Любачівський повіт (пол. Powiat lubaczowski) — адміністративна одиниця у складі Львівського воєводства Польської республіки у 1923-1939 рр. та СРСР у 1939—1940 рр.
Любачівський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Львівське |
Утворений: | 1923 |
Населення: | 87 300 (1931 р.) |
Площа: | 1 146 км² |
Густота: | 76 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | Любачів |
Міські гміни: | 2 |
Сільські гміни: | 9 |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
Історія
У складі Польщі
Утворений 1 січня 1923 року внаслідок перенесення адміністративного центру з Чесанова з перейменуванням Чесанівського повіту.
1 квітня 1930 р. присілок Чотирибоки вилучено з сільської гміни Старе Село Любачівського повіту і включено до сільської гміни Вілька Жапалівська того ж повіту.
Розпорядженням міністра внутріщніх справ 26 березня 1934 р. землі «Островецькі Ниви» вилучені з території села Острівець та приєднані до села Лисі Ями а село Острівець приєднано до міста Любачів.
15 червня 1934 р. села Жапалів і Вілька Жапалівська передані з Любачівського повіту до Ярославського, також присілок Ігначе вилучений з сільської гміни Старе Село Любачівського повіту і включений до сільської гміни Радава Ярославського повіту, натомість з Ярославського передане село Нова Гребля до Любачівського повіту. Того ж дня з Яворівського повіту вилучено ґміни Будомєж і Грушув і приєднано до Любачівського повіту. Натомість з Любачівського повіту вилучено ґміну Ліповєц (з присілками Лінденау і Майдан) і включено її у Яворівський повіт. До повіту входило 66 адміністраційних ґмін: 64 сільські і 2 міські. До міської ґміни в Любачеві належало місто разом із присілками Балаї, Гурче і Мокриця.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські гміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Адміністративний поділ повіту 1934—1939
В склад повіту входили такі ґміни:
Сільські ґміни (в 1934 році)
- Ґміна Олешичі
- Ґміна Наріль
- Ґміна Лісє Ями
- Ґміна Любачів
- Ґміна Дзікув Стари
- Ґміна Чесанів
- Ґміна Плазув
- Ґміна Ліпско
- Ґміна Горинєц
Міста
Перейменування
Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:
- Полянка Горинєцка (Polanka Horyniecka) замість Дойчбах — нім. Deutschbach.
Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:
- Каролювка (замість Бурґав — нім. Burgau)
- Подлєсє (замість Райхав — нім. Reichau)
- Домбкув (замість Фельзендорф — нім. Felsendorf)
- Ковалювка (замість Фрайфельд — нім. Freifeld)
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 52 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 93 200 мешканців (49 560 українців-грекокатоликів — 53,17 %, 13 555 українців-римокатоликів — 14,54 %,, 20 265 поляків — 21,74 %, 240 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,26 % 9 235 євреїв — 9,91 % і 345 німців та інших національностей — 0,37 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 87 266 населення ніби-то було аж 43 294 (49,61 %) поляків при 38 237 (43,82 %) українців, 5 485 (6,28 %) євреїв і 124 (0,14 %) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольським (австрійським 1907 року) і післяпольським (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
У складі СРСР
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа — Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області й одночасно до повіту включені волості Ярославського повіту:
- Ляшківську
- Вязовицьку
- Радівської — села Радова і Цетула та містечко Синева
- Радимнівської — села Лази, Дунковиці, Михайлівка, Грабовець і Неновиці.
17 січня 1940 — терен повіту розділили на Любачівський, Горинецький, Синявський і Ляшківський райони. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. У жовтні 1944 року територія зі складу Львівської області віддана Польщі. Українське населення вивезено до СРСР та на понімецькі землі.
Єдине село старого Любачівського повіту, яке залишилося в Україні - село Грушів колишньої гміни Лісі Ями.
Примітки
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 r. o zmianie granic gmin wiejskich Stare Sioło i Wulka Zapałowska w powiecie lubaczowskim, województwie lwowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 marca 1934 r. o zmianie granic gmin wiejskich Ostrowiec i Lisiejamy w powiecie lubaczowskim, województwie lwowskiem. [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 marca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Lubaczowa w powiecie lubaczowskim, województwie lwowskiem. [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów jarosławskiego i lubaczowskiego w województwie lwowskiem. [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem. [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 7 лютого 2016.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- M.P. 1938 nr 277 poz. 653[недоступне посилання]
- Zmiana niemieckich nazw miejscowości. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 60 z 15 marca 1939.
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45-47
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubachivskij povit pol Powiat lubaczowski administrativna odinicya u skladi Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki u 1923 1939 rr ta SRSR u 1939 1940 rr Lyubachivskij povitOsnovni daniKrayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo LvivskeUtvorenij 1923Naselennya 87 300 1931 r Plosha 1 146 km Gustota 76 osib km Naseleni punkti ta gminiPovitovij centr LyubachivMiski gmini 2Silski gmini 9Mapa povituPovitova vladaIstoriyaU skladi Polshi Utvorenij 1 sichnya 1923 roku vnaslidok perenesennya administrativnogo centru z Chesanova z perejmenuvannyam Chesanivskogo povitu 1 kvitnya 1930 r prisilok Chotiriboki vilucheno z silskoyi gmini Stare Selo Lyubachivskogo povitu i vklyucheno do silskoyi gmini Vilka Zhapalivska togo zh povitu Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 26 bereznya 1934 r zemli Ostrovecki Nivi vilucheni z teritoriyi sela Ostrivec ta priyednani do sela Lisi Yami a selo Ostrivec priyednano do mista Lyubachiv 15 chervnya 1934 r sela Zhapaliv i Vilka Zhapalivska peredani z Lyubachivskogo povitu do Yaroslavskogo takozh prisilok Ignache viluchenij z silskoyi gmini Stare Selo Lyubachivskogo povitu i vklyuchenij do silskoyi gmini Radava Yaroslavskogo povitu natomist z Yaroslavskogo peredane selo Nova Greblya do Lyubachivskogo povitu Togo zh dnya z Yavorivskogo povitu vilucheno gmini Budomyezh i Grushuv i priyednano do Lyubachivskogo povitu Natomist z Lyubachivskogo povitu vilucheno gminu Lipovyec z prisilkami Lindenau i Majdan i vklyucheno yiyi u Yavorivskij povit Do povitu vhodilo 66 administracijnih gmin 64 silski i 2 miski Do miskoyi gmini v Lyubachevi nalezhalo misto razom iz prisilkami Balayi Gurche i Mokricya 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Administrativnij podil povitu 1934 1939 Lyubachivskij povit V sklad povitu vhodili taki gmini Silski gmini v 1934 roci Gmina Oleshichi Gmina Naril Gmina Lisye Yami Gmina Lyubachiv Gmina Dzikuv Stari Gmina Chesaniv Gmina Plazuv Gmina Lipsko Gmina Gorinyec Mista Lyubachiv Chesaniv z 1934 Perejmenuvannya Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 25 listopada 1938 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski Polyanka Gorinyecka Polanka Horyniecka zamist Dojchbah nim Deutschbach Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 11 bereznya 1939 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski Karolyuvka zamist Burgav nim Burgau Podlyesye zamist Rajhav nim Reichau Dombkuv zamist Felzendorf nim Felsendorf Kovalyuvka zamist Frajfeld nim Freifeld Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 52 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 93 200 meshkanciv 49 560 ukrayinciv grekokatolikiv 53 17 13 555 ukrayinciv rimokatolikiv 14 54 20 265 polyakiv 21 74 240 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 26 9 235 yevreyiv 9 91 i 345 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 37 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 87 266 naselennya nibi to bulo azh 43 294 49 61 polyakiv pri 38 237 43 82 ukrayinciv 5 485 6 28 yevreyiv i 124 0 14 nimci superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskim avstrijskim 1907 roku i pislyapolskim radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami U skladi SRSRU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 listopada 1939 r povit vklyuchenij do novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti j odnochasno do povitu vklyucheni volosti Yaroslavskogo povitu Lyashkivsku Vyazovicku Radivskoyi sela Radova i Cetula ta mistechko Sineva Radimnivskoyi sela Lazi Dunkovici Mihajlivka Grabovec i Nenovici 17 sichnya 1940 teren povitu rozdilili na Lyubachivskij Gorineckij Sinyavskij i Lyashkivskij rajoni V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu U zhovtni 1944 roku teritoriya zi skladu Lvivskoyi oblasti viddana Polshi Ukrayinske naselennya vivezeno do SRSR ta na ponimecki zemli Yedine selo starogo Lyubachivskogo povitu yake zalishilosya v Ukrayini selo Grushiv kolishnoyi gmini Lisi Yami PrimitkiRozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 15 marca 1930 r o zmianie granic gmin wiejskich Stare Siolo i Wulka Zapalowska w powiecie lubaczowskim wojewodztwie lwowskiem 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 26 marca 1934 r o zmianie granic gmin wiejskich Ostrowiec i Lisiejamy w powiecie lubaczowskim wojewodztwie lwowskiem 27 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 26 marca 1934 r wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwosci o zmianie granic miasta Lubaczowa w powiecie lubaczowskim wojewodztwie lwowskiem 27 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow jaroslawskiego i lubaczowskiego w wojewodztwie lwowskiem 8 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow lubaczowskiego i jaworowskiego w wojewodztwie lwowskiem 8 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 7 lyutogo 2016 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r 17 veresnya 2017 u Wayback Machine pol M P 1938 nr 277 poz 653 nedostupne posilannya Zmiana niemieckich nazw miejscowosci Gazeta Lwowska s 2 Nr 60 z 15 marca 1939 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 45 47 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi