Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зовнішня політика Азербайджану — сукупність відносин Азербайджанської Республіки з іншими державами та міжнародними структурами.
Азербайджан є членом таких організацій як ООН, Рух неприєднання, СНД, ОБСЄ, Партнерство НАТО з питань миру, РЄАП, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Азійського банку розвитку, Азійського банку інфраструктурних інвестицій, Європейського банку реконструкції та розвитку, Ради Європи, ДЗЗСЄ, МВФ і Світового банку.
Двосторонні відносини
Вірменія
Напружені відносини між сучасними Азербайджаном і Вірменією мають глибокі історичні корені. Наприкінці 1980-х років вірменське більшість населення Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджанської РСР виступило з вимогами про передачу області до складу Вірменської РСР. Ці вимоги були підтримані керівництвом Вірменії. Розростається , що привів до етнічних чисток з обох сторін, збройних зіткнень, які після розпаду СРСР переросли в повномасштабну війну в ході якої під контроль вірмен перейшли деякі райони Азербайджану прилеглі до території колишньої НКАО. Ще з кінця 1980-х азербайджанське керівництво ввело економічну блокаду НКАО та Вірменії, припинивши транспортне сполучення з Вірменією.
У 1994 році за посередництва Росії, Азербайджан, Вірменія і невизнана Нагірно-Карабаська Республіка підписали тристоронню угоду про припинення вогню, яка в останні 3-4 роки періодично порушувалась зі взаємними звинуваченнями. Сторони займали позиції, що відповідали їхньому положенню на момент підписання угоди а велика частина Нагірного Карабаху, а також ряд прилеглих до нього територій мав би контролюватисьНагірно-Карабаською Республікою, підтримуючи тісні зв'язки з Республікою Вірменія, зокрема, використовуючи її національну валюту — драм.
Азербайджан та інші держави-члени ООН вважають Нагірний Карабах частиною Азербайджану. Керівництво Азербайджану не раз підкреслювало, що у випадку, якщо вірменська сторона не звільнить окуповані території і в нагірно-карабаському переговорному процесі не відбудеться зрушень, то це буде означати, що всі мирні можливості вирішення конфлікту вичерпані і Азербайджан буде змушений вдатися до силових методів його вирішення. Питання необхідності нової війни в Карабасі піднамалось багатьма депутатами парламенту республіки. Азербайджан поступово нарощував військову міць, що викликало негативну реакцію з боку ряду провірменських конгресменів США, заявляв про необхідність ізолювати Вірменію від регіональних проектів.
Черговою віхою загострення стала заборона відвідування Азейбаржану Громадянам Вірменії та інших держав, які мають вірменське походження.
2 листопада 2008 президентами Азербайджану, Вірменії та Росії була підписана , що стосується Карабаського конфлікту. Лідери трьох держав домовилися спільно працювати над оздоровленням ситуації на Кавказі. "Президенти, предметно і змістовно обговоривши стан і перспективи врегулювання нагірно-карабаського конфлікту політичними засобами шляхом продовження прямого діалогу між Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії, США і Франції, заявляють, що сприятимуть оздоровленню ситуації в Південному Кавказі та забезпеченню встановлення в регіоні обстановки стабільності, безпеки шляхом політичного врегулювання конфлікту ", йдеться в декларації.
У 2016-2020 роках на фоні протистояння Азербайджану з Вірменією загострився також Карабаський конфлікт, де Азейбарджан здобув значних успіхів у визведенні територій, які раніше не контролював, проте, відбулось втручання РФ та контролю над Карабахом досягти не вдалось через втручання росії.
У 2022 році, наступною віхою загострення війни стало чергове повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році до території України, росія, відвівши значну кількість живої сили, послабила свою присутність у Нагірному Карабасі, що було використано Азербайджаном, були зайняті ключові позиції. Пізніше Азербайджан заявив про повний контроль над Карабахом.
Див. також
Грузія
Див. також
Росія
Дипломатичні відносини між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією були встановлені 4 квітня 1992 року. Основоположним документом договірно-правової бази двосторонніх відносин є Договір про дружбу, співпрацю і взаємну безпеку між Російською Федерацією та Азербайджанською Республікою (підписаний 3 липня 1997).
Росія бере активну участь у процесі політичного врегулювання Карабаського конфлікту.
Розвивається торгово-економічне співробітництво. У 2008 р зовнішньоторговельний оборот між Азербайджаном і Росією склав 2,403 млрд доларів. У зв'язку з припиненням з 1 січня 2007 р поставок російського газу в Азербайджан в структурі товарообігу збільшилася частка несировинних товарів.
Азербайджан здійснює через територію Російської Федерації транспортування нафти за маршрутом Баку-Новоросійськ. З 2007 р у зв'язку з введенням в експлуатацію нового маршруту транспортування нафти «Баку-Тбілісі-Джейхан» і перерозподілом експортних потоків азербайджанської нафти транзит через російську територію істотно скоротився.
Росія бере участь в нафтогазових проектах Азербайджану, має свою частку в міжнародних консорціумах. Компанії «Лукойл» належить 10 % — у розробці родовища «Шахденіз» і 80 % в проекті D-222. У той же час це єдина велика російська компанія, що працює тут, і обсяг російських інвестицій в азербайджанську економіку досить скромний порівняно із західними капіталовкладеннями.
Проблема зайнятості в Азербайджані в основному вирішується за рахунок міграції в Росію. Чисельність азербайджанців, що працюють в Росії, оцінюється приблизно в 2 млн. За різними підрахунками, вони щорічно надсилають в Азербайджан до двох з половиною мільярдів доларів. У зв'язку з цим в Азербайджані уважно стежать за проявами антимусульманських настроїв у Росії (див. Масові заворушення в Кондопозі). У Баку не забувають, як у середині 1990-х російсько-азербайджанські економічні контакти були заморожені майже на три роки у зв'язку з вірмено-азербайджанським конфліктом.
Розвивається військово-технічне співробітництво. У 2003 р було підписано міжурядову угоду про військово-технічне співробітництво, а в 2006 р — міжурядову угоду про взаємну охорону прав на результати інтелектуальної діяльності, що використовуються та отримані в ході двостороннього військово-технічного співробітництва.
Росія до 2012 року орендувала в Азербайджані РЛС — одну із складових частин російської системи стеження за пусками балістичних ракет. Габалинська РЛС була побудована за радянських часів як один з найважливіших елементів системи протиракетної оборони СРСР. Після отримання Азербайджаном незалежності та переходу РЛС в його власність Росія продовжувала її використання, незважаючи на всі перипетії внутрішньополітичного життя Азербайджану.
Лише в 2002 р було підписано угоду про статус, принципи та умови використання Росією Габалінської радіолокаційної станції (РЛС «Дарьял»), а в 2007 р — міжурядовий протокол про статус уповноважених представників Росії та Азербайджану, призначених для виконання цієї угоди.
У 2007 р російську пропозицію про використання Габалінської РЛС в розробляється США системі ПРО отримало підтримку азербайджанського керівництва.
Питання про роботу Габалінської РЛС неодноразово ставав предметом внутрішньополітичних дебатів, в тому числі в парламенті Азербайджану.
10 грудня 2012 Росія призупинила експлуатацію Габалінської РЛС огляду на те, що сторони не прийшли до домовленості щодо орендної вартості. У 2013 році РЛС була передана Азербайджану, російські військовослужбовці залишили гарнізон, а все обладнання було демонтовано і вивезено в Росію.
На території Азербайджану проживає чимало біженців з Чечні, в тому числі учасників збройних дій проти російських військ. Азербайджанська територія протягом тривалого часу, за повідомленнями ЗМІ, використовувалася чеченськими сепаратистами як транзитна країна і свого роду тилова база, де, зокрема, проходили відновлення поранені бойовики. Бойовикам порівняно легко вдавалося перетинати кордон між Азербайджаном і Дагестаном. 15 вересня 2004 російські влади після теракту в Беслані закрили всі прикордонні сухопутні переходи для автотранспорту та людей і відкрили їх лише через півтора місяця після переговорів між президентами, а також затримань і видачі російським властям групи колишніх бойовиків. У Баку було закрито чеченське представництво.
В даний час повідомляється про розвиток взаємодії правоохоронних та судових органів двох країн, розвитку прикордонного співробітництва, з урахуванням загальної ситуації на Кавказі та виходячи із завдань боротьби проти міжнародного тероризму.
Триває робота з делімітації державного кордону з Азербайджаном. Станом на початок 2008 р погоджена лінія кордону, оформлена робочими протоколами, картографічними і описовими документами, склала 301,1 км (з 336,5 км), тобто делімітували 90 % держкордону.
Деякі інші аспекти російсько-азербайджанських відносин:
- На початку 1990-х рр. Азербайджан висловлював стурбованість російською підтримкою збройних сил Вірменії під час Карабаської війни.
- У середині 2000-х рр. Азербайджан висловлював занепокоєність у зв'язку з перекиданням російської військової техніки з військових баз, що закривались на території Грузії в Гюмрі (Вірменія) і впливом, який вона може надати на перспективи карабаського врегулювання.
- Азербайджан неодноразово протестував проти того, що російські компанії вкладають кошти і ведуть бізнес на території НК.
- Азербайджан стурбований закликами Росії вирішувати проблему невизнаних республік на пострадянському просторі за моделлю Косово — а також вже доконаним визнанням Росією самостійності Південної Осетії і Абхазії.
- Росія висловлює невдоволення з приводу ініційованих США проектів експорту каспійської нафти на Захід в обхід Росії, вважаючи їх більш політичними, ніж економічними проектами. Слідом за будівництвом трубопроводу Баку — Тбілісі — Джейхан мова йде про проект створення нафтопроводу за маршрутом Актау-Баку для транзиту казахської нафти на Захід через територію Азербайджану — в разі його реалізації основна маса казахської нафти піде через трубопровід Баку-Джейхан і, відповідно, в обхід Росії.
Білорусь
Румунія
США
Україна
Ізраїль
Іран
Відносини Азербайджану та Ірану по колишньому залишаються досить напруженими. Вони загострилися після карикатурного скандалу навколо публікації в урядовій газеті «Іран» образливих для азербайджанців карикатури і тексту. На карикатурі зображений хлопчик, що повторює на фарсі слово «тарган», поки тарган, що знаходиться перед ним, не запитує в нього по-азербайджанські: «Що?»
У серпні 2007 року відбувся офіційний візит президента Ірану Махмуда Ахмадінежада в Азербайджан, в ході якого були підписані важливі для двох країн угоди. Серед таких будівництво двох ГЕС на річці Араз (Ордубадського — на азербайджанські кошти і Маразадская — на іранські), спрощення візового режиму між Нахічеваньській автономії та Іраном, будівництво нового автомобільного маршруту між іранською і азербайджанської сторонами міста Джульфи і Нахічеваньській автономії.
Криза, що виникла навколо іранської ядерної програми і російсько-американські протиріччя з приводу розміщення ракет ПРО в разі «іранської загрози», не могли не торкнутися Азербайджан. В інтерв'ю російському телебаченню від 18 жовтня 2006 року Ільхам Алієв сказав:
 | Не хотілося б припускати негативного розвитку навколо Ірану. І Азербайджану кордон з Іраном більше тисячі кілометрів, налагоджені активні транскордонні контакти, в Ірані проживає більше половини етнічних азербайджанців, а це такі ж азербайджанці, які проживають і тут. Будь-яке загострення обстановки в нашому регіоні, безумовно, матиме дуже важкі наслідки для всіх країн, оскільки сьогодні і в політичному, і в економічному, і військовому плані країни регіону досить взаємопов'язані. Дестабілізація в одній з них може мати катастрофічні наслідки, і навіть важко припустити, якими вони будуть. |  |
Казахстан
Туреччина
Див. також
Примітки
- Угода про припинення вогню з 12 травня 1994 [ 22 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Азербайджан і Карабах наводять суперечливі дані про бій. Резолюція ООН щодо Нагірного Карабаху. РИА Новости. 4 березня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 11 вересня 2010. (рос.)
- На північному сході Нагірного Карабаху у вівторок йшли бої, є загиблі. Вірменія і Азербайджан звинувачують один одного. NEWSru.com. 4 березня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 11 вересня 2010. (рос.)
- Юрій Котенок (25 жовтня 2005). . № 298 (2062). . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015. (рос.)
- Kavkaz-uzel.ru [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Polit.ru [ 18 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформаційно-новинний портал Sav.bz[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- Defence Express (рос.)
- Інформаційний портал Вірменії Hayinfo.ru [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Azerbaijan Country Page. NCSJ: Advocates on Behalf of Jews in Russia, Ukraine, the Baltic States & Eurasia. [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Azerbaijan Wins 2011 Eurovision Song Contest». Ianyan Magazine — Independent Armenian Publication. [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- . nv.ua. 28.03.2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
- Циганов, Олег Володимирович. Доля і час Алієвих // Ільхам Алієв: відкритий світ = англ. Ilham Aliyev: Open world. — М. : Хронікер, 2008. — С. 252. — ISBN 978-5-90123852, ББК 63.3(2)6-8.
- Циганов, Олег Володимирович. Доля і час Алієвих // Ільхам Алієв: відкритий світ = англ. Ilham Aliyev: Open world. — М. : Хронікер, 2008. — С. 253. — ISBN 978-5-90123852, ББК 63.3(2)6-8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zovnishnya politika Azerbajdzhanu sukupnist vidnosin Azerbajdzhanskoyi Respubliki z inshimi derzhavami ta mizhnarodnimi strukturami Derzhavi yaki mayut diplomatichni vidnosini z Azerbajdzhanom Azerbajdzhan Diplomatichni vidnosini Azerbajdzhan ye chlenom takih organizacij yak OON Ruh nepriyednannya SND OBSYe Partnerstvo NATO z pitan miru RYeAP Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya Azijskogo banku rozvitku Azijskogo banku infrastrukturnih investicij Yevropejskogo banku rekonstrukciyi ta rozvitku Radi Yevropi DZZSYe MVF i Svitovogo banku Dvostoronni vidnosiniVirmeniya Tristoronnya zustrich Volodimira Putina Gejdara Aliyeva i Roberta Kocharyana v 2001 roci v Moskvi Dokladnishe Azerbajdzhansko virmenski vidnosini Napruzheni vidnosini mizh suchasnimi Azerbajdzhanom i Virmeniyeyu mayut gliboki istorichni koreni Naprikinci 1980 h rokiv virmenske bilshist naselennya Nagirno Karabaskoyi avtonomnoyi oblasti Azerbajdzhanskoyi RSR vistupilo z vimogami pro peredachu oblasti do skladu Virmenskoyi RSR Ci vimogi buli pidtrimani kerivnictvom Virmeniyi Rozrostayetsya sho priviv do etnichnih chistok z oboh storin zbrojnih zitknen yaki pislya rozpadu SRSR pererosli v povnomasshtabnu vijnu v hodi yakoyi pid kontrol virmen perejshli deyaki rajoni Azerbajdzhanu prilegli do teritoriyi kolishnoyi NKAO She z kincya 1980 h azerbajdzhanske kerivnictvo vvelo ekonomichnu blokadu NKAO ta Virmeniyi pripinivshi transportne spoluchennya z Virmeniyeyu Prezidenti Azerbajdzhanu Rosiyi ta Virmeniyi Ilham Aliyev Dmitro Medvedyev i Serzh Sargsyan pid chas pidpisannya Zamok Pidmoskov ya 2008 rik U 1994 roci za poserednictva Rosiyi Azerbajdzhan Virmeniya i neviznana Nagirno Karabaska Respublika pidpisali tristoronnyu ugodu pro pripinennya vognyu yaka v ostanni 3 4 roki periodichno porushuvalas zi vzayemnimi zvinuvachennyami Storoni zajmali poziciyi sho vidpovidali yihnomu polozhennyu na moment pidpisannya ugodi a velika chastina Nagirnogo Karabahu a takozh ryad prileglih do nogo teritorij mav bi kontrolyuvatisNagirno Karabaskoyu Respublikoyu pidtrimuyuchi tisni zv yazki z Respublikoyu Virmeniya zokrema vikoristovuyuchi yiyi nacionalnu valyutu dram Azerbajdzhan ta inshi derzhavi chleni OON vvazhayut Nagirnij Karabah chastinoyu Azerbajdzhanu Kerivnictvo Azerbajdzhanu ne raz pidkreslyuvalo sho u vipadku yaksho virmenska storona ne zvilnit okupovani teritoriyi i v nagirno karabaskomu peregovornomu procesi ne vidbudetsya zrushen to ce bude oznachati sho vsi mirni mozhlivosti virishennya konfliktu vicherpani i Azerbajdzhan bude zmushenij vdatisya do silovih metodiv jogo virishennya Pitannya neobhidnosti novoyi vijni v Karabasi pidnamalos bagatma deputatami parlamentu respubliki Azerbajdzhan postupovo naroshuvav vijskovu mic sho viklikalo negativnu reakciyu z boku ryadu provirmenskih kongresmeniv SShA zayavlyav pro neobhidnist izolyuvati Virmeniyu vid regionalnih proektiv Chergovoyu vihoyu zagostrennya stala zaborona vidviduvannya Azejbarzhanu Gromadyanam Virmeniyi ta inshih derzhav yaki mayut virmenske pohodzhennya 2 listopada 2008 prezidentami Azerbajdzhanu Virmeniyi ta Rosiyi bula pidpisana sho stosuyetsya Karabaskogo konfliktu Lideri troh derzhav domovilisya spilno pracyuvati nad ozdorovlennyam situaciyi na Kavkazi Prezidenti predmetno i zmistovno obgovorivshi stan i perspektivi vregulyuvannya nagirno karabaskogo konfliktu politichnimi zasobami shlyahom prodovzhennya pryamogo dialogu mizh Azerbajdzhanom i Virmeniyeyu za poserednictva Rosiyi SShA i Franciyi zayavlyayut sho spriyatimut ozdorovlennyu situaciyi v Pivdennomu Kavkazi ta zabezpechennyu vstanovlennya v regioni obstanovki stabilnosti bezpeki shlyahom politichnogo vregulyuvannya konfliktu jdetsya v deklaraciyi U 2016 2020 rokah na foni protistoyannya Azerbajdzhanu z Virmeniyeyu zagostrivsya takozh Karabaskij konflikt de Azejbardzhan zdobuv znachnih uspihiv u vizvedenni teritorij yaki ranishe ne kontrolyuvav prote vidbulos vtruchannya RF ta kontrolyu nad Karabahom dosyagti ne vdalos cherez vtruchannya rosiyi U 2022 roci nastupnoyu vihoyu zagostrennya vijni stalo chergove povnomasshtabne vtorgnennya Rosiyi u 2022 roci do teritoriyi Ukrayini rosiya vidvivshi znachnu kilkist zhivoyi sili poslabila svoyu prisutnist u Nagirnomu Karabasi sho bulo vikoristano Azerbajdzhanom buli zajnyati klyuchovi poziciyi Piznishe Azerbajdzhan zayaviv pro povnij kontrol nad Karabahom Div takozh Nagirnij Karabah Karabaskij konflikt Karabaska vijna Madridski principiGruziya Dokladnishe Azerbajdzhansko gruzinski vidnosini Div takozh Naftoprovid Baku Tbilisi Dzhejhan Zaliznicya Baku Tbilisi Kars Pivdenno Kavkazkij gazoginRosiya Dokladnishe Gejdar Aliyev z Volodimirom Putinim na ceremoniyi pidpisannya spilnih rosijsko azerbajdzhanskih dokumentiv Baku 2001 rik Diplomatichni vidnosini mizh Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu buli vstanovleni 4 kvitnya 1992 roku Osnovopolozhnim dokumentom dogovirno pravovoyi bazi dvostoronnih vidnosin ye Dogovir pro druzhbu spivpracyu i vzayemnu bezpeku mizh Rosijskoyu Federaciyeyu ta Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu pidpisanij 3 lipnya 1997 Rosiya bere aktivnu uchast u procesi politichnogo vregulyuvannya Karabaskogo konfliktu Rozvivayetsya torgovo ekonomichne spivrobitnictvo U 2008 r zovnishnotorgovelnij oborot mizh Azerbajdzhanom i Rosiyeyu sklav 2 403 mlrd dolariv U zv yazku z pripinennyam z 1 sichnya 2007 r postavok rosijskogo gazu v Azerbajdzhan v strukturi tovaroobigu zbilshilasya chastka nesirovinnih tovariv Azerbajdzhan zdijsnyuye cherez teritoriyu Rosijskoyi Federaciyi transportuvannya nafti za marshrutom Baku Novorosijsk Z 2007 r u zv yazku z vvedennyam v ekspluataciyu novogo marshrutu transportuvannya nafti Baku Tbilisi Dzhejhan i pererozpodilom eksportnih potokiv azerbajdzhanskoyi nafti tranzit cherez rosijsku teritoriyu istotno skorotivsya Rosiya bere uchast v naftogazovih proektah Azerbajdzhanu maye svoyu chastku v mizhnarodnih konsorciumah Kompaniyi Lukojl nalezhit 10 u rozrobci rodovisha Shahdeniz i 80 v proekti D 222 U toj zhe chas ce yedina velika rosijska kompaniya sho pracyuye tut i obsyag rosijskih investicij v azerbajdzhansku ekonomiku dosit skromnij porivnyano iz zahidnimi kapitalovkladennyami Problema zajnyatosti v Azerbajdzhani v osnovnomu virishuyetsya za rahunok migraciyi v Rosiyu Chiselnist azerbajdzhanciv sho pracyuyut v Rosiyi ocinyuyetsya priblizno v 2 mln Za riznimi pidrahunkami voni shorichno nadsilayut v Azerbajdzhan do dvoh z polovinoyu milyardiv dolariv U zv yazku z cim v Azerbajdzhani uvazhno stezhat za proyavami antimusulmanskih nastroyiv u Rosiyi div Masovi zavorushennya v Kondopozi U Baku ne zabuvayut yak u seredini 1990 h rosijsko azerbajdzhanski ekonomichni kontakti buli zamorozheni majzhe na tri roki u zv yazku z virmeno azerbajdzhanskim konfliktom Zustrich Ilhama Aliyeva z Volodimirom Putinim u 2008 roci v Novo Ogarovo Rozvivayetsya vijskovo tehnichne spivrobitnictvo U 2003 r bulo pidpisano mizhuryadovu ugodu pro vijskovo tehnichne spivrobitnictvo a v 2006 r mizhuryadovu ugodu pro vzayemnu ohoronu prav na rezultati intelektualnoyi diyalnosti sho vikoristovuyutsya ta otrimani v hodi dvostoronnogo vijskovo tehnichnogo spivrobitnictva Rosiya do 2012 roku orenduvala v Azerbajdzhani RLS odnu iz skladovih chastin rosijskoyi sistemi stezhennya za puskami balistichnih raket Gabalinska RLS bula pobudovana za radyanskih chasiv yak odin z najvazhlivishih elementiv sistemi protiraketnoyi oboroni SRSR Pislya otrimannya Azerbajdzhanom nezalezhnosti ta perehodu RLS v jogo vlasnist Rosiya prodovzhuvala yiyi vikoristannya nezvazhayuchi na vsi peripetiyi vnutrishnopolitichnogo zhittya Azerbajdzhanu Lishe v 2002 r bulo pidpisano ugodu pro status principi ta umovi vikoristannya Rosiyeyu Gabalinskoyi radiolokacijnoyi stanciyi RLS Daryal a v 2007 r mizhuryadovij protokol pro status upovnovazhenih predstavnikiv Rosiyi ta Azerbajdzhanu priznachenih dlya vikonannya ciyeyi ugodi U 2007 r rosijsku propoziciyu pro vikoristannya Gabalinskoyi RLS v rozroblyayetsya SShA sistemi PRO otrimalo pidtrimku azerbajdzhanskogo kerivnictva Pitannya pro robotu Gabalinskoyi RLS neodnorazovo stavav predmetom vnutrishnopolitichnih debativ v tomu chisli v parlamenti Azerbajdzhanu 10 grudnya 2012 Rosiya prizupinila ekspluataciyu Gabalinskoyi RLS oglyadu na te sho storoni ne prijshli do domovlenosti shodo orendnoyi vartosti U 2013 roci RLS bula peredana Azerbajdzhanu rosijski vijskovosluzhbovci zalishili garnizon a vse obladnannya bulo demontovano i vivezeno v Rosiyu Zustrich Ilhama Aliyeva z Dmitrom Medvedyevim v 2010 roci v Baku Na teritoriyi Azerbajdzhanu prozhivaye chimalo bizhenciv z Chechni v tomu chisli uchasnikiv zbrojnih dij proti rosijskih vijsk Azerbajdzhanska teritoriya protyagom trivalogo chasu za povidomlennyami ZMI vikoristovuvalasya chechenskimi separatistami yak tranzitna krayina i svogo rodu tilova baza de zokrema prohodili vidnovlennya poraneni bojoviki Bojovikam porivnyano legko vdavalosya peretinati kordon mizh Azerbajdzhanom i Dagestanom 15 veresnya 2004 rosijski vladi pislya teraktu v Beslani zakrili vsi prikordonni suhoputni perehodi dlya avtotransportu ta lyudej i vidkrili yih lishe cherez pivtora misyacya pislya peregovoriv mizh prezidentami a takozh zatriman i vidachi rosijskim vlastyam grupi kolishnih bojovikiv U Baku bulo zakrito chechenske predstavnictvo V danij chas povidomlyayetsya pro rozvitok vzayemodiyi pravoohoronnih ta sudovih organiv dvoh krayin rozvitku prikordonnogo spivrobitnictva z urahuvannyam zagalnoyi situaciyi na Kavkazi ta vihodyachi iz zavdan borotbi proti mizhnarodnogo terorizmu Trivaye robota z delimitaciyi derzhavnogo kordonu z Azerbajdzhanom Stanom na pochatok 2008 r pogodzhena liniya kordonu oformlena robochimi protokolami kartografichnimi i opisovimi dokumentami sklala 301 1 km z 336 5 km tobto delimituvali 90 derzhkordonu Deyaki inshi aspekti rosijsko azerbajdzhanskih vidnosin Na pochatku 1990 h rr Azerbajdzhan vislovlyuvav sturbovanist rosijskoyu pidtrimkoyu zbrojnih sil Virmeniyi pid chas Karabaskoyi vijni U seredini 2000 h rr Azerbajdzhan vislovlyuvav zanepokoyenist u zv yazku z perekidannyam rosijskoyi vijskovoyi tehniki z vijskovih baz sho zakrivalis na teritoriyi Gruziyi v Gyumri Virmeniya i vplivom yakij vona mozhe nadati na perspektivi karabaskogo vregulyuvannya Azerbajdzhan neodnorazovo protestuvav proti togo sho rosijski kompaniyi vkladayut koshti i vedut biznes na teritoriyi NK Azerbajdzhan sturbovanij zaklikami Rosiyi virishuvati problemu neviznanih respublik na postradyanskomu prostori za modellyu Kosovo a takozh vzhe dokonanim viznannyam Rosiyeyu samostijnosti Pivdennoyi Osetiyi i Abhaziyi Rosiya vislovlyuye nevdovolennya z privodu inicijovanih SShA proektiv eksportu kaspijskoyi nafti na Zahid v obhid Rosiyi vvazhayuchi yih bilsh politichnimi nizh ekonomichnimi proektami Slidom za budivnictvom truboprovodu Baku Tbilisi Dzhejhan mova jde pro proekt stvorennya naftoprovodu za marshrutom Aktau Baku dlya tranzitu kazahskoyi nafti na Zahid cherez teritoriyu Azerbajdzhanu v razi jogo realizaciyi osnovna masa kazahskoyi nafti pide cherez truboprovid Baku Dzhejhan i vidpovidno v obhid Rosiyi Bilorus Dokladnishe Rumuniya Dokladnishe SShA Dokladnishe Ukrayina Dokladnishe Azerbajdzhansko ukrayinski vidnosini Izrayil Dokladnishe Iran Dokladnishe Vidnosini Azerbajdzhanu ta Iranu po kolishnomu zalishayutsya dosit napruzhenimi Voni zagostrilisya pislya karikaturnogo skandalu navkolo publikaciyi v uryadovij gazeti Iran obrazlivih dlya azerbajdzhanciv karikaturi i tekstu Na karikaturi zobrazhenij hlopchik sho povtoryuye na farsi slovo targan poki targan sho znahoditsya pered nim ne zapituye v nogo po azerbajdzhanski Sho U serpni 2007 roku vidbuvsya oficijnij vizit prezidenta Iranu Mahmuda Ahmadinezhada v Azerbajdzhan v hodi yakogo buli pidpisani vazhlivi dlya dvoh krayin ugodi Sered takih budivnictvo dvoh GES na richci Araz Ordubadskogo na azerbajdzhanski koshti i Marazadskaya na iranski sproshennya vizovogo rezhimu mizh Nahichevanskij avtonomiyi ta Iranom budivnictvo novogo avtomobilnogo marshrutu mizh iranskoyu i azerbajdzhanskoyi storonami mista Dzhulfi i Nahichevanskij avtonomiyi Kriza sho vinikla navkolo iranskoyi yadernoyi programi i rosijsko amerikanski protirichchya z privodu rozmishennya raket PRO v razi iranskoyi zagrozi ne mogli ne torknutisya Azerbajdzhan V interv yu rosijskomu telebachennyu vid 18 zhovtnya 2006 roku Ilham Aliyev skazav Ne hotilosya b pripuskati negativnogo rozvitku navkolo Iranu I Azerbajdzhanu kordon z Iranom bilshe tisyachi kilometriv nalagodzheni aktivni transkordonni kontakti v Irani prozhivaye bilshe polovini etnichnih azerbajdzhanciv a ce taki zh azerbajdzhanci yaki prozhivayut i tut Bud yake zagostrennya obstanovki v nashomu regioni bezumovno matime duzhe vazhki naslidki dlya vsih krayin oskilki sogodni i v politichnomu i v ekonomichnomu i vijskovomu plani krayini regionu dosit vzayemopov yazani Destabilizaciya v odnij z nih mozhe mati katastrofichni naslidki i navit vazhko pripustiti yakimi voni budut Kazahstan Dokladnishe Turechchina Dokladnishe Div takozhVizovi vimogi dlya gromadyan AzerbajdzhanuPrimitkiUgoda pro pripinennya vognyu z 12 travnya 1994 22 lipnya 2009 u Wayback Machine ros Azerbajdzhan i Karabah navodyat superechlivi dani pro bij Rezolyuciya OON shodo Nagirnogo Karabahu RIA Novosti 4 bereznya 2008 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2012 Procitovano 11 veresnya 2010 ros Na pivnichnomu shodi Nagirnogo Karabahu u vivtorok jshli boyi ye zagibli Virmeniya i Azerbajdzhan zvinuvachuyut odin odnogo NEWSru com 4 bereznya 2008 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2012 Procitovano 11 veresnya 2010 ros Yurij Kotenok 25 zhovtnya 2005 298 2062 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2015 ros Kavkaz uzel ru 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Polit ru 18 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Informacijno novinnij portal Sav bz nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Defence Express ros Informacijnij portal Virmeniyi Hayinfo ru 22 grudnya 2015 u Wayback Machine ros Azerbaijan Country Page NCSJ Advocates on Behalf of Jews in Russia Ukraine the Baltic States amp Eurasia 8 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Azerbaijan Wins 2011 Eurovision Song Contest Ianyan Magazine Independent Armenian Publication 13 listopada 2011 u Wayback Machine angl nv ua 28 03 2022 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 Ciganov Oleg Volodimirovich Dolya i chas Aliyevih Ilham Aliyev vidkritij svit angl Ilham Aliyev Open world M Hroniker 2008 S 252 ISBN 978 5 90123852 BBK 63 3 2 6 8 Ciganov Oleg Volodimirovich Dolya i chas Aliyevih Ilham Aliyev vidkritij svit angl Ilham Aliyev Open world M Hroniker 2008 S 253 ISBN 978 5 90123852 BBK 63 3 2 6 8