Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бразилія брала участь у Другій світовій війні на боці Антигітлерівської коаліції з 22 серпня 1942 до завершення війни. Бразилія — єдина країна Південної Америки, що взяла участь у бойових діях, попри те, що всі держави континенту рано чи пізно вступили до війни.
Передісторія
Економічні зв'язки Бразилії із США були традиційно сильними, однак у тридцятих роках значно посилилось співробітництво з Німеччиною. Бразильська кава становила 41 % від всього німецького імпорту цього продукту 1938 року, бавовна — 39 %, тютюн — 14 %. 77 % всього бразильського натурального каучуку й 40 % вовни (1937 — навіть 97 %) уходило в Німеччину. Одразу після початку війни Бразилія заявила про свій нейтралітет. Тим не менше, перед урядом Жетулью Варгаса стояв важкий вибір. США суттєво схилялись на бік Великої Британії, а ці дві країни залишались головними економічними партнерами Бразилії. З іншого боку Німеччина могла виступити в ролі противаги засиллю США у західній півкулі. Таким чином на бік союзників встали олігархи, які остерігались через свої економічні інтереси в разі конфронтації із США, а за підтримку нацистів виступили військовики. 1940 року, остерігаючись що після припустимого падіння Британії німці переведуть воєнні дії до західної півкулі, США запропонували розмістити свої військові бази на узбережжі Бразилії з загальним контингентом у 100 тисяч чоловік. Бразильські військовики поставились до пропозиції негативно та на деякий час її було заморожено. Того ж року Бразилія спільно зі Сполученими Штатами окупувала Нідерландську Гвіану. Нарешті, 26 вересня 1940, уряд Варгаса заявив, що у разі агресії Німеччини пристане на бік американців. США розцінили це як добрий знак і рекомендували Великій Британії зробити виняток у морській блокаді для німецької зброї, що прямувала до Бразилії.
У січні 1942 в Ріо-де-Жанейро відбулась нарада міністрів закордонних справ американських держав. Вона рекомендувала розірвати відносини з країнами нацистського блоку та припинити всі торгові зв'язки з ними. Бразилія виконала цю рекомендацію. Було створено Міжамериканську раду оборони під головуванням США та зі штаб-квартирою у Вашингтоні, до неї входила і Бразилія. Таким чином Бразилія остаточно порвала з Німеччиною. У лютому німці почали топити бразильські судна (перша жертва — комерційне судно «Буаркі» торпедовано поблизу берегів США, 1 загиблий), а у липні 10 німецьких підводних човнів вирушили до Південної Атлантики. В середині серпня після торпедування німецькими човнами 6 бразильських цивільних суден у багатьох містах країни пройшли антифашистські мітинги та погроми власності Німеччини та Італії.22 серпня 1942 року Бразилія оголосила війну країнам Осі.
Пасивна участь
У липні 1941 року, незважаючи на протидію деяких високопоставлених військовиків, почалось будівництво злітних смуг у таких пунктах як Ресіфі, , Натал, Форталеза, Масейо і Салвадор. Аеродроми будувались дочірньою компанією та обслуговувались військовослужбовцями США. Метою їх будівництва було постачання британців і пересторога на випадок виникнення загрози для самої Бразилії. Таким чином військові вантажі західних союзників змогли пересуватись за маршрутом Маямі — Карибські острови — «Гвіани» — Белен — Натал — острів Вознесіння — Африка.
У бразильських водах діяло Угрупування ВМФ США у Південній Атлантиці (з березня 1943 — ) під командуванням , що базувалась у бразильському порту Ресіфі. У вересні 1942 Інгрем отримав у своє розпорядження також бразильський флот і авіацію. 1943 до його складу входили 5 , 8 есмінців, деяка кількість невеликих кораблів і 10 ескадрилей різних літаків, що базувались на аеродромах в Бразилії та на острові Вознесіння. Силами четвертого флоту були потоплені німецькі підводні човни U-848 та U-849 й інші судна.
Експедиційний корпус в Італії
28 січня 1943 року в відбулась зустріч між президентом США Рузвельтом і президентом Бразилії Варгасом. Бразильська сторона запропонувала задіяти власну армію у воєнних діях. За задумом бразильців, які плекали ідею перерозподілу колоній на свою користь, така, більш діяльна, участь у війні дозволить Бразилії більш діяльно брати участь у влаштуванні повоєнного порядку. Окрім того вони розраховували на допомогу США у проведенні індустріалізації. США підтримали пропозицію. Первинно бразильські військовики припускали формування трьох-чотирьох дивізій, однак згодом, через труднощі з озброєнням і транспортуванням, зупинились на одній.
В липні 1944 перша партія бразильців прибула в Неаполь. Разом до складу Бразильського експедиційного корпусу (порт. Força Expedicionária Brasileira) входило 25 334 чоловіки. Він складався з однієї піхотної дивізії та авіаційного угрупування. Бразильська дивізія воювала у складі четвертого корпусу на італійському фронті з вересня 1944 до капітуляції німецьких військ в Італії у квітні 1945 року.
Наслідки
Втрати Бразилії у війні склали 1 889 солдат і моряків, 3 військових корабля, 22 винищувачі й 25 комерційних суден. Бразильські збройні сили набули досвіду та суттєвої допомоги озброєнням від США — Бразилія прийняла 70 % від усіх поставок за ленд-лізом для Латинської Америки.
Під час війни відбулось зростання імпортозамісної промисловості, це було пов'язано з державною політикою країни, а також зі скороченням імпорту промислових товарів. 1942 за допомогою США було збудовано металургійний завод у . Через морську блокаду Німеччини, яка означала закриття для Бразилії важливого для неї європейського ринку збуту, загальний бразильський експорт дещо зменшився, однак значно збільшився неєвропейський експорт. Так, продукція текстильних підприємств знайшла собі споживачів в Аргентині та ПАС. США потребували сировини з Бразилії: залізної руди, натурального каучуку, хрому, мангану, нікелю, бокситів, вольфраму, технічних алмазів і монацитових пісків. Все це призвело до того, що за час війни ВВП Бразилії збільшився у кілька разів.
Війна не принесла повного задоволення бразильській владі, оскільки не виправдались сподівання на перерозподіл колоній європейських держав. Це позначилось на повоєнній політиці країни — Бразилія не відрядила на Корейську війну жодного солдата. Тим не менше вона щільно опинилась у сфері впливу США. Якщо до війни більшу частину іноземних інвестицій в країні складав капітал Великої Британії, то після неї — США.
Участь у війні фатальним чином позначилась на політиці Варгаса. Суттєво зросли антидиктаторські настрої. Президент був змушений піти на лібералізацію політичної системи. 22 лютого 1945 року було скасовано цензуру в друку, 28 лютого було оголошено про поправки до конституції 1937 року, які передбачали загальні президентські й парламентські вибори. Було звільнено з в'язниць 148 політичних в'язнів, в тому числі предводителя комуніста Луїса Карлоса Престеса. Лібералізація курсу не врятувала режим Варгаса — 29 жовтня 1945 року його було скинуто військовиками.
Маршал Кастелу Бранку, який прийшов до влади за допомогою армії 1964 року та декілька міністрів часів брали участь у цій війні.
В Бразилії існує два музеї, присвячених участі цієї країни у Другій світовій війні, асоціація ветеранів Бразильського експедиційного корпусу. Тіла загиблих із цього корпусу поховані у спеціальному мавзолеї в Ріо-де-Жанейро.
Див. також
Примітки
- Френк Д. Маккенн, «Бразилія і Друга світова війна: забутий союзник». [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Строганов. Новітня історія країн Латинської Америки. — Москва : Высшая школа, 1995. — 415 с. — .
- Джоел Волф. Жінки, які працюють, чоловіки, які працюють: Сан-Паулу та підйом бразильського промислового робочого класу, 1900-1955 = Working women, working men : São Paulo and the rise of Brazil's industrial working class, 1900-1955. — Дьюк Юніверсіті Прес, 1993.(англ.)
- С.Е. Моріс. Глава 12 // Флот двох океанів (Американський флот у Другій світовій війні) = The Two Ocean War. — Єкатеринбург : Зеркало, 1998.
- Статистика БІГС за XX століття, «Обсяги експорту, імпорту та ємності імпорту».[недоступне посилання з лютого 2019](порт.)
- Роберт Джнксон Александер, Елдон М. Паркер. Історія організованої праці в Бразилії = A history of organized labor in Brazil. — 2003. — .(англ.)
Джерела
- Військова авіація Бразилії у Другій світовій війні [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] (порт.)
- Музей в Курітібі [ 19 листопада 2012 у Wayback Machine.] (порт.)
- (англ.)(порт.)
- Неофіційний сайт Асоціації ветеранів Бразильського експедиційного корпусу [ 24 листопада 2007 у Wayback Machine.] (порт.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Braziliya brala uchast u Drugij svitovij vijni na boci Antigitlerivskoyi koaliciyi z 22 serpnya 1942 do zavershennya vijni Braziliya yedina krayina Pivdennoyi Ameriki sho vzyala uchast u bojovih diyah popri te sho vsi derzhavi kontinentu rano chi pizno vstupili do vijni Vinishuvach bombarduvalnik P 47 brazilskogo aviazagonu v ItaliyiPeredistoriyaEkonomichni zv yazki Braziliyi iz SShA buli tradicijno silnimi odnak u tridcyatih rokah znachno posililos spivrobitnictvo z Nimechchinoyu Brazilska kava stanovila 41 vid vsogo nimeckogo importu cogo produktu 1938 roku bavovna 39 tyutyun 14 77 vsogo brazilskogo naturalnogo kauchuku j 40 vovni 1937 navit 97 uhodilo v Nimechchinu Odrazu pislya pochatku vijni Braziliya zayavila pro svij nejtralitet Tim ne menshe pered uryadom Zhetulyu Vargasa stoyav vazhkij vibir SShA suttyevo shilyalis na bik Velikoyi Britaniyi a ci dvi krayini zalishalis golovnimi ekonomichnimi partnerami Braziliyi Z inshogo boku Nimechchina mogla vistupiti v roli protivagi zasillyu SShA u zahidnij pivkuli Takim chinom na bik soyuznikiv vstali oligarhi yaki osterigalis cherez svoyi ekonomichni interesi v razi konfrontaciyi iz SShA a za pidtrimku nacistiv vistupili vijskoviki 1940 roku osterigayuchis sho pislya pripustimogo padinnya Britaniyi nimci perevedut voyenni diyi do zahidnoyi pivkuli SShA zaproponuvali rozmistiti svoyi vijskovi bazi na uzberezhzhi Braziliyi z zagalnim kontingentom u 100 tisyach cholovik Brazilski vijskoviki postavilis do propoziciyi negativno ta na deyakij chas yiyi bulo zamorozheno Togo zh roku Braziliya spilno zi Spoluchenimi Shtatami okupuvala Niderlandsku Gvianu Nareshti 26 veresnya 1940 uryad Vargasa zayaviv sho u razi agresiyi Nimechchini pristane na bik amerikanciv SShA rozcinili ce yak dobrij znak i rekomenduvali Velikij Britaniyi zrobiti vinyatok u morskij blokadi dlya nimeckoyi zbroyi sho pryamuvala do Braziliyi U sichni 1942 v Rio de Zhanejro vidbulas narada ministriv zakordonnih sprav amerikanskih derzhav Vona rekomenduvala rozirvati vidnosini z krayinami nacistskogo bloku ta pripiniti vsi torgovi zv yazki z nimi Braziliya vikonala cyu rekomendaciyu Bulo stvoreno Mizhamerikansku radu oboroni pid golovuvannyam SShA ta zi shtab kvartiroyu u Vashingtoni do neyi vhodila i Braziliya Takim chinom Braziliya ostatochno porvala z Nimechchinoyu U lyutomu nimci pochali topiti brazilski sudna persha zhertva komercijne sudno Buarki torpedovano poblizu beregiv SShA 1 zagiblij a u lipni 10 nimeckih pidvodnih chovniv virushili do Pivdennoyi Atlantiki V seredini serpnya pislya torpeduvannya nimeckimi chovnami 6 brazilskih civilnih suden u bagatoh mistah krayini projshli antifashistski mitingi ta pogromi vlasnosti Nimechchini ta Italiyi 22 serpnya 1942 roku Braziliya ogolosila vijnu krayinam Osi Pasivna uchastKomanda krejsera Omaha pozuye na zahoplenomu nimeckomu Odenvald u listopadi 1941 roku U lipni 1941 roku nezvazhayuchi na protidiyu deyakih visokopostavlenih vijskovikiv pochalos budivnictvo zlitnih smug u takih punktah yak Resifi Natal Fortaleza Masejo i Salvador Aerodromi buduvalis dochirnoyu kompaniyeyu ta obslugovuvalis vijskovosluzhbovcyami SShA Metoyu yih budivnictva bulo postachannya britanciv i perestoroga na vipadok viniknennya zagrozi dlya samoyi Braziliyi Takim chinom vijskovi vantazhi zahidnih soyuznikiv zmogli peresuvatis za marshrutom Mayami Karibski ostrovi Gviani Belen Natal ostriv Voznesinnya Afrika U brazilskih vodah diyalo Ugrupuvannya VMF SShA u Pivdennij Atlantici z bereznya 1943 pid komanduvannyam sho bazuvalas u brazilskomu portu Resifi U veresni 1942 Ingrem otrimav u svoye rozporyadzhennya takozh brazilskij flot i aviaciyu 1943 do jogo skladu vhodili 5 8 esminciv deyaka kilkist nevelikih korabliv i 10 eskadrilej riznih litakiv sho bazuvalis na aerodromah v Braziliyi ta na ostrovi Voznesinnya Silami chetvertogo flotu buli potopleni nimecki pidvodni chovni U 848 ta U 849 j inshi sudna Ekspedicijnij korpus v ItaliyiDokladnishe Brazilskij ekspedicijnij korpus Vijskovosluzhbovci brazilskogo ekspedicijnogo korpusu v Italiyi 28 sichnya 1943 roku v vidbulas zustrich mizh prezidentom SShA Ruzveltom i prezidentom Braziliyi Vargasom Brazilska storona zaproponuvala zadiyati vlasnu armiyu u voyennih diyah Za zadumom brazilciv yaki plekali ideyu pererozpodilu kolonij na svoyu korist taka bilsh diyalna uchast u vijni dozvolit Braziliyi bilsh diyalno brati uchast u vlashtuvanni povoyennogo poryadku Okrim togo voni rozrahovuvali na dopomogu SShA u provedenni industrializaciyi SShA pidtrimali propoziciyu Pervinno brazilski vijskoviki pripuskali formuvannya troh chotiroh divizij odnak zgodom cherez trudnoshi z ozbroyennyam i transportuvannyam zupinilis na odnij V lipni 1944 persha partiya brazilciv pribula v Neapol Razom do skladu Brazilskogo ekspedicijnogo korpusu port Forca Expedicionaria Brasileira vhodilo 25 334 choloviki Vin skladavsya z odniyeyi pihotnoyi diviziyi ta aviacijnogo ugrupuvannya Brazilska diviziya voyuvala u skladi chetvertogo korpusu na italijskomu fronti z veresnya 1944 do kapitulyaciyi nimeckih vijsk v Italiyi u kvitni 1945 roku NaslidkiZrostannya VVP Braziliyi u 1920 1946 rokah Vtrati Braziliyi u vijni sklali 1 889 soldat i moryakiv 3 vijskovih korablya 22 vinishuvachi j 25 komercijnih suden Brazilski zbrojni sili nabuli dosvidu ta suttyevoyi dopomogi ozbroyennyam vid SShA Braziliya prijnyala 70 vid usih postavok za lend lizom dlya Latinskoyi Ameriki Pid chas vijni vidbulos zrostannya importozamisnoyi promislovosti ce bulo pov yazano z derzhavnoyu politikoyu krayini a takozh zi skorochennyam importu promislovih tovariv 1942 za dopomogoyu SShA bulo zbudovano metalurgijnij zavod u Cherez morsku blokadu Nimechchini yaka oznachala zakrittya dlya Braziliyi vazhlivogo dlya neyi yevropejskogo rinku zbutu zagalnij brazilskij eksport desho zmenshivsya odnak znachno zbilshivsya neyevropejskij eksport Tak produkciya tekstilnih pidpriyemstv znajshla sobi spozhivachiv v Argentini ta PAS SShA potrebuvali sirovini z Braziliyi zaliznoyi rudi naturalnogo kauchuku hromu manganu nikelyu boksitiv volframu tehnichnih almaziv i monacitovih piskiv Vse ce prizvelo do togo sho za chas vijni VVP Braziliyi zbilshivsya u kilka raziv Vijna ne prinesla povnogo zadovolennya brazilskij vladi oskilki ne vipravdalis spodivannya na pererozpodil kolonij yevropejskih derzhav Ce poznachilos na povoyennij politici krayini Braziliya ne vidryadila na Korejsku vijnu zhodnogo soldata Tim ne menshe vona shilno opinilas u sferi vplivu SShA Yaksho do vijni bilshu chastinu inozemnih investicij v krayini skladav kapital Velikoyi Britaniyi to pislya neyi SShA Uchast u vijni fatalnim chinom poznachilas na politici Vargasa Suttyevo zrosli antidiktatorski nastroyi Prezident buv zmushenij piti na liberalizaciyu politichnoyi sistemi 22 lyutogo 1945 roku bulo skasovano cenzuru v druku 28 lyutogo bulo ogolosheno pro popravki do konstituciyi 1937 roku yaki peredbachali zagalni prezidentski j parlamentski vibori Bulo zvilneno z v yaznic 148 politichnih v yazniv v tomu chisli predvoditelya komunista Luyisa Karlosa Prestesa Liberalizaciya kursu ne vryatuvala rezhim Vargasa 29 zhovtnya 1945 roku jogo bulo skinuto vijskovikami Marshal Kastelu Branku yakij prijshov do vladi za dopomogoyu armiyi 1964 roku ta dekilka ministriv chasiv brali uchast u cij vijni V Braziliyi isnuye dva muzeyi prisvyachenih uchasti ciyeyi krayini u Drugij svitovij vijni asociaciya veteraniv Brazilskogo ekspedicijnogo korpusu Tila zagiblih iz cogo korpusu pohovani u specialnomu mavzoleyi v Rio de Zhanejro Div takozhBraziliya v Pershij svitovij vijni Era VargasaPrimitkiFrenk D Makkenn Braziliya i Druga svitova vijna zabutij soyuznik 15 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Stroganov Novitnya istoriya krayin Latinskoyi Ameriki Moskva Vysshaya shkola 1995 415 s ISBN 5 06 002830 5 Dzhoel Volf Zhinki yaki pracyuyut choloviki yaki pracyuyut San Paulu ta pidjom brazilskogo promislovogo robochogo klasu 1900 1955 Working women working men Sao Paulo and the rise of Brazil s industrial working class 1900 1955 Dyuk Yuniversiti Pres 1993 angl S E Moris Glava 12 Flot dvoh okeaniv Amerikanskij flot u Drugij svitovij vijni The Two Ocean War Yekaterinburg Zerkalo 1998 Statistika BIGS za XX stolittya Obsyagi eksportu importu ta yemnosti importu nedostupne posilannya z lyutogo 2019 port Robert Dzhnkson Aleksander Eldon M Parker Istoriya organizovanoyi praci v Braziliyi A history of organized labor in Brazil 2003 ISBN 0 275 97738 2 angl DzherelaVijskova aviaciya Braziliyi u Drugij svitovij vijni 5 listopada 2012 u Wayback Machine port Muzej v Kuritibi 19 listopada 2012 u Wayback Machine port angl port Neoficijnij sajt Asociaciyi veteraniv Brazilskogo ekspedicijnogo korpusu 24 listopada 2007 u Wayback Machine port