Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Очи щення стічни х во д збага чувальних фа брик збагачувальні фабрики споживають на технологічні потреби значні об єми в

Очищення стічних вод збагачувальних фабрик

Очищення стічних вод збагачувальних фабрик

Очи́щення стічни́х во́д збага́чувальних фа́брик — збагачувальні фабрики споживають на технологічні потреби значні об'єми води — від 3 до 8 м3/т сировини. Склад стічних вод збагачувальних фабрик комплексний, він залежить від мінерального складу корисної копалини і застосованого методу збагачення. До стоків збагачувальних фабрик відносять флотаційні відходи, зливи згущувачів, фільтрати вакуум-фільтрів. Флотаційні відходи рудних збагачувальних фабрик, в яких міститься 15 — 35% твердого, становлять 60 — 90% усіх стічних вод збагачувальної фабрики. Звичайно флотаційні відходи, зливи згущувачів, фільтрати вакуум-фільтрів об'єднують і відкачують у басейн-сховище спільно.

Стічні воді фабрик з магнітними і гравітаційними процесами забруднені в основному грубодисперсними домішками, що складаються з породних частинок різної крупності. В стічних водах флотаційних фабрик містяться флотаційні реагенти — збирачі, спінювачі і модифікатори. Крім того, при збагаченні сульфідних руд поверхні мінералів окиснюються, тому в стоках знаходяться катіони кольорових металів і інші сполуки, що є результатом взаємодії реагентів з мінеральними поверхнями.

Основні забруднюючі речовини

До основних забруднювальних речовин стічних вод збагачувальних фабрик належать:

  • грубодисперсні домішки — відходи фабрик з флотацією, гравітаційними процесами і з мокрою магнітною сепарацією. Згідно з «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення» концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 0,25 мг/л для водойм господарчо-питного значення і 0,75 мг/л для водойм рибогосподарчого значення;
  • кислоти і луги, що подають у технологічний процес як реагенти-регулятори. В будь-яких водоймах показник рН середовища повинен бути в межах 6,5 — 8,5;
  • йони кольорових і чорних металів, концентрація яких визначається у основному мінеральним складом сировини;
  • і , які застосовуються при збагаченні руд кольорових металів і додають воді неприємний специфічний запах;
  • , що використовується на багатьох збагачувальних фабриках і має неприємній запах; сульфідів у воді не повинно бути;
  • ціаніди (дуже токсичні реагенти), які застосовуються при збагаченні руд кольорових металів і при вилученні золота;
  • роданіди — дуже токсичні реагенти, що утворюються в стічних водах при взаємодії сульфідів з ціанідами;
  • флуориди, що присутні в стічних водах при збагаченні барит-флюоритових та інших руд плавиковою кислотою і кремній-флуористим натрієм;
  • феноли і крезоли, що застосовуються на фабриках як реагенти. Феноли і крезоли не токсичні, але мають дуже неприємний запах, особливо коли воду хлорують. Гранично допустима концентрація фенолу — 0,001 мг/л;
  • нафтопродукти — найпоширеніші реагенти при збагаченні вугілля, мідно-молібденових і молібденово-вольфрамових руд, а також інших корисних копалин. Нафтопродукти надають воді неприємного запаху і присмаку;
  • інші реагенти, які використовуються на збагачувальних фабриках. Гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких реагентів (мг/л) такі: талова і соснова олія – 0,2; терпінеол – 0,05; ОПСМ – 7; ОПСБ – 0,5; АНП – 0,05.

Сольовий склад стоків збагачувальних фабрик можна характеризувати підвищеним вмістом сульфатів, хлоридів і карбонатів. У «Правилах охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами» вказано, що концентрація солей у воді водойм не повинна перевищувати 1000 мг/л по сухому залишку.

Основні способи очищення

Для очищення стічних вод застосовують такі методи: йонний обмін, електродіаліз, ультрафільтрування, зворотний осмос, флотацію. Пристрої, засновані на мембранних методах, застосовують для очищення стоків, які містять ціаніди і сполуки хрому, для очищення від йонів важких металів. Особливо перспективні є поєднання йонного обміну з вакуумним відгоном і йонного обміну із зворотним осмосом.

До основних заходів очищення стічних вод відносяться: видалення із стічних вод механічних домішок, застосування системи зворотного водопостачання, зниження витрати і зміна складу застосовуваних реагентів, хімічне очищення шляхом осадження шкідливих солей.

  • Видалення грубодисперсних частинок здійснюють в одну або дві стадії: в першу — виділяють на решетах і ситах найбільш крупні частинки, в другу (або одну стадію) — видаляють тонкі частинки відстоюванням у полі сил тяжіння і відцентрових сил. Для збільшення швидкості осадження тонких частинок в стічні води додають коагулянти і флокулянти.
  • Хімічні методи очищення стоків — і окиснення різних мінеральних сполук.

В стічних водах збагачувальних фабрик можуть бути присутніми мінеральні кислоти. Частіше в них присутня сірчана кислота, що додається у флотаційний процес як регулятор середовища. Основний реагент, що застосовується для нейтралізації кислих стічних вод, — гашене вапно. Обробка стічних вод вапном приводить до осадження з них катіонів кольорових металів.

  • Обробка стічних вод хлорвмісними реагентами дозволяє розкласти ксантоґенати, дітіофосфати, ціаніди і роданіди до нешкідливих речовин.
  • Найскладніше завдання — очищення стоків від нафтопродуктів, концентрація яких у стічних водах збагачувальних фабрик бл. 10 мг/л, а допускається 0,1 — 0,3 мг/л. Очищення стічних вод від нафтопродуктів здійснюється за складною схемою, яка передбачає уловлювання їх у нафтопастках, коагуляцію стоків сульфатом заліза і вапном, флотаційне очищення, фільтрування стічних вод крізь кварцові і сульфовугільні фільтри.

При наявності у стічних водах органічних речовин їх очищення виконують методами екстракції або адсорбції.

  • Адсорбцію застосовують для очищення стічних вод при концентрації органічних сполук менше 1 г/л. Як правило, адсорбенти — активоване вугілля, активований антрацит, коксовий і шлаковий дріб'язок — використовують у вигляді зерен неправильної форми розміром від 1,5 до 5 мм. При очищенні стічних вод їх пропускають через шар адсорбенту. Після насичення адсорбенту поглиненою речовиною його направляють на регенерацію, яка здійснюється екстракцією органічними розчинниками, відгоном водяною парою і випарюванням під дією струменя інертного газоподібного теплоносія.
  • Екстракція застосовується при концентрації органічних речовин у стічних водах понад 2 г/л. При подачі екстрагенту в стічні води він розчинює органічні сполуки, які в них знаходяться. Після розчинення органічних сполук їх концентрація в екстрагенті значно перевищує концентрацію в стічних водах. Екстрагент виділяють зі стічних вод, з нього вилучають органічні сполуки і він знову використовується для очищення стічних вод. При очищенні стічних вод як екстрагенти застосовуються хлороформ, бензол, толуол та ін.

Природне очищення стічних вод

Див. також Природне очищення стічних вод

Природне очищення стічних вод збагачувальних фабрик відбувається в басейнах-сховищах. В басейнах-сховищах під дією сили ваги тверда фаза відходів осаджується, а прояснений злив через водозабірні пристрої безперервно відкачується на збагачувальну фабрику і використовується як оборотна вода або частково скидається у природні водойми (якщо вода задовольняє нормам ГДК).

Для збільшення швидкості осадження тонких частинок в стічні води додають коагулянти і флокулянти. Також в басейнах-сховищах крім відстоювання води від механічних домішок відбувається розкладення шкідливих домішок, що містяться в стічних водах збагачувальних фабрик. Згідно з «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення» концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 0,25 мг/л для водойм господарсько-питного значення і 0,75 мг/л для водойм рибогосподарського значення.

При відстоюванні у басейні-сховищі під дією температури і кисню повітря, сонячної радіації, біологічних і інших факторів концентрація реагентів в стічних водах зменшується. У басейні-сховищі протікають фізико-хімічні процеси, в результаті яких в стоках знижується вміст міді, цинку, свинцю, ціанідів, ксантогенатів і рН середовища. Зниження рН середовища обумовлене взаємодією стоків з вуглекислим газом повітря. Так за 5 – 6 діб рН середовища зменшується з 10 – 10,5 до 7,5 – 8.

Якщо після відстоювання в басейні-сховищі вміст шкідливих домішок в проясненої воді перевищує гранично допустиму концентрацію (ГДК), вона направляється на додаткове очищення.

Хімічні методи очищення стічних вод

Див. також Хімічні методи очищення стічних вод

До хімічних методів очищення стоків відносять нейтралізацію кислот і окиснення різних мінеральних сполук.

У стічних водах збагачувальних фабрик можуть бути присутніми мінеральні кислоти. Частіше в них присутня сірчана кислота, що додається у флотаційний процес як регулятор середовища. Основний реагент, що застосовується для нейтралізації кислих стічних вод, – гашене вапно (найбільш дешевий із застосованих лугів). Кислі води нейтралізують також лугами і їхніми відходами, крейдою, магнезитом, мармуром і меленим вапняком. Незважаючи на дешевизну вапняку, цей метод має ряд недоліків, головний з яких – невелика швидкість реакції між кислотою і частинками вапнякової суспензії. Нейтралізація води звичайно наступає через 15 – 20 хв. після введення вапна у стічні води. Обробка стічних вод вапном приводить також до осадження з них катіонів кольорових металів.

Для нейтралізації кислих вод можна застосовувати й метод фільтрування крізь шар матеріалу, що складається з магнезиту або доломіту. Перевагами даного методу – простота обслуговування пристрою і відсутність апаратів для дозування реагентів. Фільтри-нейтралізатори виконують горизонтальними і вертикальними. У вертикальних фільтрах застосовують грудки магнетиту або доломіту крупністю 30 – 80 мм, висота фільтрувального шару становить 0,8 – 1,2 м. Швидкість фільтрування не повинна перевищувати 5м3/год•м2.

Йонообмінний метод очищення стічних вод

Див. також Йонообмінний метод очищення стічних вод

Процес йонного обміну використовують для очищення стічних вод від багатьох органічних і неорганічних сполук, а також від катіонів кольорових металів. При хімічному очищенні стоків від катіонів кольорових металів за допомогою подачі вапна або їдкого натру і осадження у вигляді гідратів оксидів не завжди вдається очистити стоки повністю. Крім того, осадження гідратів оксидів вимагає строгої підтримки визначених значень рН стоків. Недоліками хімічного способу очищення стоків є значні витрати вапна і великі об’єми отриманих осадів гідратів оксидів металів. Використання більш досконалих процесів йонного обміну дозволяє практично повністю виділити з стічних вод катіони кольорових металів і отримані метали утилізувати .

Найбільше розповсюдження при йонному обміні одержали синтетичні йонообмінні нерозчинні у воді смоли – іоніти (катіоніти і аніоніти). Катіоніти – іоніти, у яких протийони мають кислотний характер, тобто обмінюють йони водню на інші катіони. Аніоніти – іоніти, у яких протийони мають лужний характер, тобто обмінюють гідроксильні йони лугу або аніони солей на інші аніони. При йонообмінному очищенні стічних вод застосовують також сильнокислотні сульфокатіоніти КУ-1 і КУ-2, слабокислотний карбоксильний катіоніт КБ-4 і аніоніти ЕДЕ-10П і АВ-17.

Електрохімічний метод очищення стічних вод

Див. також Електрохімічний метод очищення стічних вод

При електричному методі очищення стічних вод відбувається або руйнування шкідливих речовин окисненням їх на аноді, або вилучення металів з стічних вод відкладенням їх на електродах.

Електрохімічне анодне окиснення стоків дозволяє поряд зі зневодненням здійснити регенерацію цінних компонентів. При електрохімічному окисненні ціанідів відбувається створення ціанат-йонів, подальше їхнє електрохімічне окиснення на аноді, а також розкладення гідроксильних йонів і хлориду натрію, який вводиться у воду перед її обробкою. Електрохімічний метод окиснення часто застосовується у комбінації з електролітичною флотацією гідрату оксиду міді і інших металів.

Екстракційне очищення стічних вод

Див. також Екстракційне очищення стічних вод

Екстракція застосовується при концентрації органічних речовин у стічних водах понад 2 г/л. При подачі екстрагенту в стічні води він розчиняє органічні сполуки, що містяться там. Після розчинення органічних сполук їх концентрація в екстрагенті значно перевищує концентрацію в стічних водах. Надалі екстрагент виділяють із стічних вод, регенерують, вилучають з нього органічні сполуки і знову використовують для очищення стічних вод. До екстрагенту, що застосовують для очищення стічних вод, висувають такі вимоги: він повинен добре розчинювати органічну речовину, що вилучається, і не розчинюватись у воді; густина екстрагенту повинна бути більше густини води для їхнього відносно простого розділення. Крім того, бажано, щоб регенерація розчинника здійснювалася легкодоступними методами без утрат екстрагенту . При очищенні стічних вод як екстрагенти застосовують хлороформ, чотирихлористий вуглець, диізопропіловий і дибутиловий ефіри, , бензол, толуол та ін.

Адсорбційне очищення стічних вод

Див. також Адсорбційне очищення стічних вод

Адсорбцію застосовують для очищення стічних вод при концентрації органічних сполук менше 1 г/л. Звичайно адсорбенти – активоване вугілля, активований антрацит, коксовий і шлаковий дріб'язок – використовують у вигляді зерен неправильної форми розміром від 1,5 до 5 мм.

Ефективність адсорбції органічних речовин із стічних вод залежить від хімічного складу адсорбенту і властивостей його поверхні.

При очищенні стічних вод їх пропускають через нерухомий і псевдорозріджений шар адсорбенту. Застосування адсорбенту в нерухомому шарі – один з найбільш простих методів очищення стоків.

Флотаційне очищення стічних вод

Див. також Флотаційне очищення стічних вод

Йонна флотація і її різновиди дозволяють забезпечити високу ефективність очищення стічних вод і запобігти забрудненню довкілля, підвищити вилучення корисних компонентів і комплексність використання сировини. що перероблюється.

Пінне фракціонування використовується для очищення стічних і природних вод від органічних речовин, і в першу чергу від миючих речовин (наприклад, алкілбензосульфонатів) які не піддаються біологічному руйнуванню. Вилучення поверхнево активних речовин з стічних вод становить 90 – 95 %.

Очищення стічних вод від нафтопродуктів.

Див. також Очищення стічних вод від нафтопродуктів

Найскладніше завдання – очищення стоків від нафтопродуктів, концентрація яких у стічних водах збагачувальних фабрик близько 10 мг/л, а за нормами ГДК допускається 0,1 – 0,3 мг/л. Очищення стічних вод від нафтопродуктів здійснюється за складною схемою, яка передбачає вловлювання їх у нафтопастках, коагуляцію стоків сульфатом заліза і вапном, флотаційне очищення, фільтрування стічних вод крізь кварцові і сульфовугільні фільтри.

Для очищення вод, які містять мастило і нафту, широко розповсюджені адгезійна і напірна флотації.

Біохімічне очищення стічних вод

Див. також Біохімічне очищення стічних вод

Біохімічні методи звичайно застосовують для остаточного очищення стічних вод після використання фізико-хімічних методів обробки, за допомогою яких видаляють речовини, що не піддаються біологічному очищенню, або знижують концентрацію цих речовин. Сьогодні широко застосовують сумісне очищення побутових і промислових стічних вод, тому що у побутових стоках містяться розчинені речовини, які найбільш легко засвоюються мікроорганізмами.

Процес біохімічного очищення стічних вод здійснюється у пристроях різного типу: аеротенках, біофільтрах, полях зрошення, полях фільтрування і біологічних ставках.

Див. також

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
  • В. О. Смирнов, В. С. Білецький. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 492 с.
  • Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина ІІІ. Заключні процеси. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019. — 232 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ochi shennya stichni h vo d zbaga chuvalnih fa brik zbagachuvalni fabriki spozhivayut na tehnologichni potrebi znachni ob yemi vodi vid 3 do 8 m3 t sirovini Sklad stichnih vod zbagachuvalnih fabrik kompleksnij vin zalezhit vid mineralnogo skladu korisnoyi kopalini i zastosovanogo metodu zbagachennya Do stokiv zbagachuvalnih fabrik vidnosyat flotacijni vidhodi zlivi zgushuvachiv filtrati vakuum filtriv Flotacijni vidhodi rudnih zbagachuvalnih fabrik v yakih mistitsya 15 35 tverdogo stanovlyat 60 90 usih stichnih vod zbagachuvalnoyi fabriki Zvichajno flotacijni vidhodi zlivi zgushuvachiv filtrati vakuum filtriv ob yednuyut i vidkachuyut u basejn shovishe spilno Stichni vodi fabrik z magnitnimi i gravitacijnimi procesami zabrudneni v osnovnomu grubodispersnimi domishkami sho skladayutsya z porodnih chastinok riznoyi krupnosti V stichnih vodah flotacijnih fabrik mistyatsya flotacijni reagenti zbirachi spinyuvachi i modifikatori Krim togo pri zbagachenni sulfidnih rud poverhni mineraliv okisnyuyutsya tomu v stokah znahodyatsya kationi kolorovih metaliv i inshi spoluki sho ye rezultatom vzayemodiyi reagentiv z mineralnimi poverhnyami Osnovni zabrudnyuyuchi rechoviniDo osnovnih zabrudnyuvalnih rechovin stichnih vod zbagachuvalnih fabrik nalezhat grubodispersni domishki vidhodi fabrik z flotaciyeyu gravitacijnimi procesami i z mokroyu magnitnoyu separaciyeyu Zgidno z Pravilami ohoroni poverhnevih vod vid zabrudnennya koncentraciya shkidlivih rechovin ne povinna perevishuvati 0 25 mg l dlya vodojm gospodarcho pitnogo znachennya i 0 75 mg l dlya vodojm ribogospodarchogo znachennya kisloti i lugi sho podayut u tehnologichnij proces yak reagenti regulyatori V bud yakih vodojmah pokaznik rN seredovisha povinen buti v mezhah 6 5 8 5 joni kolorovih i chornih metaliv koncentraciya yakih viznachayetsya u osnovnomu mineralnim skladom sirovini i yaki zastosovuyutsya pri zbagachenni rud kolorovih metaliv i dodayut vodi nepriyemnij specifichnij zapah sho vikoristovuyetsya na bagatoh zbagachuvalnih fabrikah i maye nepriyemnij zapah sulfidiv u vodi ne povinno buti cianidi duzhe toksichni reagenti yaki zastosovuyutsya pri zbagachenni rud kolorovih metaliv i pri viluchenni zolota rodanidi duzhe toksichni reagenti sho utvoryuyutsya v stichnih vodah pri vzayemodiyi sulfidiv z cianidami fluoridi sho prisutni v stichnih vodah pri zbagachenni barit flyuoritovih ta inshih rud plavikovoyu kislotoyu i kremnij fluoristim natriyem fenoli i krezoli sho zastosovuyutsya na fabrikah yak reagenti Fenoli i krezoli ne toksichni ale mayut duzhe nepriyemnij zapah osoblivo koli vodu hloruyut Granichno dopustima koncentraciya fenolu 0 001 mg l naftoprodukti najposhirenishi reagenti pri zbagachenni vugillya midno molibdenovih i molibdenovo volframovih rud a takozh inshih korisnih kopalin Naftoprodukti nadayut vodi nepriyemnogo zapahu i prismaku inshi reagenti yaki vikoristovuyutsya na zbagachuvalnih fabrikah Granichno dopustimi koncentraciyi GDK deyakih reagentiv mg l taki talova i sosnova oliya 0 2 terpineol 0 05 OPSM 7 OPSB 0 5 ANP 0 05 Solovij sklad stokiv zbagachuvalnih fabrik mozhna harakterizuvati pidvishenim vmistom sulfativ hloridiv i karbonativ U Pravilah ohoroni poverhnevih vod vid zabrudnennya stichnimi vodami vkazano sho koncentraciya solej u vodi vodojm ne povinna perevishuvati 1000 mg l po suhomu zalishku Osnovni sposobi ochishennyaDlya ochishennya stichnih vod zastosovuyut taki metodi jonnij obmin elektrodializ ultrafiltruvannya zvorotnij osmos flotaciyu Pristroyi zasnovani na membrannih metodah zastosovuyut dlya ochishennya stokiv yaki mistyat cianidi i spoluki hromu dlya ochishennya vid joniv vazhkih metaliv Osoblivo perspektivni ye poyednannya jonnogo obminu z vakuumnim vidgonom i jonnogo obminu iz zvorotnim osmosom Do osnovnih zahodiv ochishennya stichnih vod vidnosyatsya vidalennya iz stichnih vod mehanichnih domishok zastosuvannya sistemi zvorotnogo vodopostachannya znizhennya vitrati i zmina skladu zastosovuvanih reagentiv himichne ochishennya shlyahom osadzhennya shkidlivih solej Vidalennya grubodispersnih chastinok zdijsnyuyut v odnu abo dvi stadiyi v pershu vidilyayut na reshetah i sitah najbilsh krupni chastinki v drugu abo odnu stadiyu vidalyayut tonki chastinki vidstoyuvannyam u poli sil tyazhinnya i vidcentrovih sil Dlya zbilshennya shvidkosti osadzhennya tonkih chastinok v stichni vodi dodayut koagulyanti i flokulyanti Himichni metodi ochishennya stokiv i okisnennya riznih mineralnih spoluk V stichnih vodah zbagachuvalnih fabrik mozhut buti prisutnimi mineralni kisloti Chastishe v nih prisutnya sirchana kislota sho dodayetsya u flotacijnij proces yak regulyator seredovisha Osnovnij reagent sho zastosovuyetsya dlya nejtralizaciyi kislih stichnih vod gashene vapno Obrobka stichnih vod vapnom privodit do osadzhennya z nih kationiv kolorovih metaliv Obrobka stichnih vod hlorvmisnimi reagentami dozvolyaye rozklasti ksantogenati ditiofosfati cianidi i rodanidi do neshkidlivih rechovin Najskladnishe zavdannya ochishennya stokiv vid naftoproduktiv koncentraciya yakih u stichnih vodah zbagachuvalnih fabrik bl 10 mg l a dopuskayetsya 0 1 0 3 mg l Ochishennya stichnih vod vid naftoproduktiv zdijsnyuyetsya za skladnoyu shemoyu yaka peredbachaye ulovlyuvannya yih u naftopastkah koagulyaciyu stokiv sulfatom zaliza i vapnom flotacijne ochishennya filtruvannya stichnih vod kriz kvarcovi i sulfovugilni filtri Pri nayavnosti u stichnih vodah organichnih rechovin yih ochishennya vikonuyut metodami ekstrakciyi abo adsorbciyi Adsorbciyu zastosovuyut dlya ochishennya stichnih vod pri koncentraciyi organichnih spoluk menshe 1 g l Yak pravilo adsorbenti aktivovane vugillya aktivovanij antracit koksovij i shlakovij drib yazok vikoristovuyut u viglyadi zeren nepravilnoyi formi rozmirom vid 1 5 do 5 mm Pri ochishenni stichnih vod yih propuskayut cherez shar adsorbentu Pislya nasichennya adsorbentu poglinenoyu rechovinoyu jogo napravlyayut na regeneraciyu yaka zdijsnyuyetsya ekstrakciyeyu organichnimi rozchinnikami vidgonom vodyanoyu paroyu i viparyuvannyam pid diyeyu strumenya inertnogo gazopodibnogo teplonosiya Ekstrakciya zastosovuyetsya pri koncentraciyi organichnih rechovin u stichnih vodah ponad 2 g l Pri podachi ekstragentu v stichni vodi vin rozchinyuye organichni spoluki yaki v nih znahodyatsya Pislya rozchinennya organichnih spoluk yih koncentraciya v ekstragenti znachno perevishuye koncentraciyu v stichnih vodah Ekstragent vidilyayut zi stichnih vod z nogo viluchayut organichni spoluki i vin znovu vikoristovuyetsya dlya ochishennya stichnih vod Pri ochishenni stichnih vod yak ekstragenti zastosovuyutsya hloroform benzol toluol ta in Prirodne ochishennya stichnih vod Div takozh Prirodne ochishennya stichnih vod Prirodne ochishennya stichnih vod zbagachuvalnih fabrik vidbuvayetsya v basejnah shovishah V basejnah shovishah pid diyeyu sili vagi tverda faza vidhodiv osadzhuyetsya a proyasnenij zliv cherez vodozabirni pristroyi bezperervno vidkachuyetsya na zbagachuvalnu fabriku i vikoristovuyetsya yak oborotna voda abo chastkovo skidayetsya u prirodni vodojmi yaksho voda zadovolnyaye normam GDK Dlya zbilshennya shvidkosti osadzhennya tonkih chastinok v stichni vodi dodayut koagulyanti i flokulyanti Takozh v basejnah shovishah krim vidstoyuvannya vodi vid mehanichnih domishok vidbuvayetsya rozkladennya shkidlivih domishok sho mistyatsya v stichnih vodah zbagachuvalnih fabrik Zgidno z Pravilami ohoroni poverhnevih vod vid zabrudnennya koncentraciya shkidlivih rechovin ne povinna perevishuvati 0 25 mg l dlya vodojm gospodarsko pitnogo znachennya i 0 75 mg l dlya vodojm ribogospodarskogo znachennya Pri vidstoyuvanni u basejni shovishi pid diyeyu temperaturi i kisnyu povitrya sonyachnoyi radiaciyi biologichnih i inshih faktoriv koncentraciya reagentiv v stichnih vodah zmenshuyetsya U basejni shovishi protikayut fiziko himichni procesi v rezultati yakih v stokah znizhuyetsya vmist midi cinku svincyu cianidiv ksantogenativ i rN seredovisha Znizhennya rN seredovisha obumovlene vzayemodiyeyu stokiv z vuglekislim gazom povitrya Tak za 5 6 dib rN seredovisha zmenshuyetsya z 10 10 5 do 7 5 8 Yaksho pislya vidstoyuvannya v basejni shovishi vmist shkidlivih domishok v proyasnenoyi vodi perevishuye granichno dopustimu koncentraciyu GDK vona napravlyayetsya na dodatkove ochishennya Himichni metodi ochishennya stichnih vod Div takozh Himichni metodi ochishennya stichnih vod Do himichnih metodiv ochishennya stokiv vidnosyat nejtralizaciyu kislot i okisnennya riznih mineralnih spoluk U stichnih vodah zbagachuvalnih fabrik mozhut buti prisutnimi mineralni kisloti Chastishe v nih prisutnya sirchana kislota sho dodayetsya u flotacijnij proces yak regulyator seredovisha Osnovnij reagent sho zastosovuyetsya dlya nejtralizaciyi kislih stichnih vod gashene vapno najbilsh deshevij iz zastosovanih lugiv Kisli vodi nejtralizuyut takozh lugami i yihnimi vidhodami krejdoyu magnezitom marmurom i melenim vapnyakom Nezvazhayuchi na desheviznu vapnyaku cej metod maye ryad nedolikiv golovnij z yakih nevelika shvidkist reakciyi mizh kislotoyu i chastinkami vapnyakovoyi suspenziyi Nejtralizaciya vodi zvichajno nastupaye cherez 15 20 hv pislya vvedennya vapna u stichni vodi Obrobka stichnih vod vapnom privodit takozh do osadzhennya z nih kationiv kolorovih metaliv Dlya nejtralizaciyi kislih vod mozhna zastosovuvati j metod filtruvannya kriz shar materialu sho skladayetsya z magnezitu abo dolomitu Perevagami danogo metodu prostota obslugovuvannya pristroyu i vidsutnist aparativ dlya dozuvannya reagentiv Filtri nejtralizatori vikonuyut gorizontalnimi i vertikalnimi U vertikalnih filtrah zastosovuyut grudki magnetitu abo dolomitu krupnistyu 30 80 mm visota filtruvalnogo sharu stanovit 0 8 1 2 m Shvidkist filtruvannya ne povinna perevishuvati 5m3 god m2 Jonoobminnij metod ochishennya stichnih vod Div takozh Jonoobminnij metod ochishennya stichnih vod Proces jonnogo obminu vikoristovuyut dlya ochishennya stichnih vod vid bagatoh organichnih i neorganichnih spoluk a takozh vid kationiv kolorovih metaliv Pri himichnomu ochishenni stokiv vid kationiv kolorovih metaliv za dopomogoyu podachi vapna abo yidkogo natru i osadzhennya u viglyadi gidrativ oksidiv ne zavzhdi vdayetsya ochistiti stoki povnistyu Krim togo osadzhennya gidrativ oksidiv vimagaye strogoyi pidtrimki viznachenih znachen rN stokiv Nedolikami himichnogo sposobu ochishennya stokiv ye znachni vitrati vapna i veliki ob yemi otrimanih osadiv gidrativ oksidiv metaliv Vikoristannya bilsh doskonalih procesiv jonnogo obminu dozvolyaye praktichno povnistyu vidiliti z stichnih vod kationi kolorovih metaliv i otrimani metali utilizuvati Najbilshe rozpovsyudzhennya pri jonnomu obmini oderzhali sintetichni jonoobminni nerozchinni u vodi smoli ioniti kationiti i anioniti Kationiti ioniti u yakih protijoni mayut kislotnij harakter tobto obminyuyut joni vodnyu na inshi kationi Anioniti ioniti u yakih protijoni mayut luzhnij harakter tobto obminyuyut gidroksilni joni lugu abo anioni solej na inshi anioni Pri jonoobminnomu ochishenni stichnih vod zastosovuyut takozh silnokislotni sulfokationiti KU 1 i KU 2 slabokislotnij karboksilnij kationit KB 4 i anioniti EDE 10P i AV 17 Elektrohimichnij metod ochishennya stichnih vod Div takozh Elektrohimichnij metod ochishennya stichnih vod Pri elektrichnomu metodi ochishennya stichnih vod vidbuvayetsya abo rujnuvannya shkidlivih rechovin okisnennyam yih na anodi abo viluchennya metaliv z stichnih vod vidkladennyam yih na elektrodah Elektrohimichne anodne okisnennya stokiv dozvolyaye poryad zi znevodnennyam zdijsniti regeneraciyu cinnih komponentiv Pri elektrohimichnomu okisnenni cianidiv vidbuvayetsya stvorennya cianat joniv podalshe yihnye elektrohimichne okisnennya na anodi a takozh rozkladennya gidroksilnih joniv i hloridu natriyu yakij vvoditsya u vodu pered yiyi obrobkoyu Elektrohimichnij metod okisnennya chasto zastosovuyetsya u kombinaciyi z elektrolitichnoyu flotaciyeyu gidratu oksidu midi i inshih metaliv Ekstrakcijne ochishennya stichnih vod Div takozh Ekstrakcijne ochishennya stichnih vod Ekstrakciya zastosovuyetsya pri koncentraciyi organichnih rechovin u stichnih vodah ponad 2 g l Pri podachi ekstragentu v stichni vodi vin rozchinyaye organichni spoluki sho mistyatsya tam Pislya rozchinennya organichnih spoluk yih koncentraciya v ekstragenti znachno perevishuye koncentraciyu v stichnih vodah Nadali ekstragent vidilyayut iz stichnih vod regeneruyut viluchayut z nogo organichni spoluki i znovu vikoristovuyut dlya ochishennya stichnih vod Do ekstragentu sho zastosovuyut dlya ochishennya stichnih vod visuvayut taki vimogi vin povinen dobre rozchinyuvati organichnu rechovinu sho viluchayetsya i ne rozchinyuvatis u vodi gustina ekstragentu povinna buti bilshe gustini vodi dlya yihnogo vidnosno prostogo rozdilennya Krim togo bazhano shob regeneraciya rozchinnika zdijsnyuvalasya legkodostupnimi metodami bez utrat ekstragentu Pri ochishenni stichnih vod yak ekstragenti zastosovuyut hloroform chotirihloristij vuglec diizopropilovij i dibutilovij efiri benzol toluol ta in Adsorbcijne ochishennya stichnih vod Div takozh Adsorbcijne ochishennya stichnih vod Adsorbciyu zastosovuyut dlya ochishennya stichnih vod pri koncentraciyi organichnih spoluk menshe 1 g l Zvichajno adsorbenti aktivovane vugillya aktivovanij antracit koksovij i shlakovij drib yazok vikoristovuyut u viglyadi zeren nepravilnoyi formi rozmirom vid 1 5 do 5 mm Efektivnist adsorbciyi organichnih rechovin iz stichnih vod zalezhit vid himichnogo skladu adsorbentu i vlastivostej jogo poverhni Pri ochishenni stichnih vod yih propuskayut cherez neruhomij i psevdorozridzhenij shar adsorbentu Zastosuvannya adsorbentu v neruhomomu shari odin z najbilsh prostih metodiv ochishennya stokiv Flotacijne ochishennya stichnih vod Div takozh Flotacijne ochishennya stichnih vod Jonna flotaciya i yiyi riznovidi dozvolyayut zabezpechiti visoku efektivnist ochishennya stichnih vod i zapobigti zabrudnennyu dovkillya pidvishiti viluchennya korisnih komponentiv i kompleksnist vikoristannya sirovini sho pereroblyuyetsya Pinne frakcionuvannya vikoristovuyetsya dlya ochishennya stichnih i prirodnih vod vid organichnih rechovin i v pershu chergu vid miyuchih rechovin napriklad alkilbenzosulfonativ yaki ne piddayutsya biologichnomu rujnuvannyu Viluchennya poverhnevo aktivnih rechovin z stichnih vod stanovit 90 95 Ochishennya stichnih vod vid naftoproduktiv Div takozh Ochishennya stichnih vod vid naftoproduktiv Najskladnishe zavdannya ochishennya stokiv vid naftoproduktiv koncentraciya yakih u stichnih vodah zbagachuvalnih fabrik blizko 10 mg l a za normami GDK dopuskayetsya 0 1 0 3 mg l Ochishennya stichnih vod vid naftoproduktiv zdijsnyuyetsya za skladnoyu shemoyu yaka peredbachaye vlovlyuvannya yih u naftopastkah koagulyaciyu stokiv sulfatom zaliza i vapnom flotacijne ochishennya filtruvannya stichnih vod kriz kvarcovi i sulfovugilni filtri Dlya ochishennya vod yaki mistyat mastilo i naftu shiroko rozpovsyudzheni adgezijna i napirna flotaciyi Biohimichne ochishennya stichnih vod Div takozh Biohimichne ochishennya stichnih vod Biohimichni metodi zvichajno zastosovuyut dlya ostatochnogo ochishennya stichnih vod pislya vikoristannya fiziko himichnih metodiv obrobki za dopomogoyu yakih vidalyayut rechovini sho ne piddayutsya biologichnomu ochishennyu abo znizhuyut koncentraciyu cih rechovin Sogodni shiroko zastosovuyut sumisne ochishennya pobutovih i promislovih stichnih vod tomu sho u pobutovih stokah mistyatsya rozchineni rechovini yaki najbilsh legko zasvoyuyutsya mikroorganizmami Proces biohimichnogo ochishennya stichnih vod zdijsnyuyetsya u pristroyah riznogo tipu aerotenkah biofiltrah polyah zroshennya polyah filtruvannya i biologichnih stavkah Div takozhOchishennya stichnih vod Stichni vodi Proyasnennya vodi Rekultivaciya zemel Himichni metodi ochishennya stichnih vodLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 V O Smirnov V S Bileckij Flotacijni metodi zbagachennya korisnih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 492 s Bileckij V S Olijnik T A Smirnov V O Sklyar L V Tehnika ta tehnologiya zbagachennya korisnih kopalin Chastina III Zaklyuchni procesi Krivij Rig Krivorizkij nacionalnij universitet 2019 232 s

Дата публікації:
Топ