Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірина-Романа Носик (* 30 травня 1932, повітове місто Другої Річі Посполитої Чортків, тепер — Тернопільська область, Україна — 21 липня 2016 року, Торонто, Канада) -- художник, графік, мистецтвознавець, активний діяч української громади в Канаді.)
З біографії
Ірина-Романа Носик походить зі знаменитого роду вчених і політиків Західної України Горбачевських — Івана та Антона. Її дід Антін Якович -український галицький громадський і політичний діяч у Галичині, адвокат (доктор права), співзасновник УНДП, посол до Галицького сейму, делегат Національної Ради ЗУНР Брат дідуся — відомий український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний, освітній діяч Іван (Ян) Якович Горбачевський. Перший етнічний українець, який удостоївся честі бути міністром охорони здоров'я Австро-Угорщини. Його ім'я нині носить Тернопільський державний медичний університет. Помітивши в кінці тридцятих років минуло століття у внучці дар до малювання, дідусь на свої заощадження відправив її навчатися до Європи. І досить вчасно, бо вже займалася пожежа Другої світової війни, її епіцентр згодом переміститься сюди, до Західної України. Гімназію Ірена-Романа закінчує в Інсбруку (Австрія). Тут же дівчина закінчує малярську школу й університетські студії у знаменитого професора малярства Кірхмаєра.
Вступ до творчості
По закінченні навчання Ірина-Романа Носик брала участь у перших своїх виставках виставка, як молодий художник. Дебютною для неї виявилася університетська художня олімпіада у Швейцарії, а за тим і в Австрії — «Творчість переміщених митців». Уже тут вона позиціювала себе, як українка, як митець з українського Поділля. В роботах зображала рідний край чорноземного і росянистого Надзбруччя, яким його запам'ятала з дитинства. Ця виставка принесла їй перший творчий успіх. Вже 1947 року Мистецька Галерея міста Інсбрука викупила в неї перших три художні роботи. Будучи від природи мрійливою особою, Ірина-Романа хотіла побачити більше світу, а потім не стало надійної її опори — дідуся, який відійшов за світи, і дівчина зібралась відправитись до Риму, куди її запросила на студії міжнародна організація «Пакс Романа», гарантувавши стипендію, як переможниці конкурсу художніх робіт. Проте батькам цієї пори прийшло довгожданне запрошення на роботу до Канади і сім'я спершу перебирається до Вінніпегу, а згодом і до Торонто. З пензлем у руках, і щирим бажанням проявити себе, як митець відправляється з ними й Ірена-Романа за океан. У пошуках роботи потрапляє за оголошенням до Торонтського університету. Іспит з малювання складали тридцять претендентів, вибрали емігрантку Носик, оскільки її роботи виявились найбільш зрілими.
Світ, зображений зсередини
Робота виявилась на кафедрі біології. Завдання полягало в тому, щоб спробувати замалювати те, що художник бачить під мікроскопом. У барвах, рухах. Передати застиглі форми і по-можливості зміни в перетворені мікроскопічних частин, молекул, атомів. Ірена-Романа раніше й не могла собі уявити, який барвистий, мальовничий і квітчастий світ ховається за скельцями збільшувального апарату, завдяки заломленням оптичних лінз. Науковці в свою чергу дивувалися іншому — тому, як удатно українка виконувала свою роботу, котру до цього не міг освоїти ніхто. Спершу Ірена-Романа механічно заповнювала великі аркуші, які професори потім використовували на лекціях для викладу тем. З'являлися дивні картини мікроскопічного життя якихось незрозумілих істот, а потім стала ті особливо яскраві феєрії переносити на свої великі домашні полотна. З робочих малюнків, зроблених для власного естетичного задоволення. Відтак це стало хобі — знайти дивовижну ілюзорну композицію в невидимому світі найтонших химер. Додаючи до них міфічного шарму свого особистого світосприйняття іноді навіть міфічних відтінків. Коли на межі 1953-1954 років у Торонто відбулася перша виставка художниці університету Ірини-Романи Носик, Канада сколихнулася від здивування. Шанувальники мистецтва ніколи не бачило подібного. Це були картини феєричного, казкового життя молекул. Перед ними постала вища філософія буття, якого ще ніхто не бачив. Українка Носик відкрила новий світ, нові мистецькі цивілізації. Вона стала першим художником мікроскопічного світу.
Палітра і мікроскоп митця
Про художницю-українку, яка знає і зображає світ зсередини розповів найвпливовіший часопис провінції Онтаріо «Дейлі Стар», відомий його журналіст Джо Редклів, якому беззастережно довіряли читачі. Ірина-Романа Носик неодноразово демонтсрувала свої полотна на телеканалі Сі-Бі-Сі, стала мистецьким оглядачем студії. Уважний редактор україномовного журналу «Овид», якось написав: "на її дивовижних, незрівнянних картинах і тут, і там золотою ниткою обов'язково виринало слово «Україна».
Пані Ірина-Романа удосконалила свої знання в мистецькому коледжі провінції Онтаріо, здобула й фах біолога. Це дало змогу їй краще сприймати, розуміти життєдайний макрокосм мікроскопічного світу молекул. В якому вона була неперевершеним майстром зображення. Тим часом з її домашньої майстерні виходили і чудові олійні картини, портрети, сепії і мозаїки, в яких вона поволі ставала передовим митцем Канади.
У грудні 1979 року в Нью-Йорку, в Українському Інституті була розгорнута потужна виставки художніх робіт українки з Канади Ірини-Романи Носик, про яку широко заговорив практично весь демократичний світ. У численних репортажах, інтерв'ю художниця незмінно заявляла, що вона українка і все її мистецтво, це плід творчості в ім'я рідного народу. Художниця в Канаді визнаний майстер художньої творчості, рецензент, авторитетний мистецтвознавець.
Творчою подругою пані Ірини-Романи тривалі роки була відома дитяча письменниця українського походження, з міста Брацлав Вінницької області, Леся Бризгун-Шанта, також художниця, мистецтвознавець. Носик вряди-годи допомагала в оформлені відомих її творів для малечі. Художниця і далі плідно працює у своїх жанрах.
Джерела
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). [ 30 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Виставка Ірини-Романи Носик в Українському Інституті [ 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Подарунок від онуки знаменитого вченого [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irina Romana Nosik 30 travnya 1932 povitove misto Drugoyi Richi Pospolitoyi Chortkiv teper Ternopilska oblast Ukrayina 21 lipnya 2016 roku Toronto Kanada hudozhnik grafik mistectvoznavec aktivnij diyach ukrayinskoyi gromadi v Kanadi Z biografiyiIrina Romana Nosik pohodit zi znamenitogo rodu vchenih i politikiv Zahidnoyi Ukrayini Gorbachevskih Ivana ta Antona Yiyi did Antin Yakovich ukrayinskij galickij gromadskij i politichnij diyach u Galichini advokat doktor prava spivzasnovnik UNDP posol do Galickogo sejmu delegat Nacionalnoyi Radi ZUNR Brat didusya vidomij ukrayinskij himik biohimik gigiyenist ta epidemiolog gromadsko politichnij osvitnij diyach Ivan Yan Yakovich Gorbachevskij Pershij etnichnij ukrayinec yakij udostoyivsya chesti buti ministrom ohoroni zdorov ya Avstro Ugorshini Jogo im ya nini nosit Ternopilskij derzhavnij medichnij universitet Pomitivshi v kinci tridcyatih rokiv minulo stolittya u vnuchci dar do malyuvannya didus na svoyi zaoshadzhennya vidpraviv yiyi navchatisya do Yevropi I dosit vchasno bo vzhe zajmalasya pozhezha Drugoyi svitovoyi vijni yiyi epicentr zgodom peremistitsya syudi do Zahidnoyi Ukrayini Gimnaziyu Irena Romana zakinchuye v Insbruku Avstriya Tut zhe divchina zakinchuye malyarsku shkolu j universitetski studiyi u znamenitogo profesora malyarstva Kirhmayera Vstup do tvorchostiPo zakinchenni navchannya Irina Romana Nosik brala uchast u pershih svoyih vistavkah vistavka yak molodij hudozhnik Debyutnoyu dlya neyi viyavilasya universitetska hudozhnya olimpiada u Shvejcariyi a za tim i v Avstriyi Tvorchist peremishenih mitciv Uzhe tut vona poziciyuvala sebe yak ukrayinka yak mitec z ukrayinskogo Podillya V robotah zobrazhala ridnij kraj chornozemnogo i rosyanistogo Nadzbruchchya yakim jogo zapam yatala z ditinstva Cya vistavka prinesla yij pershij tvorchij uspih Vzhe 1947 roku Mistecka Galereya mista Insbruka vikupila v neyi pershih tri hudozhni roboti Buduchi vid prirodi mrijlivoyu osoboyu Irina Romana hotila pobachiti bilshe svitu a potim ne stalo nadijnoyi yiyi opori didusya yakij vidijshov za sviti i divchina zibralas vidpravitis do Rimu kudi yiyi zaprosila na studiyi mizhnarodna organizaciya Paks Romana garantuvavshi stipendiyu yak peremozhnici konkursu hudozhnih robit Prote batkam ciyeyi pori prijshlo dovgozhdanne zaproshennya na robotu do Kanadi i sim ya spershu perebirayetsya do Vinnipegu a zgodom i do Toronto Z penzlem u rukah i shirim bazhannyam proyaviti sebe yak mitec vidpravlyayetsya z nimi j Irena Romana za okean U poshukah roboti potraplyaye za ogoloshennyam do Torontskogo universitetu Ispit z malyuvannya skladali tridcyat pretendentiv vibrali emigrantku Nosik oskilki yiyi roboti viyavilis najbilsh zrilimi Svit zobrazhenij zserediniRobota viyavilas na kafedri biologiyi Zavdannya polyagalo v tomu shob sprobuvati zamalyuvati te sho hudozhnik bachit pid mikroskopom U barvah ruhah Peredati zastigli formi i po mozhlivosti zmini v peretvoreni mikroskopichnih chastin molekul atomiv Irena Romana ranishe j ne mogla sobi uyaviti yakij barvistij malovnichij i kvitchastij svit hovayetsya za skelcyami zbilshuvalnogo aparatu zavdyaki zalomlennyam optichnih linz Naukovci v svoyu chergu divuvalisya inshomu tomu yak udatno ukrayinka vikonuvala svoyu robotu kotru do cogo ne mig osvoyiti nihto Spershu Irena Romana mehanichno zapovnyuvala veliki arkushi yaki profesori potim vikoristovuvali na lekciyah dlya vikladu tem Z yavlyalisya divni kartini mikroskopichnogo zhittya yakihos nezrozumilih istot a potim stala ti osoblivo yaskravi feyeriyi perenositi na svoyi veliki domashni polotna Z robochih malyunkiv zroblenih dlya vlasnogo estetichnogo zadovolennya Vidtak ce stalo hobi znajti divovizhnu ilyuzornu kompoziciyu v nevidimomu sviti najtonshih himer Dodayuchi do nih mifichnogo sharmu svogo osobistogo svitosprijnyattya inodi navit mifichnih vidtinkiv Koli na mezhi 1953 1954 rokiv u Toronto vidbulasya persha vistavka hudozhnici universitetu Irini Romani Nosik Kanada skolihnulasya vid zdivuvannya Shanuvalniki mistectva nikoli ne bachilo podibnogo Ce buli kartini feyerichnogo kazkovogo zhittya molekul Pered nimi postala visha filosofiya buttya yakogo she nihto ne bachiv Ukrayinka Nosik vidkrila novij svit novi mistecki civilizaciyi Vona stala pershim hudozhnikom mikroskopichnogo svitu Palitra i mikroskop mitcyaPro hudozhnicyu ukrayinku yaka znaye i zobrazhaye svit zseredini rozpoviv najvplivovishij chasopis provinciyi Ontario Dejli Star vidomij jogo zhurnalist Dzho Redkliv yakomu bezzasterezhno doviryali chitachi Irina Romana Nosik neodnorazovo demontsruvala svoyi polotna na telekanali Si Bi Si stala misteckim oglyadachem studiyi Uvazhnij redaktor ukrayinomovnogo zhurnalu Ovid yakos napisav na yiyi divovizhnih nezrivnyannih kartinah i tut i tam zolotoyu nitkoyu obov yazkovo virinalo slovo Ukrayina Pani Irina Romana udoskonalila svoyi znannya v misteckomu koledzhi provinciyi Ontario zdobula j fah biologa Ce dalo zmogu yij krashe sprijmati rozumiti zhittyedajnij makrokosm mikroskopichnogo svitu molekul V yakomu vona bula neperevershenim majstrom zobrazhennya Tim chasom z yiyi domashnoyi majsterni vihodili i chudovi olijni kartini portreti sepiyi i mozayiki v yakih vona povoli stavala peredovim mitcem Kanadi U grudni 1979 roku v Nyu Jorku v Ukrayinskomu Instituti bula rozgornuta potuzhna vistavki hudozhnih robit ukrayinki z Kanadi Irini Romani Nosik pro yaku shiroko zagovoriv praktichno ves demokratichnij svit U chislennih reportazhah interv yu hudozhnicya nezminno zayavlyala sho vona ukrayinka i vse yiyi mistectvo ce plid tvorchosti v im ya ridnogo narodu Hudozhnicya v Kanadi viznanij majster hudozhnoyi tvorchosti recenzent avtoritetnij mistectvoznavec Tvorchoyu podrugoyu pani Irini Romani trivali roki bula vidoma dityacha pismennicya ukrayinskogo pohodzhennya z mista Braclav Vinnickoyi oblasti Lesya Brizgun Shanta takozh hudozhnicya mistectvoznavec Nosik vryadi godi dopomagala v oformleni vidomih yiyi tvoriv dlya malechi Hudozhnicya i dali plidno pracyuye u svoyih zhanrah DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II 30 kvitnya 2018 u Wayback Machine Vistavka Irini Romani Nosik v Ukrayinskomu Instituti 6 lipnya 2016 u Wayback Machine Podarunok vid onuki znamenitogo vchenogo 5 lyutogo 2016 u Wayback Machine Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2016 Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih