Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стадничу к Мико ла Миха йлович нар 27 вересня 1913 пом 21 червня 1980 офіцер 21 го окремого понтонно мостового батальйон

Стадничук Микола Михайлович

Стадничук Микола Михайлович

Стадничу́к Мико́ла Миха́йлович (нар. 27 вересня 1913 — пом. 21 червня 1980) — офіцер 21-го окремого понтонно-мостового батальйону 60-ї армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу.

Микола Михайлович Стадничук
image
Народження27 вересня 1913(1913-09-27)
Полтава
Смерть21 червня 1980(1980-06-21) (66 років)
Москва
ПохованняКунцевський цвинтар
Країнаimage СРСР
Рід військimage інженерні війська
Роки служби1941-1971
Званнястарший лейтенант
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image
image image image
image Стадничук Микола Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Народився 27 вересня 1913 року в Полтаві. У 1928 році закінчив Полтавську трудову зразкову школу імені Івана Франка (нині гімназія № 6) і поступив до . У лютому 1929 року, у зв'язку з переїздом батьків до Києва перевівся в Київський будівельно-дорожній технікум.

Після закінчення технікуму працював виконробом на будівництві шосейних доріг. У 1940 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, після закінчення якого працював у науково-дослідному інституті автотранспорту в Києві архітектором. У травні 1941 року був призваний в Червону армію.

У боях Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. Воював на Південному, Північно-Кавказькому, 1-му Українському та Центральному фронтах.

У перший період війни на посаді ад'ютанта штабу окремого моторизованого батальйону брав участь в наведенні переправ через водні перешкоди, будівництві доріг і оборонних споруд.

На підступах до Дніпра був важко поранений командир 21-го окремого понтонно-мостового батальйону і командування підрозділом узяв на себе старший лейтенант Стадничук. Підійшовши до Дніпра, воїни 21-го понтонно-мостового батальйону відразу приступили до організації переправи. При форсуванні Дніпра в пункті переправи № 4 на північ від Києва (нині Чорнобильський район Київської області) старший лейтенант Микола Стадничук під артилерійським, мінометним і кулеметним вогнем особисто керував усіма роботами зі збірки перших мостових понтонів і десантних поромів, під його керівництвом було в найкоротший термін здійснене оперативне перекидання майна понтонного парку і проведена збірка поромів для обслуговування одночасно трьох пунктів переправ. 29 вересня 1943 року він був призначений начальником переправи в пункті № 4, де вміло організував спочатку поромну, а потім і понтонну переправу. Беззмінно керуючи переправою, при частих інтенсивних нальотах ворожої авіації, зразково керував переправою, зробив цей пункт переправи центральним, таким, що забезпечує максимальну пропускну здатність. Тільки у ніч на 8 жовтня 1943 року в пункті переправи № 4, начальником якої був М. М. Стадничук, було переправлено понад дві дивізії.


Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування, особисту відвагу і рішучість, проявлені при форсуванні Дніпра, старшому лейтенанту Стадничуку Миколі Михайловичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка.

Пізніше Микола Стадничук відзначився у Корсунь-Шевченківській операції, форсуванні Вісли і Одера, наведенні переправ через річку Шпрее, штурмі Берліна.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни продовжував службу в ЗС СРСР. Працював у військово-будівельних організаціях і апараті Міністерства оборони СРСР. Брав участь у створенні оборонних військових рубежів у Монголії. Нагороджений орденом «Знак Пошани» і монгольським орденом Сухе-Батора. Удостоєний звання «Заслужений будівельник РРФСР».

З 1971 року полковник-інженер М. М. Стадничук — в запасі. Жив у Москві. Помер 21 червня 1980 року. Похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Нагороди

Вшанування пам'яті

image

На честь Героя на будинку полтавської гімназії № 6 встановлена меморіальна дошка з написом «В полтавській трудовій школі № 6 з 1921 по 1928 рік навчався Герой Радянського Союзу полковник-інженер Микола Михайлович Стаднічук (1913—1980)».

Примітки

  1. Біографія Миколи Михайловича Стадничука на сайті Полтава історична
  2. Біографія Миколи Михайловича Стадничука на сайті Історія Полтави (рос.)

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. — 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stadnichu k Miko la Miha jlovich nar 27 veresnya 1913 pom 21 chervnya 1980 oficer 21 go okremogo pontonno mostovogo bataljonu 60 yi armiyi Centralnogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu Mikola Mihajlovich StadnichukNarodzhennya27 veresnya 1913 1913 09 27 PoltavaSmert21 chervnya 1980 1980 06 21 66 rokiv MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRRid vijsk inzhenerni vijskaRoki sluzhbi1941 1971Zvannyastarshij lejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Stadnichuk Mikola Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 27 veresnya 1913 roku v Poltavi U 1928 roci zakinchiv Poltavsku trudovu zrazkovu shkolu imeni Ivana Franka nini gimnaziya 6 i postupiv do U lyutomu 1929 roku u zv yazku z pereyizdom batkiv do Kiyeva perevivsya v Kiyivskij budivelno dorozhnij tehnikum Pislya zakinchennya tehnikumu pracyuvav vikonrobom na budivnictvi shosejnih dorig U 1940 roci zakinchiv Kiyivskij inzhenerno budivelnij institut pislya zakinchennya yakogo pracyuvav u naukovo doslidnomu instituti avtotransportu v Kiyevi arhitektorom U travni 1941 roku buv prizvanij v Chervonu armiyu U boyah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdennomu Pivnichno Kavkazkomu 1 mu Ukrayinskomu ta Centralnomu frontah U pershij period vijni na posadi ad yutanta shtabu okremogo motorizovanogo bataljonu brav uchast v navedenni pereprav cherez vodni pereshkodi budivnictvi dorig i oboronnih sporud Na pidstupah do Dnipra buv vazhko poranenij komandir 21 go okremogo pontonno mostovogo bataljonu i komanduvannya pidrozdilom uzyav na sebe starshij lejtenant Stadnichuk Pidijshovshi do Dnipra voyini 21 go pontonno mostovogo bataljonu vidrazu pristupili do organizaciyi perepravi Pri forsuvanni Dnipra v punkti perepravi 4 na pivnich vid Kiyeva nini Chornobilskij rajon Kiyivskoyi oblasti starshij lejtenant Mikola Stadnichuk pid artilerijskim minometnim i kulemetnim vognem osobisto keruvav usima robotami zi zbirki pershih mostovih pontoniv i desantnih poromiv pid jogo kerivnictvom bulo v najkorotshij termin zdijsnene operativne perekidannya majna pontonnogo parku i provedena zbirka poromiv dlya obslugovuvannya odnochasno troh punktiv pereprav 29 veresnya 1943 roku vin buv priznachenij nachalnikom perepravi v punkti 4 de vmilo organizuvav spochatku poromnu a potim i pontonnu perepravu Bezzminno keruyuchi perepravoyu pri chastih intensivnih nalotah vorozhoyi aviaciyi zrazkovo keruvav perepravoyu zrobiv cej punkt perepravi centralnim takim sho zabezpechuye maksimalnu propusknu zdatnist Tilki u nich na 8 zhovtnya 1943 roku v punkti perepravi 4 nachalnikom yakoyi buv M M Stadnichuk bulo perepravleno ponad dvi diviziyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya osobistu vidvagu i rishuchist proyavleni pri forsuvanni Dnipra starshomu lejtenantu Stadnichuku Mikoli Mihajlovichu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Piznishe Mikola Stadnichuk vidznachivsya u Korsun Shevchenkivskij operaciyi forsuvanni Visli i Odera navedenni pereprav cherez richku Shpree shturmi Berlina Pislya zakinchennya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni prodovzhuvav sluzhbu v ZS SRSR Pracyuvav u vijskovo budivelnih organizaciyah i aparati Ministerstva oboroni SRSR Brav uchast u stvorenni oboronnih vijskovih rubezhiv u Mongoliyi Nagorodzhenij ordenom Znak Poshani i mongolskim ordenom Suhe Batora Udostoyenij zvannya Zasluzhenij budivelnik RRFSR Z 1971 roku polkovnik inzhener M M Stadnichuk v zapasi Zhiv u Moskvi Pomer 21 chervnya 1980 roku Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi Moskvi NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 1770 Orden Lenina Dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Orden Vitchiznyanoyi vijni 2 yi stupenya Orden Znak Poshani a takozh medali inozemni nagorodi Vshanuvannya pam yatiNa chest Geroya na budinku poltavskoyi gimnaziyi 6 vstanovlena memorialna doshka z napisom V poltavskij trudovij shkoli 6 z 1921 po 1928 rik navchavsya Geroj Radyanskogo Soyuzu polkovnik inzhener Mikola Mihajlovich Stadnichuk 1913 1980 PrimitkiBiografiya Mikoli Mihajlovicha Stadnichuka na sajti Poltava istorichna Biografiya Mikoli Mihajlovicha Stadnichuka na sajti Istoriya Poltavi ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s ISBN 5 203 00536 2

Дата публікації:
Топ