Архієпископ Інокентій (в миру: Інокентій Олексійович Летяєв; 7 липня 1882 , Бійськ, Алтайська губернія — 14 грудня 1937) — православний єпископ, монголознавець (калмикіст). Релігійний діяч України, Кубані, Білорусі та Росії. Місцевошановий святий Харківської єпархії УПЦ (пам'ять: 19 травня (1 червня). Росіянин, імовірно ерзянського походження.
Жертва сталінського терору.
Біографія
Народився на Алтаї в родині православного священика. 1907, навчаючись у Татарстані, в Казанській духовній академії, пострижений в чернецтво і рукоположений у ієродиякона. Закінчуючи навчання 1909, висвячений на ієромонаха. Закінчив академію зі ступенем кандидата богослов'я, захистивши дисертацію «Опыт калмыко-русского богословского словаря. (По трудам А.М.Позднеева «Новый Завет» на калмыцком языке)».
Однак працювати на духовній ниві у Калмикії йому не поталанило. Він призначений викладачем Іркутської церковно-учительської семінарії. З 1911 — наглядач Іркутського духовного училища.
З 23 січня 1913 — завідувач Іркутської церковно-учительської семінарії і настоятель Володимирського монастиря в сані архімандрита.
З 6 березня 1914 — в Україні. Призначений завідувачем Полтавської церковно-вчительської школи і настоятель Сампсоновської церкви, що на полі трагічної полтавської битви. У квітні 1918, під час кризи в УНР, виїжджає назад, до Росії, де селиться у місті Тула. Після стабілізації більшовицького режиму, 7 листопада 1921, хіротонізований на єпископа Клинського, вікарія Московської єпархії.
1922 перейшов до ієрархії Православної Церкви СССР, яку інші православні деномінації називали «обновленським розколом». Вищим церковним управлінням призначений знову в Україну, тепер на Катеринославську кафедру. У червні 1923 повернувся до Московської Патріархії, але у єпископському сані, отриманому в ПЦ СССР.
З 15 жовтня 1923 — єпископ Ставропольський і Кавказький, однак фактично єпархією не керував. 1924 проводив активну місіонерську діяльність на сході Біларусі, у місті Вітебськ. Тоді ж виїхав до Москви, де 1925 був заарештований і утримувався у Бутирській в'язниці.
Звільнений у липні 1926 року, а з 20 серпня 1926 вже єпископ Краснодарський і Кубанський РПЦ. Але буквально за кілька місяців знову заарештований і висланий до Білгорода Курської губернії. З 1 жовтня 1927 — єпископ Ростовський, вікарій Ярославської єпархії.
З 2 листопада 1927 — єпископ Подільський, вікарій Московської єпархії.
З 18 травня 1932 — єпископ Владімірський, у Мерянії. Член Тимчасового патріяршого синоду РПЦ.
З — архієпископ Харківський РПЦ, але фактично до справ не приступав. Заарештований органами Харківського НКВД СССР 20 липня 1936 і 27 грудня 1936 постановою Особливої наради при цій охранці засуджений до ув'язнення в концтаборах строком на 5 років. Карався в Орлово-Розовському пункті Сіблагу НКВД. Однак йому і тут не дали спокою. Новосибірське НКВД фабрикувало справу про «білогвардійську змову», тому зв'язки ув'язненого Інокентія Летяєва з митрополитом Харбинським та Маньчжурським Мефодієм (Герасимовим), який був на еміграції, стали основою для нового, фатального вироку.
8 грудня 1937 постановою Трійки НКВД засуджений до смерті. Убитий у тюрмі 14 грудня 1937. Реабілітований самими комуністами 1958.
Вшанування в Україні
22 червня 1993 визначенням Священного Синоду Української Православної Церкви прославлений як місцевошанований святий Харківської єпархії.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 24 вересня 2011.
{{}}
: Текст «Українська Православна Церква» проігноровано ()
Посилання
- Інокентій (Летяєв Інокентій Олексійович) [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Архиепископ ИННОКЕНТИЙ (Летяев) на сайте «ЛетописеЦ»[недоступне посилання з лютого 2019]
- Иннокентий (Летяев) на сайте pstbi.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyepiskop Inokentij v miru Inokentij Oleksijovich Letyayev 7 lipnya 1882 Bijsk Altajska guberniya 14 grudnya 1937 pravoslavnij yepiskop mongoloznavec kalmikist Religijnij diyach Ukrayini Kubani Bilorusi ta Rosiyi Miscevoshanovij svyatij Harkivskoyi yeparhiyi UPC pam yat 19 travnya 1 chervnya Rosiyanin imovirno erzyanskogo pohodzhennya Zhertva stalinskogo teroru BiografiyaNarodivsya na Altayi v rodini pravoslavnogo svyashenika 1907 navchayuchis u Tatarstani v Kazanskij duhovnij akademiyi postrizhenij v chernectvo i rukopolozhenij u iyerodiyakona Zakinchuyuchi navchannya 1909 visvyachenij na iyeromonaha Zakinchiv akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya zahistivshi disertaciyu Opyt kalmyko russkogo bogoslovskogo slovarya Po trudam A M Pozdneeva Novyj Zavet na kalmyckom yazyke Odnak pracyuvati na duhovnij nivi u Kalmikiyi jomu ne potalanilo Vin priznachenij vikladachem Irkutskoyi cerkovno uchitelskoyi seminariyi Z 1911 naglyadach Irkutskogo duhovnogo uchilisha Z 23 sichnya 1913 zaviduvach Irkutskoyi cerkovno uchitelskoyi seminariyi i nastoyatel Volodimirskogo monastirya v sani arhimandrita Z 6 bereznya 1914 v Ukrayini Priznachenij zaviduvachem Poltavskoyi cerkovno vchitelskoyi shkoli i nastoyatel Sampsonovskoyi cerkvi sho na poli tragichnoyi poltavskoyi bitvi U kvitni 1918 pid chas krizi v UNR viyizhdzhaye nazad do Rosiyi de selitsya u misti Tula Pislya stabilizaciyi bilshovickogo rezhimu 7 listopada 1921 hirotonizovanij na yepiskopa Klinskogo vikariya Moskovskoyi yeparhiyi 1922 perejshov do iyerarhiyi Pravoslavnoyi Cerkvi SSSR yaku inshi pravoslavni denominaciyi nazivali obnovlenskim rozkolom Vishim cerkovnim upravlinnyam priznachenij znovu v Ukrayinu teper na Katerinoslavsku kafedru U chervni 1923 povernuvsya do Moskovskoyi Patriarhiyi ale u yepiskopskomu sani otrimanomu v PC SSSR Z 15 zhovtnya 1923 yepiskop Stavropolskij i Kavkazkij odnak faktichno yeparhiyeyu ne keruvav 1924 provodiv aktivnu misionersku diyalnist na shodi Bilarusi u misti Vitebsk Todi zh viyihav do Moskvi de 1925 buv zaareshtovanij i utrimuvavsya u Butirskij v yaznici Zvilnenij u lipni 1926 roku a z 20 serpnya 1926 vzhe yepiskop Krasnodarskij i Kubanskij RPC Ale bukvalno za kilka misyaciv znovu zaareshtovanij i vislanij do Bilgoroda Kurskoyi guberniyi Z 1 zhovtnya 1927 yepiskop Rostovskij vikarij Yaroslavskoyi yeparhiyi Z 2 listopada 1927 yepiskop Podilskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi Z 18 travnya 1932 yepiskop Vladimirskij u Meryaniyi Chlen Timchasovogo patriyarshogo sinodu RPC Z arhiyepiskop Harkivskij RPC ale faktichno do sprav ne pristupav Zaareshtovanij organami Harkivskogo NKVD SSSR 20 lipnya 1936 i 27 grudnya 1936 postanovoyu Osoblivoyi naradi pri cij ohranci zasudzhenij do uv yaznennya v konctaborah strokom na 5 rokiv Karavsya v Orlovo Rozovskomu punkti Siblagu NKVD Odnak jomu i tut ne dali spokoyu Novosibirske NKVD fabrikuvalo spravu pro bilogvardijsku zmovu tomu zv yazki uv yaznenogo Inokentiya Letyayeva z mitropolitom Harbinskim ta Manchzhurskim Mefodiyem Gerasimovim yakij buv na emigraciyi stali osnovoyu dlya novogo fatalnogo viroku 8 grudnya 1937 postanovoyu Trijki NKVD zasudzhenij do smerti Ubitij u tyurmi 14 grudnya 1937 Reabilitovanij samimi komunistami 1958 Vshanuvannya v Ukrayini 22 chervnya 1993 viznachennyam Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi proslavlenij yak miscevoshanovanij svyatij Harkivskoyi yeparhiyi Primitki Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 24 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst Ukrayinska Pravoslavna Cerkva proignorovano dovidka PosilannyaInokentij Letyayev Inokentij Oleksijovich 21 grudnya 2014 u Wayback Machine Arhiepiskop INNOKENTIJ Letyaev na sajte LetopiseC nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Innokentij Letyaev na sajte pstbi ru