Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поті́к —село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Потік | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040270530090790 |
| Основні дані | |
| Засноване | 19 |
| Населення | 697 |
| Площа | 13,538 км² |
| Густота населення | 51,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77016 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′02″ пн. ш. 24°34′54″ сх. д. / 49.41722° пн. ш. 24.58167° сх. д.Координати: 49°25′02″ пн. ш. 24°34′54″ сх. д. / 49.41722° пн. ш. 24.58167° сх. д. |
| Водойми | Гнила Липа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Потік | |
 Потік | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Через село течуть річки Гнила Липа та Струга.
Історія
Польський дослідник Пшемислав Домбковський помилково ідентифікував село з іншим Потоком (тепер містечко Золотий Потік біля Бучача). Село, зокрема, у 15 столітті було королівщиною, її «тримав» польський шляхтич Миколай Парава з Любіна у 1433–1472 роках. Згадується 1 січня 1457 року в книгах галицького суду .
У 1939 році в селі проживало 830 мешканців (760 українців, 10 поляків, 50 латинників, 5 євреїв і 5 німців та інших національностей).
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 696 | 99.86% |
| російська | 1 | 0.14% |
| Усього | 697 | 100% |
Пам'ятки
Церква Св. Миколи споруджена 1898 року. За архітектурою є класичною тридільною церквою та складається з бабинця, нави та вівтаря. Нава є найбільшою частиною храму, та за формою схожа з іншими частинами церкви. Вінчають храм три бані з хрестами. Іконостас церкви виготовлений в XIX столітті і перебуває на державному обліку мистецьких цінностей.
Відомі люди
- Гринчишин Дмитро Григорович — український мовознавець, кандидат філологічних наук.
- Оберишин Ілля Степанович — вояк Української Повстанської Армії, протягом 1951–1991 перебував у підпіллі, легалізувався 3 грудня 1991 у незалежній Україні.
Примітки
- Przemysław Dąbkowski. Podział administracijny województwa ruskiego i bełskiego w XV wieku.— Lwów, 1939.— S. 34. (пол.)
- Tomasz Zaucha. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I.— Tom 18.— 386 s., 509 il.— S. 185. (пол.)
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.246, №2784 (лат.)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Potok (14) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 870. (пол.). — S. 870. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Potik Poti k selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Potik Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Kod KATOTTG UA26040270530090790 Osnovni dani Zasnovane 19 Naselennya 697 Plosha 13 538 km Gustota naselennya 51 48 osib km Poshtovij indeks 77016 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 25 02 pn sh 24 34 54 sh d 49 41722 pn sh 24 58167 sh d 49 41722 24 58167 Koordinati 49 25 02 pn sh 24 34 54 sh d 49 41722 pn sh 24 58167 sh d 49 41722 24 58167 Vodojmi Gnila Lipa Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Potik Potik Mapa Potik u VikishovishiGeografiyaCherez selo techut richki Gnila Lipa ta Struga IstoriyaPolskij doslidnik Pshemislav Dombkovskij pomilkovo identifikuvav selo z inshim Potokom teper mistechko Zolotij Potik bilya Buchacha Selo zokrema u 15 stolitti bulo korolivshinoyu yiyi trimav polskij shlyahtich Mikolaj Parava z Lyubina u 1433 1472 rokah Zgaduyetsya 1 sichnya 1457 roku v knigah galickogo sudu U 1939 roci v seli prozhivalo 830 meshkanciv 760 ukrayinciv 10 polyakiv 50 latinnikiv 5 yevreyiv i 5 nimciv ta inshih nacionalnostej 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 696 99 86 rosijska 1 0 14 Usogo 697 100 Pam yatkiDerev yana cerkva Svyatogo Mikolaya Cerkva Sv Mikoli sporudzhena 1898 roku Za arhitekturoyu ye klasichnoyu tridilnoyu cerkvoyu ta skladayetsya z babincya navi ta vivtarya Nava ye najbilshoyu chastinoyu hramu ta za formoyu shozha z inshimi chastinami cerkvi Vinchayut hram tri bani z hrestami Ikonostas cerkvi vigotovlenij v XIX stolitti i perebuvaye na derzhavnomu obliku misteckih cinnostej Vidomi lyudiGrinchishin Dmitro Grigorovich ukrayinskij movoznavec kandidat filologichnih nauk Oberishin Illya Stepanovich voyak Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi protyagom 1951 1991 perebuvav u pidpilli legalizuvavsya 3 grudnya 1991 u nezalezhnij Ukrayini PrimitkiPrzemyslaw Dabkowski Podzial administracijny wojewodztwa ruskiego i belskiego w XV wieku Lwow 1939 S 34 pol Tomasz Zaucha Kosciol parafialny p w Narodzenia Najsw Panny Marii i Sw Szczepana pirwszego meczenika w Potoku Zlotym Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 Cz I Tom 18 386 s 509 il S 185 ISBN 978 83 89273 79 6 pol Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 246 2784 lat Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 68 Visbaden 1983 205 s www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaPotok 14 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 870 pol S 870 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi