Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Микола Іванович Репніков | |
|---|---|
| Николай Иванович Репников | |
 | |
| Народився | 9 квітня 1882 Санкт-Петербург |
| Помер | 1940 Ленінград |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | історія, археологія |
| Заклад | Державний Російський музей |
| Членство | d |
Микола Іванович Репніков (*9 квітня 1882 р., Санкт-Петербург — 1940 р., Ленінград) — російський і радянський археолог. Співробітник Етнографічного відділу Російського музею та Інституту археології РАН.
Біографія
Народився Микола Іванович 9 квітня 1882 року в Санкт-Петербурзі, у селянській родині, закінчив в 1900 році комерційне училище, потім вступив на Історико-філологічний факультет Петербурзького університету. Ще під час навчання, з 1902 року, співпрацював з Археологічною комісією та Російського археологічного товариства. У 1903 році провів перші дослідження в Старій Ладозі, в 1907 році першим описав Скельскі менгири. Закінчивши в 1909 році університет, в 1910 році вступив на службу в Етнографічний відділ Російського музею, де працював на посаді хранителя археологічної колекції музею в чині колезького реєстратора.
До 1913 року, кожен сезон, Репніков проводив в експедиціях у Новгороді — проводив розкопки на Земляному городищі Старої Ладоги — один із перших дослідів систематичних розкопок давньоруського міста великої площі. Крім того, він наніс на карту дерев'яні хрести околиць Старої Ладоги, скопіював фрески Гостінопольскої церкви XV століття, зібрав унікальний фотоматеріал, присвячений парафіяльним церкві і каплиці Новоладозького і Лодейнопольского повітів.
Після початку Першої світової війни польові роботи були припинені, а в 1914 році Репніков пішов з Російського музею.
Після Жовтневого перевороту 1917 року вчений працював в РАН, наприкінці 1920-х років приступив до досліджень південно-західного Криму. У 1928 році зробив перші археологічні розкопки в Ескі-Кермені, присвятивши вивченню печерного міста 1930-і роки. Проводив вивчення інших пам'яток краю. Фактично, Репніков заклав основи майбутньої археології південно-західного Криму. Будучи «польовиком», Репніков не залишив і не видав жодної наукової праці, його спадщина — звіти про археологічні розкопки, що публікувалися в спеціалізованих збірниках. Помер Микола Іванович в 1940 році.
Праці
- Репников Н. И., Поездка в Старую Ладогу // ЗОРСА. Т. 5. Вып. 2. СПб. (рос.)
- Репников Н. И., Отчет о раскопках Н. И. Репникова в Беженском, Весьегонском и Демянском уездах в 1902 году // ИАК, выпуск 6, СПб., 1904 (рос.)
- Репников Н. И., Некоторые могильники области крымских готов // Изв. императорской археологической комиссии, в. 19, СПб., 1906 (рос.)
- Репников Н. И., Старая Ладога // Сб. Новгородского общества любителей древностей. Т. 7. Новгород. (рос.)
- Репников Н. И., Разведки и раскопки в Тихвинском и Шлиссельбургском у. // ЗОРСА т. XI. Пгр. (рос.)
- Репников Н. И., Жальники Новгородской земли // Известия ГАИМК. Т. IX. Вып. 5. (рос.)
- Репников Н. И. Эски-Кермен в свете археологических разведок 1928-29 гг. // ИГАИМК. — 1932. — Т. 12. — С. 107—152. (рос.)
- Репников Н. И., Остатки укреплений Эски-Кермена // ИГАИМК. — 1932. — Т. 12. — С. 181—212. (рос.)
- Репников Н. И., Подъемная дорога Эски-Кермена//ИГАИМК. — 1935. — Вып. 117. — С. 18-42. (рос.)
- Репников Н. И., Материалы к археологической карте юго-западного нагорья Крыма 1939-40 // АЛОИА, ф. 10, оп. 1, д. 10. (рос.)
Примітки
- Фотовыставка «К 130-летию Н. И. Репникова (1882—1940)» [ 2013-04-11 у Wayback Machine.] (рос.)
- Репников Николай Иванович (1882—1940), ученый
- Второе рождение Скельских менгиров. Иван Коваленко. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
- Этапы исследования эски-кермена
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Mikola Ivanovich RepnikovNikolaj Ivanovich Repnikov1912 r 1912 r Narodivsya9 kvitnya 1882 1882 04 09 Sankt PeterburgPomer1940 1940 LeningradKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistnaukovecAlma materPeterburzkij universitetGaluzistoriya arheologiyaZakladDerzhavnij Rosijskij muzejChlenstvod Mikola Ivanovich Repnikov 9 kvitnya 1882 r Sankt Peterburg 1940 r Leningrad rosijskij i radyanskij arheolog Spivrobitnik Etnografichnogo viddilu Rosijskogo muzeyu ta Institutu arheologiyi RAN BiografiyaNarodivsya Mikola Ivanovich 9 kvitnya 1882 roku v Sankt Peterburzi u selyanskij rodini zakinchiv v 1900 roci komercijne uchilishe potim vstupiv na Istoriko filologichnij fakultet Peterburzkogo universitetu She pid chas navchannya z 1902 roku spivpracyuvav z Arheologichnoyu komisiyeyu ta Rosijskogo arheologichnogo tovaristva U 1903 roci proviv pershi doslidzhennya v Starij Ladozi v 1907 roci pershim opisav Skelski mengiri Zakinchivshi v 1909 roci universitet v 1910 roci vstupiv na sluzhbu v Etnografichnij viddil Rosijskogo muzeyu de pracyuvav na posadi hranitelya arheologichnoyi kolekciyi muzeyu v chini kolezkogo reyestratora Do 1913 roku kozhen sezon Repnikov provodiv v ekspediciyah u Novgorodi provodiv rozkopki na Zemlyanomu gorodishi Staroyi Ladogi odin iz pershih doslidiv sistematichnih rozkopok davnoruskogo mista velikoyi ploshi Krim togo vin nanis na kartu derev yani hresti okolic Staroyi Ladogi skopiyuvav freski Gostinopolskoyi cerkvi XV stolittya zibrav unikalnij fotomaterial prisvyachenij parafiyalnim cerkvi i kaplici Novoladozkogo i Lodejnopolskogo povitiv Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni polovi roboti buli pripineni a v 1914 roci Repnikov pishov z Rosijskogo muzeyu Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku vchenij pracyuvav v RAN naprikinci 1920 h rokiv pristupiv do doslidzhen pivdenno zahidnogo Krimu U 1928 roci zrobiv pershi arheologichni rozkopki v Eski Kermeni prisvyativshi vivchennyu pechernogo mista 1930 i roki Provodiv vivchennya inshih pam yatok krayu Faktichno Repnikov zaklav osnovi majbutnoyi arheologiyi pivdenno zahidnogo Krimu Buduchi polovikom Repnikov ne zalishiv i ne vidav zhodnoyi naukovoyi praci jogo spadshina zviti pro arheologichni rozkopki sho publikuvalisya v specializovanih zbirnikah Pomer Mikola Ivanovich v 1940 roci PraciRepnikov N I Poezdka v Staruyu Ladogu ZORSA T 5 Vyp 2 SPb ros Repnikov N I Otchet o raskopkah N I Repnikova v Bezhenskom Vesegonskom i Demyanskom uezdah v 1902 godu IAK vypusk 6 SPb 1904 ros Repnikov N I Nekotorye mogilniki oblasti krymskih gotov Izv imperatorskoj arheologicheskoj komissii v 19 SPb 1906 ros Repnikov N I Staraya Ladoga Sb Novgorodskogo obshestva lyubitelej drevnostej T 7 Novgorod ros Repnikov N I Razvedki i raskopki v Tihvinskom i Shlisselburgskom u ZORSA t XI Pgr ros Repnikov N I Zhalniki Novgorodskoj zemli Izvestiya GAIMK T IX Vyp 5 ros Repnikov N I Eski Kermen v svete arheologicheskih razvedok 1928 29 gg IGAIMK 1932 T 12 S 107 152 ros Repnikov N I Ostatki ukreplenij Eski Kermena IGAIMK 1932 T 12 S 181 212 ros Repnikov N I Podemnaya doroga Eski Kermena IGAIMK 1935 Vyp 117 S 18 42 ros Repnikov N I Materialy k arheologicheskoj karte yugo zapadnogo nagorya Kryma 1939 40 ALOIA f 10 op 1 d 10 ros PrimitkiFotovystavka K 130 letiyu N I Repnikova 1882 1940 2013 04 11 u Wayback Machine ros Repnikov Nikolaj Ivanovich 1882 1940 uchenyj Vtoroe rozhdenie Skelskih mengirov Ivan Kovalenko Arhiv originalu za 19 serpnya 2013 Procitovano 6 serpnya 2013 Etapy issledovaniya eski kermena