Церква святого Івана Хрестителя — чинна церква УГКЦ у Львові на вулиці Варшавській, 33. Колишній костел Матері Божої Вервечкової.
Церква святого Івана Хрестителя | |
---|---|
49°51′27″ пн. ш. 24°00′41″ сх. д. / 49.8576194° пн. ш. 24.0115278° сх. д.Координати: 49°51′27″ пн. ш. 24°00′41″ сх. д. / 49.8576194° пн. ш. 24.0115278° сх. д. | |
Тип споруди | церква і православний храм |
Розташування | Україна, Львів |
Архітектор | невідомий |
Художник | Владислав Лісікевич |
Кінець будівництва | 1904 |
Стиль | історизм |
Належність | Українська греко-католицька церква |
Адреса | вулиця Варшавська, 33 |
Епонім | Іван Хреститель |
Церква святого Івана Хрестителя (Львів) (Львів) | |
Церква святого Івана Хрестителя у Вікісховищі |
Історія
До 1930 року Клепарів був селом, що межувало зі Львовом і місцеві римо-католики належали до парафії при костелі святої Анни в місті. Через велику віддаль до церкви та значний ріст населення вже наприкінці XIX ст. існували плани будівництва на Клепарові власного костелу. 1899 року ґміна подарувала для цього земельну ділянку, а у 1904 це рішення затверджено повітовою владою. Того ж року за проектом невідомого архітектора збудовано муровану церкву. Освячено 1908 року. Служби відправляли священики з парафії святої Анни. Від 1910 року церквою опікувались отці реформати з костелу на вулиці Янівській (нині православна церква на вулиці Шевченка). Того ж року архієпископ Юзеф Більчевський виділив Клепарів у самостійну експозитуру, затверджену 1913 року. Під час Першої світової війни реквізовано 3 дзвони, а 1932 року куплено 2 нових. 1925 року утворено парафію. Розписи у дещо архаїчному класицизуючому стилі виконав 1934 року маловідомий живописець Владислав Лісікевич. Відомо, що у церкві було три вівтарі (головний і два бічних). Орган, виготовлений не раніше 1918, ремонтувався у 1932 і 1935 роках. Після утворення експозитури існували плани будівництва нового великого костелу. 1936 року на зустрічі парафіян було прийнято рішення будувати новий костел присвячений «вдячності до Королеви Корони Польщі за порятунок Львова від більшовицького наїзду 1920 року і повернення Львова у лоно Вітчизни».
1939 року Вітольд Равський розробив проект, який не було реалізовано через початок Другої світової війни (проект не зберігся). 1938 року опіку над церквою від реформатів перейняв о. Домінік Костял. 1946 священик виїхав, разом із тим вивіз багато церковного начиння, яке нині знаходиться в костелі святого Генрика у Вроцлаві та ймовірно в костелі святого Еразма і Панкратія у Єленій Ґурі. Церкву перетворено на склад. 1992 року переданий Українській греко-католицькій церкві. До 1997 року завершено реконструкцію і 6 липня того ж року наново освячений як церква святого Івана Хрестителя. В інтер'єрі виконано нові розписи.
Архітектура
Церква розміщена в місцевості Клепарів, на непарному боці вулиці Варшавської. Зорієнтований на осі схід-захід із головним фасадом та входом зі сходу. Поруч, із півдня стоїть одноповерхова мурована плебанія. Церква та плебанія поєднані триярусною стінною дзвіницею на три дзвони, в нижньому ярусі якої влаштовано в'їзд на подвір'я. Церква мурована, збудована з цегли, зовні та з середини тинькована. Складається з прямокутної трипряслової нави і півциркульної в плані абсиди. З півночі до нави та абсиди примикає прямокутна в плані захристія. Віконні прорізи нави, а також головний вхід до церкіи мають півциркульне завершення. Захристія має окремий вхід, а також прямокутне вікно на північній стіні. Церква має дерев'яні перекриття.
Головний фасад одноярусний, із високим фронтоном, почленований чотирма тосканськими пілястрами на три поля. Фронтон відділений карнизом. У центрі фронтон має півциркульно завершене вікно, вершина увінчана хрестом на постаменті, краї — чотирма обелісками. У бокових полях головного фасаду влаштовано півциркульно завершені ніші, в яких встановлено скульптури Матері Божої та Ісуса Христа. Бічні фасади не мають вертикальних членувань, натомість зверху влаштовано аркаду з маленьких стрільчастих арок. Усі півциркульні вікна обрамовані профільованою лиштвою, архівольти у формі кілевидних арок.
Дах вкритий бляхою, пофарбованою в зелений колір. Над навою двосхилий, над абсидою — стіжковий, що переходить у конічний, над захристією — триспадовий. Дах нави увінчаний бляшаною сиґнатуркою. На сиґнатурці мініатюрна цибуляста баня з хрестом. На кожному схилі даху нави влаштовано мініатюрні люкарни, також увінчані хрестами.
Світлини
- Головний фасад і брама
Примітки
- Матері Божої
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква святого Івана Хрестителя (Львів) |
- Brzezina K. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej Różańcowej na Kleparowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — S. 195—203. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya chinna cerkva UGKC u Lvovi na vulici Varshavskij 33 Kolishnij kostel Materi Bozhoyi Vervechkovoyi Cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya49 51 27 pn sh 24 00 41 sh d 49 8576194 pn sh 24 0115278 sh d 49 8576194 24 0115278 Koordinati 49 51 27 pn sh 24 00 41 sh d 49 8576194 pn sh 24 0115278 sh d 49 8576194 24 0115278Tip sporudicerkva i pravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektornevidomijHudozhnikVladislav LisikevichKinec budivnictva1904StilistorizmNalezhnistUkrayinska greko katolicka cerkvaAdresavulicya Varshavska 33EponimIvan HrestitelCerkva svyatogo Ivana Hrestitelya Lviv Lviv Cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya u VikishovishiIstoriyaDo 1930 roku Klepariv buv selom sho mezhuvalo zi Lvovom i miscevi rimo katoliki nalezhali do parafiyi pri kosteli svyatoyi Anni v misti Cherez veliku viddal do cerkvi ta znachnij rist naselennya vzhe naprikinci XIX st isnuvali plani budivnictva na Kleparovi vlasnogo kostelu 1899 roku gmina podaruvala dlya cogo zemelnu dilyanku a u 1904 ce rishennya zatverdzheno povitovoyu vladoyu Togo zh roku za proektom nevidomogo arhitektora zbudovano murovanu cerkvu Osvyacheno 1908 roku Sluzhbi vidpravlyali svyasheniki z parafiyi svyatoyi Anni Vid 1910 roku cerkvoyu opikuvalis otci reformati z kostelu na vulici Yanivskij nini pravoslavna cerkva na vulici Shevchenka Togo zh roku arhiyepiskop Yuzef Bilchevskij vidiliv Klepariv u samostijnu ekspozituru zatverdzhenu 1913 roku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni rekvizovano 3 dzvoni a 1932 roku kupleno 2 novih 1925 roku utvoreno parafiyu Rozpisi u desho arhayichnomu klasicizuyuchomu stili vikonav 1934 roku malovidomij zhivopisec Vladislav Lisikevich Vidomo sho u cerkvi bulo tri vivtari golovnij i dva bichnih Organ vigotovlenij ne ranishe 1918 remontuvavsya u 1932 i 1935 rokah Pislya utvorennya ekspozituri isnuvali plani budivnictva novogo velikogo kostelu 1936 roku na zustrichi parafiyan bulo prijnyato rishennya buduvati novij kostel prisvyachenij vdyachnosti do Korolevi Koroni Polshi za poryatunok Lvova vid bilshovickogo nayizdu 1920 roku i povernennya Lvova u lono Vitchizni 1939 roku Vitold Ravskij rozrobiv proekt yakij ne bulo realizovano cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni proekt ne zberigsya 1938 roku opiku nad cerkvoyu vid reformativ perejnyav o Dominik Kostyal 1946 svyashenik viyihav razom iz tim viviz bagato cerkovnogo nachinnya yake nini znahoditsya v kosteli svyatogo Genrika u Vroclavi ta jmovirno v kosteli svyatogo Erazma i Pankratiya u Yelenij Guri Cerkvu peretvoreno na sklad 1992 roku peredanij Ukrayinskij greko katolickij cerkvi Do 1997 roku zaversheno rekonstrukciyu i 6 lipnya togo zh roku nanovo osvyachenij yak cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya V inter yeri vikonano novi rozpisi ArhitekturaCerkva rozmishena v miscevosti Klepariv na neparnomu boci vulici Varshavskoyi Zoriyentovanij na osi shid zahid iz golovnim fasadom ta vhodom zi shodu Poruch iz pivdnya stoyit odnopoverhova murovana plebaniya Cerkva ta plebaniya poyednani triyarusnoyu stinnoyu dzviniceyu na tri dzvoni v nizhnomu yarusi yakoyi vlashtovano v yizd na podvir ya Cerkva murovana zbudovana z cegli zovni ta z seredini tinkovana Skladayetsya z pryamokutnoyi tripryaslovoyi navi i pivcirkulnoyi v plani absidi Z pivnochi do navi ta absidi primikaye pryamokutna v plani zahristiya Vikonni prorizi navi a takozh golovnij vhid do cerkii mayut pivcirkulne zavershennya Zahristiya maye okremij vhid a takozh pryamokutne vikno na pivnichnij stini Cerkva maye derev yani perekrittya Golovnij fasad odnoyarusnij iz visokim frontonom pochlenovanij chotirma toskanskimi pilyastrami na tri polya Fronton viddilenij karnizom U centri fronton maye pivcirkulno zavershene vikno vershina uvinchana hrestom na postamenti krayi chotirma obeliskami U bokovih polyah golovnogo fasadu vlashtovano pivcirkulno zaversheni nishi v yakih vstanovleno skulpturi Materi Bozhoyi ta Isusa Hrista Bichni fasadi ne mayut vertikalnih chlenuvan natomist zverhu vlashtovano arkadu z malenkih strilchastih arok Usi pivcirkulni vikna obramovani profilovanoyu lishtvoyu arhivolti u formi kilevidnih arok Dah vkritij blyahoyu pofarbovanoyu v zelenij kolir Nad navoyu dvoshilij nad absidoyu stizhkovij sho perehodit u konichnij nad zahristiyeyu trispadovij Dah navi uvinchanij blyashanoyu signaturkoyu Na signaturci miniatyurna cibulyasta banya z hrestom Na kozhnomu shili dahu navi vlashtovano miniatyurni lyukarni takozh uvinchani hrestami SvitliniGolovnij fasad i bramaPrimitkiMateri BozhoyiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya Lviv Brzezina K Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Rozancowej na Kleparowie Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Antykwa 2004 S 195 203 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 89273 17 9