Ця стаття містить текст, що не відповідає . (листопад 2014) |
Хоми́нці — село в Україні, в Сумській області, Роменському районі. Населення становить 531 особа. Входить до складу Андріяшівської сільської громади. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хоминцівська сільська рада.
село Хоминці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Роменський район |
Громада | Андріяшівська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 531 |
Поштовий індекс | 42060 |
Телефонний код | +380 5448 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 128 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42060, Сумська обл., Роменський р-н, с. Хоминці, вул. Кооперативна, 3 |
Карта | |
Хоминці | |
Хоминці | |
Мапа | |
Хоминці у Вікісховищі |
Географія
Село Хоминці розташовані на березі річки Локня, вище за течією на відстані 2.5 км розташоване село Дубина, нижче за течією на відстані 2.5 км — село Заруднівка (знято з обліку в 2007 році).
До районного центру — міста Ромни (Ромен) 25 кілометрів.
До кінця 40-х років ХХ ст. воно входило до складу Глинського району, ліквідованого у зв'язку з післявоєнною адміністративною реформою. Характерною особливістю Хоминець, як і більшості сіл колишнього Глинського району і самого Глинська, був поганий зв'язок між окремими селами, сполученими між собою лише польовими дорогами. Це зумовлювалось, особливостями місцевості цього району — села розташовувались переважно в ярах і долинах, оточених горбами і частково заболоченими, трудно проїзними низинами. По цій місцевості проходила лише одна шосейна дорога, що сполучала Ромни з містами південної Полтавщини. Хоминці розташовані в широкій долині якою протікає річка Локня, що тільки весною і в час осінніх дощів, іноді виходила з берегів, а в літню пору настільки висихала, що батьки не боялися відпускати своїх дітей купатися в ній і ловити рибу — карасів і бобрів.
Історія
Село Хоминці в козацькі часи відносилось не до Слобожанщини, а до Глинської сотні Гадяцького полку Гетьманщини.
В 60-х роках ХІХ ст., з ліквідацією кріпацтва, козаки, що зберегли свою приналежність до козацького стану, і ті, що стали кріпаками і тепер звільнялися, урівнювалися у своїх правах і об'єднувались в єдину громаду. В другій половині ХІХ ст. ця громада досягла певних успіхів у своєму економічному і культурному розвитку. Саме в цей час в селі були збудовані гарно оздоблена церква і церковно-приходська трикласна школа. При церкві діяв організований з місцевих селян хор, що не обмежувався тільки церковним співом. Правда, наслідком цих досягнень сільської громади було певне прискорення русифікації селян, чого і добивалася місцева влада, зокрема так звані земства, створювані за декретом центральної влади. Політика русифікації з часом зустрічала зростаючий опір селянства, особливо української сільської інтелігенції.
Радянський період
Після Жовтневого перевороту збудований прекрасний клуб із залом на 450 місць. У 1918 р. було відкрите поштове відділення. На час складання цього нарису жителями села виписувалося 870 примірників газет, 326 примірників журналів. Всього підпискою охоплено 400 дворів. В 1931 р. початкова школа була реорганізована в семирічну політехнічну школу, а в 1960 р. реорганізована у восьмирічну загальноосвітню політехнічну школу. В даний час всі діти охоплені навчанням.
До 1929 р. тільки десята частина населення була письменна, а тому з 1 вересня 1929 р. почалася боротьба за повну ліквідацію неписьменності серед населення. В даний час немає в селі жодної неписьменної людини.
До Жовтневого перевороту зовсім не було бібліотеки, тепер працює бібліотека, в якій налічується понад 6500 різних книг. З 1922 р. працює медпункт. З 1950 р. працює ветеринарний пункт.
До 1917 р. торгівля в селі була в руках приватників. Після Жовтневого перевороту приватна торгівля була ліквідована і перейшла до рук сільського споживчого товариства.
На території села з 1960 р. працював цегельний завод з випуском продукції 1.400.000 штук цегли на рік. У 1959 р. радіофіковано село. У 1960 р. електрифіковано село (не повністю). В колгоспі працювали дитячі ясла. Колгосп у селі був організований в 1930 р. під назвою «Трудова нива». В 1935 р. був поділений на три колгоспи:
- «Трудова нива»
- «Вільний шлях»
- «Трудовий степ».
Пізніше колгосп отримав назву «імені Ілліча»
Залишила свій слід в людській пам'яті і Німецько-радянська війна, на фронтах якої боролися з ворогом 318 жителів села Хоминець, 61 з них за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями СРСР, 240 віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Волошнівську, Новогребельську, Хоминцівську та Ярошівську сільради Срібнянського району Чернігівської області — до складу Роменського району Сумської області.
Відомі люди
- Дудка Володимир Андрійович (1985-2014) — молодший сержант Збройних сил України, загинув 3 вересня 2014-го під обстрілом проросійських терористів з РСЗВ «Смерч».
- Дудка Юрій Андрійович (1980-2014) — солдат Збройних сил України, загинув 29 серпня 2014-го у боях за Іловайськ.
Демографія
- 1786 рік — дворів − 129. Мешканців— 659.
- 1862 рік — дворів — 327. Мешканців— 2 597.
- 1895 рік — 4.079 мешканців.
- 1900 рік — 3 205 мешканців.
- 1903 рік — 4 000 мешканців.
- 1912 рік — 3 117 мешканців.
- 1983 рік — 1 100 мешканців.
- 2001 рік — 531 мешканець.
- 2012 рік — 184 двори, 398 мешканців.
Економіка
- ТОВ «Урожайна Країна».
Соціальна сфера
- Школа.
- Будинок культури.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
Посилання
- Погода в селі [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2014 Homi nci selo v Ukrayini v Sumskij oblasti Romenskomu rajoni Naselennya stanovit 531 osoba Vhodit do skladu Andriyashivskoyi silskoyi gromadi Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Homincivska silska rada selo HominciKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Romenskij rajonGromada Andriyashivska silska gromadaOsnovni daniNaselennya 531Poshtovij indeks 42060Telefonnij kod 380 5448Geografichni daniGeografichni koordinati 50 38 27 pn sh 33 13 46 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 128 mMisceva vladaAdresa radi 42060 Sumska obl Romenskij r n s Hominci vul Kooperativna 3KartaHominciHominciMapa Hominci u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Hominci GeografiyaSelo Hominci roztashovani na berezi richki Loknya vishe za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Dubina nizhche za techiyeyu na vidstani 2 5 km selo Zarudnivka znyato z obliku v 2007 roci Do rajonnogo centru mista Romni Romen 25 kilometriv Do kincya 40 h rokiv HH st vono vhodilo do skladu Glinskogo rajonu likvidovanogo u zv yazku z pislyavoyennoyu administrativnoyu reformoyu Harakternoyu osoblivistyu Hominec yak i bilshosti sil kolishnogo Glinskogo rajonu i samogo Glinska buv poganij zv yazok mizh okremimi selami spoluchenimi mizh soboyu lishe polovimi dorogami Ce zumovlyuvalos osoblivostyami miscevosti cogo rajonu sela roztashovuvalis perevazhno v yarah i dolinah otochenih gorbami i chastkovo zabolochenimi trudno proyiznimi nizinami Po cij miscevosti prohodila lishe odna shosejna doroga sho spoluchala Romni z mistami pivdennoyi Poltavshini Hominci roztashovani v shirokij dolini yakoyu protikaye richka Loknya sho tilki vesnoyu i v chas osinnih doshiv inodi vihodila z beregiv a v litnyu poru nastilki visihala sho batki ne boyalisya vidpuskati svoyih ditej kupatisya v nij i loviti ribu karasiv i bobriv IstoriyaSelo Hominci v kozacki chasi vidnosilos ne do Slobozhanshini a do Glinskoyi sotni Gadyackogo polku Getmanshini V 60 h rokah HIH st z likvidaciyeyu kripactva kozaki sho zberegli svoyu prinalezhnist do kozackogo stanu i ti sho stali kripakami i teper zvilnyalisya urivnyuvalisya u svoyih pravah i ob yednuvalis v yedinu gromadu V drugij polovini HIH st cya gromada dosyagla pevnih uspihiv u svoyemu ekonomichnomu i kulturnomu rozvitku Same v cej chas v seli buli zbudovani garno ozdoblena cerkva i cerkovno prihodska triklasna shkola Pri cerkvi diyav organizovanij z miscevih selyan hor sho ne obmezhuvavsya tilki cerkovnim spivom Pravda naslidkom cih dosyagnen silskoyi gromadi bulo pevne priskorennya rusifikaciyi selyan chogo i dobivalasya misceva vlada zokrema tak zvani zemstva stvoryuvani za dekretom centralnoyi vladi Politika rusifikaciyi z chasom zustrichala zrostayuchij opir selyanstva osoblivo ukrayinskoyi silskoyi inteligenciyi Radyanskij period Bratska mogila v Homincyah Romenskogo rajonu Pislya Zhovtnevogo perevorotu zbudovanij prekrasnij klub iz zalom na 450 misc U 1918 r bulo vidkrite poshtove viddilennya Na chas skladannya cogo narisu zhitelyami sela vipisuvalosya 870 primirnikiv gazet 326 primirnikiv zhurnaliv Vsogo pidpiskoyu ohopleno 400 dvoriv V 1931 r pochatkova shkola bula reorganizovana v semirichnu politehnichnu shkolu a v 1960 r reorganizovana u vosmirichnu zagalnoosvitnyu politehnichnu shkolu V danij chas vsi diti ohopleni navchannyam Do 1929 r tilki desyata chastina naselennya bula pismenna a tomu z 1 veresnya 1929 r pochalasya borotba za povnu likvidaciyu nepismennosti sered naselennya V danij chas nemaye v seli zhodnoyi nepismennoyi lyudini Do Zhovtnevogo perevorotu zovsim ne bulo biblioteki teper pracyuye biblioteka v yakij nalichuyetsya ponad 6500 riznih knig Z 1922 r pracyuye medpunkt Z 1950 r pracyuye veterinarnij punkt Do 1917 r torgivlya v seli bula v rukah privatnikiv Pislya Zhovtnevogo perevorotu privatna torgivlya bula likvidovana i perejshla do ruk silskogo spozhivchogo tovaristva Na teritoriyi sela z 1960 r pracyuvav cegelnij zavod z vipuskom produkciyi 1 400 000 shtuk cegli na rik U 1959 r radiofikovano selo U 1960 r elektrifikovano selo ne povnistyu V kolgospi pracyuvali dityachi yasla Kolgosp u seli buv organizovanij v 1930 r pid nazvoyu Trudova niva V 1935 r buv podilenij na tri kolgospi Trudova niva Vilnij shlyah Trudovij step Piznishe kolgosp otrimav nazvu imeni Illicha Zalishila svij slid v lyudskij pam yati i Nimecko radyanska vijna na frontah yakoyi borolisya z vorogom 318 zhiteliv sela Hominec 61 z nih za muzhnist i vidvagu nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR 240 viddali zhittya za svobodu i nezalezhnist Batkivshini 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Voloshnivsku Novogrebelsku Homincivsku ta Yaroshivsku silradi Sribnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti do skladu Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Vidomi lyudiDudka Volodimir Andrijovich 1985 2014 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv 3 veresnya 2014 go pid obstrilom prorosijskih teroristiv z RSZV Smerch Dudka Yurij Andrijovich 1980 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv 29 serpnya 2014 go u boyah za Ilovajsk Demografiya1786 rik dvoriv 129 Meshkanciv 659 1862 rik dvoriv 327 Meshkanciv 2 597 1895 rik 4 079 meshkanciv 1900 rik 3 205 meshkanciv 1903 rik 4 000 meshkanciv 1912 rik 3 117 meshkanciv 1983 rik 1 100 meshkanciv 2001 rik 531 meshkanec 2012 rik 184 dvori 398 meshkanciv EkonomikaTOV Urozhajna Krayina Socialna sferaShkola Budinok kulturi Primitki Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 7 listopada 2016 PosilannyaPogoda v seli 19 grudnya 2011 u Wayback Machine