Тюме́нський район (рос. Тюменский район) — муніципальний район в складі Тюменської області, Росія.
Тюменський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Тюменский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||||
Утворений: | 1923 року | ||||
Населення (2020): | 127337 осіб | ||||
Площа: | 3689,44 км² | ||||
Густота населення: | 34,51 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | місто Тюмень | ||||
Кількість сільських поселень: | 20 | ||||
Кількість смт: | 3 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 64 | ||||
Кількість селищ: | 9 | ||||
Влада |
Адміністративний центр — місто Тюмень, яке не входить до складу району і утворює окремий .
Географія
Територією району протікають річки Тура — 260 кілометрів та Пишма — 150 кілометрів.
Історія
Тюменський район утворено 3 листопада 1923 року у складі Уральської області з територій колишніх Бухарської, Кашегальської, Городової, Заводоуспенської, Троїцької, Тугулимської, Успенської, Фоминської, Червишевської, Яровської, частин Богандінської та Каменської волостей . До складу району увійшли 40 сільрад: Акіяровська, Аманадська, Антипинська, Балдінська, Богандінська, Головинська, Гусевська, Ємбаєвська, Заковська, Заводоуспенська, Зирянська, Каменська, Каскаринська, Княжевська, Комаровська, Мальковська, Мальцевська, Марайська, Меседовська, Міягінська, Новоюртовська, Онохінська, Островська, Ошкуковська, Переваловська, Пискулинська, Скородумська, Тарманська, Тугулимська, Успенська, Утішевська, Цепошниковська, Червишевська, Чикчинська, Юшковська та Ярівська.
17 червня 1925 року зі складу ліквідованого передані Борківська та Созоновська сільради, зі складу Нижньотавдинського району передана Тюньовська сільрада, до складу новоутвореного передано Заводоуспенську, Лучинкинську, Мальцевську, Меседовську, Островську, Ошкуковську, Пискулинську, Скородумську, Тугулимську, Цепошниковську та Юшковську сільради. 30 вересня Зирянська сільрада передана також до Тугулимського району. 30-31 грудня Зирянська сільрада повернута до Тюменського району, утворено Муллашівську сільраду. 21 січня 1926 року Головинська сільрада перейменована в Княжевську, Зайковська — в Букинську, Княжевська — в Луговську, Марайська — в Кийовську. 28 липня утворено Головинську та Другановську сільради. 15 вересня Тюньовська сільрада перейменована в Глибоківську. 10 червня 1931 року зі складу ліквідованого передано Бухтальську, Салаїрську, Спаську та Річкинську сільради.
20 червня 1933 року район був ліквідований, територія увійшла до складу , Аманадська та Кийовська сільрад передані до складу Ялуторовського району, зі складу Слободо-Туринського району передана Ахманська сільрада. 17 червня 1934 року Тюменська міськрада увійшла до складу , 7 грудня — до складу Омської області. 25 січня 1935 року до складу новоутвореного передано Ахманську, Бухтальську, Глибоківську, Міягінську, Спаську та Тарманську сільради. 20 лютого 1936 року Балдінська сільрада перейменована в Мічурінську. У 1936—1938 роках ліквідовано Річкинську сільраду. 4 серпня 1938 року район був відновлений у складі 31 сільради: Акіярівська, Антипинська, Богандінська, Борківська, Букинська, Головинська, Гусевська, Другановська, Ємбаєвська, Зирянська, Каменська, Каскаринська, Киштирлінська, Княжевська, Комаровська, Кулаковська, Кулігинська, Луговська, Мальковська, Мічурінська, Муллашівська, Новоюртовська, Онохінська, Переваловська, Салаїрська, Созоновська, Успенська, Утешевська, Червішевська, Чикчинська та Ярівська. 19 вересня 1939 року ліквідовані Головинська, Другановська, Киштирлінська та Кулігинська сільради, зі складу Ялуторовського району передано Аманадську сільраду.
14 серпня 1944 року район увійшов до складу новоутвореної Тюменської області. 22 грудня 1948 року утворено смт Вінзілі, 9 листопада 1949 року — смт Боровський. 17 червня 1954 року ліквідовано Акіяровську, Аманадську, Антипинську, Гусевську, Зирянську та Каскарінську сільради. 28 червня 1956 року ліквідовано Борківську, Муллашівську, Онохінську та Ярівську сільради. 23 липня 1959 року ліквідовано Мічурінську сільраду. 28 червня 1960 року ліквідовано Новоюртовську сільраду, 12 серпня — Луговську сільраду. 28 липня 1962 року до складу району увійшли Александровська, Бухтальська, Веліжанська, Глибоківська, Міягінська та Тарманська сільради ліквідованого Веліжанського району. 16 серпня ліквідовано Букинську сільраду, Утішевська сільрада перейменована в Рощинську. 1 лютого 1963 року утворено Тюменський сільський район, до складу якого увійшла територія ліквідованих Нижньотавдинського та Ярковського районів. 4 січня 1963 року смт Боровський та смт Вінзілі передані до складу Тюменської міськради. 1 лютого 1964 року Созновська сільрада перейменована в Борківську. 12 січня 1965 року сільський район був розукрупнений, до складу Ярковського району перейшли 16 сільрад.
6 січня 1967 року утворено Луговську сільраду, ліквідовано Каменську сільраду. 28 вересня утворено смт Богандінський, Богандінська сільрада перейменована в Пишмінську. 29 жовтня 1970 року утворено Каскаринську сільраду. 30 квітня 1971 року утворено Антипинську, Березняковську та Каменську сільради, ліквідовано Луговську сільраду. 28 лютого 1975 року утворено Новотарманську та Онохінську сільради. 19 листопада утворено Горьковську та Созоновську сільради. 20 серпня 1976 року Антипинська сільрада передана до складу міста Тюмень. 12 листопада 1979 року утворено Матмасовську сільраду та смт Меліораторів. 4 квітня 1984 року Матмасовська сільрада передана до складу Ленінського району, смт Меліораторів та Березняковська сільрада — до складу , Рощинська сільрада — до складу міста Тюмень. 5 листопада утворено Муллашинську сільраду. 28 березня 1987 року утворено Нарімановську сільраду. 6 червня 1990 року утворено Андрієвську сільраду. Між 2002 та 2010 роками до складу району передано селище Істочник Матмасовської сільради Тюменської міськради.
Населення
Населення району становить 127337 осіб (2020; 118965 у 2018; 107175 у 2010, 93661 у 2002).
- Національний склад
78 % — росіяни, понад 13 % — татари, приблизно по 2 % — українці, німці та представників інших національностей.
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 20 сільських поселень:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2018) | Населення, осіб (2020) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Андрієвське сільське поселення | 86,82 | 1787 | 1501 | 1639 | 1754 | Андрієвський | 1 |
135,81 | 10176 | 10456 | 10722 | 10911 | 4 | ||
Боровське сільське поселення | 122,90 | 15505 | 17489 | 18431 | 19246 | Боровський | 1 |
405,60 | 12402 | 13679 | 14223 | 14486 | 6 | ||
39,11 | 2009 | 2396 | 2827 | 2951 | 1 | ||
27,41 | 5453 | 6200 | 6575 | 6861 | 4 | ||
233,98 | 1610 | 1935 | 2167 | 2360 | Каменка | 5 | |
616,17 | 7866 | 8798 | 9389 | 13523 | Каскара | 4 | |
86,77 | 3310 | 4000 | 4698 | 5166 | Кулаково | 2 | |
112,76 | 1686 | 2154 | 2553 | 3008 | Мальково | 4 | |
112,66 | 5620 | 6773 | 9621 | 12516 | Московський | 9 | |
82,11 | 574 | 856 | 951 | 940 | 1 | ||
46,95 | 835 | 1120 | 1108 | 1144 | 1 | ||
80,97 | 3389 | 3809 | 4122 | 4291 | 4 | ||
98,05 | 3217 | 4390 | 4593 | 4744 | 2 | ||
140,77 | 2162 | 2985 | 4517 | 5969 | Перевалово | 5 | |
150,78 | 1090 | 1131 | 1065 | 1057 | 1 | ||
208,34 | 4518 | 4623 | 4889 | 4981 | Успенка | 5 | |
524,32 | 5066 | 6375 | 7320 | 7535 | 8 | ||
265,86 | 2415 | 2802 | 3541 | 3894 | 5 |
2015 року було ліквідоване Княжевське сільське поселення, її територія увійшла до складу Богандінського сільського поселення.
2019 року було ліквідоване Нижньопишминське сільське поселення, її територія увійшла до складу Вінзілінського сільського поселення; були ліквідовані Борківське сільське поселення та Созоновське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Каскаринського сільського поселення.
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Боровський | 15505 | 17489 |
2 | 11291 | 12320 | |
3 | 9647 | 9894 | |
4 | Каскара | 6273 | 7094 |
5 | 3031 | 4120 | |
6 | 3133 | 3910 | |
7 | Московський | 3472 | 3646 |
8 | Успенка | 3238 | 3272 |
9 | 2730 | 3091 | |
10 | 2675 | 2959 | |
11 | 2009 | 2396 | |
12 | Кулаково | 2022 | 2346 |
13 | Борки | 1495 | 1811 |
14 | Яр | 1718 | 1809 |
15 | Лугове | 1252 | 1654 |
16 | 1232 | 1596 | |
17 | Мальково | 1381 | 1585 |
18 | Андрієвський | 1787 | 1501 |
19 | 547 | 1423 | |
20 | Каменка | 1183 | 1391 |
21 | Перевалово | 1291 | 1367 |
22 | 603 | 1252 | |
23 | 1010 | 1188 | |
24 | 1090 | 1131 | |
25 | 835 | 1120 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Закон Тюменской области от 01 июня 2015 г. № 56 «О преобразовании муниципального образования рабочий поселок богандинский и княжевского муниципального образования Тюменского муниципального района Тюменской области путем их объединения и внесении изменений в отдельные законы Тюменской области» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- Закон Тюменской области от 19 апреля 2019 г. № 30 «О преобразовании муниципального образования поселок Винзили и Нижнепышминского муниципального образования Тюменского муниципального района Тюменской области путем их объединения и внесении изменений в отдельные законы Тюменской области» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
Це незавершена стаття про Тюменську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyume nskij rajon ros Tyumenskij rajon municipalnij rajon v skladi Tyumenskoyi oblasti Rosiya Tyumenskij rajon ros Tyumenskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tyumenska oblast Utvorenij 1923 roku Naselennya 2020 127337 osib Plosha 3689 44 km Gustota naselennya 34 51 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr misto Tyumen Kilkist silskih poselen 20 Kilkist smt 3 Kilkist sil ta prisilkiv 64 Kilkist selish 9 Vlada Administrativnij centr misto Tyumen yake ne vhodit do skladu rajonu i utvoryuye okremij GeografiyaTeritoriyeyu rajonu protikayut richki Tura 260 kilometriv ta Pishma 150 kilometriv IstoriyaTyumenskij rajon utvoreno 3 listopada 1923 roku u skladi Uralskoyi oblasti z teritorij kolishnih Buharskoyi Kashegalskoyi Gorodovoyi Zavodouspenskoyi Troyickoyi Tugulimskoyi Uspenskoyi Fominskoyi Chervishevskoyi Yarovskoyi chastin Bogandinskoyi ta Kamenskoyi volostej Do skladu rajonu uvijshli 40 silrad Akiyarovska Amanadska Antipinska Baldinska Bogandinska Golovinska Gusevska Yembayevska Zakovska Zavodouspenska Ziryanska Kamenska Kaskarinska Knyazhevska Komarovska Malkovska Malcevska Marajska Mesedovska Miyaginska Novoyurtovska Onohinska Ostrovska Oshkukovska Perevalovska Piskulinska Skorodumska Tarmanska Tugulimska Uspenska Utishevska Ceposhnikovska Chervishevska Chikchinska Yushkovska ta Yarivska 17 chervnya 1925 roku zi skladu likvidovanogo peredani Borkivska ta Sozonovska silradi zi skladu Nizhnotavdinskogo rajonu peredana Tyunovska silrada do skladu novoutvorenogo peredano Zavodouspensku Luchinkinsku Malcevsku Mesedovsku Ostrovsku Oshkukovsku Piskulinsku Skorodumsku Tugulimsku Ceposhnikovsku ta Yushkovsku silradi 30 veresnya Ziryanska silrada peredana takozh do Tugulimskogo rajonu 30 31 grudnya Ziryanska silrada povernuta do Tyumenskogo rajonu utvoreno Mullashivsku silradu 21 sichnya 1926 roku Golovinska silrada perejmenovana v Knyazhevsku Zajkovska v Bukinsku Knyazhevska v Lugovsku Marajska v Kijovsku 28 lipnya utvoreno Golovinsku ta Druganovsku silradi 15 veresnya Tyunovska silrada perejmenovana v Glibokivsku 10 chervnya 1931 roku zi skladu likvidovanogo peredano Buhtalsku Salayirsku Spasku ta Richkinsku silradi 20 chervnya 1933 roku rajon buv likvidovanij teritoriya uvijshla do skladu Amanadska ta Kijovska silrad peredani do skladu Yalutorovskogo rajonu zi skladu Slobodo Turinskogo rajonu peredana Ahmanska silrada 17 chervnya 1934 roku Tyumenska miskrada uvijshla do skladu 7 grudnya do skladu Omskoyi oblasti 25 sichnya 1935 roku do skladu novoutvorenogo peredano Ahmansku Buhtalsku Glibokivsku Miyaginsku Spasku ta Tarmansku silradi 20 lyutogo 1936 roku Baldinska silrada perejmenovana v Michurinsku U 1936 1938 rokah likvidovano Richkinsku silradu 4 serpnya 1938 roku rajon buv vidnovlenij u skladi 31 silradi Akiyarivska Antipinska Bogandinska Borkivska Bukinska Golovinska Gusevska Druganovska Yembayevska Ziryanska Kamenska Kaskarinska Kishtirlinska Knyazhevska Komarovska Kulakovska Kuliginska Lugovska Malkovska Michurinska Mullashivska Novoyurtovska Onohinska Perevalovska Salayirska Sozonovska Uspenska Uteshevska Chervishevska Chikchinska ta Yarivska 19 veresnya 1939 roku likvidovani Golovinska Druganovska Kishtirlinska ta Kuliginska silradi zi skladu Yalutorovskogo rajonu peredano Amanadsku silradu 14 serpnya 1944 roku rajon uvijshov do skladu novoutvorenoyi Tyumenskoyi oblasti 22 grudnya 1948 roku utvoreno smt Vinzili 9 listopada 1949 roku smt Borovskij 17 chervnya 1954 roku likvidovano Akiyarovsku Amanadsku Antipinsku Gusevsku Ziryansku ta Kaskarinsku silradi 28 chervnya 1956 roku likvidovano Borkivsku Mullashivsku Onohinsku ta Yarivsku silradi 23 lipnya 1959 roku likvidovano Michurinsku silradu 28 chervnya 1960 roku likvidovano Novoyurtovsku silradu 12 serpnya Lugovsku silradu 28 lipnya 1962 roku do skladu rajonu uvijshli Aleksandrovska Buhtalska Velizhanska Glibokivska Miyaginska ta Tarmanska silradi likvidovanogo Velizhanskogo rajonu 16 serpnya likvidovano Bukinsku silradu Utishevska silrada perejmenovana v Roshinsku 1 lyutogo 1963 roku utvoreno Tyumenskij silskij rajon do skladu yakogo uvijshla teritoriya likvidovanih Nizhnotavdinskogo ta Yarkovskogo rajoniv 4 sichnya 1963 roku smt Borovskij ta smt Vinzili peredani do skladu Tyumenskoyi miskradi 1 lyutogo 1964 roku Soznovska silrada perejmenovana v Borkivsku 12 sichnya 1965 roku silskij rajon buv rozukrupnenij do skladu Yarkovskogo rajonu perejshli 16 silrad 6 sichnya 1967 roku utvoreno Lugovsku silradu likvidovano Kamensku silradu 28 veresnya utvoreno smt Bogandinskij Bogandinska silrada perejmenovana v Pishminsku 29 zhovtnya 1970 roku utvoreno Kaskarinsku silradu 30 kvitnya 1971 roku utvoreno Antipinsku Bereznyakovsku ta Kamensku silradi likvidovano Lugovsku silradu 28 lyutogo 1975 roku utvoreno Novotarmansku ta Onohinsku silradi 19 listopada utvoreno Gorkovsku ta Sozonovsku silradi 20 serpnya 1976 roku Antipinska silrada peredana do skladu mista Tyumen 12 listopada 1979 roku utvoreno Matmasovsku silradu ta smt Melioratoriv 4 kvitnya 1984 roku Matmasovska silrada peredana do skladu Leninskogo rajonu smt Melioratoriv ta Bereznyakovska silrada do skladu Roshinska silrada do skladu mista Tyumen 5 listopada utvoreno Mullashinsku silradu 28 bereznya 1987 roku utvoreno Narimanovsku silradu 6 chervnya 1990 roku utvoreno Andriyevsku silradu Mizh 2002 ta 2010 rokami do skladu rajonu peredano selishe Istochnik Matmasovskoyi silradi Tyumenskoyi miskradi NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 127337 osib 2020 118965 u 2018 107175 u 2010 93661 u 2002 Nacionalnij sklad 78 rosiyani ponad 13 tatari priblizno po 2 ukrayinci nimci ta predstavnikiv inshih nacionalnostej Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 20 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2020 Centr Naseleni punkti Andriyevske silske poselennya 86 82 1787 1501 1639 1754 Andriyevskij 1 135 81 10176 10456 10722 10911 4 Borovske silske poselennya 122 90 15505 17489 18431 19246 Borovskij 1 405 60 12402 13679 14223 14486 6 39 11 2009 2396 2827 2951 1 27 41 5453 6200 6575 6861 4 233 98 1610 1935 2167 2360 Kamenka 5 616 17 7866 8798 9389 13523 Kaskara 4 86 77 3310 4000 4698 5166 Kulakovo 2 112 76 1686 2154 2553 3008 Malkovo 4 112 66 5620 6773 9621 12516 Moskovskij 9 82 11 574 856 951 940 1 46 95 835 1120 1108 1144 1 80 97 3389 3809 4122 4291 4 98 05 3217 4390 4593 4744 2 140 77 2162 2985 4517 5969 Perevalovo 5 150 78 1090 1131 1065 1057 1 208 34 4518 4623 4889 4981 Uspenka 5 524 32 5066 6375 7320 7535 8 265 86 2415 2802 3541 3894 5 2015 roku bulo likvidovane Knyazhevske silske poselennya yiyi teritoriya uvijshla do skladu Bogandinskogo silskogo poselennya 2019 roku bulo likvidovane Nizhnopishminske silske poselennya yiyi teritoriya uvijshla do skladu Vinzilinskogo silskogo poselennya buli likvidovani Borkivske silske poselennya ta Sozonovske silske poselennya yihni teritoriyi uvijshli do skladu Kaskarinskogo silskogo poselennya Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Borovskij 15505 17489 2 11291 12320 3 9647 9894 4 Kaskara 6273 7094 5 3031 4120 6 3133 3910 7 Moskovskij 3472 3646 8 Uspenka 3238 3272 9 2730 3091 10 2675 2959 11 2009 2396 12 Kulakovo 2022 2346 13 Borki 1495 1811 14 Yar 1718 1809 15 Lugove 1252 1654 16 1232 1596 17 Malkovo 1381 1585 18 Andriyevskij 1787 1501 19 547 1423 20 Kamenka 1183 1391 21 Perevalovo 1291 1367 22 603 1252 23 1010 1188 24 1090 1131 25 835 1120PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2020 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chislennost naseleniya Rossii subekov Rossijskoj Federacii v sostave federalnyh okrugov rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee chelovek Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku ros Arhivovano z pershodzherela 3 lyutogo 2012 Zakon Tyumenskoj oblasti ot 01 iyunya 2015 g 56 O preobrazovanii municipalnogo obrazovaniya rabochij poselok bogandinskij i knyazhevskogo municipalnogo obrazovaniya Tyumenskogo municipalnogo rajona Tyumenskoj oblasti putem ih obedineniya i vnesenii izmenenij v otdelnye zakony Tyumenskoj oblasti Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros Zakon Tyumenskoj oblasti ot 19 aprelya 2019 g 30 O preobrazovanii municipalnogo obrazovaniya poselok Vinzili i Nizhnepyshminskogo municipalnogo obrazovaniya Tyumenskogo municipalnogo rajona Tyumenskoj oblasti putem ih obedineniya i vnesenii izmenenij v otdelnye zakony Tyumenskoj oblasti Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros Ce nezavershena stattya pro Tyumensku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi