Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ворнича́ни — село в Хотинській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.
| село Ворничани | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Хотинська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 637 |
| Поштовий індекс | 60042 |
| Телефонний код | +380 3731 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°25′08″ пн. ш. 26°29′05″ сх. д. / 48.41889° пн. ш. 26.48472° сх. д.Координати: 48°25′08″ пн. ш. 26°29′05″ сх. д. / 48.41889° пн. ш. 26.48472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 189 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60042, Чернівецька обл., Хотинський р-н, с.Ворничани |
| Карта | |
  Ворничани | |
 Ворничани | |
| Мапа | |
Географія
Розташовані Ворничани за 10 км від центру громади – Хотин, 20 км – від залізничної станції Мамалига.
Село має кілька урочищ: Попів горб, Вільха, Середній горб, Бізорня (колишнє провалля), Ями. На навколишній території є багато місць, де сталися провали. Один з таких провалів знаходиться на досить високому місці. Тепер воно заросло очеретом. Є в селі так звана Турецька криниця, вода з якої вважається найчистішою і найсмачнішою. Криниця ця ніколи не пересихає.
Історія
Перша згадка про Ворничани відноситься до XVII ст. В південній частині села на лівому березі Потоку розташоване поселення черняхівської культури (ІІ^ ст. н. е.). За 3 км на північний захід від села в урочищі Чотири корчми виявлено поселення зарубинецької культури (II ст. до н.е.) та черняхівської культури (ІІ^ ст. н. е.).
Село Ворничани завжди входило до складу с. Пашківців. За відомостями історичних джерел 1817 року, Ворничани належали „господину ворнику Димитракию из Молдавии”. Ця вотчина займала 1030 ф землі. Від власника-ворника – пішла назва Ворничан. В селі до цих пір є місце, де жив управляючий (економ) села і яке називається „Дворисько”. Колись там стояв високий кам’яний будинок під червоною черепицею. Двір був обсаджений вільхами, поруч були: великий став і сад. Свідком тих часів є стара груша, яка самотньо стоїть серед поля. Та ще стара криниця, у якій давно вже немає води. Легенди розповідають, що старе село Ворничани в давнину було ближче до с. Білівців. Але коли його спалили турки на початку XV! ст., то уцілілі жителі поселились на новому місці (теперішні Ворничани). При румунському пануванні село називалось Веки Кетум.
Із «Кишинівських єпархіальних відомостей» від ІІ пол. ХІХ ст. відомо про те, що жителі села сплачували великі податки: м’ясо, зерно, шкури, вовну, яйця, мед, пух, пір’я. Займались ворничанці землеробством і скотарством, чому сприяли природні умови: наявність родючих земель, м’який клімат. В давнину в с. Ворничанах було багато овець і кіз.
В 1886 році в селі було тільки 64 надільні двори.
Здавна село Ворничани спільно з Пашківцями входило до Данковецької волості Хотинського повіту Бессарабської області (з 1873 року – губернії). В 1886 році селом володіли брати Маркус і Юхим Колпакчі. Їм належало 1032 десятин землі і 98 десятин лісу, всього 1130 десятин. Селяни ж мали 512 десятин землі (на 64 господарства).
Переважна більшість жителів Ворничан – люди православної віри. Відомості про найдавнішу дерев’яну церкву села не збереглись. Але про сучасну церкву свідчить грамота від 11 липня 1907 року. Сама ж церква вступила в дію в 1909 році. Церква кам’яна, в Ім’я Пресвятої Богородиці.
Мешканці села Ворничан ніколи не мирилися з пануванням експлуататорів, щоразу виступаючи за волю, за національне визволення. Особливо гнів народний проявився в період Хотинського повстання 1919 року, у якому ворничанці брали активну участь.
Під час придушення повстання село зазнало великих збитків: багато будинків та сараїв було спалено загарбниками. Селяни скаржились, що під час пожежі згорів їх одяг, хліб, необмолочене збіжжя і просили владу відшкодувати збитки.
22 роки румунської окупації – це найчорніша сторінка в історії Ворничан. Тотальна румунізація, жорстокі покарання, грабежі – ось чого зазнали жителі села. Проте потяг до знань, до освіти жив у думках ворничанців, у період румунського панування в селі існувала початкова школа з румунською мовою навчання. В селі тоді (у 1930 році) проживало 775 чоловік населення.
Мрія про волю, про справжнє людське життя завжди турбувала мешканців Ворничан. Тому, коли 28 червня 1940 року на Хотинщину прийшла Червона Армія, селяни цього села вітали її хлібом-сіллю, сподіваючись, що при¬йшла справжня свобода. Але її прихід ознаменувався націоналізацією всього,що нажили селяни важкою працею впродовж багатьох років. У селян відібрали землю, знаряддя праці, загнали у колгосп. Очолив його І. А. Думанський. За важкий труд у колгоспі селяни одержували „трудодні” (палички-відмітки).
Ще більше горя принесла ворничанцям Велика Вітчизняна війна. Напад фашистської Німеччини, вступ у село румунських окупантів привів до занепаду економіки села, до зменшення кількості жителів. В 1944 році на фронт було мобілізовано всіх чоловіків, 47 з яких не повернулися в село із поля бою.
А тут після війни нові біди: епідемія висипного тифу, голодомор 1946-1947 років. Багато ворничанців пішли з життя в ці роки. У жительки села Ольги Гаврилівни Черній померли три дочки, а згодом і чоловік. Люди втрачали розум, трапився навіть випадок канібалізму. Та владу це не турбувало. Вона будь-якою ціною намагалася відібрати від селян продукти харчування, прирікаючи дітей на вірну смерть. Був у селі випадок, коли „уповноважений” застрелив на очах у сина матір тільки за те, що та не віддала мисочку якоїсь поживи, що тримала для дітей. В 1947 році в селі відкрилась початкова школа, якою завідувала М. Е. Хоменко (Митківська). З нею вчителем працювала Л. Д.Черній (Мартинюк).
Почали працювати у Ворничанах фельдшерсько-акушерський пункт (зав. Г. Чусова) та бібліотека.
Деяке полегшення в житті селян настало в 70-ті роки, коли важка селянська праця стала оплачуватися краще від попередніх років. В 1973 році в селі було побудовано приміщення клубу і книгозбірні. Сумлінна праця колгоспників відзначалася урядовими нагородами. Орденом Леніна було нагороджено Б. М. Думанського, орденом Трудового Червоного Прапора – Н. І. Шатковську, В. А. Какаразу. В 1983 році в селі за сприяння В. П. Думанської, яка була депутатом обласної ради, збудовано типове приміщення магазину. У Ворничанах з’явилась електрика, а з нею – телевізори, пральні машини. На подвір’ї у багатьох ворничанців з’явились автомашини, мотоцикли. Але перебування колгоспників у спільному господарстві з данківчанами негативно позначилось на подальшій економіці села. Коли їх спільний колгосп розпався, то у виграші виявились Данківці, де були зведені капітальні будівлі птахофабрики, олійні, тракторного стану, млина, посаджений плодовий сад.
Нині в селі Ворничани є ТзОВ «Світанок». Економіка товариства ще слабка, через те, що частина земель пустує.
В 2002 році в селі створено кооператив і розпочато газифікацію селянських осель. На території села діє православна церква, побудована в 1910 році, два молитовні будинки ЄХБ і АСД. В 2007 році біля пам’ятника полеглим на війні землякам споруджено каплицю. Жителі села мають змогу відвідувати клуб, філію районної централізованої бібліотечної системи.
Населення
Село налічує 600 мешканців. За переказами старожилів, с. Ворничани заселено представниками різних народів: українців, поляків, росіян, євреїв, циган. Дуже багато в селі прізвищ: польських – Думанські, Кваснєвські; російське – Заплатний.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 634 | 99.53% |
| румунська | 2 | 0.31% |
| російська | 1 | 0.16% |
| Усього | 637 | 100% |
Відомі люди
Ворничанці гордяться своїми земляками, які чесною працею прославляють не тільки їх село, а й всю Україну. Один з них, випускник військового училища Військово-повітряних сил України, лейтенант був запрошений на прийом випускників до президента України Л.Кучми у Маріїнський палац, де президент вручив йому золоту медаль випускника коледжу.
Світлини
-
![image]()
Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці 1909 с. Ворничани -
![image]()
Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці 1909 с. Ворничани
Примітки
Посилання
Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.] http://koloryt.in.ua/ворничани/ [ 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vornicha ni selo v Hotinskij miskij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo Vornichani Derev yana cerkva Rizdva Pr BogorodiciDerev yana cerkva Rizdva Pr Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Dnistrovskij rajon Gromada Hotinska miska gromada Osnovni dani Naselennya 637 Poshtovij indeks 60042 Telefonnij kod 380 3731 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 25 08 pn sh 26 29 05 sh d 48 41889 pn sh 26 48472 sh d 48 41889 26 48472 Koordinati 48 25 08 pn sh 26 29 05 sh d 48 41889 pn sh 26 48472 sh d 48 41889 26 48472 Serednya visota nad rivnem morya 189 m Misceva vlada Adresa radi 60042 Chernivecka obl Hotinskij r n s Vornichani Karta Vornichani Vornichani MapaGeografiyaRoztashovani Vornichani za 10 km vid centru gromadi Hotin 20 km vid zaliznichnoyi stanciyi Mamaliga Selo maye kilka urochish Popiv gorb Vilha Serednij gorb Bizornya kolishnye provallya Yami Na navkolishnij teritoriyi ye bagato misc de stalisya provali Odin z takih provaliv znahoditsya na dosit visokomu misci Teper vono zaroslo ocheretom Ye v seli tak zvana Turecka krinicya voda z yakoyi vvazhayetsya najchistishoyu i najsmachnishoyu Krinicya cya nikoli ne peresihaye IstoriyaPersha zgadka pro Vornichani vidnositsya do XVII st V pivdennij chastini sela na livomu berezi Potoku roztashovane poselennya chernyahivskoyi kulturi II st n e Za 3 km na pivnichnij zahid vid sela v urochishi Chotiri korchmi viyavleno poselennya zarubineckoyi kulturi II st do n e ta chernyahivskoyi kulturi II st n e Selo Vornichani zavzhdi vhodilo do skladu s Pashkivciv Za vidomostyami istorichnih dzherel 1817 roku Vornichani nalezhali gospodinu vorniku Dimitrakiyu iz Moldavii Cya votchina zajmala 1030 f zemli Vid vlasnika vornika pishla nazva Vornichan V seli do cih pir ye misce de zhiv upravlyayuchij ekonom sela i yake nazivayetsya Dvorisko Kolis tam stoyav visokij kam yanij budinok pid chervonoyu cherepiceyu Dvir buv obsadzhenij vilhami poruch buli velikij stav i sad Svidkom tih chasiv ye stara grusha yaka samotno stoyit sered polya Ta she stara krinicya u yakij davno vzhe nemaye vodi Legendi rozpovidayut sho stare selo Vornichani v davninu bulo blizhche do s Bilivciv Ale koli jogo spalili turki na pochatku XV st to ucilili zhiteli poselilis na novomu misci teperishni Vornichani Pri rumunskomu panuvanni selo nazivalos Veki Ketum Iz Kishinivskih yeparhialnih vidomostej vid II pol HIH st vidomo pro te sho zhiteli sela splachuvali veliki podatki m yaso zerno shkuri vovnu yajcya med puh pir ya Zajmalis vornichanci zemlerobstvom i skotarstvom chomu spriyali prirodni umovi nayavnist rodyuchih zemel m yakij klimat V davninu v s Vornichanah bulo bagato ovec i kiz V 1886 roci v seli bulo tilki 64 nadilni dvori Zdavna selo Vornichani spilno z Pashkivcyami vhodilo do Dankoveckoyi volosti Hotinskogo povitu Bessarabskoyi oblasti z 1873 roku guberniyi V 1886 roci selom volodili brati Markus i Yuhim Kolpakchi Yim nalezhalo 1032 desyatin zemli i 98 desyatin lisu vsogo 1130 desyatin Selyani zh mali 512 desyatin zemli na 64 gospodarstva Perevazhna bilshist zhiteliv Vornichan lyudi pravoslavnoyi viri Vidomosti pro najdavnishu derev yanu cerkvu sela ne zbereglis Ale pro suchasnu cerkvu svidchit gramota vid 11 lipnya 1907 roku Sama zh cerkva vstupila v diyu v 1909 roci Cerkva kam yana v Im ya Presvyatoyi Bogorodici Meshkanci sela Vornichan nikoli ne mirilisya z panuvannyam ekspluatatoriv shorazu vistupayuchi za volyu za nacionalne vizvolennya Osoblivo gniv narodnij proyavivsya v period Hotinskogo povstannya 1919 roku u yakomu vornichanci brali aktivnu uchast Pid chas pridushennya povstannya selo zaznalo velikih zbitkiv bagato budinkiv ta sarayiv bulo spaleno zagarbnikami Selyani skarzhilis sho pid chas pozhezhi zgoriv yih odyag hlib neobmolochene zbizhzhya i prosili vladu vidshkoduvati zbitki 22 roki rumunskoyi okupaciyi ce najchornisha storinka v istoriyi Vornichan Totalna rumunizaciya zhorstoki pokarannya grabezhi os chogo zaznali zhiteli sela Prote potyag do znan do osviti zhiv u dumkah vornichanciv u period rumunskogo panuvannya v seli isnuvala pochatkova shkola z rumunskoyu movoyu navchannya V seli todi u 1930 roci prozhivalo 775 cholovik naselennya Mriya pro volyu pro spravzhnye lyudske zhittya zavzhdi turbuvala meshkanciv Vornichan Tomu koli 28 chervnya 1940 roku na Hotinshinu prijshla Chervona Armiya selyani cogo sela vitali yiyi hlibom sillyu spodivayuchis sho pri jshla spravzhnya svoboda Ale yiyi prihid oznamenuvavsya nacionalizaciyeyu vsogo sho nazhili selyani vazhkoyu praceyu vprodovzh bagatoh rokiv U selyan vidibrali zemlyu znaryaddya praci zagnali u kolgosp Ocholiv jogo I A Dumanskij Za vazhkij trud u kolgospi selyani oderzhuvali trudodni palichki vidmitki She bilshe gorya prinesla vornichancyam Velika Vitchiznyana vijna Napad fashistskoyi Nimechchini vstup u selo rumunskih okupantiv priviv do zanepadu ekonomiki sela do zmenshennya kilkosti zhiteliv V 1944 roci na front bulo mobilizovano vsih cholovikiv 47 z yakih ne povernulisya v selo iz polya boyu A tut pislya vijni novi bidi epidemiya visipnogo tifu golodomor 1946 1947 rokiv Bagato vornichanciv pishli z zhittya v ci roki U zhitelki sela Olgi Gavrilivni Chernij pomerli tri dochki a zgodom i cholovik Lyudi vtrachali rozum trapivsya navit vipadok kanibalizmu Ta vladu ce ne turbuvalo Vona bud yakoyu cinoyu namagalasya vidibrati vid selyan produkti harchuvannya pririkayuchi ditej na virnu smert Buv u seli vipadok koli upovnovazhenij zastreliv na ochah u sina matir tilki za te sho ta ne viddala misochku yakoyis pozhivi sho trimala dlya ditej V 1947 roci v seli vidkrilas pochatkova shkola yakoyu zaviduvala M E Homenko Mitkivska Z neyu vchitelem pracyuvala L D Chernij Martinyuk Pochali pracyuvati u Vornichanah feldshersko akusherskij punkt zav G Chusova ta biblioteka Deyake polegshennya v zhitti selyan nastalo v 70 ti roki koli vazhka selyanska pracya stala oplachuvatisya krashe vid poperednih rokiv V 1973 roci v seli bulo pobudovano primishennya klubu i knigozbirni Sumlinna pracya kolgospnikiv vidznachalasya uryadovimi nagorodami Ordenom Lenina bulo nagorodzheno B M Dumanskogo ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora N I Shatkovsku V A Kakarazu V 1983 roci v seli za spriyannya V P Dumanskoyi yaka bula deputatom oblasnoyi radi zbudovano tipove primishennya magazinu U Vornichanah z yavilas elektrika a z neyu televizori pralni mashini Na podvir yi u bagatoh vornichanciv z yavilis avtomashini motocikli Ale perebuvannya kolgospnikiv u spilnomu gospodarstvi z dankivchanami negativno poznachilos na podalshij ekonomici sela Koli yih spilnij kolgosp rozpavsya to u vigrashi viyavilis Dankivci de buli zvedeni kapitalni budivli ptahofabriki olijni traktornogo stanu mlina posadzhenij plodovij sad Nini v seli Vornichani ye TzOV Svitanok Ekonomika tovaristva she slabka cherez te sho chastina zemel pustuye V 2002 roci v seli stvoreno kooperativ i rozpochato gazifikaciyu selyanskih osel Na teritoriyi sela diye pravoslavna cerkva pobudovana v 1910 roci dva molitovni budinki YeHB i ASD V 2007 roci bilya pam yatnika poleglim na vijni zemlyakam sporudzheno kaplicyu Zhiteli sela mayut zmogu vidviduvati klub filiyu rajonnoyi centralizovanoyi bibliotechnoyi sistemi NaselennyaSelo nalichuye 600 meshkanciv Za perekazami starozhiliv s Vornichani zaseleno predstavnikami riznih narodiv ukrayinciv polyakiv rosiyan yevreyiv cigan Duzhe bagato v seli prizvish polskih Dumanski Kvasnyevski rosijske Zaplatnij Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 634 99 53 rumunska 2 0 31 rosijska 1 0 16 Usogo 637 100 Vidomi lyudiVornichanci gordyatsya svoyimi zemlyakami yaki chesnoyu praceyu proslavlyayut ne tilki yih selo a j vsyu Ukrayinu Odin z nih vipusknik vijskovogo uchilisha Vijskovo povitryanih sil Ukrayini lejtenant buv zaproshenij na prijom vipusknikiv do prezidenta Ukrayini L Kuchmi u Mariyinskij palac de prezident vruchiv jomu zolotu medal vipusknika koledzhu SvitliniDerev yana cerkva Rizdva Pr Bogorodici 1909 s Vornichani Derev yana cerkva Rizdva Pr Bogorodici 1909 s VornichaniPrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine http koloryt in ua vornichani 10 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi