Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Миха́йлович Богда́нов (1859, Київ — 1920) — політик Російської імперій українського походження, вчений у галузі сільськогосподарської науки, ординарний професор Київського університету, член Державної думи 3-го і 4-го скликань від Київської губернії.
| Богданов Сергій Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 31 січня 1859 Київ, Російська імперія |
| Помер | 1920 Одеса, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | d |
| Заклад | ТНУ |
| Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
| Науковий ступінь | доктор природничих наук |
| Партія | d |
| Нагороди |    |
 Богданов Сергій Михайлович у Вікісховищі | |
Життєпис
Спадковий шляхтич Київської губернії. Землевласник Радомисльського повіту (придбані 302 десятини), домовласник Києва.
Народився в 1859 році у Києві в родині ключаря київського Софійського собору.
Закінчив 1-шу Київську гімназію і природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету (1883). На третьому курсі написав роботу, за яку отримав золоту медаль. Після закінчення університету відряджений закордон для підготовки до заняття кафедри агрономії.
У 1884 році отримав ступінь магістра сільського господарства у Петровській сільськогосподарській академії. У наступному році був призначений приват-доцентом на кафедрі агрономії Київського університету.
З 1885 року — викладач, а з 1890 року — професор агрономії Київського університету, при якому організував дослідний сад (1886) і лабораторію для агрохімічних та фізіологічних досліджень (1889).
1888 року отримав ступінь магістра агрономії від Київського університету за дисертацію «Потреба проростаючого насіння у воді», а у 1890 році — ступінь доктора агрономії Харківського університету за дисертацію «Відношення проростаючого насіння до ґрунтової води».
У 1899 році у своєму маєтку на хуторі Богданівка Радомисльського повіту влаштував практичне господарство на піщаному ґрунті, де за допомогою поліпшення ґрунту прагнув вести вигідне сільськогосподарське виробництво. Ініціатор створення на Поділлі Деребчинського дослідного поля (1888).
Розробив класифікацію ґрунтових вод, запропонував оригінальний спосіб визначення т. з. мертвого запасу води в ґрунті.
Богданов редагував журнал «Земледелие» (з 1887 року — орган Київського товариства сільського господарства), написав «Підручник агрономії» (т. 1—3, 1909—11), «Ілюстрований сільськогосподарський словник (Енциклопедія сільського господарства)» (1895) і багато інших праць.
Публікував статті та переклади в сільськогосподарських журналах («Земледелие», «Земледельческая газета», «Сельское хозяйство и Лесоводство», «Хозяин», «Записки Императорского общества сельского хозяйства Южной России»), а також окремі праці з агрономії і сільського господарства.
Був почесним членом Київського товариства сільського господарства.
Займався громадською діяльністю: обирався гласним Радомисльського повітового і Київського губернського земств, почесним мировим суддею Радомисльського повіту, гласним Київської міської думи.
Був членом Київського губернського комітету у справах земського господарства, членом-співробітником Вченого комітету Головного управління землеустрою та землеробства.
У 1908 році став одним із засновників Київського клубу російських націоналістів, публікувався в консервативних газетах «Киевлянин» та «Киевское слово». Входив до Всеросійського національного союзу, був одним із ідеологів партії з аграрного питання.
Депутат ІІІ Державної думи Російської імперії (1907—1912) та IV Держдуми (1912—1917) від Київської губернії.
Входив до Ради міністра землеробства, після Лютневої революції був звільнений з посади. У 1920 році був професором агрономічного факультету Таврійського університету.
Помер від тифу у 1920 році в Одесі. Був одружений, мав двох доньок.
Нагороди
- Орден Святої Анни 2-го ст. (1902);
- Орден Святого Володимира 3-го ст. (1912);
- Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1914).
- Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III»;
- Медаль «У память 300-річчя царювання дома Романових» (1913).
Твори
- Пшеницы Юго-Западного края (1890);
- Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь: энциклопедия сельского хозяйства (Вып. 1—12. — Киев: тип. П. Барского, 1891—1893. — 1446 с.);
- Плодородие почвы вообще и русских почв в частности (1897);
- Второй отчет о работах по изучению плодородия почв (1898);
- Третий отчет о работах по изучению плодородия почв (1900);
- Возделывание картофеля. По данным науки и практики (1903);
- Плодородие почвы по новейшим данным (1903—1905);
- Обзор успехов сельского хозяйства.
Примітки
- В.В. Капустян (13 листопада 2019). . biology.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
Джерела
- Богданов, Сергей Михайлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Список гражданским чинам четвёртого класса. Исправлен по 1 марта 1916 года. — Пг., 1916. — С. 1354
- 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Санкт-Петербург: издание Н. Н. Ольшанскаго, 1910.
- Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Москва. РОССПЭН. 2008. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Коцюбинский Д. А. Русский национализм в начале столетия: Рождение и гибель идеологии Всероссийского национального союза. — М.: РОССПЭН, 2001. — С. 39, 365. — 528 с.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogdanov Sergi j Miha jlovich Bogda nov 1859 Kiyiv 1920 politik Rosijskoyi imperij ukrayinskogo pohodzhennya vchenij u galuzi silskogospodarskoyi nauki ordinarnij profesor Kiyivskogo universitetu chlen Derzhavnoyi dumi 3 go i 4 go sklikan vid Kiyivskoyi guberniyi Bogdanov Sergij MihajlovichNarodivsya31 sichnya 1859 1859 01 31 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer1920 Odesa Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitikAlma materdZakladTNUPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d Naukovij stupindoktor prirodnichih naukPartiyadNagorodi Bogdanov Sergij Mihajlovich u VikishovishiZhittyepisSpadkovij shlyahtich Kiyivskoyi guberniyi Zemlevlasnik Radomislskogo povitu pridbani 302 desyatini domovlasnik Kiyeva Narodivsya v 1859 roci u Kiyevi v rodini klyucharya kiyivskogo Sofijskogo soboru Zakinchiv 1 shu Kiyivsku gimnaziyu i prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu 1883 Na tretomu kursi napisav robotu za yaku otrimav zolotu medal Pislya zakinchennya universitetu vidryadzhenij zakordon dlya pidgotovki do zanyattya kafedri agronomiyi U 1884 roci otrimav stupin magistra silskogo gospodarstva u Petrovskij silskogospodarskij akademiyi U nastupnomu roci buv priznachenij privat docentom na kafedri agronomiyi Kiyivskogo universitetu Z 1885 roku vikladach a z 1890 roku profesor agronomiyi Kiyivskogo universitetu pri yakomu organizuvav doslidnij sad 1886 i laboratoriyu dlya agrohimichnih ta fiziologichnih doslidzhen 1889 1888 roku otrimav stupin magistra agronomiyi vid Kiyivskogo universitetu za disertaciyu Potreba prorostayuchogo nasinnya u vodi a u 1890 roci stupin doktora agronomiyi Harkivskogo universitetu za disertaciyu Vidnoshennya prorostayuchogo nasinnya do gruntovoyi vodi U 1899 roci u svoyemu mayetku na hutori Bogdanivka Radomislskogo povitu vlashtuvav praktichne gospodarstvo na pishanomu grunti de za dopomogoyu polipshennya gruntu pragnuv vesti vigidne silskogospodarske virobnictvo Iniciator stvorennya na Podilli Derebchinskogo doslidnogo polya 1888 Rozrobiv klasifikaciyu gruntovih vod zaproponuvav originalnij sposib viznachennya t z mertvogo zapasu vodi v grunti Bogdanov redaguvav zhurnal Zemledelie z 1887 roku organ Kiyivskogo tovaristva silskogo gospodarstva napisav Pidruchnik agronomiyi t 1 3 1909 11 Ilyustrovanij silskogospodarskij slovnik Enciklopediya silskogo gospodarstva 1895 i bagato inshih prac Publikuvav statti ta perekladi v silskogospodarskih zhurnalah Zemledelie Zemledelcheskaya gazeta Selskoe hozyajstvo i Lesovodstvo Hozyain Zapiski Imperatorskogo obshestva selskogo hozyajstva Yuzhnoj Rossii a takozh okremi praci z agronomiyi i silskogo gospodarstva Buv pochesnim chlenom Kiyivskogo tovaristva silskogo gospodarstva Zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu obiravsya glasnim Radomislskogo povitovogo i Kiyivskogo gubernskogo zemstv pochesnim mirovim suddeyu Radomislskogo povitu glasnim Kiyivskoyi miskoyi dumi Buv chlenom Kiyivskogo gubernskogo komitetu u spravah zemskogo gospodarstva chlenom spivrobitnikom Vchenogo komitetu Golovnogo upravlinnya zemleustroyu ta zemlerobstva U 1908 roci stav odnim iz zasnovnikiv Kiyivskogo klubu rosijskih nacionalistiv publikuvavsya v konservativnih gazetah Kievlyanin ta Kievskoe slovo Vhodiv do Vserosijskogo nacionalnogo soyuzu buv odnim iz ideologiv partiyi z agrarnogo pitannya Deputat III Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi 1907 1912 ta IV Derzhdumi 1912 1917 vid Kiyivskoyi guberniyi Vhodiv do Radi ministra zemlerobstva pislya Lyutnevoyi revolyuciyi buv zvilnenij z posadi U 1920 roci buv profesorom agronomichnogo fakultetu Tavrijskogo universitetu Pomer vid tifu u 1920 roci v Odesi Buv odruzhenij mav dvoh donok NagorodiOrden Svyatoyi Anni 2 go st 1902 Orden Svyatogo Volodimira 3 go st 1912 Orden Svyatogo Stanislava 1 go st 1914 Medal U pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III Medal U pamyat 300 richchya caryuvannya doma Romanovih 1913 TvoriPshenicy Yugo Zapadnogo kraya 1890 Illyustrirovannyj selskohozyajstvennyj slovar enciklopediya selskogo hozyajstva Vyp 1 12 Kiev tip P Barskogo 1891 1893 1446 s Plodorodie pochvy voobshe i russkih pochv v chastnosti 1897 Vtoroj otchet o rabotah po izucheniyu plodorodiya pochv 1898 Tretij otchet o rabotah po izucheniyu plodorodiya pochv 1900 Vozdelyvanie kartofelya Po dannym nauki i praktiki 1903 Plodorodie pochvy po novejshim dannym 1903 1905 Obzor uspehov selskogo hozyajstva PrimitkiV V Kapustyan 13 listopada 2019 biology univ kiev ua Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 DzherelaBogdanov Sergej Mihajlovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Spisok grazhdanskim chinam chetvyortogo klassa Ispravlen po 1 marta 1916 goda Pg 1916 S 1354 3 j sozyv Gosudarstvennoj Dumy portrety biografii avtografy 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Sankt Peterburg izdanie N N Olshanskago 1910 Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 Moskva ROSSPEN 2008 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kocyubinskij D A Russkij nacionalizm v nachale stoletiya Rozhdenie i gibel ideologii Vserossijskogo nacionalnogo soyuza M ROSSPEN 2001 S 39 365 528 s Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X