Оборона Комаягуа — оборона гондураської столиці, яка відбулася після того, як у жовтні 1826 року президент Федеративної Республіки Центральної Америки Мануель Арсе розпустив Конгрес і Сенат, намагаючись встановити централістську або унітарну систему шляхом союзу з консерваторами, з цієї причини він залишився без підтримки своєї партії, лібералів, серед яких був президент Гондурасу Діонісіо де Еррера. Після невдалого замаху на Ерреру, Арсе відправляє генерала Хосе Міллу з військом 2-й центральноамериканський федеральний батальйон чисельності приблизно 1500 вояків, щоб відсторонити законного президента від влади. Той підходить до столиці Гондурасу Комаягуа 4 квітня і бере її в облогу, яка тривала 36 днів. Врешті федеральним військам вдалося прорватися в місто та захопити Діонісіо де Ерреа в полон, і наступні 2 роки він пробув ув'язненим у Гватемалі.
Громадянська війна в Федеративна Республіка Центральної Америки | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Сторони | |||||||||
2-й центральноамериканський федеральний батальйон | Гондураська Армія | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Хосе Мілла | Політичний: Діонісіо де Еррера Військовий: Полковник Антоніо Фернандес, полковник Франсіско Морасан, полковник Реміхіо Діас, полковник Хосе Маркес | ||||||||
Військові сили | |||||||||
1500 | 200 |
Передісторія
В 1825 на перших виборах в історії Федеративної Республіки Центральної Америки переміг генерал Мануель Хосе де Арсе і Фагоага, який висунувся на них від ліберальної партії.
Однак дуже швидко новообраний президент попав під вплив консерваторів і почав впроваджувати в державі унітаризм, в жовтні 1826 розпустивши конгрес і сенат. Це несподобалося ліберальним президентам Гватемали, Сальвадру і Гондурасу. Тоді Арсе за підтримки впливового клану Айченіна скинув президента Гватемали Хуана Буррундіа, і замість нього посадив Маріано де Айченіна. Він також спробував відсторонити президента Сальвадору Маріано Прадо і президента Гондурасу Діонісіо Ерерра: першого військового шлахом, а другого оголосивши про нові вибори в Гондурасі. Однак Діонісіо Ерерра відмовився провести їх, оскільки термін його президенства закінчувався в вересні. Тоді противники Діонісіо організували замах на нього, який закінчився невдало, після цього Мануель Арсе відправив генерала Хосе Міллу в супроводі 1500 солдат щоб той скинув Еррера.
Оборона Комаягуа
4 квітня 1827 року Мілла був на відстані 60 льє від столиці штату Комаягуа, яку підполковник Хусто Мілла побачив з гірського хребта, «Лос-Льянос-де-Санта-Роса» розташоване в долині колоніальне місто Комаягуа. Тоді Мілла закріпився зі своїми військами в церкві Сан-Себастьян і наказав закрити головні під'їзні шляхи і наказав взяти в облогу місто .
Командувачем армії Гондурасу і вірним Діонісіо де Еррері був полковник Антоніо Фернандес, який, отримавши попередження про те, що ворог оточує місто, наказав укріпити площу та захистити штаб. Мілла наказав взяти в облогу столицю .
Більшість солдатів Мілли — гватемальці — підпалили і пограбували деякі будинки в Комаягуа, які не охоронялися.
Сам Мілла наказав наступати і без перерви вступив у бій з гондураськими військами під сильним вогнем. Після 36 днів облоги, через нестачу в місті харчів і води, боєприпасів, а голод і втома охопили мирних жителів і погано підготовлених солдатів.
Дата, коли полковник Антоніо Фернандес здався ворогу, який облягав, настала 9 травня 1827 року. Фернандес був присутній на зустрічі з Міллою та капітулював у капітуляції Гондурасу з проханням зберегти свої військові позиції та дозволу Еррері здатися як військовополонений . Тим часом армія загарбників розшукала і взяла в полон самого Ерреру.
Наслідки
Деяким офіцерам і чиновникам вдалося втекти з Комаягуа, серед них були полковник Реміхіо Діас, Хосе Маркес і Франсіско Морасан, яким вдалося утекти до Тегусігальпи де вони зібрали армію в 300 чоловік і рушили назад до Камаягуа надіючись відбити місто. 29 травня вони розбили відправлений по них загін федеральної армії в битві за фазенду Ла Марадіага, однак йти на зустріч переважаючим силам Мілли не наважилися. Після заняття Тегусігальпи Морасана було піймано, однак пізніше відпущено після того як він виплатив заставу за себе, після чого він утік до Нікарагуа. Мілла оголосив, що Еррера припинив бути верховним главою держави Гондурас 18 серпня, і скликав Асамблею, на якій 13 вересня депутати країни обрали Хосе Херонімо Селайя Фіальоса главою держави. Сам Діонісіо де Еррера був відправлений у полон до Гватемали на мулі, зв'язаний крученим шкіряним мотузком, де він перебував в ув'язнені наступні 2 роки .
Бібліографія
- Гомес Каррільо, Агустін. Центральна Америка, збірник історії. Видавництво вдови Ернандо, Мадрид, Іспанія, 1892 р. (Консультації з бібліотеками Стенфордського університету)
- Гієр Есківель, Хорхе Енріке. Генерал Франсіско Моразан. Редакція дистанційного державного університету EUNED. Коста-Рика, 2009. ISBN 978-9968-31-613-2
- Серрано, Бальдомеро. Лицар революції. Секретар культури, мистецтва та спорту Гондурасу, Центральний банк Гондурасу, Тегусігальпа, Гондурас. 2008. ISBN 978-99926-10-86-2
- Vera, Robustiano. Historia de Honduras, Imprenta de El Correo, Santiago de Chile, 1899. (Consultado: University of California, U.S.A.)
Посилання
- Робустіано Вера, Історія Гондурасу, сторінка 194
- Робустіано Вера, Історія Гондурасу, сторінка 195
- Enrique Guier, General Francisco Morazán, (стор. 9)
- Vera, Robustiano (1899). Apuntes para la historia de Honduras (ісп.). Imp. de "El Correo,".
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oborona Komayagua oborona gonduraskoyi stolici yaka vidbulasya pislya togo yak u zhovtni 1826 roku prezident Federativnoyi Respubliki Centralnoyi Ameriki Manuel Arse rozpustiv Kongres i Senat namagayuchis vstanoviti centralistsku abo unitarnu sistemu shlyahom soyuzu z konservatorami z ciyeyi prichini vin zalishivsya bez pidtrimki svoyeyi partiyi liberaliv sered yakih buv prezident Gondurasu Dionisio de Errera Pislya nevdalogo zamahu na Erreru Arse vidpravlyaye generala Hose Millu z vijskom 2 j centralnoamerikanskij federalnij bataljon chiselnosti priblizno 1500 voyakiv shob vidstoroniti zakonnogo prezidenta vid vladi Toj pidhodit do stolici Gondurasu Komayagua 4 kvitnya i bere yiyi v oblogu yaka trivala 36 dniv Vreshti federalnim vijskam vdalosya prorvatisya v misto ta zahopiti Dionisio de Errea v polon i nastupni 2 roki vin probuv uv yaznenim u Gvatemali Gromadyanska vijna v Federativna Respublika Centralnoyi AmerikiData 4 kvitnya 10 travnya 1827Misce Gonduras KomayaguaPrivid Vidmova zakonnogo prezidenta Gondurasu Dionisio de Errera pokinuti svij post ranishe zakinchennya terminu Rezultat Kapitulyaciya mista i zdacha Ererri v polonStoroni2 j centralnoamerikanskij federalnij bataljon Gonduraska ArmiyaKomanduvachiHose Milla Politichnij Dionisio de Errera Vijskovij Polkovnik Antonio Fernandes polkovnik Fransisko Morasan polkovnik Remihio Dias polkovnik Hose MarkesVijskovi sili1500 200PeredistoriyaV 1825 na pershih viborah v istoriyi Federativnoyi Respubliki Centralnoyi Ameriki peremig general Manuel Hose de Arse i Fagoaga yakij visunuvsya na nih vid liberalnoyi partiyi Odnak duzhe shvidko novoobranij prezident popav pid vpliv konservatoriv i pochav vprovadzhuvati v derzhavi unitarizm v zhovtni 1826 rozpustivshi kongres i senat Ce nespodobalosya liberalnim prezidentam Gvatemali Salvadru i Gondurasu Todi Arse za pidtrimki vplivovogo klanu Ajchenina skinuv prezidenta Gvatemali Huana Burrundia i zamist nogo posadiv Mariano de Ajchenina Vin takozh sprobuvav vidstoroniti prezidenta Salvadoru Mariano Prado i prezidenta Gondurasu Dionisio Ererra pershogo vijskovogo shlahom a drugogo ogolosivshi pro novi vibori v Gondurasi Odnak Dionisio Ererra vidmovivsya provesti yih oskilki termin jogo prezidenstva zakinchuvavsya v veresni Todi protivniki Dionisio organizuvali zamah na nogo yakij zakinchivsya nevdalo pislya cogo Manuel Arse vidpraviv generala Hose Millu v suprovodi 1500 soldat shob toj skinuv Errera Oborona Komayagua4 kvitnya 1827 roku Milla buv na vidstani 60 lye vid stolici shtatu Komayagua yaku pidpolkovnik Husto Milla pobachiv z girskogo hrebta Los Lyanos de Santa Rosa roztashovane v dolini kolonialne misto Komayagua Todi Milla zakripivsya zi svoyimi vijskami v cerkvi San Sebastyan i nakazav zakriti golovni pid yizni shlyahi i nakazav vzyati v oblogu misto Komanduvachem armiyi Gondurasu i virnim Dionisio de Erreri buv polkovnik Antonio Fernandes yakij otrimavshi poperedzhennya pro te sho vorog otochuye misto nakazav ukripiti ploshu ta zahistiti shtab Milla nakazav vzyati v oblogu stolicyu Bilshist soldativ Milli gvatemalci pidpalili i pograbuvali deyaki budinki v Komayagua yaki ne ohoronyalisya Sam Milla nakazav nastupati i bez perervi vstupiv u bij z gonduraskimi vijskami pid silnim vognem Pislya 36 dniv oblogi cherez nestachu v misti harchiv i vodi boyepripasiv a golod i vtoma ohopili mirnih zhiteliv i pogano pidgotovlenih soldativ Data koli polkovnik Antonio Fernandes zdavsya vorogu yakij oblyagav nastala 9 travnya 1827 roku Fernandes buv prisutnij na zustrichi z Milloyu ta kapitulyuvav u kapitulyaciyi Gondurasu z prohannyam zberegti svoyi vijskovi poziciyi ta dozvolu Erreri zdatisya yak vijskovopolonenij Tim chasom armiya zagarbnikiv rozshukala i vzyala v polon samogo Erreru NaslidkiDeyakim oficeram i chinovnikam vdalosya vtekti z Komayagua sered nih buli polkovnik Remihio Dias Hose Markes i Fransisko Morasan yakim vdalosya utekti do Tegusigalpi de voni zibrali armiyu v 300 cholovik i rushili nazad do Kamayagua nadiyuchis vidbiti misto 29 travnya voni rozbili vidpravlenij po nih zagin federalnoyi armiyi v bitvi za fazendu La Maradiaga odnak jti na zustrich perevazhayuchim silam Milli ne navazhilisya Pislya zanyattya Tegusigalpi Morasana bulo pijmano odnak piznishe vidpusheno pislya togo yak vin viplativ zastavu za sebe pislya chogo vin utik do Nikaragua Milla ogolosiv sho Errera pripiniv buti verhovnim glavoyu derzhavi Gonduras 18 serpnya i sklikav Asambleyu na yakij 13 veresnya deputati krayini obrali Hose Heronimo Selajya Fialosa glavoyu derzhavi Sam Dionisio de Errera buv vidpravlenij u polon do Gvatemali na muli zv yazanij kruchenim shkiryanim motuzkom de vin perebuvav v uv yazneni nastupni 2 roki BibliografiyaGomes Karrilo Agustin Centralna Amerika zbirnik istoriyi Vidavnictvo vdovi Ernando Madrid Ispaniya 1892 r Konsultaciyi z bibliotekami Stenfordskogo universitetu Giyer Eskivel Horhe Enrike General Fransisko Morazan Redakciya distancijnogo derzhavnogo universitetu EUNED Kosta Rika 2009 ISBN 978 9968 31 613 2 Serrano Baldomero Licar revolyuciyi Sekretar kulturi mistectva ta sportu Gondurasu Centralnij bank Gondurasu Tegusigalpa Gonduras 2008 ISBN 978 99926 10 86 2 Vera Robustiano Historia de Honduras Imprenta de El Correo Santiago de Chile 1899 Consultado University of California U S A PosilannyaRobustiano Vera Istoriya Gondurasu storinka 194 Robustiano Vera Istoriya Gondurasu storinka 195 Enrique Guier General Francisco Morazan stor 9 Vera Robustiano 1899 Apuntes para la historia de Honduras isp Imp de El Correo