Павло Михайлович Волосатих (рос. Павел Михайлович Волосатых; 15 грудня 1897, Усольє — 19 грудня 1956, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир 263-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту, полковник.
Павло Михайлович Волосатих | |
---|---|
рос. Павел Михайлович Волосатых | |
Народження | 15 грудня 1897 Усольє, Пермський край |
Смерть | 19 грудня 1956 (59 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | КПРС |
Рід військ | піхота |
Освіта | Постріл |
Роки служби | 1917—1950 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Командування | 263-я стрілецька дивізія |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Волосатих Павло Михайлович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 15 грудня 1897 року в місті Усольє (нині Пермського краю) в сім'ї робітника. Росіянин. Член КПРС з 1943 року. Закінчив шість класів середньої школи. У 1917 році добровільно вступив у Червону гвардію.
З 1918 року в лавах Червоної Армії. У 1923 році закінчив Харківську військову школу, а в 1928 році — курси «Постріл». Брав участь у першій світовій і Громадянській війні.
У боях німецько-радянської війни з вересня 1941 року. Воював на 4-му Українському фронті. 263-а стрілецька дивізія, якою командував полковник П. М. Волосатих, у квітні 1944 року в ході Кримської операції брала участь у прориві глибоко ешелонованої оборони противника і оволодінні містом Джанкоєм. 16 квітня 1944 року дивізія зайняла місто Бахчисарай і вийшла на підступи до Севастополя. У цих боях було знищено багато живої сили і техніки ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за вміле командування дивізією і проявлені при цьому мужність і героїзм полковнику Павлу Михайловичу Волосатих присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3874).
Після закінчення війни продовжував службу в армії. З 1950 року генерал-майор П. М. Волосатих — в запасі. Жив у Києві. Помер 19 грудня 1956 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Література
- Высокое звание. 2-е изд., перераб. и доп. Пермь, 1978
- Герои боёв за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Золотые Звёзды Прикамья. 3-е изд. Пермь, 1974
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Mihajlovich Volosatih ros Pavel Mihajlovich Volosatyh 15 grudnya 1897 Usolye 19 grudnya 1956 Kiyiv radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir 263 yi strileckoyi diviziyi 51 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu polkovnik Pavlo Mihajlovich Volosatihros Pavel Mihajlovich VolosatyhNarodzhennya15 grudnya 1897 1897 12 15 Usolye Permskij krajSmert19 grudnya 1956 1956 12 19 59 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistKPRSRid vijskpihotaOsvitaPostrilRoki sluzhbi1917 1950PartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannya263 ya strilecka diviziyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Volosatih Pavlo Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 15 grudnya 1897 roku v misti Usolye nini Permskogo krayu v sim yi robitnika Rosiyanin Chlen KPRS z 1943 roku Zakinchiv shist klasiv serednoyi shkoli U 1917 roci dobrovilno vstupiv u Chervonu gvardiyu Z 1918 roku v lavah Chervonoyi Armiyi U 1923 roci zakinchiv Harkivsku vijskovu shkolu a v 1928 roci kursi Postril Brav uchast u pershij svitovij i Gromadyanskij vijni U boyah nimecko radyanskoyi vijni z veresnya 1941 roku Voyuvav na 4 mu Ukrayinskomu fronti 263 a strilecka diviziya yakoyu komanduvav polkovnik P M Volosatih u kvitni 1944 roku v hodi Krimskoyi operaciyi brala uchast u prorivi gliboko eshelonovanoyi oboroni protivnika i ovolodinni mistom Dzhankoyem 16 kvitnya 1944 roku diviziya zajnyala misto Bahchisaraj i vijshla na pidstupi do Sevastopolya U cih boyah bulo znisheno bagato zhivoyi sili i tehniki voroga Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 travnya 1944 roku za vmile komanduvannya diviziyeyu i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm polkovniku Pavlu Mihajlovichu Volosatih prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3874 Mogila Pavla Volosatih Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi Z 1950 roku general major P M Volosatih v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 19 grudnya 1956 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Suvorova 3 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami LiteraturaVysokoe zvanie 2 e izd pererab i dop Perm 1978 Geroi boyov za Krym Simferopol Tavriya 1972 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Zolotye Zvyozdy Prikamya 3 e izd Perm 1974