Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астрономічна обсерваторія Белоградчик — астрономічна обсерваторія, що належить і управляється Інститутом астрономії Болгарської академії наук. Обсерваторія розташована поблизу міста Белоградчик на північному заході Болгарії, біля підніжжя Західних Балканських гір. Інша обсерваторія цього ж інституту — Роженська обсерваторія.
 | |
43°37′22″ пн. ш. 22°40′30″ сх. д. / 43.62278° пн. ш. 22.67500° сх. д. | |
| Країна |  Болгарія |
| Розташування | Белоградчик, Болгарія |
| Висота | 650 м |
| Відкрито | 1961 |
| Сайт: | Белоградчик |
| Інструменти: | |
| Carl Zeiss | 15-сантиметровий рефлектор Касгрейна |
| 36-сантиметровий рефлектор Шмідта-Касгрейна | |
| Carl Zeiss | 60-сантиметровий рефлектор Касгрейна |
  Обсерваторія Белоградчик Обсерваторія Белоградчик (Болгарія) | |
 Обсерваторія Белоградчик у Вікісховищі | |
Історія
Обсерваторія Белоградчик побудована в 1961 році групою ентузіастів астрономії на чолі з учителем фізики середньої школи, а пізніше доцентом Софійського університету Христо Костовим. Вона стала першою шкільною обсерваторією в Болгарії. Офіційна церемонія відкриття відбулася 21 червня 1965 року її першим директором Олександром Томовим. На відкритті були присутні більшість провідних болгарських астрономів того часу - академік Нікола Бонев, професори Маліна Попова і Цветан Бончев, доцент Богоміл Ковачев, а також Христо Костов, який на той час вже став доцентом і університеті.
З 1964 по 1974 роки обсерваторія використовувалась як допоміжна спостережна база для відстеження радянських супутників в епоху космічної гонки. Наприкінці 1960-х років були побудовані додаткові робочі кабінети, які прилягали до аудиторії та куполу. З 1964 по 1988 рік директором обсерваторії був Томов, який спирався на радянський досвід розвитку інфраструктури обсерваторії та реалізував багато методів радянської астрономічної школи. Обсерваторія співпрацювала з багатьма науковцями Астрономічного інституту імені Штернберга та Академії наук СРСР, зокрема академіком Б. О. Воронцовим-Вельяміновим.
У 1976 році Болгарська академія наук взяла на себе керівництво обсерваторією. Відтоді обсерваторія використовувалася виключно для наукових досліджень у співпраці з астрономами кафедри астрономії Фізичного факультету Софійського університету та членами іноземних інститутів.
Протягом 1990-2000-х років під керівництвом директора обсерваторії Олександра Антова були модернізовані житлові та наукові приміщення, у 1994 році додано менший купол. Потім директором обсерваторії був Антон Стрігачов.
У липні 2015 року обсерваторія відзначила своє 50-річчя, прийнявши десяту щорічну конференцію Болгарського астрономічного товариства.
Обладнання
Обсерваторія почала свою діяльність з одного 15-сантиметрового телескопа Кассегрена, який тепер використовується лише для демонстрацій для відвідувачів.
1969 року його замінив 60-см телескоп Кассегрена, також виробництва Zeiss і встановлений у тому ж 5-метровому куполі. До телескопа приєднаний менший 11-см рефракторний шукач з фокусною відстанню 75 см і полем зору 2 градуси. Між 1969 і 1980 роками це був найбільший телескоп на Балканах, але потім цей телескоп поступився 2-метровому телескопу обсерваторії Рожен. Купівля телескопа коштувала 200 000 левів, що на той момент було дуже великою сумою.
І 15-см, 1 60-см телескопи були виготовлені німецькою компанією Carl Zeiss. Зв’язки, встановлені з виробником, пізніше допомогли придбати та оснастити інструменти для Болгарської національної обсерваторії Рожен, яка має такий самий 60-см телескоп Кассегрена.
У 1994 році був доданий ще один 36-см катадіоптричний телескоп системи Шмідта-Кассегрена, розміщений в окремому, меншому куполі.
Прилади
У 1973 році був сконструйований і встановлений на головному приладі перший болгарський одноканальний електрофотометр, який працював у режимі підрахунку фотонів, з використанням фотометричної системи фільтрів UBV і п'яти діафрагм (0,5–5 мм). Кілька років потому він був модернізований фотопомножувачем EMI-9789 QA.
У 1997 році модуль передпідсилювача-дискримінатора фотометра був замінений на новий, виготовлений в Україні. Навіть після купівлі ПЗЗ-камер, його ще продовжували використовувати для яскравих зір.
З 1997 по 2008 роки використовувалася ПЗС-камера ST-8. 2008 року головний 60-см телескоп був оснащений ПЗС-камерою FLI PL-9000 виробництва Finger Lakes Instrumentation (США) з полем зору 17' x 17'.
Використовуються стандартні фільтри BVRcIC системи Джонсона-Козінса.
Спостереження
В 1960-1970-ті роки обсерваторія використовувалася для астрометрії штучних супутників. Між 1964 і 1974 роками було проведено спостереження понад 1000 радянських супутників, і дані були надіслані в Центр управління польотами в Москві для корекції орбіти.
Пізніше, протягом 1970-х і 1980-х років, були проведені фотоелектричні огляди понад 200 подвійних і кратних галактик з каталогів. Результати увійшли в «Загальний каталог фотоелектричних зоряних величин і кольорів у системі UBV 3578 галактик, яскравіших за 16-ту зоряну величину V (1936-1982)» Лонго, де Вокулера і Корвіна 1983 року.
Протягом 1990-х років обсерваторія займалася швидкою електрофотометрією змінних зір і спостереженнями малих тіл Сонячної системи, включно зі знаменитою зустріччю комети Шумейкера-Леві 9 з Юпітером у липні 1994 року.
В 2000-і роки румунські астрономи спільно використовували обсерваторію для астрометричного проєкту, пов’язаного з програмою Gaia, до її запуску в грудні 2013 року. В обсерваторії також був встановлений автоматичний сейсмограф, що використовується румунськими і болгарськими сейсмологами.
Поточні дослідження включають спостереження змінних зір і блазарів. Проводяться спільні спостереження з Роженською обсерваторією і багатьма східноєвропейськими обсерваторіями.
Примітки
- Longo, G., de Vaucouleurs, A., Corwin, H.~G. 1983. General catalogue of photoelectric magnitudes and colors in the U,B,V system of 3,578 galaxies brighter than the 16-th V-magnitude (1936-1982). The University of Texas Monographs in Astronomy, Austin: University of Texas, 1983.
Посилання
- Офіційний веб-сайт
- Сайт Інституту астрономії
- Історія Олександра Томова як директора (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astronomichna observatoriya Belogradchik astronomichna observatoriya sho nalezhit i upravlyayetsya Institutom astronomiyi Bolgarskoyi akademiyi nauk Observatoriya roztashovana poblizu mista Belogradchik na pivnichnomu zahodi Bolgariyi bilya pidnizhzhya Zahidnih Balkanskih gir Insha observatoriya cogo zh institutu Rozhenska observatoriya Observatoriya Belogradchik43 37 22 pn sh 22 40 30 sh d 43 62278 pn sh 22 67500 sh d 43 62278 22 67500Krayina BolgariyaRoztashuvannyaBelogradchik BolgariyaVisota650 mVidkrito1961Sajt BelogradchikInstrumenti Carl Zeiss15 santimetrovij reflektor Kasgrejna36 santimetrovij reflektor Shmidta KasgrejnaCarl Zeiss60 santimetrovij reflektor KasgrejnaObservatoriya BelogradchikObservatoriya Belogradchik Bolgariya Observatoriya Belogradchik u VikishovishiIstoriyaObservatoriya Belogradchik pobudovana v 1961 roci grupoyu entuziastiv astronomiyi na choli z uchitelem fiziki serednoyi shkoli a piznishe docentom Sofijskogo universitetu Hristo Kostovim Vona stala pershoyu shkilnoyu observatoriyeyu v Bolgariyi Oficijna ceremoniya vidkrittya vidbulasya 21 chervnya 1965 roku yiyi pershim direktorom Oleksandrom Tomovim Na vidkritti buli prisutni bilshist providnih bolgarskih astronomiv togo chasu akademik Nikola Bonev profesori Malina Popova i Cvetan Bonchev docent Bogomil Kovachev a takozh Hristo Kostov yakij na toj chas vzhe stav docentom i universiteti Z 1964 po 1974 roki observatoriya vikoristovuvalas yak dopomizhna sposterezhna baza dlya vidstezhennya radyanskih suputnikiv v epohu kosmichnoyi gonki Naprikinci 1960 h rokiv buli pobudovani dodatkovi robochi kabineti yaki prilyagali do auditoriyi ta kupolu Z 1964 po 1988 rik direktorom observatoriyi buv Tomov yakij spiravsya na radyanskij dosvid rozvitku infrastrukturi observatoriyi ta realizuvav bagato metodiv radyanskoyi astronomichnoyi shkoli Observatoriya spivpracyuvala z bagatma naukovcyami Astronomichnogo institutu imeni Shternberga ta Akademiyi nauk SRSR zokrema akademikom B O Voroncovim Velyaminovim U 1976 roci Bolgarska akademiya nauk vzyala na sebe kerivnictvo observatoriyeyu Vidtodi observatoriya vikoristovuvalasya viklyuchno dlya naukovih doslidzhen u spivpraci z astronomami kafedri astronomiyi Fizichnogo fakultetu Sofijskogo universitetu ta chlenami inozemnih institutiv Protyagom 1990 2000 h rokiv pid kerivnictvom direktora observatoriyi Oleksandra Antova buli modernizovani zhitlovi ta naukovi primishennya u 1994 roci dodano menshij kupol Potim direktorom observatoriyi buv Anton Strigachov U lipni 2015 roku observatoriya vidznachila svoye 50 richchya prijnyavshi desyatu shorichnu konferenciyu Bolgarskogo astronomichnogo tovaristva ObladnannyaObservatoriya pochala svoyu diyalnist z odnogo 15 santimetrovogo teleskopa Kassegrena yakij teper vikoristovuyetsya lishe dlya demonstracij dlya vidviduvachiv 1969 roku jogo zaminiv 60 sm teleskop Kassegrena takozh virobnictva Zeiss i vstanovlenij u tomu zh 5 metrovomu kupoli Do teleskopa priyednanij menshij 11 sm refraktornij shukach z fokusnoyu vidstannyu 75 sm i polem zoru 2 gradusi Mizh 1969 i 1980 rokami ce buv najbilshij teleskop na Balkanah ale potim cej teleskop postupivsya 2 metrovomu teleskopu observatoriyi Rozhen Kupivlya teleskopa koshtuvala 200 000 leviv sho na toj moment bulo duzhe velikoyu sumoyu I 15 sm 1 60 sm teleskopi buli vigotovleni nimeckoyu kompaniyeyu Carl Zeiss Zv yazki vstanovleni z virobnikom piznishe dopomogli pridbati ta osnastiti instrumenti dlya Bolgarskoyi nacionalnoyi observatoriyi Rozhen yaka maye takij samij 60 sm teleskop Kassegrena U 1994 roci buv dodanij she odin 36 sm katadioptrichnij teleskop sistemi Shmidta Kassegrena rozmishenij v okremomu menshomu kupoli PriladiBudivlya observatoriyi U 1973 roci buv skonstrujovanij i vstanovlenij na golovnomu priladi pershij bolgarskij odnokanalnij elektrofotometr yakij pracyuvav u rezhimi pidrahunku fotoniv z vikoristannyam fotometrichnoyi sistemi filtriv UBV i p yati diafragm 0 5 5 mm Kilka rokiv potomu vin buv modernizovanij fotopomnozhuvachem EMI 9789 QA U 1997 roci modul peredpidsilyuvacha diskriminatora fotometra buv zaminenij na novij vigotovlenij v Ukrayini Navit pislya kupivli PZZ kamer jogo she prodovzhuvali vikoristovuvati dlya yaskravih zir Z 1997 po 2008 roki vikoristovuvalasya PZS kamera ST 8 2008 roku golovnij 60 sm teleskop buv osnashenij PZS kameroyu FLI PL 9000 virobnictva Finger Lakes Instrumentation SShA z polem zoru 17 x 17 Vikoristovuyutsya standartni filtri BVRcIC sistemi Dzhonsona Kozinsa SposterezhennyaV 1960 1970 ti roki observatoriya vikoristovuvalasya dlya astrometriyi shtuchnih suputnikiv Mizh 1964 i 1974 rokami bulo provedeno sposterezhennya ponad 1000 radyanskih suputnikiv i dani buli nadislani v Centr upravlinnya polotami v Moskvi dlya korekciyi orbiti Piznishe protyagom 1970 h i 1980 h rokiv buli provedeni fotoelektrichni oglyadi ponad 200 podvijnih i kratnih galaktik z katalogiv Rezultati uvijshli v Zagalnij katalog fotoelektrichnih zoryanih velichin i koloriv u sistemi UBV 3578 galaktik yaskravishih za 16 tu zoryanu velichinu V 1936 1982 Longo de Vokulera i Korvina 1983 roku Protyagom 1990 h rokiv observatoriya zajmalasya shvidkoyu elektrofotometriyeyu zminnih zir i sposterezhennyami malih til Sonyachnoyi sistemi vklyuchno zi znamenitoyu zustrichchyu kometi Shumejkera Levi 9 z Yupiterom u lipni 1994 roku V 2000 i roki rumunski astronomi spilno vikoristovuvali observatoriyu dlya astrometrichnogo proyektu pov yazanogo z programoyu Gaia do yiyi zapusku v grudni 2013 roku V observatoriyi takozh buv vstanovlenij avtomatichnij sejsmograf sho vikoristovuyetsya rumunskimi i bolgarskimi sejsmologami Potochni doslidzhennya vklyuchayut sposterezhennya zminnih zir i blazariv Provodyatsya spilni sposterezhennya z Rozhenskoyu observatoriyeyu i bagatma shidnoyevropejskimi observatoriyami PrimitkiLongo G de Vaucouleurs A Corwin H G 1983 General catalogue of photoelectric magnitudes and colors in the U B V system of 3 578 galaxies brighter than the 16 th V magnitude 1936 1982 The University of Texas Monographs in Astronomy Austin University of Texas 1983 PosilannyaOficijnij veb sajt Sajt Institutu astronomiyi Istoriya Oleksandra Tomova yak direktora bolg