Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Незалежність ЗМІ (англ. Media independence) — відсутність зовнішнього контролю і впливу на установу або окрему людину, яка працює в засобах масової інформації. Здатність самостійного прийняття рішень засобом масової інформації відрізняє незалежні ЗМІ від державних.
Огляд
Основний вплив на незалежність ЗМІ має старіння бізнес-моделей роботи друкованих та радіомовних ЗМІ. Брак коштів, спроби збільшити прибуток і створити нові джерела доходів роблять ЗМІ більш уразливими для зовнішнього впливу. У багатьох регіонах заходи жорсткої економії призводять до масштабного скорочення бюджетних витрат громадських телерадіомовних компаній, скорочення числа співробітників і обмеження інновацій.
Регулювання
Роль регулюючих органів (установ ліцензування, постачальників контенту, платформ) і опір політичному та комерційному втручанню в автономію медіа-сектора розглядаються як важливі складові незалежності ЗМІ. Щоб забезпечити незалежність медіа, регулюючі органи повинні бути поза впливом директив уряду. Цей фактор впливу можна оцінити, розглянувши законодавчу, судову практику і правила публікації.
Державне регулювання
Ліцензування
Процес видачі ліцензій у багатьох регіонах як і раніше непрозорий . У багатьох країнах регулюючі органи звинувачуються в політичній упередженості щодо уряду і правлячої партії, в результаті чого деяким потенційним мовникам відмовляють в ліцензіях або загрожують їх вилученням. У багатьох країнах різноманітність матеріалів і поглядів зменшувалася, коли монополії прямо або побічно підтримувалися державами. Це не тільки впливає на конкуренцію, а й дає органам влади можливість вільно управляти громадською думкою.
Державне схвалення призначень
Державний контроль проявляється і в посиленні впливу регулюючих органів на призначення на посади, засновані на політичних і партійних поглядах; зокрема, на керівні посади в регулюючих органах. Це дає можливість уряду або партії висвітлювати інформацію упереджено.
Інтернет-регулювання
Уряди багатьох країн прагнуть встановити регулювання над інтернет-компаніями, такими, як постачальники послуг зв'язку або додатків — і всередині країни, і за кордоном. Вплив на контент може бути значним, оскільки інтернет-компанії можуть на вимогу уряду знімати з публікації новинні повідомлення, в тому числі алгоритмічно, що повністю усуває деякі способи висвітлення матеріалів. Проте, деяким журналістам вдається обходити обмеження на публікацію за допомогою методів анонімізації .
Саморегулювання
Регіональне
У Західній Європі саморегулювання є альтернативою державним регулюючим органам. Газети історично були вільні від ліцензування і регулювання, і на них постійно чинився тиск з метою самостійного регулювання або призначення власних омбудсменів . Проте, часто буває непросто встановити значущі саморегульовані суб'єкти.
Часто саморегулювання існує в тіні державного регулювання і функціонує в умовах потенційного втручання держави. У багатьох країнах Центральної і Східної Європи саморегулюючі структури відсутні або історично не сприймаються як ефективні.
Виникнення і зростання популярності супутникових каналів, які передають інформацію через кабельні або онлайн-системи, значно розширює сферу нерегульованого мовлення. Проте, існують способи регулювання доступу до супутникових каналів в деяких частинах Західної Європи, Північноамериканського регіону, Арабського регіону і в Азійсько-Тихоокеанському регіоні . Хартія Арабського Супутникового Радіомовлення є спробою, спрямованою на встановлення стандартів і впливу регулюючих органів на віщав матеріали.
Міжнародні та недержавні організації
Саморегулювання проявляється в якості преференційної системи з боку журналістів, а також в якості підтримки організацій, що займаються свободою і розвитком ЗМІ, міжурядових організацій, таких як ЮНЕСКО, і неурядових організацій. Є тенденція створення органів саморегулювання.
Великі інтернет-компанії розробили системи саморегулювання і подачі скарг на рівні окремих компаній, використовуючи принципи, розроблені в рамках Глобальної мережевої ініціативи, число учасників якої виросло до ряду великих телекомунікаційних компаній поряд з такими компаніями як Google, Facebook і інші, а також організаціями громадянського суспільства та вченими.
Опубліковане Європейською Комісією в 2013 році «Керівництво сектора інформаційних технологій по впровадженню Керівних принципів Організації Об'єднаних Націй в області бізнесу і прав людини» впливає на присутність незалежної журналістики. Визначає межі того, що слід або не слід переносити в популярні цифрові простору.
Приватний сектор
Перебуваючи під громадським тиском, технологічні гіганти стрімко розвивають розробку нових стратегій, спрямованих на усунення деяких причин їх появи і поширення. Facebook створив нові кнопки для того, щоб користувачі повідомляли, який контент, на їхню думку, є хибним, спрямованим на протидію розпалювання ненависті і переслідувань в Інтернеті. Ці зміни відображають ширші перетворення, що відбуваються серед технічних гігантів, спрямовані на підвищення їх прозорості. Як наголошується в індексі корпоративної підзвітності рейтингу Digital Rights, більшість великих інтернет-компаній, як повідомляється, набула широкого вжитку відносно більш відкритими з точки зору своєї політики щодо сторонніх запитів на видалення або доступ до контенту, особливо в разі запитів урядів.
Перевірка фактів
На додаток до реагування на тиск щодо більш чітко визначених механізмів саморегулювання, інтернет-компанії, такі як Facebook, Google, та видавництва почали кампанії з навчання користувачів того, як відрізнити недостовірні джерела інформації від достовірних. Наприклад, напередодні виборів в Сполученому Королівстві в 2017 році Facebook опублікував серію рекламних оголошень в газетах з «Підказками для визначення помилкових новин», в яких користувачам пропонувалися 10 ознак справжності контенту. Були також ширші ініціативи, які об'єднують безліч інвесторів і учасників для сприяння перевірці фактів і підвищенню інформаційної грамотності, таких, як Ініціатива щодо забезпечення цілісності новин в Школі журналістики університету Нью-Йорка. Ця інвестиція в розмірі 14 мільйонів доларів була розпочата в 2017 році, тому ефективність її впливу ще належить з'ясувати. Однак вона буде доповнювати пропозиції інших мереж, таких, як Міжнародна мережа перевірки фактів, запущена Інститутом Пойнтера в 2015 році.
Вплив на медіасистеми
Медіасистеми часто виявляються під тиском широко поширеною делегітимізації ролі ЗМІ як надійного установи і приниження гідності професії журналіста, що ростуть зусиллями із захоплення ЗМІ, особливо онлайн-ЗМІ, які часто вважаються більш стійкими до впливу.
Методи делегітимізації
Дискредитація
Впливові сили, такі, як уряди, часто влаштовували систематичні нападки на засоби масової інформації, виставляючи їх як ворога або намагаючись їх скомпрометувати. Це особливо помітно в реакції уряду на незалежні засоби масової інформації напередодні виборів. Поширена тактика розмиття відмінності між неперевіреними контентом в соціальних мережах та ЗМІ в інтернеті. Делегітимізація — це тонка і часто успішна форма пропаганди, яка знижує довіру громадськості до засобів масової інформації.
Дії проти медіа
У деяких країнах делегітимізація поєднується з активними діями, спрямованими проти незалежних ЗМІ: ключові об'єкти медіа закриті або продані сторонам, які мають зв'язки з урядом. Нові ЗМІ, часто пов'язані з державною владою і величезними ресурсами, набирають силу і охоплення. Важливе посилення захисту преси як надбання громадянського суспільства. Рекламодавці і інвестори можуть втратити інтерес до співпраці в сфері медіа через делегітимізації.
Припинення наклепу як і раніше триває в багатьох регіонах, також зростає небезпека з боку громадянського права, пов'язана з великими витратами і ризиком, що призводить до значної ймовірності банкрутства видавництва. Незалежність зменшується, коли під загрозою опиняється право журналістів критикувати державних осіб. Загальна напад на ЗМІ може призвести до ситуацій, в яких журналісти звинувачуються в публікації наклепів проти уряду ,; їх здатність захищати свої джерела значно обмежується.
Захоплення ЗМІ
Захоплення ЗМІ — це низка дій, які можуть обмежити охоплення. Захоплення ЗМІ визначається як "ситуація, в якій засобам масової інформації не вдалося стати автономними в прояві власної думки і виконувати свою основну функцію, інформувати аудиторію. Замість цього ЗМІ використовуються в інших цілях ". Відмінною рисою медіа-захоплення є сприяння приватного сектора . Існує безліч випадків, коли та громадянські журналісти висвітлюють конкретні проблеми і повідомляють про події під час протестів.
Фінансовий вплив
Фінансові загрози для незалежності ЗМІ можуть бути сконцентровані на купівлю акцій, банкрутство або нестійке фінансування громадського телерадіомовлення компаній. Контроль над капіталом для засобів масової інформації існує в багатьох країнах для управління прямими іноземними інвестиціями в медіа-секторі. Багато урядів в Африці, Латинській Америці і Карибському басейні, а також в Азійсько-Тихоокеанському регіоні прийняли суворі закони, які обмежують або забороняють володіння іноземними ЗМІ, особливо в секторах мовлення та телекомунікацій. У Латинській Америці майже дві третини країн, в котрих проводилися дослідження Світового банку в сфері іноземних інвестицій, накладають обмеження на іноземну власність в секторі видавничої діяльності. Майже всі країни вказують на обмеження іноземних інвестицій в медіа-секторі, і все частіше в регіоні поглинання приватного та іноземного капіталу відбувається без втрати володіння і політичного контролю в секторі засобів масової інформації. Складніше регулювати питання власності, коли компанії є інтернет-платформами, які охоплюють кілька юрисдикцій, хоча європейська конкуренція і податкове законодавство відгукнулися на деякі з цих проблем.
Сприйняття журналізму
Згідно з дослідженнями Worlds of Journalism Study, журналісти в 18 з 21 країни, опитаних в Західній Європі і Північній Америці, порахували, що втрачають свою свободу прийняття редакційних рішень протягом останніх п'яти років. У всіх інших регіонах безліч журналістів вважають, що їх редакційна свобода зміцнилася. У цих державах спостерігається помітне зниження реклами у пресі, деякі газети повідомляють про збільшення доходів від підписок на цифрову рекламу, що дозволило розширити випуски редакцій, які раніше мали серйозні фінансові труднощі. Це свідчить про готовність читачів платити за якісний інтернет-контент.
Боротьба з політичним і економічним впливом
Є різні інструменти, які знижують вплив політичних і економічних сил на роботу ЗМІ.
Стандарти журналістики
- Кодекси етики є способом втілення журналістських стандартів. Для журналістів, які прагнуть до універсальності, і навіть для «онлайн-журналістів» та блогерів, існує цілий ряд кодексів — причому, більшість транснаціональних інформаційних агентств і мовників дотримуються своїх власних, хоча не всі вони загальновідомі.
- У більшості регіонів газети розробили свої власні кодекси поведінки з постійними цінностями і стандартами, яких слід дотримуватися видавцями і журналістами. Деякі газети також призначили омбудсмена або представника читачів для розгляду скарг з боку громадськості.
- У багатьох країнах поради преси та асоціації діють як профспілки журналістів, які прагнуть поліпшити умови праці та усунути труднощі, з якими стикаються журналісти під час збору матеріалів.
Інвестиційні пріоритети
Фінансова підтримка розвитку засобів масової інформації та свободи слова неурядових організацій може широко варіюватися. У доповіді Національного фонду демократії були відзначені коливання шляхом відстеження фінансування Агентства США з міжнародного розвитку в різних регіонах за останні три роки.
Приватні фонди, засновані на Глобальному Півночі, все частіше надають гранти організаціям засобів масової інформації на Глобальному Півдні. Такі фонди часто спрямовані на розгляд конкретних представляють інтерес тим, таких, як охорона здоров'я або освіту. Пожертвування можуть або підтримати, або послабити незалежність ЗМІ.
Критика
Необхідність існування незалежності ЗМІ багаторазово викликала сумніви у консервативних і закритих режимів. Наявні незалежні ЗМІ часто звинувачують в політичній упередженості на користь опозиції чи приватного сектора і надуманою критиці. В деяких країнах незалежних журналістів можуть визнавати іноземними агентами.
Див. також
Примітки
- Repucci, Sarah. Media Freedom: A Downward Spiral. Freedom House (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
- Russia to label individuals as 'foreign agents' under new law (англ.). 3 грудня 2019. Процитовано 22 листопада 2023.
Література
- (англ.) World Trends in Freedom of Expression and Media Development Global Report 2017/2018, UNESCO 2018.
- (англ.) Ranking Digital Rights.
- (англ.) Facebook: «Tips to Spot Fake News»
- (англ.) UNESCO. 2014. World Trends in Freedom of Expression and Media Development .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nezalezhnist ZMI angl Media independence vidsutnist zovnishnogo kontrolyu i vplivu na ustanovu abo okremu lyudinu yaka pracyuye v zasobah masovoyi informaciyi Zdatnist samostijnogo prijnyattya rishen zasobom masovoyi informaciyi vidriznyaye nezalezhni ZMI vid derzhavnih Tendenciyi nezalezhnosti ZMI Zvit pro svitovi tendenciyi YuNESKO za 2018 rikOglyadOsnovnij vpliv na nezalezhnist ZMI maye starinnya biznes modelej roboti drukovanih ta radiomovnih ZMI Brak koshtiv sprobi zbilshiti pributok i stvoriti novi dzherela dohodiv roblyat ZMI bilsh urazlivimi dlya zovnishnogo vplivu U bagatoh regionah zahodi zhorstkoyi ekonomiyi prizvodyat do masshtabnogo skorochennya byudzhetnih vitrat gromadskih teleradiomovnih kompanij skorochennya chisla spivrobitnikiv i obmezhennya innovacij RegulyuvannyaRol regulyuyuchih organiv ustanov licenzuvannya postachalnikiv kontentu platform i opir politichnomu ta komercijnomu vtruchannyu v avtonomiyu media sektora rozglyadayutsya yak vazhlivi skladovi nezalezhnosti ZMI Shob zabezpechiti nezalezhnist media regulyuyuchi organi povinni buti poza vplivom direktiv uryadu Cej faktor vplivu mozhna ociniti rozglyanuvshi zakonodavchu sudovu praktiku i pravila publikaciyi Derzhavne regulyuvannya Licenzuvannya Proces vidachi licenzij u bagatoh regionah yak i ranishe neprozorij U bagatoh krayinah regulyuyuchi organi zvinuvachuyutsya v politichnij uperedzhenosti shodo uryadu i pravlyachoyi partiyi v rezultati chogo deyakim potencijnim movnikam vidmovlyayut v licenziyah abo zagrozhuyut yih viluchennyam U bagatoh krayinah riznomanitnist materialiv i poglyadiv zmenshuvalasya koli monopoliyi pryamo abo pobichno pidtrimuvalisya derzhavami Ce ne tilki vplivaye na konkurenciyu a j daye organam vladi mozhlivist vilno upravlyati gromadskoyu dumkoyu Derzhavne shvalennya priznachen Derzhavnij kontrol proyavlyayetsya i v posilenni vplivu regulyuyuchih organiv na priznachennya na posadi zasnovani na politichnih i partijnih poglyadah zokrema na kerivni posadi v regulyuyuchih organah Ce daye mozhlivist uryadu abo partiyi visvitlyuvati informaciyu uperedzheno Internet regulyuvannya Uryadi bagatoh krayin pragnut vstanoviti regulyuvannya nad internet kompaniyami takimi yak postachalniki poslug zv yazku abo dodatkiv i vseredini krayini i za kordonom Vpliv na kontent mozhe buti znachnim oskilki internet kompaniyi mozhut na vimogu uryadu znimati z publikaciyi novinni povidomlennya v tomu chisli algoritmichno sho povnistyu usuvaye deyaki sposobi visvitlennya materialiv Prote deyakim zhurnalistam vdayetsya obhoditi obmezhennya na publikaciyu za dopomogoyu metodiv anonimizaciyi Samoregulyuvannya Regionalne U Zahidnij Yevropi samoregulyuvannya ye alternativoyu derzhavnim regulyuyuchim organam Gazeti istorichno buli vilni vid licenzuvannya i regulyuvannya i na nih postijno chinivsya tisk z metoyu samostijnogo regulyuvannya abo priznachennya vlasnih ombudsmeniv Prote chasto buvaye neprosto vstanoviti znachushi samoregulovani sub yekti Chasto samoregulyuvannya isnuye v tini derzhavnogo regulyuvannya i funkcionuye v umovah potencijnogo vtruchannya derzhavi U bagatoh krayinah Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi samoregulyuyuchi strukturi vidsutni abo istorichno ne sprijmayutsya yak efektivni Viniknennya i zrostannya populyarnosti suputnikovih kanaliv yaki peredayut informaciyu cherez kabelni abo onlajn sistemi znachno rozshiryuye sferu neregulovanogo movlennya Prote isnuyut sposobi regulyuvannya dostupu do suputnikovih kanaliv v deyakih chastinah Zahidnoyi Yevropi Pivnichnoamerikanskogo regionu Arabskogo regionu i v Azijsko Tihookeanskomu regioni Hartiya Arabskogo Suputnikovogo Radiomovlennya ye sproboyu spryamovanoyu na vstanovlennya standartiv i vplivu regulyuyuchih organiv na vishav materiali Mizhnarodni ta nederzhavni organizaciyi Samoregulyuvannya proyavlyayetsya v yakosti preferencijnoyi sistemi z boku zhurnalistiv a takozh v yakosti pidtrimki organizacij sho zajmayutsya svobodoyu i rozvitkom ZMI mizhuryadovih organizacij takih yak YuNESKO i neuryadovih organizacij Ye tendenciya stvorennya organiv samoregulyuvannya Veliki internet kompaniyi rozrobili sistemi samoregulyuvannya i podachi skarg na rivni okremih kompanij vikoristovuyuchi principi rozrobleni v ramkah Globalnoyi merezhevoyi iniciativi chislo uchasnikiv yakoyi viroslo do ryadu velikih telekomunikacijnih kompanij poryad z takimi kompaniyami yak Google Facebook i inshi a takozh organizaciyami gromadyanskogo suspilstva ta vchenimi Opublikovane Yevropejskoyu Komisiyeyu v 2013 roci Kerivnictvo sektora informacijnih tehnologij po vprovadzhennyu Kerivnih principiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij v oblasti biznesu i prav lyudini vplivaye na prisutnist nezalezhnoyi zhurnalistiki Viznachaye mezhi togo sho slid abo ne slid perenositi v populyarni cifrovi prostoru Privatnij sektor Perebuvayuchi pid gromadskim tiskom tehnologichni giganti strimko rozvivayut rozrobku novih strategij spryamovanih na usunennya deyakih prichin yih poyavi i poshirennya Facebook stvoriv novi knopki dlya togo shob koristuvachi povidomlyali yakij kontent na yihnyu dumku ye hibnim spryamovanim na protidiyu rozpalyuvannya nenavisti i peresliduvan v Interneti Ci zmini vidobrazhayut shirshi peretvorennya sho vidbuvayutsya sered tehnichnih gigantiv spryamovani na pidvishennya yih prozorosti Yak nagoloshuyetsya v indeksi korporativnoyi pidzvitnosti rejtingu Digital Rights bilshist velikih internet kompanij yak povidomlyayetsya nabula shirokogo vzhitku vidnosno bilsh vidkritimi z tochki zoru svoyeyi politiki shodo storonnih zapitiv na vidalennya abo dostup do kontentu osoblivo v razi zapitiv uryadiv Perevirka faktiv Na dodatok do reaguvannya na tisk shodo bilsh chitko viznachenih mehanizmiv samoregulyuvannya internet kompaniyi taki yak Facebook Google ta vidavnictva pochali kampaniyi z navchannya koristuvachiv togo yak vidrizniti nedostovirni dzherela informaciyi vid dostovirnih Napriklad naperedodni viboriv v Spoluchenomu Korolivstvi v 2017 roci Facebook opublikuvav seriyu reklamnih ogoloshen v gazetah z Pidkazkami dlya viznachennya pomilkovih novin v yakih koristuvacham proponuvalisya 10 oznak spravzhnosti kontentu Buli takozh shirshi iniciativi yaki ob yednuyut bezlich investoriv i uchasnikiv dlya spriyannya perevirci faktiv i pidvishennyu informacijnoyi gramotnosti takih yak Iniciativa shodo zabezpechennya cilisnosti novin v Shkoli zhurnalistiki universitetu Nyu Jorka Cya investiciya v rozmiri 14 miljoniv dolariv bula rozpochata v 2017 roci tomu efektivnist yiyi vplivu she nalezhit z yasuvati Odnak vona bude dopovnyuvati propoziciyi inshih merezh takih yak Mizhnarodna merezha perevirki faktiv zapushena Institutom Pojntera v 2015 roci Vpliv na mediasistemiMediasistemi chasto viyavlyayutsya pid tiskom shiroko poshirenoyu delegitimizaciyi roli ZMI yak nadijnogo ustanovi i prinizhennya gidnosti profesiyi zhurnalista sho rostut zusillyami iz zahoplennya ZMI osoblivo onlajn ZMI yaki chasto vvazhayutsya bilsh stijkimi do vplivu Metodi delegitimizaciyi Diskreditaciya Vplivovi sili taki yak uryadi chasto vlashtovuvali sistematichni napadki na zasobi masovoyi informaciyi vistavlyayuchi yih yak voroga abo namagayuchis yih skomprometuvati Ce osoblivo pomitno v reakciyi uryadu na nezalezhni zasobi masovoyi informaciyi naperedodni viboriv Poshirena taktika rozmittya vidminnosti mizh neperevirenimi kontentom v socialnih merezhah ta ZMI v interneti Delegitimizaciya ce tonka i chasto uspishna forma propagandi yaka znizhuye doviru gromadskosti do zasobiv masovoyi informaciyi Diyi proti media U deyakih krayinah delegitimizaciya poyednuyetsya z aktivnimi diyami spryamovanimi proti nezalezhnih ZMI klyuchovi ob yekti media zakriti abo prodani storonam yaki mayut zv yazki z uryadom Novi ZMI chasto pov yazani z derzhavnoyu vladoyu i velicheznimi resursami nabirayut silu i ohoplennya Vazhlive posilennya zahistu presi yak nadbannya gromadyanskogo suspilstva Reklamodavci i investori mozhut vtratiti interes do spivpraci v sferi media cherez delegitimizaciyi Pripinennya naklepu yak i ranishe trivaye v bagatoh regionah takozh zrostaye nebezpeka z boku gromadyanskogo prava pov yazana z velikimi vitratami i rizikom sho prizvodit do znachnoyi jmovirnosti bankrutstva vidavnictva Nezalezhnist zmenshuyetsya koli pid zagrozoyu opinyayetsya pravo zhurnalistiv kritikuvati derzhavnih osib Zagalna napad na ZMI mozhe prizvesti do situacij v yakih zhurnalisti zvinuvachuyutsya v publikaciyi naklepiv proti uryadu yih zdatnist zahishati svoyi dzherela znachno obmezhuyetsya Zahoplennya ZMI Zahoplennya ZMI ce nizka dij yaki mozhut obmezhiti ohoplennya Zahoplennya ZMI viznachayetsya yak situaciya v yakij zasobam masovoyi informaciyi ne vdalosya stati avtonomnimi v proyavi vlasnoyi dumki i vikonuvati svoyu osnovnu funkciyu informuvati auditoriyu Zamist cogo ZMI vikoristovuyutsya v inshih cilyah Vidminnoyu risoyu media zahoplennya ye spriyannya privatnogo sektora Isnuye bezlich vipadkiv koli ta gromadyanski zhurnalisti visvitlyuyut konkretni problemi i povidomlyayut pro podiyi pid chas protestiv Finansovij vpliv Finansovi zagrozi dlya nezalezhnosti ZMI mozhut buti skoncentrovani na kupivlyu akcij bankrutstvo abo nestijke finansuvannya gromadskogo teleradiomovlennya kompanij Kontrol nad kapitalom dlya zasobiv masovoyi informaciyi isnuye v bagatoh krayinah dlya upravlinnya pryamimi inozemnimi investiciyami v media sektori Bagato uryadiv v Africi Latinskij Americi i Karibskomu basejni a takozh v Azijsko Tihookeanskomu regioni prijnyali suvori zakoni yaki obmezhuyut abo zaboronyayut volodinnya inozemnimi ZMI osoblivo v sektorah movlennya ta telekomunikacij U Latinskij Americi majzhe dvi tretini krayin v kotrih provodilisya doslidzhennya Svitovogo banku v sferi inozemnih investicij nakladayut obmezhennya na inozemnu vlasnist v sektori vidavnichoyi diyalnosti Majzhe vsi krayini vkazuyut na obmezhennya inozemnih investicij v media sektori i vse chastishe v regioni poglinannya privatnogo ta inozemnogo kapitalu vidbuvayetsya bez vtrati volodinnya i politichnogo kontrolyu v sektori zasobiv masovoyi informaciyi Skladnishe regulyuvati pitannya vlasnosti koli kompaniyi ye internet platformami yaki ohoplyuyut kilka yurisdikcij hocha yevropejska konkurenciya i podatkove zakonodavstvo vidguknulisya na deyaki z cih problem Sprijnyattya zhurnalizmu Zgidno z doslidzhennyami Worlds of Journalism Study zhurnalisti v 18 z 21 krayini opitanih v Zahidnij Yevropi i Pivnichnij Americi porahuvali sho vtrachayut svoyu svobodu prijnyattya redakcijnih rishen protyagom ostannih p yati rokiv U vsih inshih regionah bezlich zhurnalistiv vvazhayut sho yih redakcijna svoboda zmicnilasya U cih derzhavah sposterigayetsya pomitne znizhennya reklami u presi deyaki gazeti povidomlyayut pro zbilshennya dohodiv vid pidpisok na cifrovu reklamu sho dozvolilo rozshiriti vipuski redakcij yaki ranishe mali serjozni finansovi trudnoshi Ce svidchit pro gotovnist chitachiv platiti za yakisnij internet kontent Borotba z politichnim i ekonomichnim vplivom Ye rizni instrumenti yaki znizhuyut vpliv politichnih i ekonomichnih sil na robotu ZMI Standarti zhurnalistiki Kodeksi etiki ye sposobom vtilennya zhurnalistskih standartiv Dlya zhurnalistiv yaki pragnut do universalnosti i navit dlya onlajn zhurnalistiv ta blogeriv isnuye cilij ryad kodeksiv prichomu bilshist transnacionalnih informacijnih agentstv i movnikiv dotrimuyutsya svoyih vlasnih hocha ne vsi voni zagalnovidomi U bilshosti regioniv gazeti rozrobili svoyi vlasni kodeksi povedinki z postijnimi cinnostyami i standartami yakih slid dotrimuvatisya vidavcyami i zhurnalistami Deyaki gazeti takozh priznachili ombudsmena abo predstavnika chitachiv dlya rozglyadu skarg z boku gromadskosti U bagatoh krayinah poradi presi ta asociaciyi diyut yak profspilki zhurnalistiv yaki pragnut polipshiti umovi praci ta usunuti trudnoshi z yakimi stikayutsya zhurnalisti pid chas zboru materialiv Investicijni prioriteti Finansova pidtrimka rozvitku zasobiv masovoyi informaciyi ta svobodi slova neuryadovih organizacij mozhe shiroko variyuvatisya U dopovidi Nacionalnogo fondu demokratiyi buli vidznacheni kolivannya shlyahom vidstezhennya finansuvannya Agentstva SShA z mizhnarodnogo rozvitku v riznih regionah za ostanni tri roki Privatni fondi zasnovani na Globalnomu Pivnochi vse chastishe nadayut granti organizaciyam zasobiv masovoyi informaciyi na Globalnomu Pivdni Taki fondi chasto spryamovani na rozglyad konkretnih predstavlyayut interes tim takih yak ohorona zdorov ya abo osvitu Pozhertvuvannya mozhut abo pidtrimati abo poslabiti nezalezhnist ZMI KritikaNeobhidnist isnuvannya nezalezhnosti ZMI bagatorazovo viklikala sumnivi u konservativnih i zakritih rezhimiv Nayavni nezalezhni ZMI chasto zvinuvachuyut v politichnij uperedzhenosti na korist opoziciyi chi privatnogo sektora i nadumanoyu kritici V deyakih krayinah nezalezhnih zhurnalistiv mozhut viznavati inozemnimi agentami Div takozhRedakcijna nezalezhnist CenzuraPrimitkiRepucci Sarah Media Freedom A Downward Spiral Freedom House angl Procitovano 22 listopada 2023 Russia to label individuals as foreign agents under new law angl 3 grudnya 2019 Procitovano 22 listopada 2023 Literatura angl World Trends in Freedom of Expression and Media Development Global Report 2017 2018 UNESCO 2018 angl Ranking Digital Rights angl Facebook Tips to Spot Fake News angl UNESCO 2014 World Trends in Freedom of Expression and Media Development