Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Cynomys gunnisoni — один із п'яти видів лугових собак, які передусім споріднені з північноамериканським і євразійським ховрахам. Лугові собачки Ганнісона в основному поширені в регіоні Чотири кути Сполучених Штатів.
| Cynomys gunnisoni | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Cynomys |
| Вид: | C. gunnisoni |
| Біноміальна назва | |
| Cynomys gunnisoni (Baird, 1855) | |
 | |
| Gunnison's Prairie Dog range | |
Морфологічна характеристика
Лугова собачка Ганнісона є найменшим видом лугових собачок і досягає довжини голови та тулуба приблизно від 30,9 до 33,8 сантиметрів, а хвіст – від 46 до 61 міліметра. Вага становить від 460 до 1300 грамів, причому самці важать приблизно в 1,3 рази більше, ніж самиці, коли вони впадають у сплячку. Тварини мають блідо-жовтий або пісочний колір спини з деякими чорними частинами без помітних відмітин або плям. Черево від білого до кремового кольору і повільно переходить у більш темний колір спини з боків. Колір голови відповідає спині, але часто від світло-кремового до білого. Між очима та боками області морди часто є нечітка чорна пляма. Хвіст має світло-піщаний або білий кінчик.
Спосіб життя
Лугова собачка Ганнісона активна вдень і живе передусім у відкритих долинах і степових районах на великих висотах аж до чагарникових степів басейнових регіонів, для яких характерні сосна та ялівець.
Тварини травоїдні, і, як і інші ховрахи, їх раціон складається в основному з різних частин рослин, таких як трави, осока, листя та насіння рослин. Комахи та іншу тваринну їжу споживають дуже рідко. Тварини не запасаються їжею. Як і інші ховрахи, живуть на землі та в підземних норах. Вони впадають в сплячку, яка може тривати до п'яти місяців, зазвичай з жовтня по лютий, і проводять цей час у своїх норах, які мають глибину від 2 до 3 метрів і довжину в середньому близько 13 метрів. Вони часто мають від трьох до чотирьох входів і виходів, але також може бути до шести входів. Лугові собачки дуже соціальні й живуть колоніями, які в основному складаються зі статевозрілого самця, однієї або кількох самиць і молодих тварин останніх двох років. Території сусідніх колоній зазвичай лише незначно перекриваються. Самиці в основному філопатричні й залишаються в колоніях, в яких вони народилися; тому самиці в колонії тісно пов'язані. Самці зазвичай залишають нору на другому році життя. Тварини підтримують тісний фізичний контакт один з одним, вони вітають один одного, потираючись щоками і відчуваючи запахи один одного в області анального отвору і пахучих залоз, а також вони граються один з одним. Існують також конфлікти за територію між дорослими сусідніми колоніями, які вирішуються короткими бійками та погрозливими жестами. Під час загрози тварини видають специфічні сигнали тривоги, в яких вони також можуть висловити характер небезпеки.
Шлюбний сезон тварин зазвичай починається через кілька днів після пробудження самиць навесні та змінюється залежно від висоти та погоди. Самиці мають потомство лише раз на рік, і молоді тварини народжуються в підземному гнізді після періоду вагітності приблизно від 28 до 30 днів. Послід складається в середньому з чотирьох-п'яти і максимум до семи молодих тварин. Дуже часто послід складається з нащадків від кількох батьків; частка батьківства становить близько 80 відсотків. Молодняк покидає нору вперше через 5–6,5 тижнів, а через два-три тижні їх відлучають. Самиці досягають статевої зрілості наступного року, тоді як самці іноді спаровуються однорічними, але зазвичай відкладають це до другого року життя.
Примітки
- Cassola, F. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Cynomys gunnisoni. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42453A115189620. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T42453A22261232.en. Процитовано 23 October 2023.
- Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, 2012, , P. 260–261.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cynomys gunnisoni odin iz p yati vidiv lugovih sobak yaki peredusim sporidneni z pivnichnoamerikanskim i yevrazijskim hovraham Lugovi sobachki Gannisona v osnovnomu poshireni v regioni Chotiri kuti Spoluchenih Shtativ Cynomys gunnisoniOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid CynomysVid C gunnisoniBinomialna nazvaCynomys gunnisoni Baird 1855 Gunnison s Prairie Dog rangeMorfologichna harakteristikaLugova sobachka Gannisona ye najmenshim vidom lugovih sobachok i dosyagaye dovzhini golovi ta tuluba priblizno vid 30 9 do 33 8 santimetriv a hvist vid 46 do 61 milimetra Vaga stanovit vid 460 do 1300 gramiv prichomu samci vazhat priblizno v 1 3 razi bilshe nizh samici koli voni vpadayut u splyachku Tvarini mayut blido zhovtij abo pisochnij kolir spini z deyakimi chornimi chastinami bez pomitnih vidmitin abo plyam Cherevo vid bilogo do kremovogo koloru i povilno perehodit u bilsh temnij kolir spini z bokiv Kolir golovi vidpovidaye spini ale chasto vid svitlo kremovogo do bilogo Mizh ochima ta bokami oblasti mordi chasto ye nechitka chorna plyama Hvist maye svitlo pishanij abo bilij kinchik Sposib zhittyaLugova sobachka Gannisona aktivna vden i zhive peredusim u vidkritih dolinah i stepovih rajonah na velikih visotah azh do chagarnikovih stepiv basejnovih regioniv dlya yakih harakterni sosna ta yalivec Tvarini travoyidni i yak i inshi hovrahi yih racion skladayetsya v osnovnomu z riznih chastin roslin takih yak travi osoka listya ta nasinnya roslin Komahi ta inshu tvarinnu yizhu spozhivayut duzhe ridko Tvarini ne zapasayutsya yizheyu Yak i inshi hovrahi zhivut na zemli ta v pidzemnih norah Voni vpadayut v splyachku yaka mozhe trivati do p yati misyaciv zazvichaj z zhovtnya po lyutij i provodyat cej chas u svoyih norah yaki mayut glibinu vid 2 do 3 metriv i dovzhinu v serednomu blizko 13 metriv Voni chasto mayut vid troh do chotiroh vhodiv i vihodiv ale takozh mozhe buti do shesti vhodiv Lugovi sobachki duzhe socialni j zhivut koloniyami yaki v osnovnomu skladayutsya zi statevozrilogo samcya odniyeyi abo kilkoh samic i molodih tvarin ostannih dvoh rokiv Teritoriyi susidnih kolonij zazvichaj lishe neznachno perekrivayutsya Samici v osnovnomu filopatrichni j zalishayutsya v koloniyah v yakih voni narodilisya tomu samici v koloniyi tisno pov yazani Samci zazvichaj zalishayut noru na drugomu roci zhittya Tvarini pidtrimuyut tisnij fizichnij kontakt odin z odnim voni vitayut odin odnogo potirayuchis shokami i vidchuvayuchi zapahi odin odnogo v oblasti analnogo otvoru i pahuchih zaloz a takozh voni grayutsya odin z odnim Isnuyut takozh konflikti za teritoriyu mizh doroslimi susidnimi koloniyami yaki virishuyutsya korotkimi bijkami ta pogrozlivimi zhestami Pid chas zagrozi tvarini vidayut specifichni signali trivogi v yakih voni takozh mozhut visloviti harakter nebezpeki Shlyubnij sezon tvarin zazvichaj pochinayetsya cherez kilka dniv pislya probudzhennya samic navesni ta zminyuyetsya zalezhno vid visoti ta pogodi Samici mayut potomstvo lishe raz na rik i molodi tvarini narodzhuyutsya v pidzemnomu gnizdi pislya periodu vagitnosti priblizno vid 28 do 30 dniv Poslid skladayetsya v serednomu z chotiroh p yati i maksimum do semi molodih tvarin Duzhe chasto poslid skladayetsya z nashadkiv vid kilkoh batkiv chastka batkivstva stanovit blizko 80 vidsotkiv Molodnyak pokidaye noru vpershe cherez 5 6 5 tizhniv a cherez dva tri tizhni yih vidluchayut Samici dosyagayut statevoyi zrilosti nastupnogo roku todi yak samci inodi sparovuyutsya odnorichnimi ale zazvichaj vidkladayut ce do drugogo roku zhittya PrimitkiCassola F 2017 errata version of 2016 assessment Cynomys gunnisoni IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T42453A115189620 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T42453A22261232 en Procitovano 23 October 2023 Richard W Thorington Jr John L Koprowski Michael A Steele Squirrels of the World Johns Hopkins University Press 2012 ISBN 978 1 4214 0469 1 P 260 261