Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ялівець твердонасінний, ялівець ютський (Juniperus osteosperma) — вид хвойних рослин родини кипарисових.
| Ялівець твердонасінний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
| Рід: | Яловець (Juniperus) |
| Вид: | J. osteosperma |
| Біноміальна назва | |
| Juniperus osteosperma | |
 | |
Морфологія
Це однодомні (але близько 10% рослин дводомні) чагарники або дерева, до 6(12) м, з кількома або одним стовбуром; крона округла. Кора відлущується на тонкі сіро-коричневі смуги. Гілки від розлогих до висхідних. Листки світло-жовто-зелені, сизі зверху. Доросле листя лускоподібне, 1–2 мм довжиною (до 5 мм на основних пагонах) і 1–1,5 мм шириною. Юне листя (на молодих саджанцях тільки) голчасте, довжиною 5–10 мм. Шишки ягодоподібні, 8–13 мм в діаметрі, синьо-коричневі з білуватим восковим нальотом, і містять одну насінину (рідко дві) 4–5 мм довжиною; вони є зрілими в 18 місяців. Чоловічі шишки 2–4 мм довжиною, висипають пилок на початку весни. Немає достовірних даних, але можна досить впевнено припустити, що вік дерев може перевищувати 1000 років.
Поширення, екологія
Країни поширення: США (Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Юта, Вайомінг). Утворює рідколісся разом з Pinus edulis, Pinus monophylla. (на південному заході ареалу), Pinus cembroides (на півдні ареалу), Juniperus scopulorum, Juniperus occidentalis (на заході ареалу), , , Quercus gambelii, Ephedra viridis чи в чистих одновидових угрупованням на нижніх висотних межах. Діапазон висот: 460–2700 над рівнем моря. Росте на скелястих або гравійних осипах і пагорбах, а також на голих пісковиках або сланцях, де він знаходить щілини в скелях, щоб пустити коріння. Це один з найбільш посухостійких ялівців у Північній Америці.
Використання
У багатьох посушливих місцях на плато Колорадо і в інших місцях, цей вид ялівцю є найважливішим невеликим деревом, яке утворює життєво важливе середовище існування для диких тварин. Деревину використовують на дрова (тепер рідко). У регіонах з сухим і спекотним літом вид може бути використаний у садах; він дуже витривалий, оскільки росте в природі при континентальному кліматі й на великих висотах.
Індіанці хопі та навахо використовували шишки ялівцю як цілюще зілля.
Загрози та охорона
Ніяких конкретних загроз не було визначено для цього виду. Цей вид присутній у багатьох охоронних територіях, серед яких відомі національні парки, у напівпосушливому кліматі південного заходу США.
Примітки
- Ліс. — К. Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 152
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalivec tverdonasinnij yalivec yutskij Juniperus osteosperma vid hvojnih roslin rodini kiparisovih Yalivec tverdonasinnijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Rid Yalovec Juniperus Vid J osteospermaBinomialna nazvaJuniperus osteosperma Torr 1948MorfologiyaListya ta shishki Ce odnodomni ale blizko 10 roslin dvodomni chagarniki abo dereva do 6 12 m z kilkoma abo odnim stovburom krona okrugla Kora vidlushuyetsya na tonki siro korichnevi smugi Gilki vid rozlogih do vishidnih Listki svitlo zhovto zeleni sizi zverhu Dorosle listya luskopodibne 1 2 mm dovzhinoyu do 5 mm na osnovnih pagonah i 1 1 5 mm shirinoyu Yune listya na molodih sadzhancyah tilki golchaste dovzhinoyu 5 10 mm Shishki yagodopodibni 8 13 mm v diametri sino korichnevi z biluvatim voskovim nalotom i mistyat odnu nasininu ridko dvi 4 5 mm dovzhinoyu voni ye zrilimi v 18 misyaciv Cholovichi shishki 2 4 mm dovzhinoyu visipayut pilok na pochatku vesni Nemaye dostovirnih danih ale mozhna dosit vpevneno pripustiti sho vik derev mozhe perevishuvati 1000 rokiv Poshirennya ekologiyaKrayini poshirennya SShA Arizona Kaliforniya Kolorado Ajdaho Montana Nevada Nyu Meksiko Yuta Vajoming Utvoryuye ridkolissya razom z Pinus edulis Pinus monophylla na pivdennomu zahodi arealu Pinus cembroides na pivdni arealu Juniperus scopulorum Juniperus occidentalis na zahodi arealu Quercus gambelii Ephedra viridis chi v chistih odnovidovih ugrupovannyam na nizhnih visotnih mezhah Diapazon visot 460 2700 nad rivnem morya Roste na skelyastih abo gravijnih osipah i pagorbah a takozh na golih piskovikah abo slancyah de vin znahodit shilini v skelyah shob pustiti korinnya Ce odin z najbilsh posuhostijkih yalivciv u Pivnichnij Americi VikoristannyaU bagatoh posushlivih miscyah na plato Kolorado i v inshih miscyah cej vid yalivcyu ye najvazhlivishim nevelikim derevom yake utvoryuye zhittyevo vazhlive seredovishe isnuvannya dlya dikih tvarin Derevinu vikoristovuyut na drova teper ridko U regionah z suhim i spekotnim litom vid mozhe buti vikoristanij u sadah vin duzhe vitrivalij oskilki roste v prirodi pri kontinentalnomu klimati j na velikih visotah Indianci hopi ta navaho vikoristovuvali shishki yalivcyu yak cilyushe zillya Zagrozi ta ohoronaNiyakih konkretnih zagroz ne bulo viznacheno dlya cogo vidu Cej vid prisutnij u bagatoh ohoronnih teritoriyah sered yakih vidomi nacionalni parki u napivposushlivomu klimati pivdennogo zahodu SShA PrimitkiLis K Mahaon Ukrayina 2008 304 s il S 152PosilannyaThe Gymnosperm Database 5 veresnya 2015 u Wayback Machine angl