Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росі́льна — село івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Дзвиняцької сільської громади.
| село Росільна | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Дзвиняцька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1482 |
| Населення | 3212 |
| Площа | 33 км² |
| Густота населення | 97,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77722 |
| Телефонний код | +380 03471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′43″ пн. ш. 24°22′00″ сх. д. / 48.77861° пн. ш. 24.36667° сх. д.Координати: 48°46′43″ пн. ш. 24°22′00″ сх. д. / 48.77861° пн. ш. 24.36667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 252 м |
| Водойми | Саджавка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77722, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Росільна, вул. Шевченка, 154 “Б” |
| Карта | |
  Росільна | |
 Росільна | |
| Мапа | |
| | |
Географія
На північно-західній стороні від села потік Мальхівський впадає у річку Лукву.
Історія
З 1772 по 1918 рік село належало до Богородчанського повіту Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорської монархії. У 1857 р. було 1626 мешканців, у 1880 р. — 1252 в селі, 699 — у присілку Баня і 116 — на землях фільварку, з них 1764 греко-католиків, 65 римо-католиків. В селі була греко-католицька парафіяльна церква Св. Арх. Михайла і етатова школа (яку утримувала і визначала вчителя громада) з одним учителем.
У ХІХ ст. селище мало власну символіку: печатку з зображенням селянина, що пакує до бочки сіль; довкола напис польською мовою «C. K. WIES ROSSOLNA».
У селі та в околицях проходили активні бої між австрійською та російською арміями під час Першої світової війни.
На 01.01.1939 в селі проживало 3480 мешканців, з них 3150 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків, 180 євреїв і 30 німців.
У присілку Рубані в 1944 році НКДБ влаштували катівню.
-
![image]()
Греко-католицька церква села (1917 рік) -
![image]()
Позиції австрійської піхоти біля села під час Першої світової війни (травень 1917 року) -
![image]()
Австрійські солдати в селі (травень 1917 року) -
![image]()
Артилерійські батареї австрійської армії між селами Росільна та Космач (1917 рік)
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3200 | 99.63% |
| російська | 11 | 0.34% |
| інші/не вказали | 1 | 0.03% |
| Усього | 3212 | 100% |
Релігія
У селі є Церква Св. Арх. Михайла (1645, 1848 року), яка перебуває у користуванні УПЦ КП та греко-католицька церква ім. Петра і Павла (2009 рік)
Українсько греко-католицька церква Петра і Павла
Будівництво храму розпочато у 2000 році і закінчено в 2009. Церква була побудована під керівництвом старшого брата — Василя Федоровича Зваричука. Він похований на росільнянському кладовищі.
Для будівництва церкви були залучені всі кошти громади, а також люди добровільно віддавали свої пенсії, щоб добудувати храм. Участь у будівництві приймали всі: як чоловіки, так і жінки. Спільними зусиллями храм було побудовано.
На церкві є чотири малі куполи та один великий посередині, а також багато вікон, за рахунок яких у церкві дуже світло. Заходячи на подвір'я храму, можна побачити великий дзвін, який ще у 1990 році служив для католицької церкви на пагорбі цвинтаря. Пройшовши далі, можна побачити великі сходи, які ведуть до самого храму.
У самій церкві розміщений великий іконостас, на якому більше 40-ка образів, а також чимало ікон, які куплялися за пожертви парафіян. По правий і лівий бік церкви розміщено старовинний іконостас. Цей іконостас винесли з старої церкви та ховали у себе по домівках, щоб ніхто не міг вкрасти та продати цінну реліквію. Зі слів Василя Зваричука, декілька ікон стояли у нього дома. Він не хотів, щоб образи потрапили у чужі руки. На даний час, парафіяни греко-католицької церкви власними силами намагаються реставрувати старі ікони, які збереглися ще з давніх часів. Відновлено одну ікону.
Під час будівництва церкви служив отець Дмитро Дякун, житель села Хмелівка. За його правління організовувались поїздки до святих місць: Крилос, Зарваниця та інші. А зараз святу літургію править отець Ігор Винник. За його правління організовуються поїздки в Междугор'є. 33 роки старшою сестрицею послужила в церкві Марія Гаврилюк (акушерка). Зараз її місце посіла молода жінка — Любов Зваричук.
З 2009 року дуже багато чого змінилося як і у храмі, так і на подвір'ї. Будинок біля церкви побудували люди парафії під керівництвом Василя Коритана — старшого брата, де зроблено все на сучасний лад. Люди садять квіти, дерева, згодом планують побудувати дзвіницю.
Відомі люди
Народились
- Іван Іванків (*18.01.1998—†10.03.2018) — командир танка у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ, загинув у російсько-українській війні на Донеччині
- Нестор Мартинець — український письменник.
- Алісія Аппельман-Юрман — ізраїльсько-американська мемуаристка єврейського походження.
Див. також
Примітки
- Rosólna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 766. (пол.)
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові. - Фонд 178. - Опис 2. - Спр. 87.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
- Паливода В. І. Спогади українського повстанця і багаторічного в'язня таборів ГУЛАГу. [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.] / Підгот. Б. В. Паливода. — К.: Смолоскип, 2001. — с. 74-87. —
- . Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
- The official web site for Alicia Appleman-Jurman [ 29 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosi lna selo ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Dzvinyackoyi silskoyi gromadi selo RosilnaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Ivano Frankivskij rajonGromada Dzvinyacka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1482Naselennya 3212Plosha 33 km Gustota naselennya 97 33 osib km Poshtovij indeks 77722Telefonnij kod 380 03471Geografichni daniGeografichni koordinati 48 46 43 pn sh 24 22 00 sh d 48 77861 pn sh 24 36667 sh d 48 77861 24 36667 Koordinati 48 46 43 pn sh 24 22 00 sh d 48 77861 pn sh 24 36667 sh d 48 77861 24 36667Serednya visota nad rivnem morya 252 mVodojmi SadzhavkaMisceva vladaAdresa radi 77722 Ivano Frankivska oblast Bogorodchanskij rajon s Rosilna vul Shevchenka 154 B KartaRosilnaRosilnaMapa Rosilna u VikishovishiGeografiyaNa pivnichno zahidnij storoni vid sela potik Malhivskij vpadaye u richku Lukvu IstoriyaZ 1772 po 1918 rik selo nalezhalo do Bogorodchanskogo povitu Korolivstva Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi U 1857 r bulo 1626 meshkanciv u 1880 r 1252 v seli 699 u prisilku Banya i 116 na zemlyah filvarku z nih 1764 greko katolikiv 65 rimo katolikiv V seli bula greko katolicka parafiyalna cerkva Sv Arh Mihajla i etatova shkola yaku utrimuvala i viznachala vchitelya gromada z odnim uchitelem U HIH st selishe malo vlasnu simvoliku pechatku z zobrazhennyam selyanina sho pakuye do bochki sil dovkola napis polskoyu movoyu C K WIES ROSSOLNA U seli ta v okolicyah prohodili aktivni boyi mizh avstrijskoyu ta rosijskoyu armiyami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 3480 meshkanciv z nih 3150 ukrayinciv grekokatolikiv 40 ukrayinciv rimokatolikiv 80 polyakiv 180 yevreyiv i 30 nimciv U prisilku Rubani v 1944 roci NKDB vlashtuvali kativnyu Greko katolicka cerkva sela 1917 rik Poziciyi avstrijskoyi pihoti bilya sela pid chas Pershoyi svitovoyi vijni traven 1917 roku Avstrijski soldati v seli traven 1917 roku Artilerijski batareyi avstrijskoyi armiyi mizh selami Rosilna ta Kosmach 1917 rik NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 3200 99 63 rosijska 11 0 34 inshi ne vkazali 1 0 03 Usogo 3212 100 ReligiyaU seli ye Cerkva Sv Arh Mihajla 1645 1848 roku yaka perebuvaye u koristuvanni UPC KP ta greko katolicka cerkva im Petra i Pavla 2009 rik Ukrayinsko greko katolicka cerkva Petra i Pavla Budivnictvo hramu rozpochato u 2000 roci i zakincheno v 2009 Cerkva bula pobudovana pid kerivnictvom starshogo brata Vasilya Fedorovicha Zvarichuka Vin pohovanij na rosilnyanskomu kladovishi Dlya budivnictva cerkvi buli zalucheni vsi koshti gromadi a takozh lyudi dobrovilno viddavali svoyi pensiyi shob dobuduvati hram Uchast u budivnictvi prijmali vsi yak choloviki tak i zhinki Spilnimi zusillyami hram bulo pobudovano Na cerkvi ye chotiri mali kupoli ta odin velikij poseredini a takozh bagato vikon za rahunok yakih u cerkvi duzhe svitlo Zahodyachi na podvir ya hramu mozhna pobachiti velikij dzvin yakij she u 1990 roci sluzhiv dlya katolickoyi cerkvi na pagorbi cvintarya Projshovshi dali mozhna pobachiti veliki shodi yaki vedut do samogo hramu U samij cerkvi rozmishenij velikij ikonostas na yakomu bilshe 40 ka obraziv a takozh chimalo ikon yaki kuplyalisya za pozhertvi parafiyan Po pravij i livij bik cerkvi rozmisheno starovinnij ikonostas Cej ikonostas vinesli z staroyi cerkvi ta hovali u sebe po domivkah shob nihto ne mig vkrasti ta prodati cinnu relikviyu Zi sliv Vasilya Zvarichuka dekilka ikon stoyali u nogo doma Vin ne hotiv shob obrazi potrapili u chuzhi ruki Na danij chas parafiyani greko katolickoyi cerkvi vlasnimi silami namagayutsya restavruvati stari ikoni yaki zbereglisya she z davnih chasiv Vidnovleno odnu ikonu Pid chas budivnictva cerkvi sluzhiv otec Dmitro Dyakun zhitel sela Hmelivka Za jogo pravlinnya organizovuvalis poyizdki do svyatih misc Krilos Zarvanicya ta inshi A zaraz svyatu liturgiyu pravit otec Igor Vinnik Za jogo pravlinnya organizovuyutsya poyizdki v Mezhdugor ye 33 roki starshoyu sestriceyu posluzhila v cerkvi Mariya Gavrilyuk akusherka Zaraz yiyi misce posila moloda zhinka Lyubov Zvarichuk Z 2009 roku duzhe bagato chogo zminilosya yak i u hrami tak i na podvir yi Budinok bilya cerkvi pobuduvali lyudi parafiyi pid kerivnictvom Vasilya Koritana starshogo brata de zrobleno vse na suchasnij lad Lyudi sadyat kviti dereva zgodom planuyut pobuduvati dzvinicyu Vidomi lyudiNarodilis Ivan Ivankiv 18 01 1998 10 03 2018 komandir tanka u 10 ij okremij girsko shturmovij brigadi ZSU zaginuv u rosijsko ukrayinskij vijni na Donechchini Nestor Martinec ukrayinskij pismennik Alisiya Appelman Yurman izrayilsko amerikanska memuaristka yevrejskogo pohodzhennya Div takozhRosilnyanske naftogazokondensatne rodovishePrimitkiRosolna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 766 pol Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi Fond 178 Opis 2 Spr 87 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 53 Palivoda V I Spogadi ukrayinskogo povstancya i bagatorichnogo v yaznya taboriv GULAGu 31 sichnya 2020 u Wayback Machine Pidgot B V Palivoda K Smoloskip 2001 s 74 87 ISBN 966 7332 70 5 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 10 listopada 2014 The official web site for Alicia Appleman Jurman 29 grudnya 2012 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi