Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мзіліказі бл 1790 9 вересня 1868 1 й інкосі володар держави Матабеле Мтваказі в 1840 1868 роках Мзіліказіангл MzilikaziН

Мзіліказі

Мзіліказі

Мзіліказі (бл. 1790 — 9 вересня 1868) — 1-й інкосі (володар) держави Матабеле (Мтваказі) в 1840—1868 роках.

Мзіліказі
англ. Mzilikazi
image
Народився1790[2][3][4]
d, d, d, Квазулу-Наталь, ПАР
Помер9 вересня 1868(1868-09-09)[1]
d, d
Похованняd
КраїнаПАР
Діяльністьмонарх
Знання мованглійська
Титулкороль
Посадакороль
Батькоd
РодичіЛобенгула і Звіде каЛанга
ДітиЛобенгула

Життєпис

На службі Шаки

Походив з народу нгуні, належав до союзу племен ндебеле. Син Матшобана ка Мангете, вождя північних кумало. У 1810-х роках разом з батьком боровся проти Звіде каЛанги, інкосі конфедерації ндвандве. Проте вони зазнали поразки, а Матшобана загинув близько 1818 року.

Мзілакізі втік до Шаки, інкосі зулусів, де став одним з його командуючих. Під час походів виявив звитягу та військові таланти.

Володар Трансваалю

1823 року повстав проти Шаки, повівши з собою кілька групу зулу, що відокремилися в народність матебеле. Спочатку рушив до португальських володінь, але тут стикнувся з потугою військовика ндвандве Сошангане, внаслідок чого 1826 року відступив до Трансваалю. Він напав на вождіства Ндзундза, перемігши інкосі Магодонго, захопивши його крааль в Есіхунджіні. Самого інкосі та його рідню було страчено біля річки Мкобола. За цим у 1826-1828 роках успішно воював про педі.

1828 року заснував свій крааль Мхландландлела на півночі сучасного міста Преторія. 1829 року прийняв місіонера Роберта Моффата, якого призначив своїм посланцем.

1831 року здобув перемогу у війні проти народу гриква, став визнаним паном Трансваалю. Зайняв область біля гір Гаапсе. Втім 1832 року зазнав нападу Дінгаана, інкосі зулусів. Незважаючи на те, що вдалося його відбити, Мзіліказі переніс крааль (отримав назву Капаїн) до сучасного Мафікенгу. Після цього завдав поразки племені баролонг з народу тсвана. У 1836 році він відправив свого головного радника Мнкумбате до Кейптауну, щоб укласти договір про дружбу з Бенджаміном Д'Урбаном, британським губернатором Капської колонії.

1836 року почалися сутички з бурськими поселенцями в ході «Великого трека», внаслідок чого загонам матабеле вдалося захопити 50 тис. овець, 5 тис. корів і сотні коней. Але у січні 1837 року Мзілакізі зазнав поразок біля Мосезі й Капаїні. За цим матебеле на чолі з Мзіліказі були змушені перетнути річку Лімпопо. тут розділив свої війська: одна частина залишилася на місці. З рештою Мзіліказі рушив далі, сподіваючись знайти кращі місця. Протягом 1838 року він рушив на захід на територію сучасної Ботсвани, а потім на північ до Замбії. Там матабеле не змогли влаштуватися через загибель худоби від інфекцій, що переносяться мухами цеце. По поверненню з півночі Мзіліказі наказав стратити сина Нкулумана, якого в цей час оголосили новим інкосі.

Інкосі

У 1840 році матабеле дісталися на південний схід до сучасних зімбабвійських земель, де заснували державу Матабеле (також відома як Мтваказі або Матабелеленд). Мзіліказі організував своїх послідовників у військову систему крааль на зразок у зулусів. Заснував столицю коБулавайо («Палац зброї»). Спроби у 1844—1846 роках підкорити бамангвато (плем'я тсвана) не мали успіху. У 1847—1851 роках було відбито напади бурських республік. 1852 року перконав уряд Південно-Африканської Республіки підписати з ним мирний договір.

Усвідомлюючи небезпеку від європейських колонізаторів, він залишався дружелюбний з більшістю мандрівників, зокрема Девідом Лівінгстоном, Генріхом Хартлі, Ендрю Смітом, Вільгельмом Корнуоліс Харрісом, Девід Х'юмом.

Проте головною загрозою була держава Розві, що зберігала потугу та гегемонію в регіоні. Війна з нею тривала до середини 1860-х років, коли Мзіліказі нарешті вдалося завдати поразки чангаміре Тхвечіпі. Водночас було підкорено племена шона і частина тсвана, встановити політичне панування над більшою частиною території Зімбабве.

В останні роки його життя в державі було виявлено золото, що викликало новий інтерес європейців до земель Матабеле. В цей час інкосі вже був тяжко хворим і не міг самостійно пересуватися. 1863 року здійснив останню спробу підкорити тсвана, відправивши військо на чолі із сином Лобенгулою, але воно зазнало поразки у битві біля Шошонга.

Помер Мзілакізі 1868 року. Йому спадкував син Лобенгула.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #119479974 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  4. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
    d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581

Джерела

  • Ransford, Oliver: The Great Trek. Sphere Books Ltd, Londen, 1974.
  • Becker, Peter (1979). Path of Blood: The Rise and Conquests of Mzilikazi, Founder of the Matabele Tribe of Southern Africa. Penguin Books. .
  • Dodds, Glen Lyndon (1998). The Zulus and Matabele: Warrior Nations. Arms and Armour. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mzilikazi bl 1790 9 veresnya 1868 1 j inkosi volodar derzhavi Matabele Mtvakazi v 1840 1868 rokah Mzilikaziangl MzilikaziNarodivsya1790 2 3 4 d d d Kvazulu Natal PARPomer9 veresnya 1868 1868 09 09 1 d dPohovannyadKrayinaPARDiyalnistmonarhZnannya movanglijskaTitulkorolPosadakorolBatkodRodichiLobengula i Zvide kaLangaDitiLobengula Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNa sluzhbi Shaki Pohodiv z narodu nguni nalezhav do soyuzu plemen ndebele Sin Matshobana ka Mangete vozhdya pivnichnih kumalo U 1810 h rokah razom z batkom borovsya proti Zvide kaLangi inkosi konfederaciyi ndvandve Prote voni zaznali porazki a Matshobana zaginuv blizko 1818 roku Mzilakizi vtik do Shaki inkosi zulusiv de stav odnim z jogo komanduyuchih Pid chas pohodiv viyaviv zvityagu ta vijskovi talanti Volodar Transvaalyu 1823 roku povstav proti Shaki povivshi z soboyu kilka grupu zulu sho vidokremilisya v narodnist matebele Spochatku rushiv do portugalskih volodin ale tut stiknuvsya z potugoyu vijskovika ndvandve Soshangane vnaslidok chogo 1826 roku vidstupiv do Transvaalyu Vin napav na vozhdistva Ndzundza peremigshi inkosi Magodongo zahopivshi jogo kraal v Esihundzhini Samogo inkosi ta jogo ridnyu bulo stracheno bilya richki Mkobola Za cim u 1826 1828 rokah uspishno voyuvav pro pedi 1828 roku zasnuvav svij kraal Mhlandlandlela na pivnochi suchasnogo mista Pretoriya 1829 roku prijnyav misionera Roberta Moffata yakogo priznachiv svoyim poslancem 1831 roku zdobuv peremogu u vijni proti narodu grikva stav viznanim panom Transvaalyu Zajnyav oblast bilya gir Gaapse Vtim 1832 roku zaznav napadu Dingaana inkosi zulusiv Nezvazhayuchi na te sho vdalosya jogo vidbiti Mzilikazi perenis kraal otrimav nazvu Kapayin do suchasnogo Mafikengu Pislya cogo zavdav porazki plemeni barolong z narodu tsvana U 1836 roci vin vidpraviv svogo golovnogo radnika Mnkumbate do Kejptaunu shob uklasti dogovir pro druzhbu z Bendzhaminom D Urbanom britanskim gubernatorom Kapskoyi koloniyi 1836 roku pochalisya sutichki z burskimi poselencyami v hodi Velikogo treka vnaslidok chogo zagonam matabele vdalosya zahopiti 50 tis ovec 5 tis koriv i sotni konej Ale u sichni 1837 roku Mzilakizi zaznav porazok bilya Mosezi j Kapayini Za cim matebele na choli z Mzilikazi buli zmusheni peretnuti richku Limpopo tut rozdiliv svoyi vijska odna chastina zalishilasya na misci Z reshtoyu Mzilikazi rushiv dali spodivayuchis znajti krashi miscya Protyagom 1838 roku vin rushiv na zahid na teritoriyu suchasnoyi Botsvani a potim na pivnich do Zambiyi Tam matabele ne zmogli vlashtuvatisya cherez zagibel hudobi vid infekcij sho perenosyatsya muhami cece Po povernennyu z pivnochi Mzilikazi nakazav stratiti sina Nkulumana yakogo v cej chas ogolosili novim inkosi Inkosi U 1840 roci matabele distalisya na pivdennij shid do suchasnih zimbabvijskih zemel de zasnuvali derzhavu Matabele takozh vidoma yak Mtvakazi abo Matabelelend Mzilikazi organizuvav svoyih poslidovnikiv u vijskovu sistemu kraal na zrazok u zulusiv Zasnuvav stolicyu koBulavajo Palac zbroyi Sprobi u 1844 1846 rokah pidkoriti bamangvato plem ya tsvana ne mali uspihu U 1847 1851 rokah bulo vidbito napadi burskih respublik 1852 roku perkonav uryad Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki pidpisati z nim mirnij dogovir Usvidomlyuyuchi nebezpeku vid yevropejskih kolonizatoriv vin zalishavsya druzhelyubnij z bilshistyu mandrivnikiv zokrema Devidom Livingstonom Genrihom Hartli Endryu Smitom Vilgelmom Kornuolis Harrisom Devid H yumom Prote golovnoyu zagrozoyu bula derzhava Rozvi sho zberigala potugu ta gegemoniyu v regioni Vijna z neyu trivala do seredini 1860 h rokiv koli Mzilikazi nareshti vdalosya zavdati porazki changamire Thvechipi Vodnochas bulo pidkoreno plemena shona i chastina tsvana vstanoviti politichne panuvannya nad bilshoyu chastinoyu teritoriyi Zimbabve V ostanni roki jogo zhittya v derzhavi bulo viyavleno zoloto sho viklikalo novij interes yevropejciv do zemel Matabele V cej chas inkosi vzhe buv tyazhko hvorim i ne mig samostijno peresuvatisya 1863 roku zdijsniv ostannyu sprobu pidkoriti tsvana vidpravivshi vijsko na choli iz sinom Lobenguloyu ale vono zaznalo porazki u bitvi bilya Shoshonga Pomer Mzilakizi 1868 roku Jomu spadkuvav sin Lobengula PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 119479974 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581DzherelaRansford Oliver The Great Trek Sphere Books Ltd Londen 1974 ISBN 9780351179495 Becker Peter 1979 Path of Blood The Rise and Conquests of Mzilikazi Founder of the Matabele Tribe of Southern Africa Penguin Books ISBN 978 0 14 004978 7 Dodds Glen Lyndon 1998 The Zulus and Matabele Warrior Nations Arms and Armour ISBN 978 1 85409 381 3

Дата публікації:
Топ