Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Котловина Агульяс — океанічна котловина, розташована на південь від Південної Африки, на межі південної частини Атлантичного океану та південно-західної частини Індійського океану. Складова Африканської плити, обмежена (складова ) на півночі та Західно-Індійським хребтом на півдні; на заході та плато Агульяс на сході. Численні батиметричні аномалії свідчать про динамічну тектонічну історію басейну.
Геологія
У пізньому палеоцені (59-56 Ма) відбувається відкриття південної частини Атлантичного океану (тобто відокремлення Південної Америки та Африки під час розпаду Гондвани) Височина Метеор лежить поруч з височиною (на схід від ). Відокремлення височини Метеор від височини Іслас-Оркадас поклало початок формуванню котловини Агульяс.
Хребет Агульяс простягається від північного краю височини Метеор до банки Агульяс на південь від ПАР. Хребет, однак, різко закінчується на невеликому плато у точці 40° пд. ш. 15° сх. д. / 40° пд. ш. 15° сх. д., де його перетинає витягнутий на північний схід спредінговий центр (риф Агульяс), який затух у ранньому палеоцені (61 Ма). Наявність короткоінуючої тектонічної плити між цими структурами вперше була запропонована LaBrecque та Hayes, 1979. Вони найменували її Мальвінською плитою і припустили, що вона існувала з 90 — 65 Ма до затухання спредінгового центру у котловині Агульяса. Плита розташована на трійнику прото-Буве.
Marks та Stock, 2001 виявили, що зони розломів пізнього крейдяного періоду (100-66 Ма), утворені на рифті Агульяс, не співпадають із зонами на північ від зони розломів Агульяс, і тому не можуть бути сформовані в результаті спредінгу Південної Америки та Африки. Крім того, магнітні аномалії на Мальвінській плиті не узгоджуються з їх кон'югатами на Африканській плиті, якщо для орієнтиру використовуються швидкості поширення та напрямки руху Південної Америки та Африки. Вони також зазначили, що зона розломів Агульяс не лежить перпендикулярно напрямку руху Південної Америки та Африки, що їх спредінг відбувається на північ від рифту, і тому не може бути утворений цим спредінгом.
Рифт Агульяс — це затухший Мальвіно-Африканський хребет. 97 Ма межа плити у котловині Агульяс була перетворена, коли Серединно-Атлантичний хребет через зону зсуву перемістився на схід. Це наблизило межу до плато Агульяс, де надмірний вулканізм створив велику магматичну провінцію. Утворення Мальвінської плити супроводжувало скорочення зони розломів Агульяс. 61 Ма, Мальвінська плита була остаточно включена до складу Африканської плити, коли Мальвіно-Африканський хребет затух через зсув хребта на захід уздовж зони розломів Агульяс-Фолкленд. Цей другий хребет зсуву зменшив одну з найвражаючих зон розломів в історії Землі — з 1200 км у довжину — до 180 км
Океанографія
Течія Агульяс тече на південь уздовж африканського східного узбережжя. Коли вона досягає південного краю Африки, вона відхиляється назад в Індійський океан. При цьому викидає в Південну Атлантику теплі вихори, відомі як кільця Агульяс. Ці мезометеорологічні антициклонічні кільця живлять [en] (англ. Atlantic meridional overturning circulation, AMOC), і тому вважається, що вона впливає на глобальний клімат, хоча зв'язок між AMOC та зміною клімату все ще недостатньо вивчений.
Антарктичні придонні води (англ. Antarctic bottom water, AABW) виникла в олігоцені з відкриттям протоки Дрейка та Тасманійського морського шляху і призвела до теплоізоляції Антарктиди. AABW змішується з іншими масами в Антарктичній циркумполярній течії (ACC), утворюючи циркумполярні глибинні води (CDW). У котловині Агульяс CDW тече на північ і відхиляється переважно на захід хребтом Агульяс. Але відгалуження CDW входить в Капську котловину на захід від хребта, звідки вона тече на захід уздовж північної сторони хребта, перш ніж відхилятися на північний схід (вздовж [en]) на східному кінці хребта. Цей довгий обхід в Капському басейні та змішування з глибинними водами Північної Атлантики (NADW) призводить до утворення теплішої води, ніж інші маси CDW. [en] (AAIW) течуть над CDW у котловині Агульяс антициклонічним шляхом (на відміну від циклонічного шляху, яким тече CDW.)
Примітки
- Raymond та LaBrecque, 1988, Introduction, p. 27
- Raymond та LaBrecque, 1988, Agulhas Fracture Zone Ridge, pp. 28-29
- Marks та Stock, 2001, Abstract; Marks, 2001
- Pérez-Díaz та Eagles, 2014, 4.5 The Short Life of a Small Plate in the South Atlantic (80 Ma to Present), p. 19; Figs. 13-14, pp. 16-17
- Bird, 2001, Agulhas-Falkland Fracture Zone, p. 152
- Beal та ін., 2011, с. 1
- Schut, Uenzelmann-Neben та Gersonde, 2002, Oceanography, p. 187
Посилання
- Beal, L. M.; De Ruijter, W. P. M.; Biastoch, A.; Zahn, R.; SCOR/WCRP/IAPSO Working Group 136 (2011). On the role of the Agulhas system in ocean circulation and climate. Nature. 472: 429—436. doi:10.1038/nature09983. PMID 21525925.
- Bird, D. (2001). Shear margins: Continent-ocean transform and fracture zone boundaries (PDF). The Leading Edge. 20 (2): 150—159. doi:10.1190/1.1438894. Процитовано 4 January 2015.
- Dencausse, G.; Arhan, M.; Speich, S. (2010). Routes of Agulhas Rings in the southeastern Cape Basin (PDF). Deep-Sea Research Part I: Oceanographic Research Papers. 57 (11): 1406—1421. doi:10.1016/j.dsr.2010.07.008. Процитовано 10 July 2015.
- LaBrecque, J. L.; Hayes, D. E. (1979). Seafloor spreading history of the Agulhas Basin. Earth and Planetary Science Letters. 45 (2): 411—428. Bibcode:1979E&PSL..45..411L. doi:10.1016/0012-821X(79)90140-7.
- Marks (2001). Malvinas plate controversy resolved using altimetry (PDF). Earth System Monitor. 11 (4): 1—2, 4. Процитовано 10 July 2015.
- Marks, K. M.; Stock, J. M. (2001). Evolution of the Malvinas Plate South of Africa. Marine Geophysical Researches. 22 (4): 289—302. doi:10.1023/A:1014638325616.
- Pérez-Díaz, L.; Eagles, G. (2014). Constraining South Atlantic growth with seafloor spreading data (PDF). Tectonics. 33: 1848—1873. Bibcode:2014Tecto..33.1848P. doi:10.1002/2014TC003644. Процитовано 10 July 2015.
- Raymond, C. A.; LaBrecque, J. L. (1988). Geophysical signatures of the Agulhas Fracture Zone Ridge and Meteor Rise, Indo-Atlantic basin (PDF). Proceedings of the Ocean Drilling Program, Initial Reports. 114: 27—33. Процитовано 10 July 2015.
- Schut, E. W.; Uenzelmann-Neben, G.; Gersonde, R. (2002). Seismic evidence for bottom current activity at the Agulhas Ridge (PDF). Global and Planetary Change. 34: 185—198. doi:10.1016/s0921-8181(02)00114-5. Процитовано 10 July 2015.
Координати: 45° пд. ш. 20° сх. д. / 45° пд. ш. 20° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Agulyas Kotlovina Agulyas okeanichna kotlovina roztashovana na pivden vid Pivdennoyi Afriki na mezhi pivdennoyi chastini Atlantichnogo okeanu ta pivdenno zahidnoyi chastini Indijskogo okeanu Skladova Afrikanskoyi pliti obmezhena skladova na pivnochi ta Zahidno Indijskim hrebtom na pivdni na zahodi ta plato Agulyas na shodi Chislenni batimetrichni anomaliyi svidchat pro dinamichnu tektonichnu istoriyu basejnu Kotlovina Agulyas na mapiGeologiyaU piznomu paleoceni 59 56 Ma vidbuvayetsya vidkrittya pivdennoyi chastini Atlantichnogo okeanu tobto vidokremlennya Pivdennoyi Ameriki ta Afriki pid chas rozpadu Gondvani Visochina Meteor lezhit poruch z visochinoyu na shid vid Vidokremlennya visochini Meteor vid visochini Islas Orkadas poklalo pochatok formuvannyu kotlovini Agulyas Hrebet Agulyas prostyagayetsya vid pivnichnogo krayu visochini Meteor do banki Agulyas na pivden vid PAR Hrebet odnak rizko zakinchuyetsya na nevelikomu plato u tochci 40 pd sh 15 sh d 40 pd sh 15 sh d 40 15 de jogo peretinaye vityagnutij na pivnichnij shid spredingovij centr rif Agulyas yakij zatuh u rannomu paleoceni 61 Ma Nayavnist korotkoinuyuchoyi tektonichnoyi pliti mizh cimi strukturami vpershe bula zaproponovana LaBrecque ta Hayes 1979 Voni najmenuvali yiyi Malvinskoyu plitoyu i pripustili sho vona isnuvala z 90 65 Ma do zatuhannya spredingovogo centru u kotlovini Agulyasa Plita roztashovana na trijniku proto Buve Marks ta Stock 2001 viyavili sho zoni rozlomiv piznogo krejdyanogo periodu 100 66 Ma utvoreni na rifti Agulyas ne spivpadayut iz zonami na pivnich vid zoni rozlomiv Agulyas i tomu ne mozhut buti sformovani v rezultati spredingu Pivdennoyi Ameriki ta Afriki Krim togo magnitni anomaliyi na Malvinskij pliti ne uzgodzhuyutsya z yih kon yugatami na Afrikanskij pliti yaksho dlya oriyentiru vikoristovuyutsya shvidkosti poshirennya ta napryamki ruhu Pivdennoyi Ameriki ta Afriki Voni takozh zaznachili sho zona rozlomiv Agulyas ne lezhit perpendikulyarno napryamku ruhu Pivdennoyi Ameriki ta Afriki sho yih spreding vidbuvayetsya na pivnich vid riftu i tomu ne mozhe buti utvorenij cim spredingom Rift Agulyas ce zatuhshij Malvino Afrikanskij hrebet 97 Ma mezha pliti u kotlovini Agulyas bula peretvorena koli Seredinno Atlantichnij hrebet cherez zonu zsuvu peremistivsya na shid Ce nablizilo mezhu do plato Agulyas de nadmirnij vulkanizm stvoriv veliku magmatichnu provinciyu Utvorennya Malvinskoyi pliti suprovodzhuvalo skorochennya zoni rozlomiv Agulyas 61 Ma Malvinska plita bula ostatochno vklyuchena do skladu Afrikanskoyi pliti koli Malvino Afrikanskij hrebet zatuh cherez zsuv hrebta na zahid uzdovzh zoni rozlomiv Agulyas Folklend Cej drugij hrebet zsuvu zmenshiv odnu z najvrazhayuchih zon rozlomiv v istoriyi Zemli z 1200 km u dovzhinu do 180 kmOkeanografiyaTechiya Agulyas teche na pivden uzdovzh afrikanskogo shidnogo uzberezhzhya Koli vona dosyagaye pivdennogo krayu Afriki vona vidhilyayetsya nazad v Indijskij okean Pri comu vikidaye v Pivdennu Atlantiku tepli vihori vidomi yak kilcya Agulyas Ci mezometeorologichni anticiklonichni kilcya zhivlyat en angl Atlantic meridional overturning circulation AMOC i tomu vvazhayetsya sho vona vplivaye na globalnij klimat hocha zv yazok mizh AMOC ta zminoyu klimatu vse she nedostatno vivchenij Antarktichni pridonni vodi angl Antarctic bottom water AABW vinikla v oligoceni z vidkrittyam protoki Drejka ta Tasmanijskogo morskogo shlyahu i prizvela do teploizolyaciyi Antarktidi AABW zmishuyetsya z inshimi masami v Antarktichnij cirkumpolyarnij techiyi ACC utvoryuyuchi cirkumpolyarni glibinni vodi CDW U kotlovini Agulyas CDW teche na pivnich i vidhilyayetsya perevazhno na zahid hrebtom Agulyas Ale vidgaluzhennya CDW vhodit v Kapsku kotlovinu na zahid vid hrebta zvidki vona teche na zahid uzdovzh pivnichnoyi storoni hrebta persh nizh vidhilyatisya na pivnichnij shid vzdovzh en na shidnomu kinci hrebta Cej dovgij obhid v Kapskomu basejni ta zmishuvannya z glibinnimi vodami Pivnichnoyi Atlantiki NADW prizvodit do utvorennya teplishoyi vodi nizh inshi masi CDW en AAIW techut nad CDW u kotlovini Agulyas anticiklonichnim shlyahom na vidminu vid ciklonichnogo shlyahu yakim teche CDW PrimitkiRaymond ta LaBrecque 1988 Introduction p 27 Raymond ta LaBrecque 1988 Agulhas Fracture Zone Ridge pp 28 29 Marks ta Stock 2001 Abstract Marks 2001 Perez Diaz ta Eagles 2014 4 5 The Short Life of a Small Plate in the South Atlantic 80 Ma to Present p 19 Figs 13 14 pp 16 17 Bird 2001 Agulhas Falkland Fracture Zone p 152 Beal ta in 2011 s 1 Schut Uenzelmann Neben ta Gersonde 2002 Oceanography p 187 Posilannya Beal L M De Ruijter W P M Biastoch A Zahn R SCOR WCRP IAPSO Working Group 136 2011 On the role of the Agulhas system in ocean circulation and climate Nature 472 429 436 doi 10 1038 nature09983 PMID 21525925 Bird D 2001 Shear margins Continent ocean transform and fracture zone boundaries PDF The Leading Edge 20 2 150 159 doi 10 1190 1 1438894 Procitovano 4 January 2015 Dencausse G Arhan M Speich S 2010 Routes of Agulhas Rings in the southeastern Cape Basin PDF Deep Sea Research Part I Oceanographic Research Papers 57 11 1406 1421 doi 10 1016 j dsr 2010 07 008 Procitovano 10 July 2015 LaBrecque J L Hayes D E 1979 Seafloor spreading history of the Agulhas Basin Earth and Planetary Science Letters 45 2 411 428 Bibcode 1979E amp PSL 45 411L doi 10 1016 0012 821X 79 90140 7 Marks 2001 Malvinas plate controversy resolved using altimetry PDF Earth System Monitor 11 4 1 2 4 Procitovano 10 July 2015 Marks K M Stock J M 2001 Evolution of the Malvinas Plate South of Africa Marine Geophysical Researches 22 4 289 302 doi 10 1023 A 1014638325616 Perez Diaz L Eagles G 2014 Constraining South Atlantic growth with seafloor spreading data PDF Tectonics 33 1848 1873 Bibcode 2014Tecto 33 1848P doi 10 1002 2014TC003644 Procitovano 10 July 2015 Raymond C A LaBrecque J L 1988 Geophysical signatures of the Agulhas Fracture Zone Ridge and Meteor Rise Indo Atlantic basin PDF Proceedings of the Ocean Drilling Program Initial Reports 114 27 33 Procitovano 10 July 2015 Schut E W Uenzelmann Neben G Gersonde R 2002 Seismic evidence for bottom current activity at the Agulhas Ridge PDF Global and Planetary Change 34 185 198 doi 10 1016 s0921 8181 02 00114 5 Procitovano 10 July 2015 Koordinati 45 pd sh 20 sh d 45 pd sh 20 sh d 45 20