Склиме нці село в Україні у Звенигородському районі Черкаської області підпорядковане Стеблівській селищній громаді село

Склиме́нці — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Стеблівській селищній громаді.

село Склименці
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Громада	Стеблівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA71020270110023730
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1650
Населення	125
Площа	106,3 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	19450
Телефонний код	+380 4735
Географічні дані
Географічні координати	49°23′55″ пн. ш. 31°01′16″ сх. д. / 49.39861° пн. ш. 31.02111° сх. д. / 49.39861; 31.02111Координати: 49°23′55″ пн. ш. 31°01′16″ сх. д. / 49.39861° пн. ш. 31.02111° сх. д. / 49.39861; 31.02111
Середня висота над рівнем моря	152 м


Місцева влада
Адреса ради	смт. Стеблів
Карта
Склименці
Склименці
Мапа

Населення

На 2001 рік, 125 осіб.

Історія села

Село виникло у 1647-1650 роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося Клепане (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку.

За архівними даними, у 1795 р. маєток у Склименцях належав поміщику Воронецькому і входив до Стеблівського ключа, а потім село належало поміщиці княгині Яблоновській. У селі проживало 70 чоловіків і 61 жінка. У 1804 р маєток у княгині викупив поміщик Рогузький. На 1810 р. село належало поміщику Маєвському, у 1824 р. — знову поміщику Рогузькому. У 1844—1850 рр. власником села був Густав Невлінський. На 1864 р. у селі було 336 мешканців, 859 десятин землі, із них 237 — у користуванні селян. Село належало Сигізмунду Логвиновичу Невлінському.

«Склименцы в одной версте на юг от Хировки. Жителей обоего пола 336; земли 859 десятин, из коей 237 десятин в пользовании крестьян. Принадлежит Сигизмунду Лонгиновичу Невлинскому.» — Лаврентій Похилевич

За купчою кріпостю С. Л. Невлінський маєток у Склименцях продав своїй дружині і за даними на 1872 р. вона залишалась власницею маєтку. На 1916 р. у селі працювала школа грамоти. Власником маєтку був поміщик Фліге. У селі проживало селян 385 чоловіків і 354 жінки, які залишались парафіянами Різдво-Богородичної церкви с. Хирівки.

Школа

До 1917 р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства.

У 1925–1927 рр. збудовано нову чотирирічну школу.

Радянська влада

У ході масової колективізації УРСР 1930 р. в селі було організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. Заріччя.

Було збудовано також: комору, млин, будинок культури, водонапірну башту, школу (пізніше реорганізовану в дитячий садок), колгоспні приміщення для утримання худоби, державну крамницю та бібліотеку, медпункт і виборчу дільницю в одній будівлі.

Голодомор

У часи Голодомору 1932—1933 рр. померло 106 жителів села.

Друга світова війна

У роки німецько-радянської війни 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів. В Склименцях є братська могила присвячена загиблим у Другій світовій війні.

Село було визволене від нацистських окупантів 17 лютого 1944 р. в ході Корсунь-Шевченківської операції (24 січня — 17 лютого 1944 р.).

Церква

За відомими даними, церкви в селі ніколи не було. У XIX ст. парафіяни села були приписані до Хирівської (Зарічанської) Різдво-Богородицької церкви.

Свята

Храмове свято в селі відзначають 21 вересня в день Різдва Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста).

Місцевість

Стара частина села розміщена в яру, а нова (новоселиця) на більш рівнішій території. Склименці з усіх сторін оточені полями та межують територіально із селами Шендерівка, Скрипченці, Сидорівка та Заріччя.

В селі за радянської влади було 8 доглянутих ставків, більшість з яких на сьогодні пересохли або перейшли у приватну власність. Зокрема, наповнені водою цілий рік тільки 3 з них. Існують і приватні невеликі ставочки (в кількості 3).

Вулиці

Незалежності (до декомунізації — Першотравнева) — головна;
Карпенківська — південно-східна, висока;
Польова — західна;
Берегова — східна;
Ковалівська — північно-західна;
Марченківська — південно-східна.

Відомі люди

В селі народився Шабатин Полікарп Юхимович (09.03.1919 — 2007) — український поет, байкар. Лауреат літературної премії імені С.Олійника

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Лаврентій Ивановичъ Похилевичъ «Сказанія о населенныхъ мѣстностях Кіевской губерніи» — Кіевъ, 1864. — С. 608.

Посилання

Погода в селі Склименці
Мандрівка по Склименцях

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.