Імператор Рейґе́н (яп. 霊元天皇, れいげんてんのう, рейґен тенно; 9 липня 1654 — 24 вересня 1732) — 112-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 березня 1663 — 6 травня 1687.
Імператор Рейґен | |
---|---|
яп. 霊元天皇 | |
Народився | 9 липня 1654 Кіото, Японія |
Помер | 24 вересня 1732 (78 років) Кіото, Японія |
Поховання | d |
Країна | Сьоґунат Едо Японія |
Діяльність | суверен |
Знання мов | японська |
Титул | імператор Японії |
Посада | імператор Японії |
Конфесія | буддизм |
Рід | Імператорський дім Японії |
Батько | Імператор Ґо-Мідзуноо |
Мати | d |
Родичі | Імператор Ґо-Комьо, d, d[1], d[1], Q110966608?[2], Q110966312?[3], Q110994640?[4], d[3] і Q111310086?[3] |
Брати, сестри | d, Принцеса Бунсацу, Імператор Мейсьо, Принцеса Нії, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Імператор Ґо-Комьо, Імператор Ґо-Сай, d і Принц Сьодзьо |
У шлюбі з | d, d, d, d, d, d, d, Q109319209?, d, d, d, d, d і d |
Діти | d, Імператор Хіґасіяма, d, d, d, d, d, d, Q109306517?, d, d і d |
|
Біографія
Імператор Хіґасіяма народився 9 липня 1654 року. Він був шістнадцятим сином Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю хлопчика була фрейліна , донька . Новонародженому дали ім'я Сатохіто і титул принц Ате.
В лютому 1658 року принц був проголошений спадкоємцем трону. Через п'ять років його старший брат Імператор Ґо-Сай передав йому престол.
Протягом перших років правління Імператор Рейґен був номінальним головою держави. Реальна влада в країні належала його батькові, відставному Імператору Мідзуноо. Після смерті останнього в 1680 році, Імператор Рейґен взявся за реформування Імператорського двору, спрямоване на відродження авторитету японського монарха. Він займався реставрацією стародавніх палацових звичаїв і ритуалів, а також підтримував дружні стосунки із сьоґунатом Токуґава. Зокрема, 1683 року Імператор відродив стародавній титул спадкоємців трону — Великий син Імператора, який надав своєму синові Асахіто, майбутньому Імператору Хіґасіяма.
1687 року Імператор Рейґен передав престол сину Асахіто, а сам прийняв титул відставного монарха — Верховного Імператора. Того ж року, за його сприяння, новий Імператор Хіґасіяма здійснив забутий обряд , який не проводився останні 300 років.
1713 року Імператор Рейґен прийняв чернечий постриг і буддистське ім'я Содзьо. Решту життя він продовжував керувати справами двору як «сірий кардинал». Відставний монарх займався вивченням японської літератури та поезії, і вважався провідним поетом і каліграфом того часу.
24 вересня 1732 року Імператор Рейґен помер у 78-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова, на території монастиря в районі Хіґасіяма, в Кіото..
Генеалогічне дерево
(107) Ґо-Йодзей | (108) Ґо-Мідзуноо | (109) Мейсьо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(110) Ґо-Комьо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(111) Ґо-Сай | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(112) Рейґен | (113) Хіґасіяма | (114) Накамікадо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- https://geocity1.com/okugesan_com/tenno_reigen.html
- https://geocity1.com/okugesan_com/tenno3.html#hachijo
- https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm
- https://geocity1.com/okugesan_com/gosaitei.htm
- Усі дати подані за європейським календарем.
- Імператор Рейґен // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Імператор Хіґасіяма // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- яп. 素浄, そじょう.
- 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 11 липня 2010.
Джерела та література
Імператор Рейґен // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Рейґен |
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperator Rejge n yap 霊元天皇 れいげんてんのう rejgen tenno 9 lipnya 1654 24 veresnya 1732 112 j Imperator Yaponiyi sintoyistske bozhestvo Roki pravlinnya 5 bereznya 1663 6 travnya 1687 Imperator Rejgenyap 霊元天皇Narodivsya9 lipnya 1654 1654 07 09 Kioto YaponiyaPomer24 veresnya 1732 1732 09 24 78 rokiv Kioto YaponiyaPohovannyadKrayina Sogunat Edo YaponiyaDiyalnistsuverenZnannya movyaponskaTitulimperator YaponiyiPosadaimperator YaponiyiKonfesiyabuddizmRidImperatorskij dim YaponiyiBatkoImperator Go MidzunooMatidRodichiImperator Go Komo d d 1 d 1 Q110966608 2 Q110966312 3 Q110994640 4 d 3 i Q111310086 3 Brati sestrid Princesa Bunsacu Imperator Mejso Princesa Niyi d d d d d d d d d d d Imperator Go Komo Imperator Go Saj d i Princ SodzoU shlyubi zd d d d d d d Q109319209 d d d d d i dDitid Imperator Higasiyama d d d d d d Q109306517 d d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaImperator Higasiyama narodivsya 9 lipnya 1654 roku Vin buv shistnadcyatim sinom Imperatora Go Midzunoo Matir yu hlopchika bula frejlina donka Novonarodzhenomu dali im ya Satohito i titul princ Ate V lyutomu 1658 roku princ buv progoloshenij spadkoyemcem tronu Cherez p yat rokiv jogo starshij brat Imperator Go Saj peredav jomu prestol Protyagom pershih rokiv pravlinnya Imperator Rejgen buv nominalnim golovoyu derzhavi Realna vlada v krayini nalezhala jogo batkovi vidstavnomu Imperatoru Midzunoo Pislya smerti ostannogo v 1680 roci Imperator Rejgen vzyavsya za reformuvannya Imperatorskogo dvoru spryamovane na vidrodzhennya avtoritetu yaponskogo monarha Vin zajmavsya restavraciyeyu starodavnih palacovih zvichayiv i ritualiv a takozh pidtrimuvav druzhni stosunki iz sogunatom Tokugava Zokrema 1683 roku Imperator vidrodiv starodavnij titul spadkoyemciv tronu Velikij sin Imperatora yakij nadav svoyemu sinovi Asahito majbutnomu Imperatoru Higasiyama 1687 roku Imperator Rejgen peredav prestol sinu Asahito a sam prijnyav titul vidstavnogo monarha Verhovnogo Imperatora Togo zh roku za jogo spriyannya novij Imperator Higasiyama zdijsniv zabutij obryad yakij ne provodivsya ostanni 300 rokiv 1713 roku Imperator Rejgen prijnyav chernechij postrig i buddistske im ya Sodzo Reshtu zhittya vin prodovzhuvav keruvati spravami dvoru yak sirij kardinal Vidstavnij monarh zajmavsya vivchennyam yaponskoyi literaturi ta poeziyi i vvazhavsya providnim poetom i kaligrafom togo chasu 24 veresnya 1732 roku Imperator Rejgen pomer u 78 richnomu vici Jogo pohovali v grobnici Cukinova na teritoriyi monastirya v rajoni Higasiyama v Kioto Genealogichne derevo 107 Go Jodzej 108 Go Midzunoo 109 Mejso 110 Go Komo 111 Go Saj 112 Rejgen 113 Higasiyama 114 Nakamikado Primitkihttps geocity1 com okugesan com tenno reigen html https geocity1 com okugesan com tenno3 html hachijo https geocity1 com okugesan com fushiminomiya htm https geocity1 com okugesan com gosaitei htm Usi dati podani za yevropejskim kalendarem Imperator Rejgen Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Imperator Higasiyama Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 yap 素浄 そじょう 月輪陵 つきのわのみささぎ cuki no va no misasagi Arhiv originalu za 8 grudnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2010 Dzherela ta literaturaImperator Rejgen 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap yap 新編 日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京 東京創元社 1994 P 1057 1058 yap 歴代天皇全史 万世一系を彩る君臨の血脈 歴史群像シリーズ 69 Istoriya Imperatoriv Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperator Rejgen yap Spisok usipalnic Imperatoriv Yaponiyi Oficijna storinka Upravlinnya Imperatorskogo dvoru Yaponiyi 12 listopada 2016 u Wayback Machine