Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Су-11 — радянський одномоторний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач. Разом з ракетою став першим в СРСР авіаційним комплексом перехоплення, які мають на озброєнні ракети з ГСН двох типів — пасивну інфрачервону та напівактивну радіолокаційну. Разом з Су-9 ці перехоплювачі склали основу ППО СРСР до заміни їх в 70-х роках більш довершеним Су-15.
| Су-11 | |
|---|---|
 | |
| Су-11 | |
| Призначення: | винищувач-перехоплювач |
| Перший політ: | 25 грудня 1958 |
| Прийнятий на озброєння: | 1958 |
| Знятий з озброєння: | На даний час |
| Період використання: | 1958 — 1965 |
| На озброєнні у: | СРСР |
| Розробник: | Сухой (компанія) |
| Виробник: | ДКБ Сухого |
| Всього збудовано: | 108 |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 2 340 км/год |
| Довжина: | 18.23 м |
| Висота: | 4.70 м |
| Розмах крила: | 8.54 м |
| Площа крила: | 26.2 м² |
| Споряджений: | 12 674 кг |
| Тяга (потужність): | 1 × 6 800 |
| Тяга форсажна: | 1 × 10 100 |
| Гарматне озброєння: | Ракета «повітря — повітря»: 2 К-8М (АА-3) . |
 Су-11 у Вікісховищі | |
Розробка
Винищувач-перехоплювач Су-11 спочатку створювався як ще одна модифікація базового літака Т-3. Після невдачі зі спробою установки на досвідчених літаках РЛС типу Алмаз, в кінці 1957-го в ДКБ-51 П. О. Сухого розглядалися нові варіанти компонувань перехоплювача, як по встановлюваному БРЕО, так і за складом озброєння. РЛС типу ЦД-30 розробки ДКБ-1 вдалося досить вдало закомпоновано в носовій частині фюзеляжу Т-3. Правда, при серійному заводі № 339 (розлобили з середини 50-х виробництво РЛС типу Сокіл для Як-25 М) існувало ДБК-339, головний конструктор якого, Г. М. Кунявській, вирішив модернізувати базову РЛС з метою поліпшення її характеристик. Проміжний варіант, що отримав позначення «Сокіл-2», призначався для установки на перехоплювачі Як-27К. Нова станція продовжила 'пташину' серію назв, отримавши кодове позначення 'Орел'.
Ракети РС-2УС змінили на Р-8. Для компенсації збільшеного аеродинамічного опору використовували більш модифікований двигун АЛ-7Ф-2 з більшою тягою.
Держвипробування проводилися в два етапи. На першому, триватиме з 12 листопада 1959 р. по 7 квітня 1960 р., за скороченою програмою була виконана оцінка комплексу з ракетою К- 8М з . З березень а по квітень 1960-го були виконані доопрацювання і з 26 квітня літак був переданий на другий етап випробувань, який завершився 8 червня 1961 р. На цьому етапі основна увага приділялася бойового застосування комплексу, відпрацюванні РЛС і ракет К-8М при реальних перехопленнях. Всього, в ході спільних випробувань, на літаках було виконано 475 польотів, а разом з заводським етапом випробувань — понад 700.
Влітку 61-го відбулася і перша офіційна прем'єра літака: в липні літак, пілотований Е. С. Соловьевим, взяв участь у повітряному параді в Тушино. Ще до закінчення випробувань, вже в листопаді 60-го, держкомісія визнала можливим дати попередню рекомендацію про запуск нового літака в серію. Правда рішення про серійне виробництво було прийнято лише через рік — в листопаді 1961 рік а в лютому 62-го комплекс Т-3-8М був офіційно прийнятий на озброєння. Урядовою постановою літаку було присвоєно офіційне позначення — Су-11, всьому комплексу — Су-11-8М
Виробництво
Запуск Су-11 в серію здійснювався в Новосибірськ е, де новому літаку привласнили власний, внутрішньозаводської індекс: «виріб 36». Планом передбачалося, що Су-11 плавно змінить Т-3 на стапелях заводу починаючи з 2-го кварталу 1962 рік а. На цей рік поряд з випуском останніх 120 шт. Т-3 було записано про ізводство 40 шт. Су-11 і 15 машин Як-28 П. Перший серійний екземпляр літака був вирячені із складального цеху у червні і благополучно облітаний в серпні. Але 31 жовтня сталася трагедія. При здавальному випробуванні Су-11 загинув льотчик-випробувач В. М. Андреев, який брав участь до цього в держвипробувань літака і добре знав машину. Це була перша катастрофа на Су-11, але наслідки її були сумні для літака, так як ще більш зміцнили в сумнівах щодо нового літака керівництво авіації ППО. Усі наступні розгляди з цілком законними вимогами замовника про підвищення надійності літака були лише виправданням для вирішення про скорочення плану виробництва Су-11: з 1963 рік а переорієнтували на випуск Як-28 П (внутрішньозаводської індекс «виріб 40») як основної продукції. Тим не менш, заділ для виробництва Су-11-х на заводі був досить великий, і було вирішено все ж не викидати його на смітник, а будувати літаки (правда, в набагато меншій кількості) і після доопрацювань передавати їх авіації військ ППО. На початку 1963 рік а ВПС передало ДБК кілька серійних машин для проведення доробок по підвищенню надійності і протягом 1963 — 64 рр. . на них була виконана велика програма доводочних і контрольних випробувань. В результаті, до середини 1964 рік а, перші серійні літаки були, нарешті, передані в стройовій полк ППО, що базувався під Астраханню. Перші 6 машин пішли з заводу в травні, а до кінця літа полк був повністю переозброєний на Су-11 і з вересня тут почалися військові випробування літака.
Програма виробництва Су-11 передбачала закінчення випуску літака в 1964 рік у, але реально останні машини завод випускав вже на початку 1965-го. Всього було зібрано 108 машин, тобто майже в 10 разів менше, в порівнянні з Т-3.
Конструкція
Су-11 являє собою виконаний за класичною схемою среднеплан з трикутним крилом тонкого ламінарного профілю і стрілоподібним хвостовим оперенням. Механізація крила, як і у літака Су-7, складається з щілинних закрилків, розташованих в околофюзеляжних частинах і елеронів (на зовнішніх частинах крила). Фюзеляж літака виконаний згідно з правилом площ. Кабіна пілота, розташована в носовій частині, обладналася катапультованим кріслом класу 0-0. Ліхтар кабіни краплеподібної форми зрушується назад. Він виступає за обводи фюзеляжу, що забезпечує прекрасний огляд пілоту. Хвостове оперення літака складається з класичного вертикального і керованого горизонтального оперення. На кілі під кермом напрямку розташований контейнер гальмівного парашута, а перед хвостовим оперенням на фюзеляжі знаходяться чотирьохсекційних гальмівні щитки. Літак оснащувався тристійковим шасі з одинарними колесами. Головні стійки вбираються в крило, передня — вперед у фюзеляж. Для приводу керуючих поверхонь застосовуються незворотні гідропідсилювачі. На літаку застосований лобовий надзвуковий повітрозабірник, регульований за допомогою рухливого центрального конуса, в якому розташовувалася антена .
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Екіпаж: 1 пілот
- Довжина: 18.23 м
- Розмах крила: 8.54 м
- Висота: 4.70 м
- Площа крила: 26.2 м ²
- Кут стрілоподібності по передній крайці:
- Нормальна злітна маса: 12 674кг
- Максимальна злітна маса: 13 990
- Маса палива у внутрішніх баках: 3440 кг
- Обсяг паливних баків: 2 × 600 л
- Силова установка: 1 × АЛ-7Ф-2
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 2 340км / г на 12 000 м
- Практична дальність:
- без ПТБ: 1 350 км
- з ПТБ: 1 800 км
- Практична стеля: 18 000 м
- Швидкопідйомність: 1800 м/хв
- Длина разбега: 1 200 м
- Длина пробега: 1 250 — 1 250 м (без тормозного парашюта)
Озброєння
- Стрілецько-гарматне: 2х КПК-23
- Бойове навантаження: 1000 кг
- Керовані ракети: ракети «повітря-повітря»:
- 2 До-8М (АА-3)
Посилання
- Су-11 на Куточку неба
- Російська сила
- Воєнтур[недоступне посилання з травня 2019]
Література
- Якубович Н. Пілотована ракета. Про модифікаціях перехоплювача Т-3 Т-47 Су-11 // (рос.) — М, 1999 .. — № 9. — С. 6-8. — ISSN 0130-2701
 | Це незавершена стаття з авіації. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Su 11 radyanskij odnomotornij nadzvukovij vsepogodnij vinishuvach perehoplyuvach Razom z raketoyu stav pershim v SRSR aviacijnim kompleksom perehoplennya yaki mayut na ozbroyenni raketi z GSN dvoh tipiv pasivnu infrachervonu ta napivaktivnu radiolokacijnu Razom z Su 9 ci perehoplyuvachi sklali osnovu PPO SRSR do zamini yih v 70 h rokah bilsh dovershenim Su 15 Su 11Su 11 v Centralnomu muzeyi VVS Su 11Priznachennya vinishuvach perehoplyuvachPershij polit 25 grudnya 1958Prijnyatij na ozbroyennya 1958Znyatij z ozbroyennya Na danij chasPeriod vikoristannya 1958 1965Na ozbroyenni u SRSRRozrobnik Suhoj kompaniya Virobnik DKB SuhogoVsogo zbudovano 108Ekipazh 1 osobaMaksimalna shvidkist MSh 2 340 km godDovzhina 18 23 mVisota 4 70 mRozmah krila 8 54 mPlosha krila 26 2 m Sporyadzhenij 12 674 kgTyaga potuzhnist 1 6 800Tyaga forsazhna 1 10 100Garmatne ozbroyennya Raketa povitrya povitrya 2 K 8M AA 3 Su 11 u VikishovishiRozrobkaVinishuvach perehoplyuvach Su 11 spochatku stvoryuvavsya yak she odna modifikaciya bazovogo litaka T 3 Pislya nevdachi zi sproboyu ustanovki na dosvidchenih litakah RLS tipu Almaz v kinci 1957 go v DKB 51 P O Suhogo rozglyadalisya novi varianti komponuvan perehoplyuvacha yak po vstanovlyuvanomu BREO tak i za skladom ozbroyennya RLS tipu CD 30 rozrobki DKB 1 vdalosya dosit vdalo zakomponovano v nosovij chastini fyuzelyazhu T 3 Pravda pri serijnomu zavodi 339 rozlobili z seredini 50 h virobnictvo RLS tipu Sokil dlya Yak 25 M isnuvalo DBK 339 golovnij konstruktor yakogo G M Kunyavskij virishiv modernizuvati bazovu RLS z metoyu polipshennya yiyi harakteristik Promizhnij variant sho otrimav poznachennya Sokil 2 priznachavsya dlya ustanovki na perehoplyuvachi Yak 27K Nova stanciya prodovzhila ptashinu seriyu nazv otrimavshi kodove poznachennya Orel Raketi RS 2US zminili na R 8 Dlya kompensaciyi zbilshenogo aerodinamichnogo oporu vikoristovuvali bilsh modifikovanij dvigun AL 7F 2 z bilshoyu tyagoyu Derzhviprobuvannya provodilisya v dva etapi Na pershomu trivatime z 12 listopada 1959 r po 7 kvitnya 1960 r za skorochenoyu programoyu bula vikonana ocinka kompleksu z raketoyu K 8M z Z berezen a po kviten 1960 go buli vikonani doopracyuvannya i z 26 kvitnya litak buv peredanij na drugij etap viprobuvan yakij zavershivsya 8 chervnya 1961 r Na comu etapi osnovna uvaga pridilyalasya bojovogo zastosuvannya kompleksu vidpracyuvanni RLS i raket K 8M pri realnih perehoplennyah Vsogo v hodi spilnih viprobuvan na litakah bulo vikonano 475 polotiv a razom z zavodskim etapom viprobuvan ponad 700 Vlitku 61 go vidbulasya i persha oficijna prem yera litaka v lipni litak pilotovanij E S Solovevim vzyav uchast u povitryanomu paradi v Tushino She do zakinchennya viprobuvan vzhe v listopadi 60 go derzhkomisiya viznala mozhlivim dati poperednyu rekomendaciyu pro zapusk novogo litaka v seriyu Pravda rishennya pro serijne virobnictvo bulo prijnyato lishe cherez rik v listopadi 1961 rik a v lyutomu 62 go kompleks T 3 8M buv oficijno prijnyatij na ozbroyennya Uryadovoyu postanovoyu litaku bulo prisvoyeno oficijne poznachennya Su 11 vsomu kompleksu Su 11 8MVirobnictvoZapusk Su 11 v seriyu zdijsnyuvavsya v Novosibirsk e de novomu litaku privlasnili vlasnij vnutrishnozavodskoyi indeks virib 36 Planom peredbachalosya sho Su 11 plavno zminit T 3 na stapelyah zavodu pochinayuchi z 2 go kvartalu 1962 rik a Na cej rik poryad z vipuskom ostannih 120 sht T 3 bulo zapisano pro izvodstvo 40 sht Su 11 i 15 mashin Yak 28 P Pershij serijnij ekzemplyar litaka buv viryacheni iz skladalnogo cehu u chervni i blagopoluchno oblitanij v serpni Ale 31 zhovtnya stalasya tragediya Pri zdavalnomu viprobuvanni Su 11 zaginuv lotchik viprobuvach V M Andreev yakij brav uchast do cogo v derzhviprobuvan litaka i dobre znav mashinu Ce bula persha katastrofa na Su 11 ale naslidki yiyi buli sumni dlya litaka tak yak she bilsh zmicnili v sumnivah shodo novogo litaka kerivnictvo aviaciyi PPO Usi nastupni rozglyadi z cilkom zakonnimi vimogami zamovnika pro pidvishennya nadijnosti litaka buli lishe vipravdannyam dlya virishennya pro skorochennya planu virobnictva Su 11 z 1963 rik a pereoriyentuvali na vipusk Yak 28 P vnutrishnozavodskoyi indeks virib 40 yak osnovnoyi produkciyi Tim ne mensh zadil dlya virobnictva Su 11 h na zavodi buv dosit velikij i bulo virisheno vse zh ne vikidati jogo na smitnik a buduvati litaki pravda v nabagato menshij kilkosti i pislya doopracyuvan peredavati yih aviaciyi vijsk PPO Na pochatku 1963 rik a VPS peredalo DBK kilka serijnih mashin dlya provedennya dorobok po pidvishennyu nadijnosti i protyagom 1963 64 rr na nih bula vikonana velika programa dovodochnih i kontrolnih viprobuvan V rezultati do seredini 1964 rik a pershi serijni litaki buli nareshti peredani v strojovij polk PPO sho bazuvavsya pid Astrahannyu Pershi 6 mashin pishli z zavodu v travni a do kincya lita polk buv povnistyu pereozbroyenij na Su 11 i z veresnya tut pochalisya vijskovi viprobuvannya litaka Programa virobnictva Su 11 peredbachala zakinchennya vipusku litaka v 1964 rik u ale realno ostanni mashini zavod vipuskav vzhe na pochatku 1965 go Vsogo bulo zibrano 108 mashin tobto majzhe v 10 raziv menshe v porivnyanni z T 3 KonstrukciyaSu 11 yavlyaye soboyu vikonanij za klasichnoyu shemoyu sredneplan z trikutnim krilom tonkogo laminarnogo profilyu i strilopodibnim hvostovim operennyam Mehanizaciya krila yak i u litaka Su 7 skladayetsya z shilinnih zakrilkiv roztashovanih v okolofyuzelyazhnih chastinah i eleroniv na zovnishnih chastinah krila Fyuzelyazh litaka vikonanij zgidno z pravilom plosh Kabina pilota roztashovana v nosovij chastini obladnalasya katapultovanim krislom klasu 0 0 Lihtar kabini kraplepodibnoyi formi zrushuyetsya nazad Vin vistupaye za obvodi fyuzelyazhu sho zabezpechuye prekrasnij oglyad pilotu Hvostove operennya litaka skladayetsya z klasichnogo vertikalnogo i kerovanogo gorizontalnogo operennya Na kili pid kermom napryamku roztashovanij kontejner galmivnogo parashuta a pered hvostovim operennyam na fyuzelyazhi znahodyatsya chotirohsekcijnih galmivni shitki Litak osnashuvavsya tristijkovim shasi z odinarnimi kolesami Golovni stijki vbirayutsya v krilo perednya vpered u fyuzelyazh Dlya privodu keruyuchih poverhon zastosovuyutsya nezvorotni gidropidsilyuvachi Na litaku zastosovanij lobovij nadzvukovij povitrozabirnik regulovanij za dopomogoyu ruhlivogo centralnogo konusa v yakomu roztashovuvalasya antena Taktiko tehnichni harakteristikiTehnichni harakteristiki Ekipazh 1 pilot Dovzhina 18 23 m Rozmah krila 8 54 m Visota 4 70 m Plosha krila 26 2 m Kut strilopodibnosti po perednij krajci Normalna zlitna masa 12 674kg Maksimalna zlitna masa 13 990 Masa paliva u vnutrishnih bakah 3440 kg Obsyag palivnih bakiv 2 600 l Silova ustanovka 1 AL 7F 2 Besforsazhna tyaga 1 6800 kgs Forsazhna tyaga 1 10 100 kgs Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 2 340km g na 12 000 m Praktichna dalnist bez PTB 1 350 km z PTB 1 800 km Praktichna stelya 18 000 m Shvidkopidjomnist 1800 m hv Dlina razbega 1 200 m Dlina probega 1 250 1 250 m bez tormoznogo parashyuta Ozbroyennya Strilecko garmatne 2h KPK 23 Bojove navantazhennya 1000 kg Kerovani raketi raketi povitrya povitrya 2 Do 8M AA 3 PosilannyaSu 11 na Kutochku neba Rosijska sila Voyentur nedostupne posilannya z travnya 2019 LiteraturaYakubovich N Pilotovana raketa Pro modifikaciyah perehoplyuvacha T 3 T 47 Su 11 ros M 1999 9 S 6 8 ISSN 0130 2701 Ce nezavershena stattya z aviaciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi