Космі́чний корабе́ль Сполу́чених Шта́тів Диска́вері Оди́н (англ. U.S.S. Discovery One) — вигаданий міжпланетний космічний корабель із серії романів Артура Кларка «Космічна одіссея», а також знятих за ними фільмів Космічна одіссея 2001 і 2010: рік вступу в контакт.
Discovery One | |
---|---|
Модель Discovery One в Музеї кіно EYE (Амстердам) | |
Перша згадка | Космічна одіссея 2001 року |
Остання поява | Космічна одіссея 2010 року |
Статус | знищено |
Належність | США |
Запуск | 2001 |
Загальні характеристики | |
Регістр | XD-1 |
Енергія | ядерний реактор |
Довжина | 140 м |
Ширина | 17 м |
Екіпаж | 5 |
Назва
Discovery One названо на честь королівського науково-дослідного судна RRS Discovery Роберта Скотта, спущеного на воду 1901 року. Артур Кларк побував на цьому судні, коли воно було пришвартоване в Лондоні біля офісу, де він працював.
Опис
Концепція
Основну ідею конфігурації космічного корабля у вигляді гантелі спочатку запропонував Артур Кларк як спосіб розділення житлового модуля та ядерного реактора, розташованого поряд із двигуном. Discovery One складається з великої сфери розміщеної в носовій частині, довгого сегментованого «хребта» з комунікаційними тарілками та матрицею гексагональних сопел вихлопної системи на кормовому краю корабля.
Карусель
Екваторіальна ділянка сфери містить «карусель» діаметром 11 метрів, що повільно обертається. При її обертанні зі швидкістю трохи швидше за 5 обертів на хвилину, внутрішні центрифуги створюють штучну гравітацію, рівну гравітації на поверхні Місяця. За Кларком і Кубриком, цього рівня достатньо для запобігання фізичній атрофії в умовах невагомості. У «каруселі» містяться кухня, їдальня, душова кабіна та туалет. Біля неї розташовано 5 невеликих комірок, які містять майно астронавтів. За потреби обертання «каруселі» можна зупинити. При цьому момент імпульсу зберігається в маховиках і повертається при відновленні обертання.
Двигун
Discovery One оснащений .
Центрифуги
Внутрішні центрифуги є необхідною умовою ідеалізованої версії життя в космосі, вільного від проблем зі здоров'ям та негативних наслідків, зазвичай асоційованих з переходом від частин корабля, що обертаються, до нерухомих. За Кларком, цей перехід, після набуття деякого досвіду, простий і автоматичний як крок на рухомий ескалатор.
Зв'язок
Discovery описується як дуже великий корабель, з яким могли впоратися лише два астронавти (Девід Боумен і Френк Пул), які працювали по 12 годин позмінно, разом з HAL 9000. У книзі IBM прогнозувала, що розвиток комп'ютерів буде просунутий до такої міри, що місія може бути здійснена з усіма астронавтами, які перебувають у стані гібернації. Однак було сказано, що бажано підтримувати регулярний зв'язок протягом усього польоту між пілотом і другим пілотом та управлінням польотом на Землі.[] Під час зв'язку враховується час, що минув для електромагнітних хвиль, які перетинають простір між космічним кораблем і Землею. Наприклад, Пул зображений таким, що дивиться заздалегідь записане привітання з днем народження від своєї сім'ї, а не спілкується з ними в реальному часі. Така розмова неможлива, оскільки передача повідомлень між Юпітером і Землею займає від 30 до 52 хвилин. Природно, що цей час буде залежати від взаємного розташування тіл у Сонячній системі в будь-який момент часу.
Discovery One у фільмі «Космічна одіссея 2001 року»
Для знімань сцени, в якій астронавти ходять усередині обертової сфери, компанія Vickers Engineering Group побудувала центрифугу діаметром 11 м і вартістю $ 750 000, що склало значну частину бюджету фільму. Центрифуга оберталася навколо своєї осі зі швидкістю менше одного обороту за хвилину, що становить приблизно півкілометра на годину. Актори завжди перебували в нижній її частині, а оператор з камерою розташовувся в невеликому колісному візку, який пересувався разом із центрифугою, завдяки чому з точки зору камери (і глядачів) створювалася видимість того, що астронавти можуть ходити по стінах.
Див. також
Примітки
- Arthur Charles Clarke. The lost worlds of 2001: science fiction. — Sidgwick and Jackson, 1972. — 240 с. — .
- K. F. Long. Deep Space Propulsion: A Roadmap to Interstellar Flight. — Springer, 2011. — С. 5. — .
- Gilles Clément, Gilles Clément (Ph.D.), Angelia P. Bukley. Искусственная гравитация = Artificial gravity. — Springer, 2007. — С. 63,64. — .
- Craig H. Williams, Leonard A. Dudzinski, Stanley K. Borowski, and Albert J. Juhasz. Realizing "2001: A Space Odyssey": Piloted Spherical Torus Nuclear Fusion Propulsion. — Glenn Research Center, 2005. — 1 березня. — С. 52.
- Light distance to Jupiter. pages.uoregon.edu. Процитовано 3 листопада 2022.
- Н. Маркалова (31 травня 2010). Спецэффекты "Космической одиссеи". Часть 2. mir3d.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 8 березня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmi chnij korabe l Spolu chenih Shta tiv Diska veri Odi n angl U S S Discovery One vigadanij mizhplanetnij kosmichnij korabel iz seriyi romaniv Artura Klarka Kosmichna odisseya a takozh znyatih za nimi filmiv Kosmichna odisseya 2001 i 2010 rik vstupu v kontakt Discovery OneModel Discovery One v Muzeyi kino EYE Amsterdam Persha zgadkaKosmichna odisseya 2001 rokuOstannya poyavaKosmichna odisseya 2010 rokuStatusznishenoNalezhnistSShAZapusk2001Zagalni harakteristikiRegistrXD 1Energiyayadernij reaktorDovzhina140 mShirina17 mEkipazh5NazvaDiscovery One nazvano na chest korolivskogo naukovo doslidnogo sudna RRS Discovery Roberta Skotta spushenogo na vodu 1901 roku Artur Klark pobuvav na comu sudni koli vono bulo prishvartovane v Londoni bilya ofisu de vin pracyuvav OpisKoncepciya Osnovnu ideyu konfiguraciyi kosmichnogo korablya u viglyadi ganteli spochatku zaproponuvav Artur Klark yak sposib rozdilennya zhitlovogo modulya ta yadernogo reaktora roztashovanogo poryad iz dvigunom Discovery One skladayetsya z velikoyi sferi rozmishenoyi v nosovij chastini dovgogo segmentovanogo hrebta z komunikacijnimi tarilkami ta matriceyu geksagonalnih sopel vihlopnoyi sistemi na kormovomu krayu korablya Karusel Ekvatorialna dilyanka sferi mistit karusel diametrom 11 metriv sho povilno obertayetsya Pri yiyi obertanni zi shvidkistyu trohi shvidshe za 5 obertiv na hvilinu vnutrishni centrifugi stvoryuyut shtuchnu gravitaciyu rivnu gravitaciyi na poverhni Misyacya Za Klarkom i Kubrikom cogo rivnya dostatno dlya zapobigannya fizichnij atrofiyi v umovah nevagomosti U karuseli mistyatsya kuhnya yidalnya dushova kabina ta tualet Bilya neyi roztashovano 5 nevelikih komirok yaki mistyat majno astronavtiv Za potrebi obertannya karuseli mozhna zupiniti Pri comu moment impulsu zberigayetsya v mahovikah i povertayetsya pri vidnovlenni obertannya Dvigun Discovery One osnashenij Centrifugi Vnutrishni centrifugi ye neobhidnoyu umovoyu idealizovanoyi versiyi zhittya v kosmosi vilnogo vid problem zi zdorov yam ta negativnih naslidkiv zazvichaj asocijovanih z perehodom vid chastin korablya sho obertayutsya do neruhomih Za Klarkom cej perehid pislya nabuttya deyakogo dosvidu prostij i avtomatichnij yak krok na ruhomij eskalator Zv yazok Discovery opisuyetsya yak duzhe velikij korabel z yakim mogli vporatisya lishe dva astronavti Devid Boumen i Frenk Pul yaki pracyuvali po 12 godin pozminno razom z HAL 9000 U knizi IBM prognozuvala sho rozvitok komp yuteriv bude prosunutij do takoyi miri sho misiya mozhe buti zdijsnena z usima astronavtami yaki perebuvayut u stani gibernaciyi Odnak bulo skazano sho bazhano pidtrimuvati regulyarnij zv yazok protyagom usogo polotu mizh pilotom i drugim pilotom ta upravlinnyam polotom na Zemli dzherelo Pid chas zv yazku vrahovuyetsya chas sho minuv dlya elektromagnitnih hvil yaki peretinayut prostir mizh kosmichnim korablem i Zemleyu Napriklad Pul zobrazhenij takim sho divitsya zazdalegid zapisane privitannya z dnem narodzhennya vid svoyeyi sim yi a ne spilkuyetsya z nimi v realnomu chasi Taka rozmova nemozhliva oskilki peredacha povidomlen mizh Yupiterom i Zemleyu zajmaye vid 30 do 52 hvilin Prirodno sho cej chas bude zalezhati vid vzayemnogo roztashuvannya til u Sonyachnij sistemi v bud yakij moment chasu Discovery One u filmi Kosmichna odisseya 2001 roku Div takozh Kosmichna odisseya 2001 roku film Dlya zniman sceni v yakij astronavti hodyat useredini obertovoyi sferi kompaniya Vickers Engineering Group pobuduvala centrifugu diametrom 11 m i vartistyu 750 000 sho sklalo znachnu chastinu byudzhetu filmu Centrifuga obertalasya navkolo svoyeyi osi zi shvidkistyu menshe odnogo oborotu za hvilinu sho stanovit priblizno pivkilometra na godinu Aktori zavzhdi perebuvali v nizhnij yiyi chastini a operator z kameroyu roztashovuvsya v nevelikomu kolisnomu vizku yakij peresuvavsya razom iz centrifugoyu zavdyaki chomu z tochki zoru kameri i glyadachiv stvoryuvalasya vidimist togo sho astronavti mozhut hoditi po stinah Div takozhSplyachij kosmichnij korabelPrimitkiArthur Charles Clarke The lost worlds of 2001 science fiction Sidgwick and Jackson 1972 240 s ISBN 978 0283979033 K F Long Deep Space Propulsion A Roadmap to Interstellar Flight Springer 2011 S 5 ISBN 978 1461406068 Gilles Clement Gilles Clement Ph D Angelia P Bukley Iskusstvennaya gravitaciya Artificial gravity Springer 2007 S 63 64 ISBN 978 0387707129 Craig H Williams Leonard A Dudzinski Stanley K Borowski and Albert J Juhasz Realizing 2001 A Space Odyssey Piloted Spherical Torus Nuclear Fusion Propulsion Glenn Research Center 2005 1 bereznya S 52 Light distance to Jupiter pages uoregon edu Procitovano 3 listopada 2022 N Markalova 31 travnya 2010 Speceffekty Kosmicheskoj odissei Chast 2 mir3d ru ros Arhiv originalu za 18 chervnya 2012 Procitovano 8 bereznya 2012