Братиславські коронації

Братиславські коронації (словац. Bratislavské korunovácie) — урочисті заходи, пов'язані з коронацією угорських монархів, що проходили в Братиславі (угорською Пожонь) з 1563 по 1830 рік.

Після Мохачської катастрофи в серпні 1526 року і турецької окупації південних районів Угорщини, в тому числі, Буди, коронаційного міста Секешфехервар і Естергома, надзвичайно актуальною стала необхідність появи нового адміністративного центру країни. Це мало бути місто, в якому б були гарантовані безпека монарха і вищого духовенства, і в той же час який би знаходився недалеко від Відня. Вибір припав на місто Братиславу.

На Мохачських полях в числі інших, не залишивши після себе спадкоємця, загинув угорський король Людовик II Ягеллонський. Новим кандидатом на трон став зять покійного короля Фердинанд I, обраний королем в братиславській францисканській церкві 17 грудня 1526 року. Незважаючи на те, що він був коронований ще в Секешфехерварі, наступний акт коронації нового угорського короля (Максиміліана II, сина Фердинанда) відбувся вже в Братиславі.

Братислава, ставши новим коронаційним містом, в цей період пережила свій розквіт. Тут став засідати Парламент Королівства, вона стала резиденцією короля, примаса Угорщини і найважливіших інститутів країни.

Джерела

• András A. Gergely; Gábor Máthé (2000). The Hungarian state: thousand years in Europe : [1000-2000]. Korona. p. 66. .
• Sedlar, Jean W. (1994). East Central Europe in the Middle Ages, 1000-1500. USA: University of Washington Press. .
• Film IV.Károly koronázásáról [ 30 серпня 2020 у Wayback Machine.]