Серафи́м Шара́пов (в миру Олексій Шарапов, 12 лютого 1878 село Круте, Єлецький повіт, Орловська область - 22 серпня 1959 Загорськ, Московська область) — єпископ Полтавський і Кременчуцький, викладач Кам'янець-Подільської духовної семінарії, священик Казанської церкви в Харкові. Духовний письменник.
Серафим Шарапов | ||
| ||
---|---|---|
15 листопада 1952 — 20 лютого1958 | ||
| ||
30 жовтня 1947 — 15 листопада 1952 | ||
| ||
5 квітня 1946 — 30 жовтня 1947 | ||
Альма-матер: | Орловська духовна семінарія, Московська духовна академія | |
Науковий ступінь: | магістра богослов'я | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Олексій Шарапов | |
Народження: | 12 лютого 1878 село Круте, Єлецький повіт, Орловська область | |
Смерть: | 22 серпня 1959 (81 рік) Загорськ, Московська область | |
Чернецтво: | 6 квітня 1946 | |
Єп. хіротонія: | 14 квітня 1946 | |
Хто висвятив у єпископа | Патріарх Московський і всієї Русі Алексій I, єпископ Ізмаїльський і Болградський Максим Бачинський, єпископ Можайський Макарій Даєв | |
Біографія
Народився в сім'ї псаломщика. Закінчив Лівенське духовне училище, Орловську духовну семінарію та Московську духовну академію, яку закінчив в 1904 році зі ступенем кандидата богослов'я.
16 серпня 1904 року по закінченні духовної академії призначений на посаду інспектора до Харківської духовної семінарії.
З 1906 по 1909 рік працював викладачем у Кам'янець-Подільській духовній семінарії.
З 1909 по 1912 рік служив інспектором народних училищ Вологди і Вологодського повіту.
Після захисту дисертації на тему: «Друга книга Ездри: Історико-критичне введення в книгу», в 1912 році був затверджений у вченому ступені магістра богослов'я.
З 1912 по 1918 рік - директор Вологодського учительського інституту.
З 1918 по 1943 рік - завідувач навчальною частиною Єлецького педагогічного технікуму, викладач шкіл 2-го ступеня, будівельної профшколи Південно-східної залізниці. Білгородського педучилища і Чугуєво-Бобчинського лісотехнікума.
У 1943 році овдовів. З 1943 по 1946 рік служив в сані священика в Полтавській і Харківській єпархіях. Останнє місце служіння - Казанська церква в Харкові.
5 квітня 1946 Патріархом Алексієм і Священним Синодом призначений єпископом Ростовським і Таганрозьким.
6 квітня 1946 архієпископом Харківським і Богодухівським Стефаном пострижений в чернецтво.
7 квітня архієпископом Стефаном зведений в сан архімандрита.
13 квітня в залі засідань Священного Синоду був наречений в єпископа Ростовського і Таганрозького. Наречення здійснювали: Патріарх Московський і всієї Русі Алексій I і єпископ Ізмаїльський і Болградський Максим Бачинський.
14 квітня 1946 хіротонізований на єпископа Ростовського і Таганрозького. Хіротонію здійснювали: Патріарх Московський і всієї Русі Алексій I, єпископ Ізмаїльський і Болградський Максим Бачинський і єпископ Можайський Макарій Даєв.
До січня 1947 року підготував все необхідне для відкриття в Ростові-на-Дону духовної семінарії і звернувся до Патріарха з проханням виклопотати дозвіл на її відкриття. Однак в жовтні 1947 року Рада міністрів СРСР відмовив у дозволі, і єпископ був терміново переведений в іншу єпархію.
З 30 жовтня 1947 року - єпископ Ульяновський і Мелекеський.
Після того як єпископ Серафим прибув на кафедру, до ульяновського уповноваженого посипалися десятки клопотань про відкриття храмів. Проте, жодного храму єпископу Серафиму відкрити так і не вдалося.
Оскільки священиків в єпархії катастрофічно не вистачало, доводилося висвячувати у священний сан спочатку псаломщиків, а коли не залишилося і тих, то висвячували кандидатів з числа прихожан, які часто не мали не тільки духовної освіти, але навіть базової шкільної. Для підготовки священнослужителів при єпархіальному управлінні єпископом Серафимом були відкриті пастирські курси.
З 15 листопада 1952 року - єпископ Полтавський і Кременчуцький.
20 лютого 1958 року звільнений від управління Полтавською єпархією «за хворобливим станом до одужання»; звільнений на спокій в Почаївську Лавру.
Хвороба не завадила єпископу брати участь 19-20 квітня 1958 року в нареченні і хіротонії архімандрита Флавіана Дмитріюка, а 20 і 22 червня - Феодосія Погорського.
Помер 22 серпня 1959 року. Похований в Сергієвому Посаді.
Твори
- «Книга Ездры». Историко-критическое введение в книгу. Сергиев Посад, 1910.
- «К вопросу о языке оригинала второй книги Ездры и её происхождение» Сергиев Посад, 1914.
- Святыня в доме. О святой воде, просфоре, артосе и антидоре. Издательство Московской Патриархии, 2011
- Сборник кратких поучений в двух частях: I-я часть — Поучения на воскресные дни и подвижные праздники. 2-я часть — Поучения на неподвижные праздники. (Рукопись).
Примітки
Посилання
- на сайте «Русское православие»
- [1] [ 24 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Письма № 187, 226.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Serafim Serafi m Shara pov v miru Oleksij Sharapov 12 lyutogo 1878 selo Krute Yeleckij povit Orlovska oblast 22 serpnya 1959 Zagorsk Moskovska oblast yepiskop Poltavskij i Kremenchuckij vikladach Kam yanec Podilskoyi duhovnoyi seminariyi svyashenik Kazanskoyi cerkvi v Harkovi Duhovnij pismennik Serafim Sharapovyepiskop Poltavskij i Kremenchuckij15 listopada 1952 20 lyutogo1958yepiskop Ulyanivskij i Melekeskij30 zhovtnya 1947 15 listopada 1952yepiskop Rostovskij i Taganrozkij5 kvitnya 1946 30 zhovtnya 1947 Alma mater Orlovska duhovna seminariya Moskovska duhovna akademiyaNaukovij stupin magistra bogoslov yaDiyalnist svyashennikIm ya pri narodzhenni Oleksij SharapovNarodzhennya 12 lyutogo 1878 1878 02 12 selo Krute Yeleckij povit Orlovska oblastSmert 22 serpnya 1959 1959 08 22 81 rik Zagorsk Moskovska oblastChernectvo 6 kvitnya 1946Yep hirotoniya 14 kvitnya 1946Hto visvyativ u yepiskopa Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Aleksij I yepiskop Izmayilskij i Bolgradskij Maksim Bachinskij yepiskop Mozhajskij Makarij DayevBiografiyaNarodivsya v sim yi psalomshika Zakinchiv Livenske duhovne uchilishe Orlovsku duhovnu seminariyu ta Moskovsku duhovnu akademiyu yaku zakinchiv v 1904 roci zi stupenem kandidata bogoslov ya 16 serpnya 1904 roku po zakinchenni duhovnoyi akademiyi priznachenij na posadu inspektora do Harkivskoyi duhovnoyi seminariyi Z 1906 po 1909 rik pracyuvav vikladachem u Kam yanec Podilskij duhovnij seminariyi Z 1909 po 1912 rik sluzhiv inspektorom narodnih uchilish Vologdi i Vologodskogo povitu Pislya zahistu disertaciyi na temu Druga kniga Ezdri Istoriko kritichne vvedennya v knigu v 1912 roci buv zatverdzhenij u vchenomu stupeni magistra bogoslov ya Z 1912 po 1918 rik direktor Vologodskogo uchitelskogo institutu Z 1918 po 1943 rik zaviduvach navchalnoyu chastinoyu Yeleckogo pedagogichnogo tehnikumu vikladach shkil 2 go stupenya budivelnoyi profshkoli Pivdenno shidnoyi zaliznici Bilgorodskogo peduchilisha i Chuguyevo Bobchinskogo lisotehnikuma U 1943 roci ovdoviv Z 1943 po 1946 rik sluzhiv v sani svyashenika v Poltavskij i Harkivskij yeparhiyah Ostannye misce sluzhinnya Kazanska cerkva v Harkovi 5 kvitnya 1946 Patriarhom Aleksiyem i Svyashennim Sinodom priznachenij yepiskopom Rostovskim i Taganrozkim 6 kvitnya 1946 arhiyepiskopom Harkivskim i Bogoduhivskim Stefanom postrizhenij v chernectvo 7 kvitnya arhiyepiskopom Stefanom zvedenij v san arhimandrita 13 kvitnya v zali zasidan Svyashennogo Sinodu buv narechenij v yepiskopa Rostovskogo i Taganrozkogo Narechennya zdijsnyuvali Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Aleksij I i yepiskop Izmayilskij i Bolgradskij Maksim Bachinskij 14 kvitnya 1946 hirotonizovanij na yepiskopa Rostovskogo i Taganrozkogo Hirotoniyu zdijsnyuvali Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Aleksij I yepiskop Izmayilskij i Bolgradskij Maksim Bachinskij i yepiskop Mozhajskij Makarij Dayev Do sichnya 1947 roku pidgotuvav vse neobhidne dlya vidkrittya v Rostovi na Donu duhovnoyi seminariyi i zvernuvsya do Patriarha z prohannyam viklopotati dozvil na yiyi vidkrittya Odnak v zhovtni 1947 roku Rada ministriv SRSR vidmoviv u dozvoli i yepiskop buv terminovo perevedenij v inshu yeparhiyu Z 30 zhovtnya 1947 roku yepiskop Ulyanovskij i Melekeskij Pislya togo yak yepiskop Serafim pribuv na kafedru do ulyanovskogo upovnovazhenogo posipalisya desyatki klopotan pro vidkrittya hramiv Prote zhodnogo hramu yepiskopu Serafimu vidkriti tak i ne vdalosya Oskilki svyashenikiv v yeparhiyi katastrofichno ne vistachalo dovodilosya visvyachuvati u svyashennij san spochatku psalomshikiv a koli ne zalishilosya i tih to visvyachuvali kandidativ z chisla prihozhan yaki chasto ne mali ne tilki duhovnoyi osviti ale navit bazovoyi shkilnoyi Dlya pidgotovki svyashennosluzhiteliv pri yeparhialnomu upravlinni yepiskopom Serafimom buli vidkriti pastirski kursi Z 15 listopada 1952 roku yepiskop Poltavskij i Kremenchuckij 20 lyutogo 1958 roku zvilnenij vid upravlinnya Poltavskoyu yeparhiyeyu za hvoroblivim stanom do oduzhannya zvilnenij na spokij v Pochayivsku Lavru Hvoroba ne zavadila yepiskopu brati uchast 19 20 kvitnya 1958 roku v narechenni i hirotoniyi arhimandrita Flaviana Dmitriyuka a 20 i 22 chervnya Feodosiya Pogorskogo Pomer 22 serpnya 1959 roku Pohovanij v Sergiyevomu Posadi Tvori Kniga Ezdry Istoriko kriticheskoe vvedenie v knigu Sergiev Posad 1910 K voprosu o yazyke originala vtoroj knigi Ezdry i eyo proishozhdenie Sergiev Posad 1914 Svyatynya v dome O svyatoj vode prosfore artose i antidore Izdatelstvo Moskovskoj Patriarhii 2011 Sbornik kratkih pouchenij v dvuh chastyah I ya chast Poucheniya na voskresnye dni i podvizhnye prazdniki 2 ya chast Poucheniya na nepodvizhnye prazdniki Rukopis PrimitkiPosilannyana sajte Russkoe pravoslavie 1 24 listopada 2019 u Wayback Machine Pisma 187 226