivnist naftovih sverdlovin u Kuvejti viyavilasya v sotni raziv bilshoyu nizh na rodovishah SShA Krim togo blizkist do portu minimizuvala transportni vidatki Protyagom tridcyati rokiv 1946 1976 z Kuvejtu do Yevropi bulo vivezeno ponad 1 7 mlrd tonn nafti Saudivska Araviya Vrazhayuchimi za kilkistyu ta produktivnistyu naftovih rodovish viyavilisya nadra Aravijskogo pivostrova U 1923 r Abdul Aziz al Saud pershij korol aravijskoyi derzhavi yaka she tilki formuvalasya viddyachuyuchi Britaniyi za pomich u borotbi z Osmanskoyu imperiyeyu ta yiyi stavlenikami nadav koncesiyu na poshuki ta ekspluataciyu korisnih kopalin Londonskomu sindikatu v osobi novozelandskogo girnichogo inzhenera j pidpriyemcya Frenka Holmsa yakij fanatichno viruvav u bagatu naftu Araviyi j bravsya dovesti yiyi isnuvannya svoyim zhittyam Na zhal popri vsi zaohochennya i preferenciyi ne vdalosya znajti zhodnoyi naftovoyi kompaniyi yaka b riziknula investuvati v sistemni poshuki nafti v nespokijnij aravijskij pusteli tih rokiv Prote Frenk Holms ne zdavavsya Vin oselivsya na ostrovi Bahrejn oskilki chuv pro naftovi kalyuzhi yaki inodi znahodili tam Pidpriyemec zvernuvsya do bagatoh britanskih i amerikanskih kampanij zacikavivshi lishe Galf Ojl Gulf Oil yaka postupilasya pravami na nedoslidzhenij Bahrejn kompaniyi Standard Oil of California dochci slavnozvisnoyi Standart ojl Pislya skladnih mizhderzhavnih peremovin Britaniya dozvolila poshuki nafti amerikanskij kompaniyi v zoni svogo kontrolyu U 1931 r amerikanski geologi Fred Devis Bert Miller i Kreg Genri rozpochali rozvidki a nastupnogo roku bulo vidkrite pershe rodovishe Bahrejnu Za napoleglivim pidpriyemcem Frenkom Holmsom zakripilosya arabske prizvisko Abu al Naft Batko nafti yake vin bagato raziv pidtverdiv yak predstavnik shejha Kuvejtu v Kuvejtskij naftovij kompaniyi Za ironiyeyu doli aravijska nafta bula vidkrita ne na fantastichno bagatih materikovih teritoriyah prileglih do Perskoyi zatoki a na ostrovah arhipelagu Bahrejn de rodovisha buli ne taki znachni Pershi obgruntovani prognozi shodo mozhlivih naftovih rodovish v aravijskij El Hasi dav amerikanskij girnichij inzhener Tvitchell yakij na zaproshennya korolya shukav u pishanij pusteli v pivnichno shidnij chastini Aravijskogo pivostrova pidzemni vodi U 1933 r pislya trivalih negociacij korol Abdul Aziz al Saud nadav koncesiyu Standart ojl Kaliforniya na poshuki j rozrobku nafti v Saudivskij Araviyi strok diyi koncesiyi 60 rokiv teritoriya 360 tis kv mil Geologi B Miller i K Genri perebralisya z Bahrejnu na materik iz SShA razom z inshimi specialistami bulo dostavlene use minimalno neobhidne miscya rozvidok ne mali transportu dorig elektriki i navit vodi z poshukiv yakoyi rozpochalis roboti Bazuvalasya geologichna partiya v El Dzhubejli meshkanci yakogo zaroblyali na zhittya dobuvannyam perliv Ribalske selishe Dammam poblizu pagorba Dzhebel Dahran bulo drugoyu bazoyu naftoshukachiv Persha sverdlovina Dammam 1 bula zakladena v kvitni 1935 r i cherez sim misyaciv na glibini blizko 600 m analogichno z bahrejnskimi rodovishami dala gaz i oznaki nafti Vihid z ladu obladnannya prizviv do cementaciyi sverdlovini j pochatku burinnya novoyi Na glibini 663 m riven bahrejnskoyi zoni Dammam 2 dala pershu naftu pro sho povidomila Standard Oil of California u svoyemu byuleteni za 1936 r Obnadijlivi rezultati prizveli do rishennya kompaniyi buriti she tri sverdlovini Iz San Francisko nadijshlo nove burilne obladnannya ta zbirni budinki dlya geologiv i burilnikiv Bulo prijnyate istorichne rishennya buriti na znachni glibini ponad 1000 m Ne zvazhayuchi na usi prijnyati zahodi sverdlovini odna za odnoyu terpili nevdachi davali neznachnu kilkist nafti z vodoyu abo samu tilki vodu abo buli povnistyu suhi Pohovani v aravijskij pusteli miljoni dolariv stavili amerikansku kompaniyu na gran bankrutstva nadiya znajti bagatu naftu znikala navit u najbilshih optimistiv Soma sverdlovina Dammam 7 zakladena v grudni 1936 r postijno vtrachala obladnannya jshla z prostoyami j remontami Na rivni 600 700 m bahrejnskij shar nafti ne viyavili Na glibini ponad 1000 m z yavilisya pershi oznaki nafti prote kerivnika robit Maksa Shtejneke vidizvali do San Francisko z namirom zavershuvati bezplidni poshuki Treba viddati nalezhne inzheneru M Shtejneke yakij zumiv perekonati kerivnictvo v neobhidnosti bilsh glibokogo burinnya Na glibini 1440 m sverdlovina D 7 dala naftu yaka z chasom stala aktivno pribuvati Cya sverdlovina viyavilasya unikalnoyu oskilki davala bagatu naftu protyagom kilkoh desyatirich nafta v comu misci povnistyu ne vicherpana j zaraz Mati sverdlovin tak zvut yiyi v Araviyi dala ponad 32 mln bareliv nafti Pershi sverdlovini Dammam 1 6 poglibleni na novij produktivnij riven nazvanij aravijskim tezh dali bagatij vrozhaj Takim chinom u 1938 r velika nafta Saudivskoyi Araviyi bula vidkrita na rodovishi Dammam a dlya yiyi rozrobki stvorena California Arabian Standard Oil Company Casoc yaka vnaslidok bagatoh ugod z amerikanskimi partnerami transformuvalasya v 1944 r v Arabian American Oil Company Aramco a piznishe shlyahom postupovogo vikupu akcij uryadom Saudivskoyi Araviyi peretvorilasya na derzhavnu kompaniyu Saudi Aramco 1988 r Navesni 1939 r Korol Abdul Aziz al Saud u suprovodi dvotisyachnoyi sviti pribuv u Dahran todi v osnovnomu nametove mistechko z yakogo vzhe buv protyagnenij naftogin do misu Tannura de pershu naftu ochikuvav amerikanskij tanker Yak zaznachav ochevidec urochistogo vidkrittya rodovisha Korol vpevneno protyagnuv svoyu veletensku ruku do ventilya naftoprovoda j rishuche jogo obernuv Cim buv zaprochatkovanij eksport arabskoyi nafti i majbutnya mogutnist Saudivskoyi Araviyi Druga svitova vijna pokazala spravzhnyu cinu nafti yak najvazhlivishogo strategichnogo resursu vedennya efektivnih bojovih dij Naprikinci 1943 r amerikanskij uryad vidryadiv do Saudivskoyi Araviyi slavnozvisnogo vchenogo vinahidnika i pidpriyemcya geologa vid Boga Everetta Li De Golyera Ce vin u 1910 r vkazav misce legendarnoyi sverdlovini Potrero del Llyano sho davala 110 tis bareliv na dobu j vidkrila zolotu eru meksikanskoyi nafti Vin buv pionerom zastosuvannya geofizichnih metodiv u geologiyi j vinahidnikom bagatoh iz nih Vin naprikinci 1930 h rokiv zaklav pershu konsaltingovu firmu z ocinki zapasiv i vartosti naftovih rodovish sho bulo konche potribne finansovom svitu Jogo zavdannyam bulo ociniti naftovij potencial Aravijskogo pivostrova ta inshih krayin Perskoyi zatoki Misyac nathnennoyi roboti z sejsmografami j inshimi priladami na vzhe vidkritih i prognozovanih rodovishah dozvolili vchenomu zrobiti vidkrittya nadzvichajnoyi geopolitichnoyi vagi Pislya skladnoyi j nebezpechnoyi zvorotnoyi dorogi u Vashington pryamo z litaka De Golyera zaprosili do Bilogo Domu de vin povidomiv nastupne Vi chekayete vid mene ocinki i ya dam vam yiyi I dam vam ocinku najbilsh skromnu ocinku po nizhnij mezhi Pid piskami Saudivskoyi Araviyi lezhit shonajmensh 25 milyardiv bareliv nafti do cogo prognozuvali 70 mln bareliv Ale geolog rozkriv ne tilki minimalnij potencial a j najbilsh imovirnij 300 mlrd bareliv u regioni ta 100 mlrd u Saudivskij Araviyi Svitovij centr vidobutku nafti peremishuyetsya z Karibskogo basejnu i SShA na Blizkij Shid u rajon Perskoyi zatoki zrobiv nevtishnij dlya amerikanskoyi eliti visnovok De Golyer Chas pidtverdiv pravilnist cogo visnovku a viyavleni z chasom zapasi nafti krayin Perskoyi zatoki navit perevershili smilivi prognozi De Golyera Na movi naftovikiv gigantske naftove rodovishe nazivayut slonom Saudivska Araviya podaruvala svitu najbilshogo slona v istoriyi naftovidobuvannya rodovishe Al Gavar Al Ghawar U 1948 r u pivnichnij chastini antiklinali Harad strukturno kartuvalnoyu sverdlovinoyu kompaniyi Aramko Arabian American Oil Company bula otrimana nafta z glibini 1860 m Pivdenna chastina rodovisha bula vidkrita za rezultatami geologichnoyi zjomki amerikanskim geologom Ernstom Bergom u 1949 r Rodovishe rozroblyayetsya z 1951 r Jogo gigantski rozmiri 280 na 30 km prizveli do podilu na 6 produktivnih zon z pivnochi na pivden Fazran Ain Dar Shedgum Uthmaniyah Haradh i Hawiyah Zapasi nafti ocinyuyut do 12 mlrd t pik vidobutku dosyagnuto v 1981 r 5 7 mln bareliv u den U 1950 60 ti roki novi vidkrittya she bilsh zmicnili poziciyi Saudivskoyi Araviyi Najbilshi rodovisha otrimali simvolichni nazvi pov yazani z pravlyachoyu dinastiyeyu Ghawar Korol Abqaiq Koroleva Safaniya Druga druzhina Berri Velikij vizir i she z desyatok velmozhnih osib nizhche rangom Prote cya ulesliva politika ne zminila zrostayuchih vimog sauditiv i 30 grudnya 1950 r pislya skladnih peremovin Aramko i Saudivska Araviya pidpisali novu ugodu z rozpodilom pributkiv 50 na 50 OPEKDlya stabilizaciyi cin na naftu j uzgodzhennya interesiv naftovih derzhav i vidobuvnih korporacij u 1960 r na Bagdatskij konferenciyi bula stvorena Organizaciya krayin eksporteriv nafti OPEK The Organization of the Petroleum Exporting Countries do yakoyi speshu uvijshli Iran Irak Kuvejt Saudivska Araviya j Venesuela ostannya pershoyu domoglasya rozpodilu pributkiv mizh derzhavoyu ta korporaciyami 50 na 50 Zaraz organizaciya vklyuchaye 14 krayin 17 zhovtnya 1973 r rozpochalasya sumnozvisna svitova naftova kriza koli OPEK vprovadiv embargo na postavki nafti do SShA ta yih yevropejskih soyuznikiv yaki pidtrimali Izrayil u vijni z Siriyeyu ta Yegiptom Uprodovzh nastupnogo roku cina na naftu zbilshilas iz troh do dvanadcyati dolariv za barel Krayinam Spilnogo rinku prijshlos shukati kompromis z arabskim svitom jti na postupki j odnochasno posilyuvati eksport nafti z SRSR Naftova kriza rozkrila istinni masshtabi zalezhnosti rozvinenih krayin vid nafti posilila poziciyi OPEK i spriyala zbagachennyu krayin eksporteriv Borotba velikih komercijnih interesiv geopolitichnih strategij i svitoglyadnih idej protyagom XX st znachnoyu miroyu spiralisya na faktor nafti Serednogo Shodu Div takozhIstoriya vidobutku i vikoristannya naftiLiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019