Джейрах

Джейрах (інг. ЖӀайрах) — село, районний центр Джейрахського району Інгушетії.

село Джейрах
рос. Джейрах інг. ЖӀайрах
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Інгушетія
Муніципальний район	Джейрахський район
Код ЗКАТУ:	26 205
Код ЗКТМО:	26620410101
Основні дані
Населення	1715
Поштові індекси	386430
Географічні координати:	42°49′14″ пн. ш. 44°40′53″ сх. д. / 42.82055555558377336° пн. ш. 44.68138888891677851° сх. д. / 42.82055555558377336; 44.68138888891677851Координати: 42°49′14″ пн. ш. 44°40′53″ сх. д. / 42.82055555558377336° пн. ш. 44.68138888891677851° сх. д. / 42.82055555558377336; 44.68138888891677851
Часовий пояс	+3
Мапа
Джейрах Джейрах
Джейрах у Вікісховищі

Є адміністративним центром Джейрахського сільського поселення.

Географія

Джейрах розташований на лівому березі р. Армхи за п'ять кілометрів від місця її злиття з Тереком. , на північний захід від столиці Інгушетії міста Магас.

Історія

З жовтня 1993 року адміністративний центр Джейрахського району.

Назву «Джейрах» пов'язують з арабським ім'ям , на думку істориків, це пов'язано з ім'ям арабського полководця . Будучи намісником арабського халіфа у Вірменії і Північному Ірані, Джаррах з 724 по 730 роки здійснив походи через Дар'яльську ущелина на Північний Кавказ.

На правому березі Терека, у притоки , високе плато займає вигідне стратегічне положення біля головної дороги, що з'єднувала Східну Європу з країнами Персії та Близького Сходу. Звідси легко контролюються прилеглі гірські ущелини і перевальні дороги. Тут же проходив Великий Шовковий Шлях. Вигідне розташування місцевості було відмічено Джаррахом і його воєначальниками як одне з найбільш зручних місць похідних стоянок. Не випадково в місцевому фольклорі збереглася інгушська назва цього місця — «БІи лятта моттиг» — «місце, де стояло військо».

Основне заняття горян-інгушів з давніх часів — скотарство і террасне землеробство — надзвичайно трудомісткі, що вимагають старанності і витривалості ремесла. У гірських районах Інгушетії місцеві жителі розводили овець і баранів, добували незвичайний за своїми корисними якостями мед, вирощували кукурудзу і займалися будівельною справою.

Населення

Національний склад

• Інгуші — (98,6%),
• Інші національності (1,4%).

Інфраструктура

• • У селі є:
• Адміністрація села
• Джейрахська середня загальноосвітня школа
• Дитячий садок
• Бібліотека
• Амбулаторія
• Відділення поштового зв'язку
• АЗС
• Будинок-музей скульптора Р. І. Мамілова
  • По маршруту Джейрах — Владикавказ — Назрань 3 рази на день курсують автобуси та маршрутні таксі
  • Село повністю газифіковано і електрифіковано. Водопровід з власним водозабором високого тиску забезпечує потреби всього села. Всі основні дороги вкриті асфальтом.

Галерея

• Бойова вежа с. Джейрах. 1921 р
• Жінка, розчісує шерсть на гребені, с. Джейрах 1921 р.
• Чоловіки за роботою на дерев'яній кожем'ялці, с. Джейрах 1921 р.
• Група жителів селища Джерах 1925 рік

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
2. . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 13 грудня 2014.
3. . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
4. . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.

Посилання

• Джейрах на всі часи [ 15 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• муч Сільська рада с. Джейрах, 0608014021
• ГДДУ ДИТЯЧІ ясла-садок N1 С.ДЖЕЙРАХ, 0607002464
• Історія села Джейрах^{[недоступне посилання з квітня 2019]}