Вайлі Гардеман Пост (англ. Wiley Hardeman Post; 22 листопада 1899, , Техас — 15 серпня, 1935, Аляска) — американський льотчик і мандрівник.
Вайлі Пост | |
---|---|
Народився | 22 листопада 1898[1][2][3] Ван-Зандт, Техас, США |
Помер | 15 серпня 1935[1][2][3](36 років) Мис Барроу, Північний Схил, Аляска, США ·авіакатастрофа |
Країна | США |
Місце проживання | Оклахома |
Діяльність | льотчик, мандрівник-дослідник |
У шлюбі з | d[4] |
Нагороди | |
|
Біографічні дані
Працював фермером, нафтовиком. У 1926 році під час буріння нафтової свердловини втратив ліве око. Не зважаючи на це не залишив давню мрію пов'язати своє життя з авіацією і незабаром отримав ліцензію цивільного пілота. Тоді ж почав працювати в Оклахомі на нафтовика Ф. К. Холла. В 1930 році на літаку глави компанії брав участь у змаганнях «National Air Race Derby» і виграв їх.
Після пілотованого навколосвітнього польоту доктора , здійсненого за 21 день на борту дирижабля «Граф Цепелін», Віллі Пост мріяв про навколосвітню подорож на літаку. Упевнений у своєму успіху, почав готуватися до подорожі і вибрав для польоту літак «Lockheed Vega 5В» — найшвидший у 1930-і роки та вдало сконструйований. Замість шести посадочних місць в кабіні були встановлені паливні баки з пальним. Крім того, була поліпшена аеродинаміка літака, а швидкість літака збільшена до 217 км/год.
Літак, названий «Winnie Mae», взяв старт 23 червня 1931 року з аеропорту ім. Рузвельта в Нью-Йорку. Штурманом був Гарольд Гетті. Політ був розбитий на 14 етапів з метою заправки палива і перевірки роботи вузлів літака.
Перший етап польоту проходив від Нью-Йорка до в Ісландії, потім через океан в англійський Честер, на Ганновер, Берлін. На переліт відводилося 35 годин без відпочинку. Після дев'яти годин сну було взято курс на Москву і далі до Новосибірська, Іркутська, Благовєщенська-на-Амурі. В Благовєщенську літак загруз у багнюці, і незапланована перерва тривала 14 годин. Потім відбувся переліт до Хабаровська і далі через Тихий океан на Аляску.
Найдовший етап польоту, що тривав 17 годин, закінчився тим, що погнулася лопать гвинта. На її ремонт пішов час, призначений для відпочинку, далі був переліт на Фербенкс. Там була замінена лопать гвинта, потім переліт в Едмонтон, Канада. Наступна стадія: Едмонтон — Клівленд — Нью-Йорк.
Весь політ зайняв 8 днів 15 годин і 51 хвилину. Через два роки Пост вирішив повторити свій подвиг. Стартувавши з того ж самого аеродрому, він проробив аналогічний маршрут в 25 089 км за 7 днів 18 годин і 49 хвилин. Таким чином, він покращив свій колишній рекорд на 21 годину.
За заслуги в авіації Міжнародна федерація повітроплавання в 1933 році нагородила Віллі Поста Золотою медаллю.
Під час другого польоту Пост підтвердив ефективність нового обладнання, встановленого на його літаку, включаючи такий важливий прилад, як автопілот. У 1934 році Пост провів ряд експериментальних польотів, включаючи субстратосферні польоти з використанням спеціального обладнання для їх виконання.
У серпні 1935 році Пост разом зі своїм другом, сатириком Віллі Роджерсом, відправився в подорож по Сибіру. 15 серпня вони приземлилися в Волкпі на Алясці. Їх літак був обладнаний поплавцями для посадки на воду, але вони виявилися такими важкими, що машина втратила рівновагу і розбилася об поверхню арктичного озера. У цій аварії загинули обидва пілоти.
Конгрес США з метою увічнення пам'яті Віллі Поста викупив Lockheed Vega 5В «Winnie Mae». Повністю відновлений літак поповнив колекцію експонатів в Смітсонівському інституті у Вашингтоні.
Вшанування пам'яті
Іменем Поста названий аеропорт (англ. Wiley Post-Will Rogers Memorial Airport) на Алясці.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Національний музей авіації і космонавтики, Neufeld M. J., Spencer A. M. Smithsonian National Air and Space Museum: An Autobiography — National Geographic, 2010. — С. 156. —
Посилання
- Уайли Пост [ 26 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vajli Gardeman Post angl Wiley Hardeman Post 22 listopada 1899 Tehas 15 serpnya 1935 Alyaska amerikanskij lotchik i mandrivnik Vajli PostNarodivsya22 listopada 1898 1898 11 22 1 2 3 Van Zandt Tehas SShAPomer15 serpnya 1935 1935 08 15 1 2 3 36 rokiv Mis Barrou Pivnichnij Shil Alyaska SShA aviakatastrofaKrayina SShAMisce prozhivannyaOklahomaDiyalnistlotchik mandrivnik doslidnikU shlyubi zd 4 Nagorodid d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Post Vajli Post Garold Getti Winnie Mae v Nimechchini 1931Litak Winnie Mae v Smitsonivskomu institutiVajli Post v skafandri dlya stratosfernogo polotuBiografichni daniPracyuvav fermerom naftovikom U 1926 roci pid chas burinnya naftovoyi sverdlovini vtrativ live oko Ne zvazhayuchi na ce ne zalishiv davnyu mriyu pov yazati svoye zhittya z aviaciyeyu i nezabarom otrimav licenziyu civilnogo pilota Todi zh pochav pracyuvati v Oklahomi na naftovika F K Holla V 1930 roci na litaku glavi kompaniyi brav uchast u zmagannyah National Air Race Derby i vigrav yih Pislya pilotovanogo navkolosvitnogo polotu doktora zdijsnenogo za 21 den na bortu dirizhablya Graf Cepelin Villi Post mriyav pro navkolosvitnyu podorozh na litaku Upevnenij u svoyemu uspihu pochav gotuvatisya do podorozhi i vibrav dlya polotu litak Lockheed Vega 5V najshvidshij u 1930 i roki ta vdalo skonstrujovanij Zamist shesti posadochnih misc v kabini buli vstanovleni palivni baki z palnim Krim togo bula polipshena aerodinamika litaka a shvidkist litaka zbilshena do 217 km god Litak nazvanij Winnie Mae vzyav start 23 chervnya 1931 roku z aeroportu im Ruzvelta v Nyu Jorku Shturmanom buv Garold Getti Polit buv rozbitij na 14 etapiv z metoyu zapravki paliva i perevirki roboti vuzliv litaka Pershij etap polotu prohodiv vid Nyu Jorka do v Islandiyi potim cherez okean v anglijskij Chester na Gannover Berlin Na perelit vidvodilosya 35 godin bez vidpochinku Pislya dev yati godin snu bulo vzyato kurs na Moskvu i dali do Novosibirska Irkutska Blagovyeshenska na Amuri V Blagovyeshensku litak zagruz u bagnyuci i nezaplanovana pererva trivala 14 godin Potim vidbuvsya perelit do Habarovska i dali cherez Tihij okean na Alyasku Najdovshij etap polotu sho trivav 17 godin zakinchivsya tim sho pognulasya lopat gvinta Na yiyi remont pishov chas priznachenij dlya vidpochinku dali buv perelit na Ferbenks Tam bula zaminena lopat gvinta potim perelit v Edmonton Kanada Nastupna stadiya Edmonton Klivlend Nyu Jork Ves polit zajnyav 8 dniv 15 godin i 51 hvilinu Cherez dva roki Post virishiv povtoriti svij podvig Startuvavshi z togo zh samogo aerodromu vin prorobiv analogichnij marshrut v 25 089 km za 7 dniv 18 godin i 49 hvilin Takim chinom vin pokrashiv svij kolishnij rekord na 21 godinu Za zaslugi v aviaciyi Mizhnarodna federaciya povitroplavannya v 1933 roci nagorodila Villi Posta Zolotoyu medallyu Pid chas drugogo polotu Post pidtverdiv efektivnist novogo obladnannya vstanovlenogo na jogo litaku vklyuchayuchi takij vazhlivij prilad yak avtopilot U 1934 roci Post proviv ryad eksperimentalnih polotiv vklyuchayuchi substratosferni poloti z vikoristannyam specialnogo obladnannya dlya yih vikonannya U serpni 1935 roci Post razom zi svoyim drugom satirikom Villi Rodzhersom vidpravivsya v podorozh po Sibiru 15 serpnya voni prizemlilisya v Volkpi na Alyasci Yih litak buv obladnanij poplavcyami dlya posadki na vodu ale voni viyavilisya takimi vazhkimi sho mashina vtratila rivnovagu i rozbilasya ob poverhnyu arktichnogo ozera U cij avariyi zaginuli obidva piloti Kongres SShA z metoyu uvichnennya pam yati Villi Posta vikupiv Lockheed Vega 5V Winnie Mae Povnistyu vidnovlenij litak popovniv kolekciyu eksponativ v Smitsonivskomu instituti u Vashingtoni Vshanuvannya pam yatiImenem Posta nazvanij aeroport angl Wiley Post Will Rogers Memorial Airport na Alyasci PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Nacionalnij muzej aviaciyi i kosmonavtiki Neufeld M J Spencer A M Smithsonian National Air and Space Museum An Autobiography National Geographic 2010 S 156 ISBN 978 1 4262 0653 5 d Track Q5973845d Track Q47130118d Track Q21523411d Track Q752669d Track Q6831469PosilannyaUajli Post 26 bereznya 2013 u Wayback Machine ros