Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Знедолені» (італ. I miserabili) — двосерійний чорно-білий італійський фільм-драма 1948 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою за однойменним романом французького письменника Віктора Гюго.
| Знедолені | |
|---|---|
| італ. I miserabili | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Ріккардо Фреда |
| Продюсер | Карло Понті |
| Сценаристи |
|
| На основі | Знедолені Віктора Гюго |
| У головних ролях | Джино Черві Валентіна Кортезе |
| Оператор | |
| Композитор | Алессандро Чиконьїні |
| Художник | Гуїдо дель Ре |
| Костюмер | Даріо Чеккі |
| Кінокомпанія | Lux Film |
| Дистриб'ютор | d |
| Тривалість | 189 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |  Італія |
| Рік | 1948 |
| Дата виходу | 21 січня 1948 (Італія) |
| Касові збори | £375 000 000 |
| IMDb | ID 0039629 |
| Рейтинг | IMDb:  |
Сюжет
Перша серія: «Полювання на людину» (італ. Caccia all'uomo)
Жан Вальжан (Джино Черві) краде буханець хліба з вітрини булочної. Булочник стріляє йому в спину і він падає на землю. Потрапивши на каторгу, Вальжан працює в кар'єрі і намагається втекти у вагонетці. Його спіткала невдача, за якою йдуть нові спроби втечі, такі ж невдалі. Вальжан виходить на волю через 18 років, саме в той день, коли наглядача Жавера призначають помічником старшого наглядача. У Вальжана виганяють з двох готелів через його каторжанське минуле. Служниця єпископа, монсеньйора Мірієля, ховає срібні прилади, почувши про каторжника. Вальжан уривається до вітальні. «Мадам Маглуар, принесіть ще один прилад», — говорить єпископ та сам відводить Вальжана у кімнату.
Вночі починається гроза. На ранок мадам Маглуар повідомляє єпископа, що Вальжан зник з двома канделябрами. Його приводять назад жандарми. Єпископ говорить Вальжану, що той повинен був захопити з собою і срібні прилади, які Міріель йому подарував. Він звільняє Вальжана і радить йому використати срібло з розумом, щоб стати чесною людиною. У лісі Вальжан наступає на монету, що належить малюкові Жерве, і намагається відшукати хлопчика. Він плаче, вигукуючи його ім'я.
У диліжансі, що їде в Монтрей, пасажири обговорюють нового мера, мосьє Мадлена, що перетворив усю округу і привів свої заводи до процвітання. На нього працюють п'ятсот службовців, а в його житті немає місця жінкам і сміху. Пан Мадлен (Жан Вальжан) підбирає хлопченя, схоже на малюка Жерве. Бригадирка просить Мадлена звільнити робітницю , яка постійно спізнюється по суботах на роботу, але мосьє Мадлен відкладає рішення. З диліжанса виходить Жавер та заступає на нову посаду. Його приймає у себе муніципальний радник Бланшар.
Фантіна признається бригадирці, що виховує доньку без батька, але її звільняють. Одного разу увечері на площі перехожий жартома суне їй за комір жменю снігу. Фантіна ображає і б'є його. Жавер бере її під арешт. Мосьє Мадлен визволяє Фантіну, хоча вона й плює йому в обличчя, вважаючи його винним у звільненні з роботи. Вона непритомніє, а прийшовши до тями, розповідає Мадлену, як на веселому пікніку в Парижі коханці-студенти влаштували їй з подругами сюрприз: зникли, залишивши прощальний лист. Усі подруги посміялися цьому жарту — усі, окрім Фантіни. Їй довелося залишити доньку Козетту на утримання родині Тенардьє.
Жавер ділиться з Бланшаром підозрами про дивну кульгавість пана Мадлена. Трохи пізніше він подає мерові прохання про відставку, оскільки доніс в Париж, що той нібито є каторжником Жаном Вальжаном, що втік. Тепер же стало відомо, що Вальжан спійманий в Парижі під ім'ям Шанматьє. Жавер наполягає, щоб мосьє Мадлен прийняв його відставку. «Бути добрим просто, — говорить Жавер. — Найважче бути справедливим». Розриваючись від внутрішніх мук, Мадлен натякає на свою дилему сестрі Сімпліції. «Потрібно рятувати невинного», — говорить черниця. Вальжан пише лист з визнанням. Фантіна помирає, а Жавер заарештовує Вальжана прямо біля її узголів'я. Вони проходять повз ливарний завод мосьє Мадлена. Один робітник влаштовує пожежу і допомагає Вальжану втекти, а потім гине від руки Жавера.
Вальжан знаходить Козетту в Монфермеї і допомагає їй нести відро з водою. Це відбувається напередодні Різдва. Вальжан вечеряє в таверні Тенардьє, які балують двох рідних доньок, а до Козетти ставляться як до рабині. Вальжан купує для Козетти велику ляльку у крамниці на майдані. Він відводить дівчинку з собою, заплативши Тенардьє 3000 франків. Тенардьє наздоганяє його на вулиці й вимагає 10 000. Вальжан погрожує проломити йому голову після чого Тенардьє збирається заявити в поліцію. У Козетти починається жар, Вальжан приходить в аптеку і підслуховує розмову про людину, що викрала дівчинку з великою лялькою. Вальжан розбиває ляльку на шматки чим доводить Козетту до сліз. Він знімає кімнату в готелі, прикинувшись сліпим. Якийсь поліцейський помічає його прийом. Жавер і його люди проникають у готель. Вальжану вдається втекти разом з Козеттою. Він підіймається по стіні, піднімаючи дівчинку на мотузці. Вони опиняються в монастирі сестри Сімпліції. Та вперше в житті бреше Жаверу, що нікого не бачила.
Друга серія: Гроза над Парижем (італ. Tempesta su Parigi)
Париж багато років потому. Студенти-революціонери видають підпільний листок. Друкарню оточують поліцейські. Маріус Понмерсі проривається через їхнє кільце і ховається в будинку, де живе Козетта з людиною, яку вважає своїм батьком — мосьє Леграном (Жаном Вальжаном). Козетта перев'язує пораненого Марвуса, а Вальжан говорить поліцейським, що нікого не бачив. Маріус залишає записку зі своєю адресою в улюбленій книзі Козетті — томі віршів Андре Шеньє. Вальжан знаходить записку.
Жавер повідомляє міністра поліції Жільнормана (батьку Маріуса) про діяльність бунтівників. Міністр просить його тримати в таємниці все, що стосується його сина. Маріус живе в готелі, що належить Тенардьє. У нього закохана донька Тенардьж Епоніна. Вальжан приходить в готель, щоб повернути Маріусу записку і попросити його більше не шукати зустрічей з Козеттою. Тенардьє упізнає того, хто забрав у нього маленьку Козетту. Марусс зустрічається з Козеттою в саду біля її будинку на вулиці Плюме і зізнається їй в коханні. Тенардьє, назвавшись бароном Тенаром, приходить до Козетти, щоб поговорити про її минуле та матір. Вальжан обриває їхню зустріч. Тенардьє намагається його шантажувати. Вони домовляються зустрітися наступного дня в готелі.
Як тільки Вальжан опиняється в його будинку, Тенардьє вимагає від нього 200 000 франків. З'являється зграя змовників, Вальжан б'ється з усіма відразу; його зв'язують. Він хапає розжарену залізний прут, яким Тенардьє збирався його лякати, і притискає його до руки. Жавер, що вже приходив до готелю на початку сутички, але нічого тоді не помітивши, з'являється знову, якраз коли Тенардьє збирається зарізати Вальжана. Останньому вдається втекти. Заарештований Тенардьє називає адресу Леграна. Жавер оточує будинок, але Вальжан вже перебрався в інше таємне помешкання. Він повідомляє Козетті, що вони від'їжджають в Англію. Козетта відмовляється їхати: вона любить Маріуса і не хоче полишати Париж.
Міністр поліції по наведенню Жавера відвідує сина в готелі Тенардьє. Ця зустріч лише збільшує прірву між ними. Смерть дівчинки, убитої поліцейськими при арешті якогось чоловіка, викликає обурення на вулицях Парижа. Починаються зіткнення між бунтівниками і кавалерією. На вулиці споруджують барикаду. Козетта приходить в готель Тенардьє, щоб побачитися з Маріусом, та його там немає. Вальжан йде за нею услід. Він дає їй ляпас і наказує повернутися додому. Солдати розстрілюють барикаду. Вальжан перевертає у барикади дві величезні штабелі з бочок, ті котяться по вулиці і трощать усе на своєму шляху — і солдатів, і гармату. Гаврош гине, збираючи патрони біля трупів. Під час рукопашного бою на барикаді поранено Маріуса. Бій триває в кафе. Солдати розстрілюють полонених.
Вальжан спускається в каналізацію, несучи на спині Маріуса, що знепритомнів. Він проходить мало не все місто і, вийшовши на вулицю, натрапляє на Жавера. Він зізнається йому, що він — Жан Вальжан, і просить допомогти віднести Маріуса до батька. Міністр говорить Жаверу, що буде вічно вдячний рятівникові його сина. Вальжан просить у Жавера дозволу зайти до себе додому, у будинок № 7 по вулиці Озброєної Людини. Жавер погоджується. Коли Вальжан входить у будинок, Жавер йде геть. Він пише прощальну записку, звинувачуючи себе в тому, що відпустив на свободу утеклого каторжника, і зізнаючись в захопленні перед тим, за ким ганявся усе життя. Він топиться в Сені.
Козетта приміряє весільну сукню. Міністр говорить Вальжану, що збирається прийняти деякого Тенардьє. Це, втім, буде його останньою аудієнцією, оскільки він вирішив подати королеві прохання про відставку. Вальжан йде до Тенардьє, щоб не дати йому заговорити. Тенардьє стріляє у Вальжана, потім відступає, падає і розбивається на смерть. У церкві починається весільна церемонія Козетти і Маріуса. Вони повертаються додому, стурбовані відсутністю Вальжана. Той приходить до них, смертельно поранений. Він просить Козетту почитати йому вголос: він хоче востаннє почути її голос. Слухаючи її, він помирає.
У ролях
| • Джино Черві | … | Жан Вальжан |
| • Валентіна Кортезе | … | / доросла Козетта |
| • | … | |
| • | … | Маріус |
| • Андреїна Паньяні | … | сестра Сімпліція |
| • Ада (Дучча) Джиральді | … | Козетта в дитинстві |
| • | … | |
| • Габріеле Ферцетті | … | коханець Фантіни Толом'єс |
| • Ріналдо Смодроні | … | Гаврош |
| • Марчелло Мастроянні | … | студент-революціонер |
Знімальна група
- Автори сценарію — Ріккардо Фреда, Маріо Монічеллі, Стено; Вітторіо Ніно Новарезе (2 серія)
- Режисер-постановник — Ріккардо Фреда
- Продюсер — Карло Понті
- Композитор — Алессандро Чиконьїні
- Оператор —
- Монтаж — Отелло Коланджелі
- Художник-постановник — Гуїдо дель Ре
- Художник по костюмах — Даріо Чеккі
- Звук — Джованні Россі
Про фільм
Фільм став лідером італійського прокату 1948 року, зібравши £375 000 000 (€6 849 400 у перерахунку з урахуванням інфляції станом на 2009 рік). Він демонструвався одним сеансом тільки на ексклюзивних показах у Мілані. У всіх інших містах Італії стрічка вийшла в прокат двома окремими серіями, з інтервалом в один або декілька тижнів.
У Франції, на батьківщині автора роману Віктора Гюго, фільм вийшов на екрани в 1952 році під назвою «Утікач з каторги» (фр. L'évadé du bagne), в стислій версії, що триває приблизно 110 хвилин. Ріккардо Фреда не брав участь в роботі над новим монтажем; до нього навіть не зверталися за консультаціями.
Примітки
- BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1947 : I Miserabili. Дата доступу 28.02.2017
- Жак Лурселль, 2009.
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 217—218. — 3000 прим. — .(рос.)
Посилання
![image]()
Знедолені на сайті IMDb (англ.) ![image]()
(станом на 28.02.2017)- Знедолені на сайті MYmovies.it (італ.)
![image]()
(станом на 28.02.2017)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi filmi z takoyu zh abo shozhoyu nazvoyu Znedoleni znachennya Znedoleni ital I miserabili dvoserijnij chorno bilij italijskij film drama 1948 roku postavlenij rezhiserom Rikkardo Fredoyu za odnojmennim romanom francuzkogo pismennika Viktora Gyugo Znedoleniital I miserabiliZhanrdramaRezhiserRikkardo FredaProdyuserKarlo PontiScenaristiRikkardo FredaMario MonichelliStenoVittorio Nino Novareze 2 seriya Na osnoviZnedoleni Viktora GyugoU golovnih rolyahDzhino Chervi Valentina KortezeOperatorKompozitorAlessandro ChikonyiniHudozhnikGuyido del ReKostyumerDario ChekkiKinokompaniyaLux FilmDistrib yutordTrivalist189 hv MovaitalijskaKrayina ItaliyaRik1948Data vihodu21 sichnya 1948 Italiya Kasovi zbori 375 000 000IMDbID 0039629RejtingIMDb SyuzhetPersha seriya Polyuvannya na lyudinu ital Caccia all uomo Zhan Valzhan Dzhino Chervi krade buhanec hliba z vitrini bulochnoyi Bulochnik strilyaye jomu v spinu i vin padaye na zemlyu Potrapivshi na katorgu Valzhan pracyuye v kar yeri i namagayetsya vtekti u vagonetci Jogo spitkala nevdacha za yakoyu jdut novi sprobi vtechi taki zh nevdali Valzhan vihodit na volyu cherez 18 rokiv same v toj den koli naglyadacha Zhavera priznachayut pomichnikom starshogo naglyadacha U Valzhana viganyayut z dvoh goteliv cherez jogo katorzhanske minule Sluzhnicya yepiskopa monsenjora Miriyelya hovaye sribni priladi pochuvshi pro katorzhnika Valzhan urivayetsya do vitalni Madam Magluar prinesit she odin prilad govorit yepiskop ta sam vidvodit Valzhana u kimnatu Vnochi pochinayetsya groza Na ranok madam Magluar povidomlyaye yepiskopa sho Valzhan znik z dvoma kandelyabrami Jogo privodyat nazad zhandarmi Yepiskop govorit Valzhanu sho toj povinen buv zahopiti z soboyu i sribni priladi yaki Miriel jomu podaruvav Vin zvilnyaye Valzhana i radit jomu vikoristati sriblo z rozumom shob stati chesnoyu lyudinoyu U lisi Valzhan nastupaye na monetu sho nalezhit malyukovi Zherve i namagayetsya vidshukati hlopchika Vin plache vigukuyuchi jogo im ya U dilizhansi sho yide v Montrej pasazhiri obgovoryuyut novogo mera mosye Madlena sho peretvoriv usyu okrugu i priviv svoyi zavodi do procvitannya Na nogo pracyuyut p yatsot sluzhbovciv a v jogo zhitti nemaye miscya zhinkam i smihu Pan Madlen Zhan Valzhan pidbiraye hlopchenya shozhe na malyuka Zherve Brigadirka prosit Madlena zvilniti robitnicyu yaka postijno spiznyuyetsya po subotah na robotu ale mosye Madlen vidkladaye rishennya Z dilizhansa vihodit Zhaver ta zastupaye na novu posadu Jogo prijmaye u sebe municipalnij radnik Blanshar Fantina priznayetsya brigadirci sho vihovuye donku bez batka ale yiyi zvilnyayut Odnogo razu uvecheri na ploshi perehozhij zhartoma sune yij za komir zhmenyu snigu Fantina obrazhaye i b ye jogo Zhaver bere yiyi pid aresht Mosye Madlen vizvolyaye Fantinu hocha vona j plyuye jomu v oblichchya vvazhayuchi jogo vinnim u zvilnenni z roboti Vona nepritomniye a prijshovshi do tyami rozpovidaye Madlenu yak na veselomu pikniku v Parizhi kohanci studenti vlashtuvali yij z podrugami syurpriz znikli zalishivshi proshalnij list Usi podrugi posmiyalisya comu zhartu usi okrim Fantini Yij dovelosya zalishiti donku Kozettu na utrimannya rodini Tenardye Zhaver dilitsya z Blansharom pidozrami pro divnu kulgavist pana Madlena Trohi piznishe vin podaye merovi prohannya pro vidstavku oskilki donis v Parizh sho toj nibito ye katorzhnikom Zhanom Valzhanom sho vtik Teper zhe stalo vidomo sho Valzhan spijmanij v Parizhi pid im yam Shanmatye Zhaver napolyagaye shob mosye Madlen prijnyav jogo vidstavku Buti dobrim prosto govorit Zhaver Najvazhche buti spravedlivim Rozrivayuchis vid vnutrishnih muk Madlen natyakaye na svoyu dilemu sestri Simpliciyi Potribno ryatuvati nevinnogo govorit chernicya Valzhan pishe list z viznannyam Fantina pomiraye a Zhaver zaareshtovuye Valzhana pryamo bilya yiyi uzgoliv ya Voni prohodyat povz livarnij zavod mosye Madlena Odin robitnik vlashtovuye pozhezhu i dopomagaye Valzhanu vtekti a potim gine vid ruki Zhavera Valzhan znahodit Kozettu v Monfermeyi i dopomagaye yij nesti vidro z vodoyu Ce vidbuvayetsya naperedodni Rizdva Valzhan vecheryaye v taverni Tenardye yaki baluyut dvoh ridnih donok a do Kozetti stavlyatsya yak do rabini Valzhan kupuye dlya Kozetti veliku lyalku u kramnici na majdani Vin vidvodit divchinku z soboyu zaplativshi Tenardye 3000 frankiv Tenardye nazdoganyaye jogo na vulici j vimagaye 10 000 Valzhan pogrozhuye prolomiti jomu golovu pislya chogo Tenardye zbirayetsya zayaviti v policiyu U Kozetti pochinayetsya zhar Valzhan prihodit v apteku i pidsluhovuye rozmovu pro lyudinu sho vikrala divchinku z velikoyu lyalkoyu Valzhan rozbivaye lyalku na shmatki chim dovodit Kozettu do sliz Vin znimaye kimnatu v goteli prikinuvshis slipim Yakijs policejskij pomichaye jogo prijom Zhaver i jogo lyudi pronikayut u gotel Valzhanu vdayetsya vtekti razom z Kozettoyu Vin pidijmayetsya po stini pidnimayuchi divchinku na motuzci Voni opinyayutsya v monastiri sestri Simpliciyi Ta vpershe v zhitti breshe Zhaveru sho nikogo ne bachila Druga seriya Groza nad Parizhem ital Tempesta su Parigi Parizh bagato rokiv potomu Studenti revolyucioneri vidayut pidpilnij listok Drukarnyu otochuyut policejski Marius Ponmersi prorivayetsya cherez yihnye kilce i hovayetsya v budinku de zhive Kozetta z lyudinoyu yaku vvazhaye svoyim batkom mosye Legranom Zhanom Valzhanom Kozetta perev yazuye poranenogo Marvusa a Valzhan govorit policejskim sho nikogo ne bachiv Marius zalishaye zapisku zi svoyeyu adresoyu v ulyublenij knizi Kozetti tomi virshiv Andre Shenye Valzhan znahodit zapisku Zhaver povidomlyaye ministra policiyi Zhilnormana batku Mariusa pro diyalnist buntivnikiv Ministr prosit jogo trimati v tayemnici vse sho stosuyetsya jogo sina Marius zhive v goteli sho nalezhit Tenardye U nogo zakohana donka Tenardzh Eponina Valzhan prihodit v gotel shob povernuti Mariusu zapisku i poprositi jogo bilshe ne shukati zustrichej z Kozettoyu Tenardye upiznaye togo hto zabrav u nogo malenku Kozettu Maruss zustrichayetsya z Kozettoyu v sadu bilya yiyi budinku na vulici Plyume i ziznayetsya yij v kohanni Tenardye nazvavshis baronom Tenarom prihodit do Kozetti shob pogovoriti pro yiyi minule ta matir Valzhan obrivaye yihnyu zustrich Tenardye namagayetsya jogo shantazhuvati Voni domovlyayutsya zustritisya nastupnogo dnya v goteli Yak tilki Valzhan opinyayetsya v jogo budinku Tenardye vimagaye vid nogo 200 000 frankiv Z yavlyayetsya zgraya zmovnikiv Valzhan b yetsya z usima vidrazu jogo zv yazuyut Vin hapaye rozzharenu zaliznij prut yakim Tenardye zbiravsya jogo lyakati i pritiskaye jogo do ruki Zhaver sho vzhe prihodiv do gotelyu na pochatku sutichki ale nichogo todi ne pomitivshi z yavlyayetsya znovu yakraz koli Tenardye zbirayetsya zarizati Valzhana Ostannomu vdayetsya vtekti Zaareshtovanij Tenardye nazivaye adresu Legrana Zhaver otochuye budinok ale Valzhan vzhe perebravsya v inshe tayemne pomeshkannya Vin povidomlyaye Kozetti sho voni vid yizhdzhayut v Angliyu Kozetta vidmovlyayetsya yihati vona lyubit Mariusa i ne hoche polishati Parizh Ministr policiyi po navedennyu Zhavera vidviduye sina v goteli Tenardye Cya zustrich lishe zbilshuye prirvu mizh nimi Smert divchinki ubitoyi policejskimi pri areshti yakogos cholovika viklikaye oburennya na vulicyah Parizha Pochinayutsya zitknennya mizh buntivnikami i kavaleriyeyu Na vulici sporudzhuyut barikadu Kozetta prihodit v gotel Tenardye shob pobachitisya z Mariusom ta jogo tam nemaye Valzhan jde za neyu uslid Vin daye yij lyapas i nakazuye povernutisya dodomu Soldati rozstrilyuyut barikadu Valzhan perevertaye u barikadi dvi velichezni shtabeli z bochok ti kotyatsya po vulici i troshat use na svoyemu shlyahu i soldativ i garmatu Gavrosh gine zbirayuchi patroni bilya trupiv Pid chas rukopashnogo boyu na barikadi poraneno Mariusa Bij trivaye v kafe Soldati rozstrilyuyut polonenih Valzhan spuskayetsya v kanalizaciyu nesuchi na spini Mariusa sho znepritomniv Vin prohodit malo ne vse misto i vijshovshi na vulicyu natraplyaye na Zhavera Vin ziznayetsya jomu sho vin Zhan Valzhan i prosit dopomogti vidnesti Mariusa do batka Ministr govorit Zhaveru sho bude vichno vdyachnij ryativnikovi jogo sina Valzhan prosit u Zhavera dozvolu zajti do sebe dodomu u budinok 7 po vulici Ozbroyenoyi Lyudini Zhaver pogodzhuyetsya Koli Valzhan vhodit u budinok Zhaver jde get Vin pishe proshalnu zapisku zvinuvachuyuchi sebe v tomu sho vidpustiv na svobodu uteklogo katorzhnika i ziznayuchis v zahoplenni pered tim za kim ganyavsya use zhittya Vin topitsya v Seni Kozetta primiryaye vesilnu suknyu Ministr govorit Valzhanu sho zbirayetsya prijnyati deyakogo Tenardye Ce vtim bude jogo ostannoyu audiyenciyeyu oskilki vin virishiv podati korolevi prohannya pro vidstavku Valzhan jde do Tenardye shob ne dati jomu zagovoriti Tenardye strilyaye u Valzhana potim vidstupaye padaye i rozbivayetsya na smert U cerkvi pochinayetsya vesilna ceremoniya Kozetti i Mariusa Voni povertayutsya dodomu sturbovani vidsutnistyu Valzhana Toj prihodit do nih smertelno poranenij Vin prosit Kozettu pochitati jomu vgolos vin hoche vostannye pochuti yiyi golos Sluhayuchi yiyi vin pomiraye U rolyah Dzhino Chervi Zhan Valzhan Valentina Korteze dorosla Kozetta Marius Andreyina Panyani sestra Simpliciya Ada Duchcha Dzhiraldi Kozetta v ditinstvi Gabriele Fercetti kohanec Fantini Tolom yes Rinaldo Smodroni Gavrosh Marchello Mastroyanni student revolyucionerZnimalna grupaAvtori scenariyu Rikkardo Freda Mario Monichelli Steno Vittorio Nino Novareze 2 seriya Rezhiser postanovnik Rikkardo Freda Prodyuser Karlo Ponti Kompozitor Alessandro Chikonyini Operator Montazh Otello Kolandzheli Hudozhnik postanovnik Guyido del Re Hudozhnik po kostyumah Dario Chekki Zvuk Dzhovanni RossiPro filmFilm stav liderom italijskogo prokatu 1948 roku zibravshi 375 000 000 6 849 400 u pererahunku z urahuvannyam inflyaciyi stanom na 2009 rik Vin demonstruvavsya odnim seansom tilki na eksklyuzivnih pokazah u Milani U vsih inshih mistah Italiyi strichka vijshla v prokat dvoma okremimi seriyami z intervalom v odin abo dekilka tizhniv U Franciyi na batkivshini avtora romanu Viktora Gyugo film vijshov na ekrani v 1952 roci pid nazvoyu Utikach z katorgi fr L evade du bagne v stislij versiyi sho trivaye priblizno 110 hvilin Rikkardo Freda ne brav uchast v roboti nad novim montazhem do nogo navit ne zvertalisya za konsultaciyami PrimitkiBoxOfficeBenful Box Office Italia 1947 I Miserabili Data dostupu 28 02 2017 Zhak Lursell 2009 DzherelaLursell Zhak Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 217 218 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PosilannyaZnedoleni na sajti IMDb angl stanom na 28 02 2017 Znedoleni na sajti MYmovies it ital stanom na 28 02 2017