Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Говард Зінн (англ. Howard Zinn; 24 серпня 1922 — 27 січня 2010) — американський історик, політолог, драматург і лівий інтелектуал єврейського походження, активний учасник численних громадських антивоєнних, антирасистських і правозахисних рухів. Сам Зінн називав свої політичні погляди такими, що перебувають на стику демократичного соціалізму та анархізму, в своїх наукових працях використовував марксистську методологію.
| Говард Зінн | |
|---|---|
| англ. Howard Zinn | |
 | |
| Народився | 24 серпня 1922[2][3][…] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[5] |
| Помер | 27 січня 2010[1][2][…](87 років) Санта-Моніка, Каліфорнія, США[5] ·інфаркт міокарда[5] |
| Поховання | d[6] |
| Країна |  США |
| Національність | євреї[5] |
| Діяльність | драматург, політолог, історик, письменник, викладач університету, журналіст, антивоєнний активіст, labor historian, правозахисник, кінорежисер, активіст |
| Галузь | історія[5] |
| Alma mater | Нью-Йоркський університет[5], Колумбійський університет[7] і d[5] |
| Знання мов | англійська[3] |
| Заклад | Гарвардський університет[8], d[5] і Бостонський університет[5] |
| Учасник | Друга світова війна[7] |
| Magnum opus | d |
| Діти (2) | d |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0957016 |
| Сайт | howardzinn.org |
| |
Біографія
Народився 24 серпня 1922 року в родині єврейських робітників-імігрантів в Брукліні. Батько, Едді Зінн, емігрував з братом з Лемберга (Австро-Угорщина) напередодні Першої світової війни; мати, Дженні Рабинович, раніше жила в Іркутську (Російська імперія). Бідність батьків Зінна не дозволяла йому здобути якісну освіту до Другої світової війни (вдома практично не було книг, за винятком 20-томника творів Чарльза Діккенса), хоча йому вдавалося відвідувати літературні курси в школі ім. Томаса Джефферсона. Коли у віці 17 років приятелі-комуністи запросили Говарда на перший політичний мітинг в його житті, жорстокість кінних поліціянтів, виявлена при розгоні демонстрації, шокувала його.
У роки Другої світової війни антифашист Зінн записався добровольцем. Він служив в бомбардувальній авіації ВПС США (з 1943 по 1945 рік), і саме особистий досвід військової служби сприяв формуванню антивоєнних поглядів Говарда Зінна. Йому доводилося бомбити цілі в Берліні, Чехословаччині та Угорщині. У квітні 1945 року він брав участь в одному із перших бомбардувань з бойовим використанням напалму. Бомбардувалася дружня мета — французьке місто Руаян. У книзі «Політика історії» Зінн згадував, що під час нового відвідування Руаяну в 1966 році дізнався, що під напалмовими бомбами загинуло близько 1000 мирних громадян Франції, смерть яких була згодом оголошена «трагічною помилкою». Повернувшись з війни додому, він помістив всі свої бойові медалі та нагороди в папку з написом «Ніколи більше».
Пізніше він доводив неправомірність і незаконність бомбардувань таких міст, як Дрезден, Руан, Токіо, Хіросіма і Нагасакі. Подібним чином Зінн різко засуджував напалмові бомбардування під час В'єтнамської війни і авіаудар по бомбосховищах Амірія.
Після війни Зінн як демобілізований офіцер зміг здобути вищу освіту завдяки «солдатському біллю про права» (G.I. Bill). Здобувши ступінь бакалавра в Нью-Йоркському університеті (1951), закінчив навчання в Колумбійському університеті за спеціальностями «історія» (1952) і «політологія» (1958). Темою його магістерської роботи був страйк шахтарів штату Колорадо в 1914 році, жорстоко пригнічена промисловцями і владою. Його докторська дисертація була присвячена політичній діяльності ліберального республіканця Фіорелло Ла Ґуардія (передбачив, на думку Зінна, «Новий курс» президента Франкліна Делано Рузвельта) на посаді конгресмена. Що вийшла в 1959 році монографія «Ла Гуардія в Конгресі» була номінована Американською історичною асоціацією як найкраща англомовна книга про історію США.
З 1956 по 1963 рік був професором історії в Спелмановскому коледжі в Атланті. У 1964—1988 роках викладав політологію в університеті Бостона, також був запрошеним професором Паризького університету і Університету Болоньї.
У роки «холодної війни» Говард Зінн поряд з Ноамом Хомским і Сьюзен Зонтаг був в академічному середовищі одним з найпослідовніших критиків зовнішньої політики США як агресивної і імперіалістичної. Виступав проти військових дій у В'єтнамі і Іраку.
Під час викладання в Атланті активно включився в рух за громадянські права і був наставником ряду активістів з-поміж афроамериканських студентів, включаючи Еліс Вокер і Маріан Райт Едельман, нині головуючого Фонду захисту дітей. Зокрема, він співпрацював зі Студентським координаційним комітетом ненасильницьких дій, опротестував 30 порушень Першої та Четвертої поправки до Конституції США в Олбані (штат Джорджія), критикував ФБР і Міністерства юстиції за ігнорування випадків насильства з боку сегрегаціоністів. Хоча Зінн був штатним викладачем, громадянська позиція вченого послужила причиною його звільнення в 1963 році. У наступному, 1964 році, він написав дві книги, присвячені боротьбі афроамериканців за рівні права: «СККНД: Нові аболіціоністи» і «Містика півдня». Згодом Зінн часто звертався до цієї тематики — і як історик, і як безпосередній учасник подій.
У 1980 році була видана його книга «Народна історія США», яка побила всі рекорди за популярністю в традиціях критичної педагогіки. На противагу офіційній версії «історії президентів і генералів», Зінн звертає увагу на ті аспекти, які не завжди адекватно висвітлюються мейнстрімом американської історичної науки: класову боротьбу, американський експансіонізм, геноцид індіанців, негритянські повстання проти рабства, становище робітників, жінок і афроамериканців. 2007 році на основі книги вийшов багатосерійний документальний фільм.
Життя вченого висвітлена в документальному фільмі «Неможливо залишитися нейтральним у поїзді, що їде» (Howard Zinn: You Can not Be Neutral on a Moving Train), що вийшов 2004 року. У фільмі використані інтерв'ю з Ноамом Хомським (який назвав головного героя «совістю покоління»), Томом Хейденом і дружиною Зінна Розлін, музика ряду груп, включаючи «Pearl Jam», а закадровий текст читає актор Метт Деймон, що жив по сусідству з Зінном в Вест- Ньютона, передмісті Бостона. Помер 27 січня 2010 року від інфаркту.
Книги
- La Guardia in Congress (1959)
- The Southern Mystique (1964)
- SNCC: The New Abolitionists (1964)
- New Deal Thought (1965, редактор)
- Vietnam: The Logic of Withdrawal (1967)
- Disobedience and Democracy (1968)
- The Politics of History (1970)
- The Pentagon Papers: Critical Essays (1972, редактор)
- Postwar America (1973)
- Зінн Г. США після Другої світової війни. — М.: Прогрес, 1977.
- Justice in Everyday Life (1974, редактор)
- A People's History of the United States (1980)
- Зінн Г. Народна історія США — М.: Весь світ, 2006.
- Declarations of Independence: Cross-Examining American Ideology (1991)
- Failure to Quit: Reflections of an Optimistic Historian (1993)
- You Can't Be Neutral on a Moving Train (1994)
- The Zinn Reader (1997)
- The Future of History (1999)
- Marx in Soho: A Play on History (1999)
- Howard Zinn on War (2000)
- Howard Zinn on History (2000)
- Terrorism and War (2002)
- Emma: A Play in Two Acts About Emma Goldman (2002)
- Artists in Times of War (2003)
- Passionate Declarations: Essays on War and Justice (2003)
- Voices of a People's History of the United States (2004, в соавторстве)
- A People's History of the Civil War: Struggles for the Meaning of Freedom by David Williams, Howard Zinn (Series Editor) (2005).
- A Power Governments Cannot Suppress (2006)
- History Matters: Conversations on History and Politics (2006, в соавторстве)
- A Young People's History of the United States (2007, в 2 тт.: Т. 1. Columbus to the Spanish-American War. Т. 2. Class Struggle to the War on Terror.
- A People's History of American Empire (2008, в соавторстве)
- The Bomb (City Lights Publishers, 2010) .
- The Historic Unfulfilled Promise (City Lights Publishers, 2012)
Примітки
- http://www.boston.com/news/local/breaking_news/2010/01/howard_zinn_his.html
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119301989 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- https://www.howardzinn.org/about/biography/
- Find a Grave — 1996.
- http://howardzinn.org/
- https://courses.lumenlearning.com/americanlit2/chapter/howard-zinn-biography/
Посилання
- Говард Зинн. Народная история США: с 1492 года до наших дней [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Колумб, индейцы и прогресс человечества [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Денис Пилаш. Говард Зинн. Народный историк США. — Некролог Говарда Зинна [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Рэймонд Лотта. Памяти Говарда Зинна, народного историка [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Govard Zinn angl Howard Zinn 24 serpnya 1922 19220824 27 sichnya 2010 amerikanskij istorik politolog dramaturg i livij intelektual yevrejskogo pohodzhennya aktivnij uchasnik chislennih gromadskih antivoyennih antirasistskih i pravozahisnih ruhiv Sam Zinn nazivav svoyi politichni poglyadi takimi sho perebuvayut na stiku demokratichnogo socializmu ta anarhizmu v svoyih naukovih pracyah vikoristovuvav marksistsku metodologiyu Govard Zinnangl Howard ZinnNarodivsya24 serpnya 1922 1922 08 24 2 3 Bruklin Nyu Jork Nyu Jork SShA 5 Pomer27 sichnya 2010 2010 01 27 1 2 87 rokiv Santa Monika Kaliforniya SShA 5 infarkt miokarda 5 Pohovannyad 6 Krayina SShANacionalnistyevreyi 5 Diyalnistdramaturg politolog istorik pismennik vikladach universitetu zhurnalist antivoyennij aktivist labor historian pravozahisnik kinorezhiser aktivistGaluzistoriya 5 Alma materNyu Jorkskij universitet 5 Kolumbijskij universitet 7 i d 5 Znannya movanglijska 3 ZakladGarvardskij universitet 8 d 5 i Bostonskij universitet 5 UchasnikDruga svitova vijna 7 Magnum opusdDiti 2 dNagorodid 1991 d 1998 d 2005 IMDbID 0957016Sajthowardzinn org Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 24 serpnya 1922 roku v rodini yevrejskih robitnikiv imigrantiv v Bruklini Batko Eddi Zinn emigruvav z bratom z Lemberga Avstro Ugorshina naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni mati Dzhenni Rabinovich ranishe zhila v Irkutsku Rosijska imperiya Bidnist batkiv Zinna ne dozvolyala jomu zdobuti yakisnu osvitu do Drugoyi svitovoyi vijni vdoma praktichno ne bulo knig za vinyatkom 20 tomnika tvoriv Charlza Dikkensa hocha jomu vdavalosya vidviduvati literaturni kursi v shkoli im Tomasa Dzheffersona Koli u vici 17 rokiv priyateli komunisti zaprosili Govarda na pershij politichnij miting v jogo zhitti zhorstokist kinnih policiyantiv viyavlena pri rozgoni demonstraciyi shokuvala jogo U roki Drugoyi svitovoyi vijni antifashist Zinn zapisavsya dobrovolcem Vin sluzhiv v bombarduvalnij aviaciyi VPS SShA z 1943 po 1945 rik i same osobistij dosvid vijskovoyi sluzhbi spriyav formuvannyu antivoyennih poglyadiv Govarda Zinna Jomu dovodilosya bombiti cili v Berlini Chehoslovachchini ta Ugorshini U kvitni 1945 roku vin brav uchast v odnomu iz pershih bombarduvan z bojovim vikoristannyam napalmu Bombarduvalasya druzhnya meta francuzke misto Ruayan U knizi Politika istoriyi Zinn zgaduvav sho pid chas novogo vidviduvannya Ruayanu v 1966 roci diznavsya sho pid napalmovimi bombami zaginulo blizko 1000 mirnih gromadyan Franciyi smert yakih bula zgodom ogoloshena tragichnoyu pomilkoyu Povernuvshis z vijni dodomu vin pomistiv vsi svoyi bojovi medali ta nagorodi v papku z napisom Nikoli bilshe Piznishe vin dovodiv nepravomirnist i nezakonnist bombarduvan takih mist yak Drezden Ruan Tokio Hirosima i Nagasaki Podibnim chinom Zinn rizko zasudzhuvav napalmovi bombarduvannya pid chas V yetnamskoyi vijni i aviaudar po bomboshovishah Amiriya Pislya vijni Zinn yak demobilizovanij oficer zmig zdobuti vishu osvitu zavdyaki soldatskomu billyu pro prava G I Bill Zdobuvshi stupin bakalavra v Nyu Jorkskomu universiteti 1951 zakinchiv navchannya v Kolumbijskomu universiteti za specialnostyami istoriya 1952 i politologiya 1958 Temoyu jogo magisterskoyi roboti buv strajk shahtariv shtatu Kolorado v 1914 roci zhorstoko prignichena promislovcyami i vladoyu Jogo doktorska disertaciya bula prisvyachena politichnij diyalnosti liberalnogo respublikancya Fiorello La Guardiya peredbachiv na dumku Zinna Novij kurs prezidenta Franklina Delano Ruzvelta na posadi kongresmena Sho vijshla v 1959 roci monografiya La Guardiya v Kongresi bula nominovana Amerikanskoyu istorichnoyu asociaciyeyu yak najkrasha anglomovna kniga pro istoriyu SShA Z 1956 po 1963 rik buv profesorom istoriyi v Spelmanovskomu koledzhi v Atlanti U 1964 1988 rokah vikladav politologiyu v universiteti Bostona takozh buv zaproshenim profesorom Parizkogo universitetu i Universitetu Bolonyi U roki holodnoyi vijni Govard Zinn poryad z Noamom Homskim i Syuzen Zontag buv v akademichnomu seredovishi odnim z najposlidovnishih kritikiv zovnishnoyi politiki SShA yak agresivnoyi i imperialistichnoyi Vistupav proti vijskovih dij u V yetnami i Iraku Pid chas vikladannya v Atlanti aktivno vklyuchivsya v ruh za gromadyanski prava i buv nastavnikom ryadu aktivistiv z pomizh afroamerikanskih studentiv vklyuchayuchi Elis Voker i Marian Rajt Edelman nini golovuyuchogo Fondu zahistu ditej Zokrema vin spivpracyuvav zi Studentskim koordinacijnim komitetom nenasilnickih dij oprotestuvav 30 porushen Pershoyi ta Chetvertoyi popravki do Konstituciyi SShA v Olbani shtat Dzhordzhiya kritikuvav FBR i Ministerstva yusticiyi za ignoruvannya vipadkiv nasilstva z boku segregacionistiv Hocha Zinn buv shtatnim vikladachem gromadyanska poziciya vchenogo posluzhila prichinoyu jogo zvilnennya v 1963 roci U nastupnomu 1964 roci vin napisav dvi knigi prisvyacheni borotbi afroamerikanciv za rivni prava SKKND Novi abolicionisti i Mistika pivdnya Zgodom Zinn chasto zvertavsya do ciyeyi tematiki i yak istorik i yak bezposerednij uchasnik podij U 1980 roci bula vidana jogo kniga Narodna istoriya SShA yaka pobila vsi rekordi za populyarnistyu v tradiciyah kritichnoyi pedagogiki Na protivagu oficijnij versiyi istoriyi prezidentiv i generaliv Zinn zvertaye uvagu na ti aspekti yaki ne zavzhdi adekvatno visvitlyuyutsya mejnstrimom amerikanskoyi istorichnoyi nauki klasovu borotbu amerikanskij ekspansionizm genocid indianciv negrityanski povstannya proti rabstva stanovishe robitnikiv zhinok i afroamerikanciv 2007 roci na osnovi knigi vijshov bagatoserijnij dokumentalnij film Zhittya vchenogo visvitlena v dokumentalnomu filmi Nemozhlivo zalishitisya nejtralnim u poyizdi sho yide Howard Zinn You Can not Be Neutral on a Moving Train sho vijshov 2004 roku U filmi vikoristani interv yu z Noamom Homskim yakij nazvav golovnogo geroya sovistyu pokolinnya Tomom Hejdenom i druzhinoyu Zinna Rozlin muzika ryadu grup vklyuchayuchi Pearl Jam a zakadrovij tekst chitaye aktor Mett Dejmon sho zhiv po susidstvu z Zinnom v Vest Nyutona peredmisti Bostona Pomer 27 sichnya 2010 roku vid infarktu KnigiLa Guardia in Congress 1959 The Southern Mystique 1964 SNCC The New Abolitionists 1964 New Deal Thought 1965 redaktor Vietnam The Logic of Withdrawal 1967 Disobedience and Democracy 1968 The Politics of History 1970 The Pentagon Papers Critical Essays 1972 redaktor Postwar America 1973 Zinn G SShA pislya Drugoyi svitovoyi vijni M Progres 1977 Justice in Everyday Life 1974 redaktor A People s History of the United States 1980 Zinn G Narodna istoriya SShA M Ves svit 2006 ISBN 5 7777 0237 6 Declarations of Independence Cross Examining American Ideology 1991 Failure to Quit Reflections of an Optimistic Historian 1993 You Can t Be Neutral on a Moving Train 1994 The Zinn Reader 1997 The Future of History 1999 Marx in Soho A Play on History 1999 Howard Zinn on War 2000 Howard Zinn on History 2000 Terrorism and War 2002 Emma A Play in Two Acts About Emma Goldman 2002 Artists in Times of War 2003 Passionate Declarations Essays on War and Justice 2003 Voices of a People s History of the United States 2004 v soavtorstve A People s History of the Civil War Struggles for the Meaning of Freedom by David Williams Howard Zinn Series Editor 2005 ISBN 978 1 59558 018 4 A Power Governments Cannot Suppress 2006 History Matters Conversations on History and Politics 2006 v soavtorstve A Young People s History of the United States 2007 v 2 tt T 1 Columbus to the Spanish American War T 2 Class Struggle to the War on Terror A People s History of American Empire 2008 v soavtorstve The Bomb City Lights Publishers 2010 ISBN 978 0 87286 509 9 The Historic Unfulfilled Promise City Lights Publishers 2012 ISBN 978 0 87286 555 6Primitkihttp www boston com news local breaking news 2010 01 howard zinn his html Deutsche Nationalbibliothek Record 119301989 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www howardzinn org about biography Find a Grave 1996 d Track Q63056 http howardzinn org https courses lumenlearning com americanlit2 chapter howard zinn biography PosilannyaGovard Zinn Narodnaya istoriya SShA s 1492 goda do nashih dnej 21 serpnya 2017 u Wayback Machine Kolumb indejcy i progress chelovechestva 13 listopada 2017 u Wayback Machine Denis Pilash Govard Zinn Narodnyj istorik SShA Nekrolog Govarda Zinna 24 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Rejmond Lotta Pamyati Govarda Zinna narodnogo istorika 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine