Пи рський Іва н Миха йлович рос Пырский Иван Михайлович 15 січня 1906 19060115 11 вересня 1967 радянський військовик уча

Пи́рський Іва́н Миха́йлович (рос. Пырский Иван Михайлович; 15 січня 1906(19060115) — 11 вересня 1967) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-полковник артилерії (1958).

Пирський Іван Михайлович

рос. Пырский Иван Михайлович

Народження

15 січня 1906
Радом

Смерть

11 вересня 1967 (61 рік)
Москва

Поховання

Країна

Приналежність

Освіта

Московське вище військове командне училище

Роки служби

1922—1924, 1928—1962

Звання

Генерал-полковник

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди



	Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За визволення Варшави»	Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»	Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)

Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пирський.

Біографія

Народився 15 січня 1906 року в місті Радом однойменної губернії Російської імперії (нині на території Мазовецького воєводства Польщі) в родині вчителя. Росіянин.

Після закінчення у 1922 році школи 2-го ступеня (дев'ятирічка) вступив до лав РСЧА й був зарахований червоноармійцем гаубичного артилерійського дивізіону 3-ї стрілецької дивізії Українського військового округу (м. Феодосія). Згодом переведений червоноармійцем Феодосійського артилерійського дивізіону берегових батарей Керченського укріпленого району. У червні 1924 року звільнився у запас. Знову вступив до лав РСЧА у жовтні 1928 року. Обіймав посаду помічника командира взводу 75-го окремого артилерійського дивізіону 4-ї артилерійської бригади (м. Ленінград). У 1931 році закінчив артилерійське відділення Об'єднаної військової школи імені ВЦВК. По закінченні школи призначений на посаду командира взводу батареї навчального дивізіону артполку Артилерійських Червонопрапорних курсів удосконалення командного складу РСЧА. У 1935 році закінчив ад'юнктуру АЧКУКС РСЧА й залишений викладачем артилерії на курсах. Деякий час обіймав посаду начальника штабу артилерії Особливого стрілецького корпусу, після чого повернувся до АЧКУКС РСЧА, де був помічником начальника навчального відділу, викладачем тактики артилерії. У 1941 році закінчив заочний факультет Військової академії імені М. В. Фрунзе.

Учасник німецько-радянської війни. Обіймав посади командира 796-го гаубичного артилерійського полку на Західному фронті, начальника артилерії 269-ї стрілецької дивізії на Брянському фронті, начальника штабу артилерії 60-ї армії Воронезького фронту, заступника командувача артилерією тієї ж армії, заступника командуючого військами — командувача артилерією 69-ї армії (Воронезький, Степовий, 4-й Український, 1-й Білоруський фронти), заступника командуючого військами — командувача артилерією 2-ї армії Війська Польського. 16 квітня 1945 року був важко поранений у горло.

По закінченні війни призначався заступником командуючого військами — командувачем артилерією Бакинського, Закавказького, Прибалтійського військових округів.

У 1951 році висунутий на посаду начальника Ростовського вищого артилерійського інженерного училища. У 1954 році переведений на посаду начальника Ленінградського вищого артилерійського інженерного училища.

З 1957 по 1962 роки обіймав посаду заступника командуючого ракетними військами і артилерією Радянської Армії.

У січні 1962 року звільнений у запас. Мешкав у місті Москва, де й помер 11 вересня 1967 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання

з 16.11.1943 року — генерал-майор артилерії;
з 11.07.1946 року — генерал-лейтенант артилерії;
з 18.02.1958 року — генерал-полковник артилерії.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна (18.11.1944, 19.11.1951), двома орденами Червоного Прапора (23.10.1943, 03.11.1944), орденами Кутузова 1-го ступеня (28.06.1945), Суворова 2-го ступеня (08.02.1943), Кутузова 2-го ступеня (23.08.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (29.06.1945), Червоної Зірки (27.03.1942), «Знак Пошани» (16.08.1936), медалями, а також польськими нагородами.

Посилання

(рос.)