Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма ртін Га йдеґґер нім Martin HeideggerНімецька ˈmaʁtiːn ˈhaɪdɛɡɐ 26 вересня 1889 Месскірх Баден Німецька імперія 26 тра

Мартін Хайдеггер

Мартін Хайдеггер

Ма́ртін Га́йдеґґер (нім. Martin HeideggerНімецька: ;26 вересня 1889, Месскірх, Баден, Німецька імперія — 26 травня 1976, Фрайбург, Баден-Вюртемберг, ФРН) — німецький філософ-екзистенціаліст та феноменолог. Один з найбільш впливових мислителів XX століття. Створив вчення про Буття (Dasein) в своїй найбільш відомій праці «Буття і час» (1927), а, також поняття Gestell у філософії техніки.

Мартін Гайдеггер
нім. Martin Heidegger
Західна філософія
image
Martin Heidegger
Народження26 вересня 1889(1889-09-26)
Месскірх, Німеччина
Смерть26 травня 1976(1976-05-26) (86 років)
Фрайбурґ, Німеччина
інфекційне захворювання
ПохованняМесскірх
Громадянство (підданство)image Веймарська республіка
image Третій Райх
image ФРН
Знання мов
  • німецька[1][2]
    • Діяльність
  • поет, викладач університету, furniture designer
    • ВикладавМарбурзький університет, Фрайбурзький університет і Фрайбурзький університет
    ЧленГайдельберзька академія наук і Баварська академія витончених мистецтв
    Науковий ступіньдокторський ступінь
    Школа / Традиціяфеноменологія · герменевтика · екзистенціалізм
    Основні інтересионтологія · метафізика · мистецтво · грецька філософія · технологія · мова · поезія · мислення
    Значні ідеїдазайн · ґешталь · Гайдеггерова термінологія
    ВплинувЛео Штраус · Сартр ·  · Моріс Мерло-Понті · Гадамер · Арендт · Маркузе · Мішель Фуко · Жан-Люк Нансі · Поль Рікер · Дерріда · Джорджо Агамбен ·  ·  ·  · Лакан ·  · Ален де Бенуа · Христос Яннарас · Антанас Мацейна
    Alma materФрайбурзький університет і Фрайбурзький університет (1916)
    Літературний напрямКонсервативна революція
    Зазнав впливу
  • Анаксимандр · Парменід · Геракліт · Платон · Аристотель · Дунс Скот · Кант · Гельдерлін · Шеллінг · Гегель · К'єркегор · Ніцше ·  · Брентано · Гуссерль · Рільке · Тракль · Юнгер
    • ВчителіЕдмунд Гуссерль, Генріх Ріккерт і d
    Відомі студентиГанна Арендт, d, Ґюнтер Андерс, Карл Льовіт, Шарль Малік, d, Емануель Левінас, d, Ян Паточка, d, d і d
    Визначний твір
  • Буття і час, d, d і d
    • Історичний періодФілософія XX століття
    ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3]
    Брати, сестриd
    У шлюбі зd
    Діти
  • d
    • Автографimage
    image Мартін Гайдеггер у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Гайдеґґер зосереджував свою роботу також в сферах феноменології та герменевтики. Один із засновників герменевтики та сучасної лінгвістичної філософії. Поруч із Людвіґом Вітґенштайном здійснив мовну революцію.

    Життя

    image
    Будинок у Мескірху, де виріс Гайдеґґер

    Дитинство та освіта

    Мартін Гайдеґґер народився 26 вересня 1889 року в містечку Мескірх у Бадені в ремісницькій католицькій родині. Батько, Фрідріх Гайдеґґер, був бондарем, а також служив у церковному причті. Мати, Йоганна Кемпф, володіла невеликою земельною ділянкою. Статки родини не дозволяли трьом її дітям забезпечити хорошу освіту. Проте після навчання в реальній школі, 1903 року, Мартіна за підтримки церкви відправили до єзуїтського коледжу в м. Констанц. Передбачалося, що пізніше він поповнить ряди духовенства.

    Закінчивши коледж 1906 року, Мартін продовжив навчання в низці гімназій та 1909 розпочав навчання у Фрайбурзькому університеті. Там спершу вивчав католицьку теологію, публікувався в католицьких журналах. Проте невдовзі переводиться і зосереджується на вивченні філософії. Водночас Гайдеґґер відвідує лекції з історії, математики та природознавства, знайомиться з останніми на той час досягненнями математики, логіки, хімії, фізики, зокрема з теорією відносності. У цей час здоров'я Мартіна суттєво погіршилося і намагання відновити його фізичними вправами вилилися в проблеми з серцем. Церква припинила фінансування його освіти, натомість з 1912 року студент здобув державну стипендію. Під тиском духовенства він повертається до теології та паралельно з логікою досліджує вчення святого Томи в обмін на додаткове фінансування.

    Наукова кар'єра

    1913 року Гайдеґґер захистив дисертацію під назвою «Вчення про судження у психологізмі» та отримав посаду співреферента і Гайнріха Рікерта. З початком Першої світової війни Мартін за станом здоров'я у бойових діях участі не брав, проте деякий час був тиловим ополченцем-. 1915 року — отримує посаду доцента у Едмунда Гуссерля за роботу «Вчення Дунса Скотта про категорії та значення». Ігнорування церквою його роботи посилило нехіть Гайдеґґера до католицтва.

    Мартін одружився 1917 року з Ельфрідою Петрі, донькою високопоставленого прусського офіцера — лютеранина. 1919 року в них народився син Ґеорґ, 1920 року — Герман. На той час Мартін остаточно розриває стосунки з духовенством, зокрема через відмову дружини перейти в католицтво та хрестити дітей за католицьким обрядом.

    image
    Фрайбурзький університет, ректором якого Гайдеґґер був з 21 квітня 1933 по 23 квітня 1934

    Завдяки клопотанням Гуссерля та за ініціативою Пауля Наторпа і Ніколая Гартмана він отримує посаду професора (спочатку екстраординарного, а з 1923 — ординарного) в Марбурзькому університеті, яку обіймає протягом 1922—1928 рр., а 1928—1945 рр.  — у Фрайбурзькому університеті, куди його було запрошено на місце Гуссерля, який пішов на пенсію. Тут 1927 року він опублікував свою славетну книгу «Буття і час».

    1933 року Гайдеґґера обрано ректором Фрайбурзького університету замість Гуссерля, який тоді пішов у відставку. Через кілька днів після свого обрання став членом Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини і сплачував партійні внески до 1945 року. У ректорській промові, виголошеній 27 травня 1933 року, підкреслював зв'язок між його філософською настановою та ідеологією націонал-соціалізму. Мав плани щодо реорганізації німецьких університетів, підтримував студентські рухи, але невдовзі зустрівся з конкуренцією. У травні 1934 року пішов з посади ректора Фрайбурзького університету. З 1935 мислитель займається проблемами історії філософії та культури.

    image
    Могила Гайдеґґера у Мескірху

    Після Другої світової війни французькою окупаційною владою Мартіну Гайдеґґеру було заборонено викладати через його зв'язки з нацизмом. Спеціальна комісія постановила, що хоча Мартін тримався осторонь нацистів, на початках його вибір на користь Націонал-соціалістичної робітничої партії був свідомим і це посприяло її популяризації. Колеги вважали, що Гайдеґґер повинен публічно «покаятися» за свої симпатії.

    Проте з кінця 1940-х його виступи та доповіді, спочатку в клубах, потім в університетах, знову стають регулярними і збирають великі авдиторії. Він відновлює спілкування з науковцями. 1950 року його професорське звання було поновлене, а в 1951 році він одержав звання почесного професора й повну пенсію, якої домагався.

    Наприкінці життя Мартін Гайдеґґер здобуває широке визнання, бере участь у семінарах, відвідує Грецію. Помер 26 травня 1976 року, похований у Мескірху, де був визнаний почесним громадянином.

    Гайдеґґер і нацизм

    Попри той факт, що близькість Гайдеґґера до нацистського руху була широко відома, гостра суперечка про те, як оцінювати зв'язок між його філософією та націонал-соціалізмом, виникла лише 1987 року, коли у Франції було опубліковано розвідку Віктора Фаріа під назвою «Гайдеґґер і нацизм», яка розколола інтелектуальний світ на два табори. Один табір, на чолі з , твердив, що Гайдеґґерова філософія глибоко закорінена в нацистській ідеології, і нагадував про те, що філософ свідомо зберігав мовчанку в питанні про антисемітизм та жорстокість нацистів. Другий табір доводив, що зв'язок між політичними та філософськими поглядами Гайдеґґера є набагато складніший, аніж це подано в аргументах Фаріа та інших, і що філософія та її вплив виходять далеко за межі всякої політичної заангажованости.

    Філософія

    Основні праці Мартіна Гайдеґґера — «Буття і час» (1927), «Вступ до метафізики» (1935), «Лист про гуманізм» (1947), «Подолання метафізики» (1954), «Поезія, мова, думка» (1971).

    Творчий шлях Гайдеґґера можна умовно розділити на два періоди. Після виходу «Буття і час» він здійснив те, що було назване його kehre: «поворотом» у власній філософії від екзистенційної аналітичності «Буття і час» до спрямування головного інтересу в бік мови. Якщо в перший, феноменологічно-екзистенційний, період своєї творчості Гайдеґґер займався проблемами буття і часу, то в другому, герменевтичному, він зосередився на проблемах мови і технологій.

    Буття і час

    «Буття і час» містить аналіз питань фундаментальної онтології, тобто є спробою відповісти на запитання «що таке буття?». Підхід Гайдеґґера — феноменологічний: він вивчає, як буття з'являється у світі або, у Гайдеґґерових термінах, як воно розкриває себе (розкриття — це буквальний переклад грецького a-letheia (не-забуття), що означає істину). Гайдеґґер постулює кардинальну відмінність між онтичним і онтологічним.

    Онтичне — це тип дослідження, що застосовується у природничих науках; воно описує об'єкти та окремі існування в термінах властивостей та кількісних вимірів. Натомість онтологічне — це тип дослідження, притаманного філософії, при якому об'єкт та існування мисляться в їхній конкретності. Саме через запитання, звернене до буття, буття розкриває себе онтологічно як нім. Dasein, буття-тут, ось-буття, буття, закинуте у світ.

    Dasein (даз́айн), яке ще можна перекласти українською мову, як присутність — це особливий тип буття, це існування людини, і основна його властивість — у змозі розуміти буття. Присутність завжди пов'язана з буттям, вона питає про нього і є можливістю його відкритості для розуміння. Гайдеґґер показує, що здатність присутності відкривати й розуміти буття полягає в тому, що сама присутність існує між залученістю у світ, належністю до нього, і перебуванням у проєктуванні себе, накиданням себе в майбутнє. Присутність бачить власну сутність як своє віддзеркалення в речах світу. Тож розуміння буття сущого безпосередньо пов'язане з розумінням світу і себе.

    Час формує онтологічний обрій присутності, оскільки люди сприймають себе в часі й приречені вмирати, саме час є тією причиною, з якої порушується питання буття. Згідно з Гайдеґґером, буття може розкривати себе присутності або приховувати себе від неї в повсякденності; буття приховує себе тоді, коли ми надто заклопотані у своєму житті й намагаємося забути той факт, що ми смертні. З іншого боку, буття розкриває себе в турботі (нім. Sorge), тобто в нашій стурбованості (заангажованості) проблемами світу, об'єктів та інших людей.

    «Буття і час» — це незавершена праця. Гайдеґґер планував здійснити в наступній частині «феноменологічну деконструкцію» історії філософії, інакше кажучи, поставив перед собою завдання піддати критиці всю структуру західної метафізики.

    Між 1929 та 1935 роками позиція Гайдеґґера суттєво змінилася. Свою увагу він зосереджує на аналізі розімкнутості буття в горизонті самого буття, а не через розуміння буття присутності. Переосмислення своєї позиції — докорінний поворот у ході мислення — філософ здійснив як послідовне перепитування про сенс буття, який має бути даним із самого буття, зі вслуховування в розкритість буття як такого. Це він робить, з'ясовуючи, що таке істина-неприхованість (aletheia), що таке подія буття і що таке мова.

    Мова

    Після «Буття і часу» Мартін Гайдеґґер майже цілком присвятив свою увагу проблемам мови, оскільки, як він стверджував у «Листі про гуманізм» (1947), «у мисленні буття приходить до мови. Мова — це оселя буття».

    У реконтекстуалізації питання про буття для Гайдеґґера мова постає як одна з найважливіших тем послідовної експлікації смислу буття як такого. Мовлення стає тим феноменом, який опосередковує розуміння, буття та буття людини. У визначальній для другого періоду філософування Гайдеґґера праці, у «Вступі до метафізики» (1935), буття людини уже виводиться з мовлення:

    image Бути людиною — значить бути в мовленні image

    Свою філософію мови Мартін Гайдеґґер вибудував не одразу після «Вступу до метафізики». Знадобився досвід п'ятнадцяти років складних пошуків у важкі часи Другої світової війни й післявоєнної руїни, аніж з'явився перший трактат, безпосередньо про первісний вимір мови. Важливим етапом у поступі думки про мову була робота над «Додатками до філософії» (1937—1938 рр., проте вперше видана лише 1989 року). Свої розгорнуті та послідовні думки про мову Мартін Гайдеґґер пише й оприлюднює вже тоді, коли йому самому дали слово — протягом 1950—1959 рр.

    Новий фундамент питання про буття структуровано тепер у вигляді кола: без розуміння нема мовлення, без мовлення нема буття людини, без буття людини — нема розуміння буття. Проте Гайдеґґера мало цікавить мова повсякденності. Він неодноразово повторював, що буденна мова втратила щось украй важливе, стала набором порожніх фраз і спустошених слів.

    Гайдеґґер експериментує зі своїм мовленням: він майже не вживає слів чужомовного походження; він майже не вживає таких мудрих слів, як «філософія», «інтерпретація», «онтологія»; він дуже скромний в апеляціях до досвіду давньогрецької і латинської мов; він навіть уживає давнє гельдерлінівське написання слова буття — «Seyn», а не усталене у німецькій мові «Sein». У такий спосіб філософ намагається артикулювати спробу говорити про первісний вимір буття.

    У пошуках первісного виміру мови Гайдеґґер приходить до з'ясування спорідненості поезії з джерелом мови. Поезія — це завжди новий, живий, нестертий і незабалаканий досвід мовлення.

    Здогади про первинний вимір мови проривається у Гайдеґґера, коли він тлумачить вірші Фрідріха Гельдерліна (1770—1843). Деякі ще завчасні ідеї про поетичність мови можна побачити в статті «Гельдерлін і сутність поезії» (1936), а ще у тлумаченні Гельдерлінових гімнів, що були написані у воєнні роки (помічені в 52 та 53 томах повного зібрання творів М. Гайдеґґера). Крім цього, він аналізує тексти Стефана Ґеорґе, Новаліса і Ґеорґа Тракля.

    Рамки філософії мови Мартіна Гайдеґґера окреслено в часто цитованому визначенні мови як «оселі буття», що вперше зустрічається в «Листі про гуманізм». Це поетичне метафоричне визначення, з одного боку — розвиває мотив деструкції історії філософії, що прагне досягти первісного розуміння буття, а з іншого — це поетично «неточний» вислів, здатний натякнути на первинний досвід мови буття і не повертатися до тенет філософської традиції. А за змістом це визначення говорить про те, що мова — не форма культури, а сила розкрити «царину істини» і вивести людину до первісного виміру єдності буття і світу. Оселя буття, мова, дозволяє нам бути у світі й водночас проливає світло на те, як ми там є.

    Технології

    Чимало з Гайдеґґерових пізніших праць, зокрема, його есеї, опубліковані в збірнику «Поезія, мова, думка» (1971), у поетичному ключі трактують такі проблеми, як діяння мистецтва, місце перебування, зрештою, самі предмети. Однією з центральних проблем у пізнішій науковій діяльності філософа є технологія, яку він порівнює з мистецтвом, оскільки обидві ці категорії являють собою творчий акт. Гайдеґґер відкидає технологію, тому що вона віддає перевагу онтичному дослідженню над онтологічним.

    Окрім онтологічних обертонів філософії мови, слід звернути увагу на те, що Гайдеґґер протиставляє поетичне осереддя мови технізації життєвого віку людини. Він вважає, що в момент зустрічі людини з речами, останні приходять до мови: людина забезпечує вимовленість речей у їх бутті. Мова завдяки своїй поетичній облаштованості зберігає речі в тих вимірах і тих рамках, у яких вони не виявляють самі себе. Буттєвості мови протистоїть «техніка», специфічне — нищівне — ставлення до світу, що розкриває сутність речей у дошкульному вимірі їх корисності для людини. Осердям такого псевдорозкриття сутності речей є «підставка», яка проникає і в мову. Тоді мова, у її інструментальній формі, губить зв'язок з буттєвим виміром, перестає нести заклик буття людині, руйнує можливість розуміння світу. Тож мова постає неначе поле боротьби поетичного дійства і технічного підставлення. І це поле боротьби — не віддалена проблема обраних утаємничених людей, а проблема виживання людини, збереження у світі змоги бути людиною.

    Перший номер журналу «Філософська думка» 2020 під гаслом «Справа Мартина Гайдеґера» з викладами , Є. Бистрицького, , , А. Дахнія, А. Єрмоленка, , І. Карівця, , та інтерв'ю з А. Дахнієм був майже цілком присвячений цьому філософу.

    Переклади українською

    • Гайдеґґер М. Будувати, проживати, мислити // [1] [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — Х.: Фоліо, 1998. — С. 313—332. Текст. [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]
    • Гайдеґґер М. Буття в околі речей // Возняк Т. Тексти та переклади. — Х.: Фоліо, 1998. — С. 332—345. Текст. [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
    • Гайдеґґер М. Гельдерлін та сутність поезії // Возняк Т. Тексти та переклади. — Х.: Фоліо, 1998. — С. 345—363. Текст. [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
    • Гайдеґґер М. Вечірня розмова в таборі для військовополонених // Українські проблеми. — 1998. — № 1. — С. 106—121. Текст. [ 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]
    • Гайдеґґер М. Дорогою до мови / Пер. з нім. . — Львів: Літопис, 2007. — 232 с.

    Джерела та література

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мартін Гайдеггер

    Література

    Посилання

    • Гайдеґґер Мартін // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    3. https://books.google.es/books?id=feWlC4ioGTYC&pg=PA29 — С. 29.
    4. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    5. . Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 13 грудня 2020.
    6. Wells, John C. (2008), Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd), Longman, ISBN 
    7. «Heidegger» [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. .
    8. (нім.) (фр.). . Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
    9. Heidegger, Martin | Internet Encyclopedia of Philosophy (амер.). Процитовано 26 січня 2023.
    10. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Чарлза Е. Вінквіста, Віктора Е. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун. — К.: Видавництво «Основи», 2003. — с.79
    11. . The Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 28.10.2018.
    12. Гайдеггер М. Дорогою до мови / Пер. з нім. . — Львів: Літопис, 2007. — с. 9
    13. Гайдеггер М. Дорогою до мови / Пер. з нім. В. Кам'янця. — Львів: Літопис, 2007. — с. 10-11
    14. Heidegger, Martin (1977) Basic Writings, ed. David Farrell Krell, San Fransisci: Harper
    15. Гайдеггер М. Дорогою до мови / Пер. з нім. В. Кам'янця. — Львів: Літопис, 2007. — с. 12
    16. Гайдеггер М. Дорогою до мови / Пер. з нім. В. Кам'янця. — Львів: Літопис, 2007. — с. 15
    17. Справа Мартина Гайдеґера.//Філософська думка, — № 1, 2020. — С. 5—92.

    Див. також

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Ma rtin Ga jdegger nim Martin HeideggerNimecka ˈmaʁtiːn ˈhaɪdɛɡɐ 26 veresnya 1889 Messkirh Baden Nimecka imperiya 26 travnya 1976 Frajburg Baden Vyurtemberg FRN nimeckij filosof ekzistencialist ta fenomenolog Odin z najbilsh vplivovih misliteliv XX stolittya Stvoriv vchennya pro Buttya Dasein v svoyij najbilsh vidomij praci Buttya i chas 1927 a takozh ponyattya Gestell u filosofiyi tehniki Martin Gajdeggernim Martin HeideggerZahidna filosofiyaMartin HeideggerNarodzhennya26 veresnya 1889 1889 09 26 Messkirh NimechchinaSmert26 travnya 1976 1976 05 26 86 rokiv Frajburg Nimechchina infekcijne zahvoryuvannyaPohovannyaMesskirhGromadyanstvo piddanstvo Vejmarska respublika Tretij Rajh FRNZnannya movnimecka 1 2 Diyalnistpoet vikladach universitetu furniture designerVikladavMarburzkij universitet Frajburzkij universitet i Frajburzkij universitetChlenGajdelberzka akademiya nauk i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvNaukovij stupindoktorskij stupinShkola Tradiciyafenomenologiya germenevtika ekzistencializmOsnovni interesiontologiya metafizika mistectvo grecka filosofiya tehnologiya mova poeziya mislennyaZnachni ideyidazajn geshtal Gajdeggerova terminologiyaVplinuvLeo Shtraus Sartr Moris Merlo Ponti Gadamer Arendt Markuze Mishel Fuko Zhan Lyuk Nansi Pol Riker Derrida Dzhordzho Agamben Lakan Alen de Benua Hristos Yannaras Antanas MacejnaAlma materFrajburzkij universitet i Frajburzkij universitet 1916 Literaturnij napryamKonservativna revolyuciyaZaznav vplivuAnaksimandr Parmenid Geraklit Platon Aristotel Duns Skot Kant Gelderlin Shelling Gegel K yerkegor Nicshe Brentano Gusserl Rilke Trakl YungerVchiteliEdmund Gusserl Genrih Rikkert i dVidomi studentiGanna Arendt d Gyunter Anders Karl Lovit Sharl Malik d Emanuel Levinas d Yan Patochka d d i dViznachnij tvirButtya i chas d d i dIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 3 Brati sestridU shlyubi zdDitidAvtograf Martin Gajdegger u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Gajdegger zoseredzhuvav svoyu robotu takozh v sferah fenomenologiyi ta germenevtiki Odin iz zasnovnikiv germenevtiki ta suchasnoyi lingvistichnoyi filosofiyi Poruch iz Lyudvigom Vitgenshtajnom zdijsniv movnu revolyuciyu ZhittyaBudinok u Meskirhu de viris GajdeggerDitinstvo ta osvita Martin Gajdegger narodivsya 26 veresnya 1889 roku v mistechku Meskirh u Badeni v remisnickij katolickij rodini Batko Fridrih Gajdegger buv bondarem a takozh sluzhiv u cerkovnomu prichti Mati Joganna Kempf volodila nevelikoyu zemelnoyu dilyankoyu Statki rodini ne dozvolyali trom yiyi dityam zabezpechiti horoshu osvitu Prote pislya navchannya v realnij shkoli 1903 roku Martina za pidtrimki cerkvi vidpravili do yezuyitskogo koledzhu v m Konstanc Peredbachalosya sho piznishe vin popovnit ryadi duhovenstva Zakinchivshi koledzh 1906 roku Martin prodovzhiv navchannya v nizci gimnazij ta 1909 rozpochav navchannya u Frajburzkomu universiteti Tam spershu vivchav katolicku teologiyu publikuvavsya v katolickih zhurnalah Prote nevdovzi perevoditsya i zoseredzhuyetsya na vivchenni filosofiyi Vodnochas Gajdegger vidviduye lekciyi z istoriyi matematiki ta prirodoznavstva znajomitsya z ostannimi na toj chas dosyagnennyami matematiki logiki himiyi fiziki zokrema z teoriyeyu vidnosnosti U cej chas zdorov ya Martina suttyevo pogirshilosya i namagannya vidnoviti jogo fizichnimi vpravami vililisya v problemi z sercem Cerkva pripinila finansuvannya jogo osviti natomist z 1912 roku student zdobuv derzhavnu stipendiyu Pid tiskom duhovenstva vin povertayetsya do teologiyi ta paralelno z logikoyu doslidzhuye vchennya svyatogo Tomi v obmin na dodatkove finansuvannya Naukova kar yera 1913 roku Gajdegger zahistiv disertaciyu pid nazvoyu Vchennya pro sudzhennya u psihologizmi ta otrimav posadu spivreferenta i Gajnriha Rikerta Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Martin za stanom zdorov ya u bojovih diyah uchasti ne brav prote deyakij chas buv tilovim opolchencem 1915 roku otrimuye posadu docenta u Edmunda Gusserlya za robotu Vchennya Dunsa Skotta pro kategoriyi ta znachennya Ignoruvannya cerkvoyu jogo roboti posililo nehit Gajdeggera do katolictva Martin odruzhivsya 1917 roku z Elfridoyu Petri donkoyu visokopostavlenogo prusskogo oficera lyuteranina 1919 roku v nih narodivsya sin Georg 1920 roku German Na toj chas Martin ostatochno rozrivaye stosunki z duhovenstvom zokrema cherez vidmovu druzhini perejti v katolictvo ta hrestiti ditej za katolickim obryadom Frajburzkij universitet rektorom yakogo Gajdegger buv z 21 kvitnya 1933 po 23 kvitnya 1934 Zavdyaki klopotannyam Gusserlya ta za iniciativoyu Paulya Natorpa i Nikolaya Gartmana vin otrimuye posadu profesora spochatku ekstraordinarnogo a z 1923 ordinarnogo v Marburzkomu universiteti yaku obijmaye protyagom 1922 1928 rr a 1928 1945 rr u Frajburzkomu universiteti kudi jogo bulo zaprosheno na misce Gusserlya yakij pishov na pensiyu Tut 1927 roku vin opublikuvav svoyu slavetnu knigu Buttya i chas 1933 roku Gajdeggera obrano rektorom Frajburzkogo universitetu zamist Gusserlya yakij todi pishov u vidstavku Cherez kilka dniv pislya svogo obrannya stav chlenom Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi Nimechchini i splachuvav partijni vneski do 1945 roku U rektorskij promovi vigoloshenij 27 travnya 1933 roku pidkreslyuvav zv yazok mizh jogo filosofskoyu nastanovoyu ta ideologiyeyu nacional socializmu Mav plani shodo reorganizaciyi nimeckih universitetiv pidtrimuvav studentski ruhi ale nevdovzi zustrivsya z konkurenciyeyu U travni 1934 roku pishov z posadi rektora Frajburzkogo universitetu Z 1935 mislitel zajmayetsya problemami istoriyi filosofiyi ta kulturi Mogila Gajdeggera u Meskirhu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni francuzkoyu okupacijnoyu vladoyu Martinu Gajdeggeru bulo zaboroneno vikladati cherez jogo zv yazki z nacizmom Specialna komisiya postanovila sho hocha Martin trimavsya ostoron nacistiv na pochatkah jogo vibir na korist Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi buv svidomim i ce pospriyalo yiyi populyarizaciyi Kolegi vvazhali sho Gajdegger povinen publichno pokayatisya za svoyi simpatiyi Prote z kincya 1940 h jogo vistupi ta dopovidi spochatku v klubah potim v universitetah znovu stayut regulyarnimi i zbirayut veliki avditoriyi Vin vidnovlyuye spilkuvannya z naukovcyami 1950 roku jogo profesorske zvannya bulo ponovlene a v 1951 roci vin oderzhav zvannya pochesnogo profesora j povnu pensiyu yakoyi domagavsya Naprikinci zhittya Martin Gajdegger zdobuvaye shiroke viznannya bere uchast u seminarah vidviduye Greciyu Pomer 26 travnya 1976 roku pohovanij u Meskirhu de buv viznanij pochesnim gromadyaninom Gajdegger i nacizm Popri toj fakt sho blizkist Gajdeggera do nacistskogo ruhu bula shiroko vidoma gostra superechka pro te yak ocinyuvati zv yazok mizh jogo filosofiyeyu ta nacional socializmom vinikla lishe 1987 roku koli u Franciyi bulo opublikovano rozvidku Viktora Faria pid nazvoyu Gajdegger i nacizm yaka rozkolola intelektualnij svit na dva tabori Odin tabir na choli z tverdiv sho Gajdeggerova filosofiya gliboko zakorinena v nacistskij ideologiyi i nagaduvav pro te sho filosof svidomo zberigav movchanku v pitanni pro antisemitizm ta zhorstokist nacistiv Drugij tabir dovodiv sho zv yazok mizh politichnimi ta filosofskimi poglyadami Gajdeggera ye nabagato skladnishij anizh ce podano v argumentah Faria ta inshih i sho filosofiya ta yiyi vpliv vihodyat daleko za mezhi vsyakoyi politichnoyi zaangazhovanosti FilosofiyaOsnovni praci Martina Gajdeggera Buttya i chas 1927 Vstup do metafiziki 1935 List pro gumanizm 1947 Podolannya metafiziki 1954 Poeziya mova dumka 1971 Tvorchij shlyah Gajdeggera mozhna umovno rozdiliti na dva periodi Pislya vihodu Buttya i chas vin zdijsniv te sho bulo nazvane jogo kehre povorotom u vlasnij filosofiyi vid ekzistencijnoyi analitichnosti Buttya i chas do spryamuvannya golovnogo interesu v bik movi Yaksho v pershij fenomenologichno ekzistencijnij period svoyeyi tvorchosti Gajdegger zajmavsya problemami buttya i chasu to v drugomu germenevtichnomu vin zoseredivsya na problemah movi i tehnologij Buttya i chas Buttya i chas mistit analiz pitan fundamentalnoyi ontologiyi tobto ye sproboyu vidpovisti na zapitannya sho take buttya Pidhid Gajdeggera fenomenologichnij vin vivchaye yak buttya z yavlyayetsya u sviti abo u Gajdeggerovih terminah yak vono rozkrivaye sebe rozkrittya ce bukvalnij pereklad greckogo a letheia ne zabuttya sho oznachaye istinu Gajdegger postulyuye kardinalnu vidminnist mizh ontichnim i ontologichnim Ontichne ce tip doslidzhennya sho zastosovuyetsya u prirodnichih naukah vono opisuye ob yekti ta okremi isnuvannya v terminah vlastivostej ta kilkisnih vimiriv Natomist ontologichne ce tip doslidzhennya pritamannogo filosofiyi pri yakomu ob yekt ta isnuvannya mislyatsya v yihnij konkretnosti Same cherez zapitannya zvernene do buttya buttya rozkrivaye sebe ontologichno yak nim Dasein buttya tut os buttya buttya zakinute u svit Dasein daz ajn yake she mozhna pereklasti ukrayinskoyu movu yak prisutnist ce osoblivij tip buttya ce isnuvannya lyudini i osnovna jogo vlastivist u zmozi rozumiti buttya Prisutnist zavzhdi pov yazana z buttyam vona pitaye pro nogo i ye mozhlivistyu jogo vidkritosti dlya rozuminnya Gajdegger pokazuye sho zdatnist prisutnosti vidkrivati j rozumiti buttya polyagaye v tomu sho sama prisutnist isnuye mizh zaluchenistyu u svit nalezhnistyu do nogo i perebuvannyam u proyektuvanni sebe nakidannyam sebe v majbutnye Prisutnist bachit vlasnu sutnist yak svoye viddzerkalennya v rechah svitu Tozh rozuminnya buttya sushogo bezposeredno pov yazane z rozuminnyam svitu i sebe Chas formuye ontologichnij obrij prisutnosti oskilki lyudi sprijmayut sebe v chasi j prirecheni vmirati same chas ye tiyeyu prichinoyu z yakoyi porushuyetsya pitannya buttya Zgidno z Gajdeggerom buttya mozhe rozkrivati sebe prisutnosti abo prihovuvati sebe vid neyi v povsyakdennosti buttya prihovuye sebe todi koli mi nadto zaklopotani u svoyemu zhitti j namagayemosya zabuti toj fakt sho mi smertni Z inshogo boku buttya rozkrivaye sebe v turboti nim Sorge tobto v nashij sturbovanosti zaangazhovanosti problemami svitu ob yektiv ta inshih lyudej Buttya i chas ce nezavershena pracya Gajdegger planuvav zdijsniti v nastupnij chastini fenomenologichnu dekonstrukciyu istoriyi filosofiyi inakshe kazhuchi postaviv pered soboyu zavdannya piddati kritici vsyu strukturu zahidnoyi metafiziki Mizh 1929 ta 1935 rokami poziciya Gajdeggera suttyevo zminilasya Svoyu uvagu vin zoseredzhuye na analizi rozimknutosti buttya v gorizonti samogo buttya a ne cherez rozuminnya buttya prisutnosti Pereosmislennya svoyeyi poziciyi dokorinnij povorot u hodi mislennya filosof zdijsniv yak poslidovne perepituvannya pro sens buttya yakij maye buti danim iz samogo buttya zi vsluhovuvannya v rozkritist buttya yak takogo Ce vin robit z yasovuyuchi sho take istina neprihovanist aletheia sho take podiya buttya i sho take mova Mova Pislya Buttya i chasu Martin Gajdegger majzhe cilkom prisvyativ svoyu uvagu problemam movi oskilki yak vin stverdzhuvav u Listi pro gumanizm 1947 u mislenni buttya prihodit do movi Mova ce oselya buttya U rekontekstualizaciyi pitannya pro buttya dlya Gajdeggera mova postaye yak odna z najvazhlivishih tem poslidovnoyi eksplikaciyi smislu buttya yak takogo Movlennya staye tim fenomenom yakij oposeredkovuye rozuminnya buttya ta buttya lyudini U viznachalnij dlya drugogo periodu filosofuvannya Gajdeggera praci u Vstupi do metafiziki 1935 buttya lyudini uzhe vivoditsya z movlennya Buti lyudinoyu znachit buti v movlenni Svoyu filosofiyu movi Martin Gajdegger vibuduvav ne odrazu pislya Vstupu do metafiziki Znadobivsya dosvid p yatnadcyati rokiv skladnih poshukiv u vazhki chasi Drugoyi svitovoyi vijni j pislyavoyennoyi ruyini anizh z yavivsya pershij traktat bezposeredno pro pervisnij vimir movi Vazhlivim etapom u postupi dumki pro movu bula robota nad Dodatkami do filosofiyi 1937 1938 rr prote vpershe vidana lishe 1989 roku Svoyi rozgornuti ta poslidovni dumki pro movu Martin Gajdegger pishe j oprilyudnyuye vzhe todi koli jomu samomu dali slovo protyagom 1950 1959 rr Novij fundament pitannya pro buttya strukturovano teper u viglyadi kola bez rozuminnya nema movlennya bez movlennya nema buttya lyudini bez buttya lyudini nema rozuminnya buttya Prote Gajdeggera malo cikavit mova povsyakdennosti Vin neodnorazovo povtoryuvav sho budenna mova vtratila shos ukraj vazhlive stala naborom porozhnih fraz i spustoshenih sliv Gajdegger eksperimentuye zi svoyim movlennyam vin majzhe ne vzhivaye sliv chuzhomovnogo pohodzhennya vin majzhe ne vzhivaye takih mudrih sliv yak filosofiya interpretaciya ontologiya vin duzhe skromnij v apelyaciyah do dosvidu davnogreckoyi i latinskoyi mov vin navit uzhivaye davnye gelderlinivske napisannya slova buttya Seyn a ne ustalene u nimeckij movi Sein U takij sposib filosof namagayetsya artikulyuvati sprobu govoriti pro pervisnij vimir buttya U poshukah pervisnogo vimiru movi Gajdegger prihodit do z yasuvannya sporidnenosti poeziyi z dzherelom movi Poeziya ce zavzhdi novij zhivij nestertij i nezabalakanij dosvid movlennya Zdogadi pro pervinnij vimir movi prorivayetsya u Gajdeggera koli vin tlumachit virshi Fridriha Gelderlina 1770 1843 Deyaki she zavchasni ideyi pro poetichnist movi mozhna pobachiti v statti Gelderlin i sutnist poeziyi 1936 a she u tlumachenni Gelderlinovih gimniv sho buli napisani u voyenni roki pomicheni v 52 ta 53 tomah povnogo zibrannya tvoriv M Gajdeggera Krim cogo vin analizuye teksti Stefana George Novalisa i Georga Traklya Ramki filosofiyi movi Martina Gajdeggera okresleno v chasto citovanomu viznachenni movi yak oseli buttya sho vpershe zustrichayetsya v Listi pro gumanizm Ce poetichne metaforichne viznachennya z odnogo boku rozvivaye motiv destrukciyi istoriyi filosofiyi sho pragne dosyagti pervisnogo rozuminnya buttya a z inshogo ce poetichno netochnij visliv zdatnij natyaknuti na pervinnij dosvid movi buttya i ne povertatisya do tenet filosofskoyi tradiciyi A za zmistom ce viznachennya govorit pro te sho mova ne forma kulturi a sila rozkriti carinu istini i vivesti lyudinu do pervisnogo vimiru yednosti buttya i svitu Oselya buttya mova dozvolyaye nam buti u sviti j vodnochas prolivaye svitlo na te yak mi tam ye Tehnologiyi Chimalo z Gajdeggerovih piznishih prac zokrema jogo eseyi opublikovani v zbirniku Poeziya mova dumka 1971 u poetichnomu klyuchi traktuyut taki problemi yak diyannya mistectva misce perebuvannya zreshtoyu sami predmeti Odniyeyu z centralnih problem u piznishij naukovij diyalnosti filosofa ye tehnologiya yaku vin porivnyuye z mistectvom oskilki obidvi ci kategoriyi yavlyayut soboyu tvorchij akt Gajdegger vidkidaye tehnologiyu tomu sho vona viddaye perevagu ontichnomu doslidzhennyu nad ontologichnim Okrim ontologichnih obertoniv filosofiyi movi slid zvernuti uvagu na te sho Gajdegger protistavlyaye poetichne osereddya movi tehnizaciyi zhittyevogo viku lyudini Vin vvazhaye sho v moment zustrichi lyudini z rechami ostanni prihodyat do movi lyudina zabezpechuye vimovlenist rechej u yih butti Mova zavdyaki svoyij poetichnij oblashtovanosti zberigaye rechi v tih vimirah i tih ramkah u yakih voni ne viyavlyayut sami sebe Buttyevosti movi protistoyit tehnika specifichne nishivne stavlennya do svitu sho rozkrivaye sutnist rechej u doshkulnomu vimiri yih korisnosti dlya lyudini Oserdyam takogo psevdorozkrittya sutnosti rechej ye pidstavka yaka pronikaye i v movu Todi mova u yiyi instrumentalnij formi gubit zv yazok z buttyevim vimirom perestaye nesti zaklik buttya lyudini rujnuye mozhlivist rozuminnya svitu Tozh mova postaye nenache pole borotbi poetichnogo dijstva i tehnichnogo pidstavlennya I ce pole borotbi ne viddalena problema obranih utayemnichenih lyudej a problema vizhivannya lyudini zberezhennya u sviti zmogi buti lyudinoyu Pershij nomer zhurnalu Filosofska dumka 2020 pid gaslom Sprava Martina Gajdegera z vikladami Ye Bistrickogo A Dahniya A Yermolenka I Karivcya ta interv yu z A Dahniyem buv majzhe cilkom prisvyachenij comu filosofu Perekladi ukrayinskoyuGajdegger M Buduvati prozhivati misliti 1 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine H Folio 1998 S 313 332 Tekst 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine Gajdegger M Buttya v okoli rechej Voznyak T Teksti ta perekladi H Folio 1998 S 332 345 Tekst 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Gajdegger M Gelderlin ta sutnist poeziyi Voznyak T Teksti ta perekladi H Folio 1998 S 345 363 Tekst 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Gajdegger M Vechirnya rozmova v tabori dlya vijskovopolonenih Ukrayinski problemi 1998 1 S 106 121 Tekst 17 listopada 2018 u Wayback Machine Gajdegger M Dorogoyu do movi Per z nim Lviv Litopis 2007 232 s Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Martin GajdeggerBichko I V Hajdegger Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 12 K 1985 stor 82 Galushko K Yu Gajdegger Heidegger Martin 9 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 18 ISBN 966 00 0405 2 Martin Gajdegger 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Martin Gajdegger na www nndb com svoyeridnomu internetivskomu Who s Who 5 veresnya 2008 u Wayback Machine Hajdegger Martin 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2Literatura Gajdegger Martin Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Gajdegger Martin Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 124 ISBN 978 966 611 818 2 Rudiger Safranski Ein Meister aus Deutschland Heidegger und seine Zeit Hanser Munchen u a 1994 ISBN 3 446 17874 0 PosilannyaGajdegger Martin Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https books google es books id feWlC4ioGTYC amp pg PA29 S 29 BeWeB d Track Q77541206 Arhiv originalu za 11 bereznya 2021 Procitovano 13 grudnya 2020 Wells John C 2008 Longman Pronunciation Dictionary vid 3rd Longman ISBN 9781405881180 Heidegger 6 bereznya 2016 u Wayback Machine nim fr Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2018 Procitovano 22 zhovtnya 2018 Heidegger Martin Internet Encyclopedia of Philosophy amer Procitovano 26 sichnya 2023 Enciklopediya postmodernizmu Za red Charlza E Vinkvista Viktora E Tejlora per z angl V Shovkun K Vidavnictvo Osnovi 2003 s 79 The Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 28 10 2018 Gajdegger M Dorogoyu do movi Per z nim Lviv Litopis 2007 s 9 Gajdegger M Dorogoyu do movi Per z nim V Kam yancya Lviv Litopis 2007 s 10 11 Heidegger Martin 1977 Basic Writings ed David Farrell Krell San Fransisci Harper Gajdegger M Dorogoyu do movi Per z nim V Kam yancya Lviv Litopis 2007 s 12 Gajdegger M Dorogoyu do movi Per z nim V Kam yancya Lviv Litopis 2007 s 15 Sprava Martina Gajdegera Filosofska dumka 1 2020 S 5 92 Div takozhVitoki hudozhnogo tvoru Gajdegger

    Дата публікації:
    Топ