Вретські викрадення

Вретські викрадення - три викрадення дівчат з монастиря Врета були серією подій, що відбулися в Швеції в ХІІІ столітті. Вони стали легендарними і надихнули на багато віршів.

Фон

Викрадення дівчат для дружин, здається, було давньою традицією германців. Жіночі шлюби були клановими питаннями, які вирішував найближчий родич жінки, часто разом зі старійшинами племен. Шлюб був союзним контрактом, а також мав багато економічних наслідків. Чоловікові не дозволялося одружуватися з жінкою з ворожого клану, якщо це не скріплювало договір між кланами. З іншого боку, чоловік може захотіти одружитися зі спадкоємицею з конкуруючого клану, щоб нав’язати цьому клану свою владу.

Викрадення 1210 року

Близько 1210 року Гелена Сверкерсдоттер, єдина дочка скинутого короля Сверкера II, навчалася в монастирі Врета, коли її батько загинув у битві. Молодий Суне Фолькасон, син графа, який був серед супротивників Сверкера в тій битві і також загинув, хотів одружитися з нею, але її родичі відкинули його пропозиції. Фолькасон викрав Гелену і, за народними переказами, відвіз її до замку Імсеборг. Вони одружилися і народили двох дочок. Старшою була Катаріна Сунесдоттер, яка вийшла заміж за короля Еріка XI в 1244 році.

Викрадення 1244 року

Близько 1244 року Бенґта Сунесдоттер, молодша дочка Суне Фолькасона і Гелени Сверкерсдоттер, здобула освіту в монастирі Врета. Її викрав Лоренс Педерссон, суддя Естерйотланда. Одна з теорій полягає в тому, що Педерссон, можливо, був онуком короля з династії Св. Еріка і хотів об’єднати цю династію з династією Бенґти Сверкерів. Можливо, він також мав плани на трон. У будь-якому випадку, Бенґта була звільнена і незабаром вийшла заміж за високопоставленого знатного Свантеполка Кнутсона, лорда Вібі, з яким у неї було кілька дочок і син Кнут, який помер бездітним.

Викрадення 1288 року

У 1288 році Інгрід Свантеполксдоттер, одна з дочок Бенґти і Свантеполка, здобула освіту в монастирі Врета. Її батько збирався видати її за данського шляхтича, майбутнього верховного судді Давида Торстейсена. Фольке Альготссон, лицар з Гетеландії (і, за міфом, нащадок Альгаута), викрав її за допомогою деяких зі своїх братів і втік з нею до Норвегії. Король Магнус III, який, як повідомляється, розлючений через навмисне порушення безпеки жінок у монастирях, наказав стратити одного з його братів.

Інгрід зрештою повернулася з Норвегії і стала настоятелькою Врети. Її син Кнут Фолькасон став володарем Блекінге і Лістера.

Див. також

Посилання

1. Lewis, Marlyn (5 січня 2011). . Our Royal, Titled, Noble, and Commoner Ancestors & Cousins. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 25 травня 2011.