Маріо Тронті | ||||
---|---|---|---|---|
Західна філософія | ||||
Народження | 24 липня 1931 Рим, Італія | |||
Смерть | 7 серпня 2023 (92 роки) Ферентілло, Провінція Терні, Умбрія, Італія | |||
Громадянство (підданство) | Італія | |||
Проживання | Рим | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | Mario Tronti | |||
Діяльність | ||||
Викладав | Сієнський університет | |||
Школа / Традиція | марксизм • операїзм | |||
Основні інтереси | держава • політика • робітнича боротьба | |||
Вплинув | «Автономія операйя» • Антоніо Неґрі • «Потере операйо» | |||
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца | |||
Зазнав впливу | ||||
Вчителі | Ґальвано Делля Вольпе | |||
Історичний період | Філософія XX століття | |||
Посада | сенатор Італії[d][3] і сенатор Італії[d][4] | |||
Партія | Демократична партія, Італійська комуністична партія, Ліві демократи (Італія) і Демократична партія лівих | |||
Конфесія | католицтво | |||
Родичі | d | |||
| ||||
Маріо Тронті у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Маріо Тронті (італ. Mario Tronti; 24 липня 1931, Рим — 7 серпня 2023, Ферентілло) — італійський філософ-марксист і політик, член спочатку Італійської комуністичної партії, пізніше — Демократичної лівої партії і Демократичної партії, депутат парляменту (1992—1994) і сенатор (2013—2023), теоретик «операїзму».
Життєпис
Будучи членом комуністичної партії, 1961 року разом з профспілковим активістом і теоретиком Раньєро Панцьєрі заснував журнал «Quaderni Rossi» (Червоні зошити). 1963 року вийшов зі складу редакції та почав видавати власний журнал «Classe operaia» (Робітнича кляса), що став головним теоретичним органом майбутніх діячів «операїзму» (або «робітнизму»). У 1970-х викладав у Сієнському університеті. З 1992 по 1994 був депутатом за списком Демократичної лівої партії. З 2004 — президент Центру реформи держави. З 2013 — сенатор за списком Демократичної партії.
Ідейна спадщина
На сторінках журналу «Classe operaia», що його головним редактором був Тронті, критично аналізували традиційні форми організації робітничого руху (партію і профспілку) та виступали за безпосередній зв'язок з клясою та боротьбою в стінах заводів і фабрик. Практична боротьба та її теоретичне осмислення мали зв'язуватися між собою без посередництва формальних організацій. Це означало ідеологічний розрив з компартією, хоча формально з її лав Тронті ніколи не виходив.
Написана під впливом Ґальвано Делля Вольпе та його варіянту «сційєнтичного марксизму», книжка Тронті «Робітники та капітал» (1966) мала величезний вплив на робітничий і студентський рух 1960-70-х так в Італії, як і за її межами.
Послаблення у робітничому русі стихійного елєменту наприкінці 1960-х — початку 1970-х змусили Тронті переглянути свої погляди: відтепер в царині практичної політики він віддаватиме перевагу реформам, а в царині теорії намагатиметься поєднати в новій синтезі погляди Карла Маркса та Карла Шмітта. У цей період він видає журнал «Laboratorio politico» (Політична лябораторія). Тексти 1990-2000-х просякнуті песимізмом щодо сучасної політики та критикою демократії.
Твори
- Робітники та капітал (Operai e capitale, 1966)
- Щодо автономії політичного (Sull'autonomia del politico, 1977)
- Час політики (Il tempo della politica, 1980)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- http://www.senato.it/leg/11/BGT/Schede/Attsen/00002430.htm
- http://www.senato.it/leg/17/BGT/Schede/Attsen/00002430.htm
Література
Твори Тронті
- Mario Tronti, Operai e capitale, Einaudi, Torino 1966.(італ.)
- Mario Tronti, Sull'autonomia del politico, Feltrinelli, Milano 1977, 87 p.(італ.)
- Alessandro Piazzi, Mauro Segatori e Mario Tronti, Stato e rivoluzione in Inghilterra: teoria e pratica della prima rivoluzione inglese, Il saggiatore, 1977, 329 p.(італ.)
- Mario Tronti, Il tempo della politica, Riuniti, Roma 1980, 122 p.(італ.)
- Mario Tronti, Operai e capitale, DeriveApprodi, Roma 2006, 320 p.(італ.)
- Mario Tronti, Noi operaisti, DeriveApprodi, Roma 2009, 132 p.(італ.)
- Mario Tronti, «Towards a Critique of Political Democracy», in Cosmos and History: The Journal of Natural and Social Philosophy, Vol 5, No 1 (2009).(англ.)
- Mario Tronti, Dello spirito libero. Frammenti di vita e di pensiero, Il Saggiatore, Milano 2015, 316 p.(італ.)
Про нього
- C. Basso, C. Gozzini e D. Sguazzino, Bibliografia delle opere e degli scritti di Mario Tronti, Dipartimento di Filosofia-Università degli Studi di Siena, Sienne 2001.(італ.)
- Michele Filippini, Leaping Forward: Mario Tronti and the History of Political Workerism, Jan Van Eyck Academie, 2012, 48 pp.(англ.)
- Francesco Matarrese, Greenberg and Tronti Being Really Outside?, Hatje Cantz Verlag, 2012, 48 pp.(англ.)
Посилання
- Маріо Тронті. Лєнін в Англії (1964) [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Ян Гофф. Між полюсами політики та теорії: розвиток академічного марксизму з 1960-х років до сьогодення (2009) [ 18 березня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Mario TrontiZahidna filosofiyaNarodzhennya24 lipnya 1931 1931 07 24 Rim ItaliyaSmert7 serpnya 2023 2023 08 07 92 roki Ferentillo Provinciya Terni Umbriya ItaliyaGromadyanstvo piddanstvo ItaliyaProzhivannyaRimZnannya movitalijska 1 2 Im ya pri narodzhenniMario TrontiDiyalnistpolitik vikladach universitetuVikladavSiyenskij universitetShkola Tradiciyamarksizm operayizmOsnovni interesiderzhava politika robitnicha borotbaVplinuv Avtonomiya operajya Antonio Negri Potere operajo Alma materRimskij universitet la SapiyencaZaznav vplivuGalvano Dellya Volpe Lyenin MarksVchiteliGalvano Dellya VolpeIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaPosadasenator Italiyi d 3 i senator Italiyi d 4 PartiyaDemokratichna partiya Italijska komunistichna partiya Livi demokrati Italiya i Demokratichna partiya livihKonfesiyakatolictvoRodichid Mario Tronti u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mario Tronti ital Mario Tronti 24 lipnya 1931 Rim 7 serpnya 2023 Ferentillo italijskij filosof marksist i politik chlen spochatku Italijskoyi komunistichnoyi partiyi piznishe Demokratichnoyi livoyi partiyi i Demokratichnoyi partiyi deputat parlyamentu 1992 1994 i senator 2013 2023 teoretik operayizmu ZhittyepisBuduchi chlenom komunistichnoyi partiyi 1961 roku razom z profspilkovim aktivistom i teoretikom Ranyero Pancyeri zasnuvav zhurnal Quaderni Rossi Chervoni zoshiti 1963 roku vijshov zi skladu redakciyi ta pochav vidavati vlasnij zhurnal Classe operaia Robitnicha klyasa sho stav golovnim teoretichnim organom majbutnih diyachiv operayizmu abo robitnizmu U 1970 h vikladav u Siyenskomu universiteti Z 1992 po 1994 buv deputatom za spiskom Demokratichnoyi livoyi partiyi Z 2004 prezident Centru reformi derzhavi Z 2013 senator za spiskom Demokratichnoyi partiyi Idejna spadshinaNa storinkah zhurnalu Classe operaia sho jogo golovnim redaktorom buv Tronti kritichno analizuvali tradicijni formi organizaciyi robitnichogo ruhu partiyu i profspilku ta vistupali za bezposerednij zv yazok z klyasoyu ta borotboyu v stinah zavodiv i fabrik Praktichna borotba ta yiyi teoretichne osmislennya mali zv yazuvatisya mizh soboyu bez poserednictva formalnih organizacij Ce oznachalo ideologichnij rozriv z kompartiyeyu hocha formalno z yiyi lav Tronti nikoli ne vihodiv Napisana pid vplivom Galvano Dellya Volpe ta jogo variyantu scijyentichnogo marksizmu knizhka Tronti Robitniki ta kapital 1966 mala velicheznij vpliv na robitnichij i studentskij ruh 1960 70 h tak v Italiyi yak i za yiyi mezhami Poslablennya u robitnichomu rusi stihijnogo elyementu naprikinci 1960 h pochatku 1970 h zmusili Tronti pereglyanuti svoyi poglyadi vidteper v carini praktichnoyi politiki vin viddavatime perevagu reformam a v carini teoriyi namagatimetsya poyednati v novij sintezi poglyadi Karla Marksa ta Karla Shmitta U cej period vin vidaye zhurnal Laboratorio politico Politichna lyaboratoriya Teksti 1990 2000 h prosyaknuti pesimizmom shodo suchasnoyi politiki ta kritikoyu demokratiyi TvoriRobitniki ta kapital Operai e capitale 1966 Shodo avtonomiyi politichnogo Sull autonomia del politico 1977 Chas politiki Il tempo della politica 1980 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http www senato it leg 11 BGT Schede Attsen 00002430 htm http www senato it leg 17 BGT Schede Attsen 00002430 htmLiteraturaTvori Tronti Mario Tronti Operai e capitale Einaudi Torino 1966 ital Mario Tronti Sull autonomia del politico Feltrinelli Milano 1977 87 p ital Alessandro Piazzi Mauro Segatori e Mario Tronti Stato e rivoluzione in Inghilterra teoria e pratica della prima rivoluzione inglese Il saggiatore 1977 329 p ital Mario Tronti Il tempo della politica Riuniti Roma 1980 122 p ital Mario Tronti Operai e capitale DeriveApprodi Roma 2006 320 p ital Mario Tronti Noi operaisti DeriveApprodi Roma 2009 132 p ital Mario Tronti Towards a Critique of Political Democracy in Cosmos and History The Journal of Natural and Social Philosophy Vol 5 No 1 2009 angl Mario Tronti Dello spirito libero Frammenti di vita e di pensiero Il Saggiatore Milano 2015 316 p ital Pro nogo C Basso C Gozzini e D Sguazzino Bibliografia delle opere e degli scritti di Mario Tronti Dipartimento di Filosofia Universita degli Studi di Siena Sienne 2001 ital Michele Filippini Leaping Forward Mario Tronti and the History of Political Workerism Jan Van Eyck Academie 2012 48 pp angl Francesco Matarrese Greenberg and Tronti Being Really Outside Hatje Cantz Verlag 2012 48 pp angl PosilannyaMario Tronti Lyenin v Angliyi 1964 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Yan Goff Mizh polyusami politiki ta teoriyi rozvitok akademichnogo marksizmu z 1960 h rokiv do sogodennya 2009 18 bereznya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi