Дворіччя (Теребовлянський район)

Дворі́ччя — село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. До 1946 року називалося Людвиківка.

село Дворіччя
Церква Божої Матері Неустанної Помочі Церква Божої Матері Неустанної Помочі
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Микулинецька селищна громада
Основні дані
Засноване	1785
Населення	520
Площа	2,058 км²
Густота населення	272.11 осіб/км²
Поштовий індекс	48124
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°23′12″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.38667° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.38667; 25.52639Координати: 49°23′12″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.38667° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.38667; 25.52639
Водойми	річки Кнур i
Місцева влада
Адреса ради	48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Дворіччя
Дворіччя
Мапа
Дворіччя у Вікісховищі

Було центром Дворічанської сільської ради, до якої входило також село Веселівка, виключене з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів на хутір Коло Тхорика — приєднаний до села Йосипівка (Тернопільського району). Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.

Походження назви

Назва походить від розташування села між двома річками — Свинюхи і Кнура.

Історія

Перша писемна згадка — 1785.

Місцеве населення евакуйовувалося двічі — під час 1-ї та 2-ї світових воєн.

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту.

1 квітня 1931 р. вилучено частину гміни Людвиківка та приєднано її до гміни Веселівка.

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Людвиківка і Веселівка включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Микулинці.

На 1 січня 1939-го в селі Людвиківка з 900 жителів було 590 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників і 10 поляків, а в селі Веселівка з 420 жителів було 80 українців-грекокатоликів і 340 польських колоністів міжвоєнного періоду.

Релігія

• церква Божої Матері Неустанної Помочі (1905; кам'яна, реставрована 1988, УГКЦ),
• «фігура».

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. Поштове відділення — Ладиченське.

Населення

У 2014 році в селі проживало 520 осіб.

Відомі люди

Народилися

• лікар, громадська діячка в США Е. Войнаровська,
• у Веселівці — доктор медичних наук, професор Михайло Андрейчин,

Галерея

• Церква Божої Матері Неустанної Помочі (1905)
• Церква Божої Матері Неустанної Помочі
• Школа початкових класів
• Сільська вулиця
• Символічна могила Борцям за волю України.

Примітки

1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej "Wesołówka" i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. (пол.)
2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lutego 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Wesołówka i Ludwikówka w powiecie i województwie tarnopolskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [ 7 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 91.

Джерела

• Уніят В. Дворіччя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 469. — .