Пронія (грец. πρόνοια — піклування) — феодальний інститут у Візантії XI-XV ст. — довічне (іноді спадкове) імператорське пожалування світській особі чи монастирю на винагороду за службу, з правом управління певною територією та збиранням із неї податків.
Пронія |
Історія
Пронія — земельне володіння, військовий лен у Візантії, прототип тімару у Османській імперії; пожалування прав вилучення за громадянську, державну або військову службу.
Найбільшого розвитку набула у другій половині XII ст., коли земельні володіння давалися за умов несення служби, переважно військової. Згодом пронія перетворилася на спадкове володіння. Типологічно близька до західноєвропейського бенефіцію.
Поява
До XI століття візантійські аристократи, які вже не мали суттєвої влади, чіплялися за почесні титули та звання, які отримували за підтримку правлячого імператора. Під час правління Костянтина IX, аристократія почала відкрито утверджувати свій суверенітет у різних частинах імперії, збираючи для своїх цілей податки з місцевого населення, і часто готуючи кошти повстання проти центральної влади. [1]
Наприкінці XI століття Олексій I Комнін спробував перетворити аристократію, вирішивши розподілити знати територією Візантії, що було зроблено шляхом земельної нагороди за умов її військової служби. Тим самим він вилучив із Константинополя своїх можливих супротивників, які мріяли кинути виклик імператору.
Джерела
- Іналджик Г. Османська імперія: Класична доба (1300—1600), — К.: Критика, 1998. — 287 с.
- П. М. Леоненко, П. І. Юхименко Економічна історія
Це незавершена стаття про Візантію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proniya grec pronoia pikluvannya feodalnij institut u Vizantiyi XI XV st dovichne inodi spadkove imperatorske pozhaluvannya svitskij osobi chi monastiryu na vinagorodu za sluzhbu z pravom upravlinnya pevnoyu teritoriyeyu ta zbirannyam iz neyi podatkiv ProniyaIstoriyaProniya zemelne volodinnya vijskovij len u Vizantiyi prototip timaru u Osmanskij imperiyi pozhaluvannya prav viluchennya za gromadyansku derzhavnu abo vijskovu sluzhbu Najbilshogo rozvitku nabula u drugij polovini XII st koli zemelni volodinnya davalisya za umov nesennya sluzhbi perevazhno vijskovoyi Zgodom proniya peretvorilasya na spadkove volodinnya Tipologichno blizka do zahidnoyevropejskogo beneficiyu Poyava Do XI stolittya vizantijski aristokrati yaki vzhe ne mali suttyevoyi vladi chiplyalisya za pochesni tituli ta zvannya yaki otrimuvali za pidtrimku pravlyachogo imperatora Pid chas pravlinnya Kostyantina IX aristokratiya pochala vidkrito utverdzhuvati svij suverenitet u riznih chastinah imperiyi zbirayuchi dlya svoyih cilej podatki z miscevogo naselennya i chasto gotuyuchi koshti povstannya proti centralnoyi vladi 1 Naprikinci XI stolittya Oleksij I Komnin sprobuvav peretvoriti aristokratiyu virishivshi rozpodiliti znati teritoriyeyu Vizantiyi sho bulo zrobleno shlyahom zemelnoyi nagorodi za umov yiyi vijskovoyi sluzhbi Tim samim vin viluchiv iz Konstantinopolya svoyih mozhlivih suprotivnikiv yaki mriyali kinuti viklik imperatoru DzherelaInaldzhik G Osmanska imperiya Klasichna doba 1300 1600 K Kritika 1998 287 s P M Leonenko P I Yuhimenko Ekonomichna istoriya Ce nezavershena stattya pro Vizantiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi