Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йон Ілієску (рум. Ion Iliescu; нар. 3 березня 1930, місто Олтеніца, Румунія) — румунський політик, сенатор від Соціал-демократичної партії. Займав посаду Президента Румунії в 1990–1992, 1992–1996, 2000–2004.
| Йон Ілієску | |
|---|---|
| рум. Ion Iliescu | |
 | |
| Президент Румунії | |
| 20 грудня 2000 — 20 грудня 2004 | |
| Попередник | Еміль Константінеску |
| Наступник | Траян Бесеску |
| Президент Румунії | |
| 20 травня 1990 — 29 листопада 1996 | |
| Попередник | Ніколае Чаушеску |
| Наступник | Еміль Константінеску |
| | |
| Народився | 3 березня 1930 (94 роки) місто Олтеніца, Румунське королівство |
| Відомий як | інженер, політик, революціонер, письменник-документаліст, пропагандист, активіст, державний діяч, відеоблогер |
| Країна | Румунія |
| Alma mater | Московський енергетичний інститут, Політехнічний університет Бухареста і МДУ |
| Політична партія | 1) Румунська комуністична партія 2) Соціал-демократична партія |
| Батько | d |
| У шлюбі з | d |
| Релігія | Вільнодумство[1] і атеїзм[1] |
| Нагороди |  |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 3 березня 1930 року в місті Олтеніца. Батько Іона, Олександру Ілієску (1901–1945) — залізничник, був членом комуністичної партії, яка діяла в підпіллі. У 1931 році взяв участь у п'ятому з'їзді партії, що пройшов у Москві.
Закінчив Московський енергетичний інститут в 1955 році, навчався також у Бухарестському політехнічному інституті. Окрім рідної румунської, вільно володіє російською та англійською мовами.
Член Союзу комуністичної молоді (1944) і РКП (1953). Кандидат у члени ЦК РКП (1965), член ЦК РКП (1968), кандидат у члени Політвиконкому ЦК РКП (1969–1974). У 1957 році був обраний до Великі національні збори. Працював в Союзі асоціацій студентів-комуністів, керував відділом пропаганди ЦК РКП (1965–1968). У 1967 році був призначений першим секретарем ЦК Союзу комуністичної молоді і міністром у справах молоді. У середині 1970-х Ніколае Чаушеску побачив у ньому конкурента і відсторонив від політичної діяльності (Ілієску був першим секретарем Ясського повітового комітету партії в 1974–1979 і головою Національної ради по водному господарству в 1979–1984). У 1984 році був знятий з усіх посад і виключений з ЦК. Водночас, Чаушеску відчував до нього дружні почуття і не переслідував.
У 1989 р. Ілієску очолив заворушення, спрямовані проти Чаушеску, а після повалення останнього — утворив Фронт національного порятунку Румунії і став його головою. У 1990 перетворення Фронту національного порятунку в партію, при збереженні його владних функцій, викликало широкі народні протести. У зв'язку з цим Ілієску балотувався на посаду президента Румунії і був обраний на цю посаду.
У 1992 році був повторно обраний на посаду президента Румунії.
Стверджувалося що він неодноразово використовував проти своїх політичних супротивників авторитарні методи, зокрема, подібно до свого попередника Чаушеску, привозив до Бухареста озброєних залізною арматурою шахтарів для розгону опозиційних демонстрацій (див. ).
Нагороди
- Орден «Достик» I ступеня (Казахстан, 5 вересня 2003)
- Орден Подвійного білого хреста 1 класу (Словаччина, 9 вересня 2002)
- Орден «Незалежність» (Азербайджан, 6 жовтня 2004)
Література
- Л. В. Губерський. Ілієску Іон // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- М. Каменецький. Ілієску Іон // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с.278
Примітки
- http://www.libertatea.ro/detalii/articol/la-80-de-ani-ion-iliescu-este-in-continuare-un-ateu-convins-iisus-a-fost-un-rebel-290773.html
Посилання
- (рум.)
- Йон Ілієску — почесний доктор Технічного університету Молдови. I. Bostan (preş), A. Marinciuc (aut), Iu. Colesnic (edit), Universitatea tehnică a Moldovei. Chişinău, Ed. Museum., 2004, p. 41
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jon Iliyesku rum Ion Iliescu nar 3 bereznya 1930 misto Oltenica Rumuniya rumunskij politik senator vid Social demokratichnoyi partiyi Zajmav posadu Prezidenta Rumuniyi v 1990 1992 1992 1996 2000 2004 Jon Iliyeskurum Ion IliescuJon IliyeskuPrezident Rumuniyi20 grudnya 2000 20 grudnya 2004Poperednik Emil KonstantineskuNastupnik Trayan BeseskuPrezident Rumuniyi20 travnya 1990 29 listopada 1996Poperednik Nikolae ChausheskuNastupnik Emil KonstantineskuNarodivsya 3 bereznya 1930 1930 03 03 94 roki misto Oltenica Rumunske korolivstvoVidomij yak inzhener politik revolyucioner pismennik dokumentalist propagandist aktivist derzhavnij diyach videoblogerKrayina RumuniyaAlma mater Moskovskij energetichnij institut Politehnichnij universitet Buharesta i MDUPolitichna partiya 1 Rumunska komunistichna partiya 2 Social demokratichna partiyaBatko dU shlyubi z dReligiya Vilnodumstvo 1 i ateyizm 1 Nagorodi Velikij Orden Korolya Tomislava zi strichkoyu ta Velikoyu Daniceyu Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 3 bereznya 1930 roku v misti Oltenica Batko Iona Oleksandru Iliyesku 1901 1945 zaliznichnik buv chlenom komunistichnoyi partiyi yaka diyala v pidpilli U 1931 roci vzyav uchast u p yatomu z yizdi partiyi sho projshov u Moskvi Zakinchiv Moskovskij energetichnij institut v 1955 roci navchavsya takozh u Buharestskomu politehnichnomu instituti Okrim ridnoyi rumunskoyi vilno volodiye rosijskoyu ta anglijskoyu movami Chlen Soyuzu komunistichnoyi molodi 1944 i RKP 1953 Kandidat u chleni CK RKP 1965 chlen CK RKP 1968 kandidat u chleni Politvikonkomu CK RKP 1969 1974 U 1957 roci buv obranij do Veliki nacionalni zbori Pracyuvav v Soyuzi asociacij studentiv komunistiv keruvav viddilom propagandi CK RKP 1965 1968 U 1967 roci buv priznachenij pershim sekretarem CK Soyuzu komunistichnoyi molodi i ministrom u spravah molodi U seredini 1970 h Nikolae Chaushesku pobachiv u nomu konkurenta i vidstoroniv vid politichnoyi diyalnosti Iliyesku buv pershim sekretarem Yasskogo povitovogo komitetu partiyi v 1974 1979 i golovoyu Nacionalnoyi radi po vodnomu gospodarstvu v 1979 1984 U 1984 roci buv znyatij z usih posad i viklyuchenij z CK Vodnochas Chaushesku vidchuvav do nogo druzhni pochuttya i ne peresliduvav U 1989 r Iliyesku ocholiv zavorushennya spryamovani proti Chaushesku a pislya povalennya ostannogo utvoriv Front nacionalnogo poryatunku Rumuniyi i stav jogo golovoyu U 1990 peretvorennya Frontu nacionalnogo poryatunku v partiyu pri zberezhenni jogo vladnih funkcij viklikalo shiroki narodni protesti U zv yazku z cim Iliyesku balotuvavsya na posadu prezidenta Rumuniyi i buv obranij na cyu posadu U 1992 roci buv povtorno obranij na posadu prezidenta Rumuniyi Stverdzhuvalosya sho vin neodnorazovo vikoristovuvav proti svoyih politichnih suprotivnikiv avtoritarni metodi zokrema podibno do svogo poperednika Chaushesku privoziv do Buharesta ozbroyenih zaliznoyu armaturoyu shahtariv dlya rozgonu opozicijnih demonstracij div NagorodiOrden Dostik I stupenya Kazahstan 5 veresnya 2003 Orden Podvijnogo bilogo hresta 1 klasu Slovachchina 9 veresnya 2002 Orden Nezalezhnist Azerbajdzhan 6 zhovtnya 2004 LiteraturaL V Guberskij Iliyesku Ion Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X M Kameneckij Iliyesku Ion Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 808 s 278 ISBN 978 966 611 818 2Primitkihttp www libertatea ro detalii articol la 80 de ani ion iliescu este in continuare un ateu convins iisus a fost un rebel 290773 htmlPosilannya rum Jon Iliyesku pochesnij doktor Tehnichnogo universitetu Moldovi I Bostan pres A Marinciuc aut Iu Colesnic edit Universitatea tehnică a Moldovei Chisinău Ed Museum 2004 p 41