Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яномайданська сільська рада (Кам'яно-Майданська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Новоград-Волинському, Соколовському, Мархлевському районах і Новоград-Волинській міській раді Волинської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Кам'яний Майдан.
| Кам'яномайданська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна | ||
| Область | Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Новоград-Волинський район Соколовський район Мархлевський район Новоград-Волинська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Кам'яний Майдан | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 2017 року | ||
| Код КОАТУУ | 1824081700 | ||
| Облікова картка | Кам'яномайданська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 14 | ||
| Голова ради | Ліпісівіцький Анатолій Олексійович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 49,626 км² | ||
| Населення | 830 | ||
| Густота | 16,73 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 5 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Центральна, 11, с. Кам'яний Майдан, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11780 | ||
Населені пункти
Сільській раді підпорядковувались населені пункти:
- с. Кам'яний Майдан
- с. Болярка
- с. Варварівка
- с. Лагульськ
- с. Миколаївка
Населення
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 155 особи, кількість дворів — 211.
Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 141 особу (з перевагою населення польської та німецької національностей), дворів — 218.
У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 656 осіб.
Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 966 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 039 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 830 осіб.
Склад ради
Рада складалася з 14 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Ліпісвіцький Анатолій Олексійович | Сільський голова, 1962 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Ліпісвіцький Анатолій Олексійович | Сільський голова, 1962 року народження, освіта вища, член народної партії | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела
Історія
Створена 1923 року в складі с. Кам'яний Майдан та колоній Болярка і Борисівка Рогачівської і Романівецької волостей Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 23 лютого 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК «Про зміни меж округів, районів та сільрад» (протокол № 7/2), кол. Борисівка передано до складу новоствореної Марушівської німецької національної сільської ради Новоград-Волинського району.
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, на обліку в раді перебували села Болярка та Кам'яний Майдан.
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», сільську раду ліквідовано, територію та населені пункти приєднано до складу Миколаївської сільської ради Новоград-Волинської міської ради Житомирської області. Відновлена 12 серпня 1974 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», в складі сіл Болярка, Кам'яний Майдан і Миколаївка Брониківської сільської ради та Варварівка і Лагульськ Несолонської сільської ради Новоград-Волинського району.
В 2017 році територію та населені пункти ради включено до складу Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області.
Входила до складу Новоград-Волинського (7.03.1923 р., 15.09.1930 р., 12.08.1974 р.), Мархлевського (4.06.1930 р.), Соколовського (20.06.1930 р.) районів та Новоград-Волинської міської ради (17.10.1935 р.).
Примітки
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 142. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
- Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 503. ISBN . Процитовано 28 вересня 2023.
{{}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=() - (PDF). https://babynyar.org/. с. 60. Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 18 серпня 2022.
- rada.gov.ua
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 76, 518, 550, 590. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 159. Процитовано 18 серпня 2022.
- . https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
- Картка ради на сайті Верховної Ради України [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanomajdanska silska rada Kam yano Majdanska silska rada kolishnya administrativno teritorialna odinicya ta organ miscevogo samovryaduvannya u Novograd Volinskomu Sokolovskomu Marhlevskomu rajonah i Novograd Volinskij miskij radi Volinskoyi okrugi Kiyivskoyi j Zhitomirskoyi oblastej Ukrayinskoyi RSR ta Ukrayini z administrativnim centrom u s Kam yanij Majdan Kam yanomajdanska silska radaOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Volinska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblastRajon Novograd Volinskij rajon Sokolovskij rajon Marhlevskij rajon Novograd Volinska miska radaAdm centr s Kam yanij MajdanUtvorena 1923 rokuLikvidovana 2017 rokuKod KOATUU 1824081700Oblikova kartka Kam yanomajdanska silska rada SkladKilkist chleniv 14Golova radi Lipisivickij Anatolij OleksijovichTeritoriya ta naselennyaPlosha 49 626 km Naselennya 830Gustota 16 73 osib km Naseleni punkti 5Kontaktni daniAdresa vul Centralna 11 s Kam yanij Majdan Novograd Volinskij r n Zhitomirska obl 11780Naseleni punktiSilskij radi pidporyadkovuvalis naseleni punkti s Kam yanij Majdan s Bolyarka s Varvarivka s Lagulsk s MikolayivkaNaselennyaKilkist naselennya radi stanom na 1923 rik stanovila 1 155 osobi kilkist dvoriv 211 Kilkist naselennya silskoyi radi stanom na 1924 rik stanovila 1 141 osobu z perevagoyu naselennya polskoyi ta nimeckoyi nacionalnostej dvoriv 218 U 1926 roci chiselnist naselennya silskoyi radi stanovila 656 osib Kilkist naselennya radi stanom na 1931 rik stanovila 966 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya radi stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 039 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv silskoyi radi stanovila 830 osib Sklad radiRada skladalasya z 14 deputativ ta golovi Kerivnij sklad silskoyi radiPIB Osnovni vidomosti Data obrannya Data zvilnennyaLipisvickij Anatolij Oleksijovich Silskij golova 1962 roku narodzhennya osvita bezpartijnij 26 03 2006 31 10 2010Lipisvickij Anatolij Oleksijovich Silskij golova 1962 roku narodzhennya osvita visha chlen narodnoyi partiyi 31 10 2010 Primitka tablicya skladena za danimi dzherelaIstoriyaStvorena 1923 roku v skladi s Kam yanij Majdan ta kolonij Bolyarka i Borisivka Rogachivskoyi i Romaniveckoyi volostej Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi 23 lyutogo 1924 roku vidpovidno do rishennya Volinskoyi GATK Pro zmini mezh okrugiv rajoniv ta silrad protokol 7 2 kol Borisivka peredano do skladu novostvorenoyi Marushivskoyi nimeckoyi nacionalnoyi silskoyi radi Novograd Volinskogo rajonu Stanom na 1 veresnya 1946 roku silska rada vhodila do skladu Novograd Volinskoyi miskoyi radi Zhitomirskoyi oblasti na obliku v radi perebuvali sela Bolyarka ta Kam yanij Majdan 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti silsku radu likvidovano teritoriyu ta naseleni punkti priyednano do skladu Mikolayivskoyi silskoyi radi Novograd Volinskoyi miskoyi radi Zhitomirskoyi oblasti Vidnovlena 12 serpnya 1974 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 342 Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili okremih rajoniv oblasti v zv yazku z ukrupnennyam kolgospiv v skladi sil Bolyarka Kam yanij Majdan i Mikolayivka Bronikivskoyi silskoyi radi ta Varvarivka i Lagulsk Nesolonskoyi silskoyi radi Novograd Volinskogo rajonu V 2017 roci teritoriyu ta naseleni punkti radi vklyucheno do skladu Bronikivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vhodila do skladu Novograd Volinskogo 7 03 1923 r 15 09 1930 r 12 08 1974 r Marhlevskogo 4 06 1930 r Sokolovskogo 20 06 1930 r rajoniv ta Novograd Volinskoyi miskoyi radi 17 10 1935 r Primitki PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Izdanie Volynskogo gubernskogo otdela upravleniya 1923 s 142 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2022 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini s 9 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2022 Kalakura O 2007 Polyaki v etnopolitichnih procesah na zemlyah Ukrayini u XX stolitti Kiyiv Znannya Ukrayini s 503 ISBN 978 966 02 4426 9 Procitovano 28 veresnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka PDF https babynyar org s 60 Arhiv originalu PDF za 16 kvitnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2021 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 18 serpnya 2022 rada gov ua Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 76 518 550 590 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2022 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku Vidannya pershe Internet arhiv Kiyiv Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 s 159 Procitovano 18 serpnya 2022 https decentralization gov ua Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 22 grudnya 2020 Kartka radi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 5 chervnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi