Новосі лка село в Україні у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області Населення становить

49°14′43″ пн. ш. 27°19′15″ сх. д. / 49.24528° пн. ш. 27.32083° сх. д.Координати: 49°14′43″ пн. ш. 27°19′15″ сх. д. / 49.24528° пн. ш. 27.32083° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

278 м

Водойми

річка Вовчок

Місцева влада

Адреса ради

32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37

Карта

Новосілка

Новосілка

Мапа

Новосілка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новосілка.

Історія

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Новосілка з присілками Дерашів, Коричинці та іншими були в управлінні Яна Одровонжа за 1000 марок.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району.

Символіка

Затверджена 22 червня 2017р. рішенням №6 сесії сільської ради. Автор - І.Д.Янушкевич.

Герб

Щит підвищено перетятий і напіврозтятий. В першій зеленій частині справа половина срібного колеса, супроводжувана згори золотим сяючим сонцем з шістнадцятьма променями, зліва – двома золотими колосками в балку, лівий вищий. В другій лазуровій частині золотий хрест, на якому срібний Покров із золотими грецькими хрестами. Третя частина сім разів перетята золотим і чорним.

Прапор

Квадратне полотнище розділене вертикально в співвідношенні 2:1 на дві частини – древкову синю і вільну, поділену горизонтально на вісім рівновеликих смуг, жовтих і зелених поперемінно. На синій смузі білий Покров з трьома жовтими грецькими хрестами, над яким жовте сяюче сонце з шістнадцятьма променями, під Покровом – три вертикальних жовтих колоски, поставлених в ряд

Костел Святої Трійці

Власником села на межі XVIII—XIX століть був руський воєвода Ян Кіцький. Серед його проектів по переплануванню Новосілки було і спорудження костелу (крім того, він переніс на нове місце дерев'яну церкву та почав будувати палац). За 1797—1798 роки храм було споруджено. Самого воєводу після смерті поховали у склепі всередині костелу. За радянських часів у культовій споруді розмістили колгоспний склад. Богослужіння поновились у середині 1990-х років.

Постаті

Крапп Іван Олександрович (1985—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 41 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Сергій Єсюнін, Віра Шпильова. Ігор Западенко, Олексій Тимощук, Тетяна Колесниченко. Маршрут №4 «Сиве Побужжя» // Туристичні маршрути Хмельниччини. — Хмельницький : ТОВ «Поліграфіст-2», 2013. — С. 82-83. — .

Посилання

Погода в селі Новосілка.
Nowosiółka (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 275. (пол.) — S. 275—276. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 41 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

[2] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] Сергій Єсюнін, Віра Шпильова. Ігор Западенко, Олексій Тимощук, Тетяна Колесниченко. Маршрут №4 «Сиве Побужжя» // Туристичні маршрути Хмельниччини. — Хмельницький : ТОВ «Поліграфіст-2», 2013. — С. 82-83. — .