Запашниця запашна (Mannia fragrans) — вид печіночників родини айтонієвих.
Запашниця запашна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
Клас: | Marchantiopsida |
Порядок: | Маршанціальні (Marchantiales) |
Родина: | Айтонієві (Aytoniaceae) |
Рід: | Запашниця (Mannia) |
Вид: | M. fragrans |
Біноміальна назва | |
Mannia fragrans () & , 1937 |
Характеристики
Завдяки смугоподібним таломам вид утворює від нещільних до щільних і часто великих насаджень. Свіжі або вимочені рослини пахнуть кедровою олією. Темно-сіро-зелений блискучий талом має ширину 2–3 міліметри, довжину 1–2 сантиметри і розділений на вилки. Передні кінці трохи розширені. Верхівка талома здається проколеною через багато маленьких дихальних отворів. Вони підняті, як вулкани, і складаються з двох-трьох концентричних кілець, кожне з яких складається з шести-семи клітин. У сухих рослин краї талому загнуті догори і закручені вгору. У поперечному розрізі талом має форму трикутника або півмісяця, при цьому тканина з високими та вузькими дихальними порожнинами займає приблизно від верхньої третини до половини товщини талому. Нижня сторона талома (вентральна) від червонувато-коричневого до пурпурного кольору і має черевні лусочки, розташовані в два ряди. На кінчику жіночого пагона гіалінові відростки черевної луски утворюють помітні білі пучки. Зрілі спори мають розмір від 55 до 80 мікрометрів, жовто-коричневі, папілозні, плямисті, широкі та неправильно витягнуті.
Поширення
У Європі північний кордон проходить у південній Норвегії, центральній Швеції та південній Фінляндії, західний кордон у західній Німеччині, східній Франції та Іспанії, а на південь є окремі знахідки в Середземноморському регіоні. За межами Європи зустрічається на Кавказі, в Гімалаях, Китаї, Гренландії та Північній Америці. Росте в сухих, теплих, сонячних місцях у прогалинах на сухих луках і кам'янистих луках на неглибокому ґрунті з багатим на вапно або багатим вапном шаром. Місця зростання переважно відкриті на південь.
Джерела
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey, J. Döring: Moosflora. 4. Auflage, UTB Verlag, 2004, .
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, .
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapashnicya zapashna Mannia fragrans vid pechinochnikiv rodini ajtoniyevih Zapashnicya zapashnaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Viddil Pechinochniki Marchantiophyta Klas MarchantiopsidaPoryadok Marshancialni Marchantiales Rodina Ajtoniyevi Aytoniaceae Rid Zapashnicya Mannia Vid M fragransBinomialna nazvaMannia fragrans amp 1937HarakteristikiZavdyaki smugopodibnim talomam vid utvoryuye vid neshilnih do shilnih i chasto velikih nasadzhen Svizhi abo vimocheni roslini pahnut kedrovoyu oliyeyu Temno siro zelenij bliskuchij talom maye shirinu 2 3 milimetri dovzhinu 1 2 santimetri i rozdilenij na vilki Peredni kinci trohi rozshireni Verhivka taloma zdayetsya prokolenoyu cherez bagato malenkih dihalnih otvoriv Voni pidnyati yak vulkani i skladayutsya z dvoh troh koncentrichnih kilec kozhne z yakih skladayetsya z shesti semi klitin U suhih roslin krayi talomu zagnuti dogori i zakrucheni vgoru U poperechnomu rozrizi talom maye formu trikutnika abo pivmisyacya pri comu tkanina z visokimi ta vuzkimi dihalnimi porozhninami zajmaye priblizno vid verhnoyi tretini do polovini tovshini talomu Nizhnya storona taloma ventralna vid chervonuvato korichnevogo do purpurnogo koloru i maye cherevni lusochki roztashovani v dva ryadi Na kinchiku zhinochogo pagona gialinovi vidrostki cherevnoyi luski utvoryuyut pomitni bili puchki Zrili spori mayut rozmir vid 55 do 80 mikrometriv zhovto korichnevi papilozni plyamisti shiroki ta nepravilno vityagnuti PoshirennyaU Yevropi pivnichnij kordon prohodit u pivdennij Norvegiyi centralnij Shveciyi ta pivdennij Finlyandiyi zahidnij kordon u zahidnij Nimechchini shidnij Franciyi ta Ispaniyi a na pivden ye okremi znahidki v Seredzemnomorskomu regioni Za mezhami Yevropi zustrichayetsya na Kavkazi v Gimalayah Kitayi Grenlandiyi ta Pivnichnij Americi Roste v suhih teplih sonyachnih miscyah u progalinah na suhih lukah i kam yanistih lukah na neglibokomu grunti z bagatim na vapno abo bagatim vapnom sharom Miscya zrostannya perevazhno vidkriti na pivden DzherelaJan Peter Frahm Wolfgang Frey J Doring Moosflora 4 Auflage UTB Verlag 2004 ISBN 3 8252 1250 5 Martin Nebel Georg Philippi Hrsg Die Moose Baden Wurttembergs Band 3 Spezieller Teil Bryophyta Sphagnopsida Marchantiophyta Anthocerotophyta Ulmer Stuttgart 2005 ISBN 3 8001 3278 8 Heribert Kockinger Die Horn und Lebermoose Osterreichs Anthocerotophyta und Marchantiophyta Catalogus Florae Austriae II Teil Heft 2 ISBN 978 3 7001 8153 8