Га́венвейк-Зейд (нід. Havenwijk-Zuid) — дільниця (нід. buurt) у нідерландському місті Лейден. Розташована в межах району Бінненстад-Норд.
Гавенвейк-Зейд Лейден | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
51°09′31″ пн. ш. 4°30′08″ сх. д. / 51.15861° пн. ш. 4.50222° сх. д.Координати: 51°09′31″ пн. ш. 4°30′08″ сх. д. / 51.15861° пн. ш. 4.50222° сх. д. | ||||
Країна | Нідерланди | |||
Район | Бінненстад-Норд | |||
Адмінодиниця | Лейден | |||
Площа | 0,18 км² | |||
Населення | 1 780 осіб | |||
Поштовий індекс | 2312EN, 2312EP, 2312LA, 2312LB, 2312LC, 2312LL, 2312LM, 2312MN, 2312MR, 2312MV, 2312MZ, 2312ND, 2312NE, 2312NG, 2312NK, 2312NM, 2312RL, 2312RM, 2312RN, 2312RP, 2312RR, 2312RS, 2312RT, 2312RW, 2312RX, 2312RZ, 2312SB, 2312SC, 2312SE, 2312SG, 2312SJ, 2312SK, 2312SL, 2312SM, 2312SN, 2312SR, 2312XC, 2312XD, 2312XE, 2312XG | |||
Головні вулиці | Остеркеркграхт, Оран'єграхт | |||
Парк | Анкерпарк, Катунпарк | |||
Карта | ||||
Гавенвейк-Зейд у Вікісховищі |
Розташування
Дільниця Гавенвейк-Зейд розташована у місцевості, що колись була островом Вардейланд. Обриси цього острова важко побачити на сучасній мапі Лейдена, адже у процесі зростання і розширення міста він був перерізаний низкою каналів. Фактично Гавенвейк-Зейд розташований на шести островах, відокремлених від інших дільниць річкою Ньїве-Рейн і каналами Зейлсінгел і Геренґрахт. По території дільниці також протікають з півночі на південь канали Оран'єграхт, Кейфграхт, Вардграхт, Міннебруерсграхт, Бінненостсінгел та Бінненвестграхт.
На північному сході дільниці розташований парк Анкерпарк, на сході — парк Катунпарк, на південному сході — цвинтар Грунестег.
Історія
Місцевість, де розташована дільниця Гавенвейк-Зейд, увійшла до меж Лейдена у 1659 році. Її заселяли переважно робітники навколишніх мануфактур, пролетарський характер дільниці добре відображений у топонімах — вулиця Свічкарів (Карсенмакерсстрат), площа Чинбарні (Лойєрсплейн), провулок Гончарів (Поттенбаккерсганг) тощо.
У XIX столітті в місті почала розвиватися промисловість. У 1835 році на місті сучасного парку Анкерпарк відкрилася Королівська Нідерландська кузня (нід. Koninklijke Nederlandse Grofsmederij), яка виробляла різні металеві вироби — рейки для першої в Нідерландах залізниці Амстердам-Гарлем, якорі та корабельні ланцюги, ґрати і кришки для міських водостоків тощо. Наприкінці XIX століття на сході Гавенвейк-Зейда відкрилася борошномельна фабрика De Sleutels (укр. «Ключі»). Вона стала однією з найбільших у Нідерландах — у 1959 році п'ята частина усіх хлібобулочних виробів у країні вироблялася з борошна з цієї фабрики. Наприкінці XX століття, коли промислові об'єкти переносили за межі міста, фабрика закрилася. У XXI столітті вона є частиною музею Лакенхал і слугує місцем для проведення різних фестивалів, ярмарок, експозицій сучасного мистецтва тощо. У 2011 році з'явився проект із реставрації та перебудови фабрики, з метою перетворення її у повноцінний арт-простір.
У XVIII–XIX століттях Гавенвейк-Зейд був типовим робітничим районом, забудованим одно- і двоповерховими невеликими будинками. Із 25 тисяч робітників, що жили у Лейдені у XIX столітті, близько 17 тисяч осіб (тобто майже двох третин) мешкали за межею бідності. Більшість з них заселяли саме південний схід тогочасного міста, зокрема, Гавенвейк-Зейд. До початку XX століття міська влада не робила майже нічого для поліпшення умов життя робочих, цими питаннями опікувалися переважно різні благодійні товариства. Так, 1816 року у Гавенвейк-Зейді, на набережній Геренґрахт відкрився перший притулок для незаможних літніх людей, а у 1827 році аналогічний заклад відкрився на південному сході дільниці, на вулиці Карсенмакерстрат. Тут мешкали як самотні літні люди, так і звичайні безпритульні. Притулки надавали своїм мешканцям помешкання, їжу, одяг, маркований спеціальною позначкою, проте вимагали суворого виконання правил поведінки. У 1901 році на Калвермаркті відкрився один з останніх гоф'є в Лейдені — Юффроумаасгоф.
Благодійницька діяльність у Гавенвейк-Зейді має й інший, «темний» бік. Саме тут мешкала , яку прозвали «Добра Мі» (нід. Goeie Mie) за те, що вона постійно допомагала бідним, доглядала дітей та опікувала хворих у своєму кварталі. Насправді, ця жінка у період з 1880 по 1883 рік отруїла арсеном десятки людей, у яких вона служила або якими опікувалася, задля отримання від них спадщини або грошей по страховому полісу. Першими її жертвами стали власні батьки, а точна кількість жертв досі невідома. Відомо, що вона отруїла 102 людини, з яких 27 померли у 1880–1883 роках, а у кримінальній справі згадано 90 епізодів із летальним результатом. Марію Сваненбург занесено до книги рекордів Гіннеса як найуспішнішу отруйницю усіх часів.
Релігія
У 1663 році у Гавенвейк-Зейді збудували дерев'яну протестантську церкву Вардкерк (Waardkerk), інша назва — Лодскерк (Loodskerk). У 1829 році будівлю церкви зруйнували і замінили новою, кам'яною, проте вже 1898 року церкву закрили, а у середині XX століття зруйнували і будівлю. Церква Вардкерк розташовувалася на набережній каналу Оран'єграхт, про її існування нагадують назви навколишніх вулиць — провулку Вардкеркстег і площі Вардкеркплейн.
У 1898 році на набережній каналу Геренґрахт збудували нову протестантську церкву — Остеркерк (Oosterkerk). Автором проекту був архітектор [nl]. Церкву закрили 1967 року, а 1977 року будівлю розібрали.
У 1811 році король Людовик I Бонапарт заборонив традиційні для того часу поховання у церквах, тому 1813 року у Гавенвейк-Зейді, на березі каналу Зейлсінгел відкрився міський цвинтар. Тут поховано багато відомих мешканців Лейдена, зокрема, міський архітектор Саломон ван дер Паув (Salomon van der Paauw) і мати художника Вінсента ван Гога.
Транспорт
Територією Гавенвейк-Зейда проходить лише один міський автобусний маршрут № 6, який сполучає центральні райони Лейдена і Лейдердорп.
Демографія
Станом на 2014 рік у Гавенвейк-Норді мешкало 1 780 осіб, з них 845 чоловіків і 935 жінок. За віком населення розподіляється наступним чином:
- особи у віці до 15 років — 8%,
- особи у віці від 15 до 25 років — 17%,
- особи у віці від 25 до 45 років — 38%,
- особи у віці від 45 до 65 років — 23%,
- особи у віці старше 65 років — 13%.
З усіх мешканців дільниці 41% осіб мають іноземне походження, що значно більше, ніж у середньому по місту (29% усього населення Лейдена). Переважна більшість з них — переселенці з інших європейських країн, які складають 26% населення (проти загальноміських 14%). 15% населення становлять особи неєвропейського походження, основними етнічними групами є марокканці та суринамці (по 2%), турки і вихідці з Антильських островів (по 1% відповідно).
Пам'ятки історії та архітектури
Національні пам'ятки
- у провулку Грунестег: будинок № 70 (XVIII ст.);
- на площі Калвермаркт: будинки № 4, 7, 10 (усі — XVIII ст.);
- по вулиці Лангестрат: будинки № 2 (XVIII ст.), 10 (2-га пол. XIX ст.), 12, 14, 16 (2-га пол. XVII ст.);
- на набережній Ньїве-Рейн: будинки № 100 (XVIII ст.), 101 (2-га пол. XVII ст.), 103 (XVIII ст.), 104 (кін. XVII ст.), 105 (XVIII ст.), 107 (1-ша пол. XVIII ст.), 108 (1-ша пол. XVII ст.), 109 (XVIII ст.), 110, 111 (1-ша пол. XVII ст.);
- по набережній Оран'єграхт: будинки № 89 (XVIII ст.), 91 (XVII–XVIII ст.), 93 (XVIII ст.), 95, 97 (XVII ст.), 99 (XVIII ст.);
- на набережній Гавенкаде: будинок № 17 (сер. XVIII ст.);
- на набережній Геренґрахт: будинки № 3, 5 (поч. XVIII ст.), 7 (1-ша пол. XVII ст.), 9-11 (XVIII ст.), 13, 15 (2-га пол. XVIII ст.), 17 (сер. XVIII ст.), 21 (1-ша пол. XVIII ст.), 23, 25 (сер. XVIII ст.), 27 (1-ша пол. XVIII ст.), 29 (сер. XVIII ст.), 31 (1-ша пол. XVIII ст.), 33-35 (1886 р.), 37 (сер. XVIII ст.), 41 (поч. XVIII ст.), 43 (1-ша пол. XVIII ст.), 45 (XVII ст.), 49 (2-га пол. XVII ст.), 51 (сер. XVIII ст.), 53 (2-га пол. XVII ст.);
- цвинтар Грунестег;
- міст Зейдсінгелбрюг (XVIII — поч. XIX ст.);
- міст Геренбрюг (бл. 1659 р.);
- міст Вейнбрюг;
- будівля притулку для престарілих на вулиці Карсенмакерсстрат (1827 р.);
- будівля борошномельної фабрики De Sleutels на вулиці Остеркеркстрат (1884 р.)
Пам'ятки місцевого значення
- у провулку Грунестег: будинки № 59, 61, 63, 65, 72, 78, 80 і 82 (усі — XVII ст.);
- на набережній Зейдсінгел: будинки № 12 (XVIII ст.), 30-32 (1920–1930 рр.);
- на площі Калвермаркт: будинок № 2 (XIX ст.);
- по вулиці Лангестрат: будинки № 20 (XVII ст.), 22 (XIX ст.), 34 (бл. 1850 р.);
- у провулку Поттенбаккерсганг: будинок № 2 (1927 р.);
- на набережній Гавенкаде: будинки № 5 (XIX ст.), 14, 15 (бл. 1922 р.), 18 (бл. 1910 р.);
- на набережній Геренґрахт: будинок № 19 (XIX ст.);
- гоф'є Юффроумаасгоф на площі Калвермаркт (1901 р.);
- гоф'є Катрейн-Якобсдохтерхоф на вулиці Карсенмакерсстрат (1598 р.)
Урбаноніми
Назва | Оригінал (нід.) | Тип | Координати | Походження назви |
---|---|---|---|---|
Бінненостсінгел | Binnenoostsingel | набережна | 52°09′37″ пн. ш. 4°30′13″ сх. д. / 52.16028° пн. ш. 4.50361° сх. д. | Після розширення меж Лейдена у 1644 році тут проходила східна межа міста |
Вардграхт | Waardgracht | набережна | 52°09′29″ пн. ш. 4°30′07″ сх. д. / 52.15806° пн. ш. 4.50194° сх. д. | |
Вардкеркплейн | Waardkerkplein | площа | 52°09′33″ пн. ш. 4°30′04″ сх. д. / 52.15917° пн. ш. 4.50111° сх. д. | На честь протестантської церкви Waardkerk (інша назва — Loodskerk), що існувала у цій місцевості у 1663–1898 роках |
Вардкеркстег | Waardkerksteeg | провулок | 52°09′30″ пн. ш. 4°30′03″ сх. д. / 52.15833° пн. ш. 4.50083° сх. д. | На честь протестантської церкви Waardkerk (інша назва — Loodskerk), що існувала у цій місцевості у 1663–1898 роках |
Грунестег | Groenesteeg | провулок | 52°09′27″ пн. ш. 4°30′00″ сх. д. / 52.157639° пн. ш. 4.500139° сх. д. | |
Зейдсінгел | Zuidsingel | набережна | 52°09′36″ пн. ш. 4°30′07″ сх. д. / 52.16000° пн. ш. 4.50194° сх. д. | Після розширення меж Лейдена у 1644 році тут проходила південно-східна межа міста |
Інслагстрат | Inslagstraat | вулиця | 52°09′28″ пн. ш. 4°30′09″ сх. д. / 52.15778° пн. ш. 4.50250° сх. д. | укр. «вулиця піткання» — тут були ткацькі мануфактури |
Калвермаркт | Kalvermarkt | площа | 52°09′38″ пн. ш. 4°30′02″ сх. д. / 52.16056° пн. ш. 4.50056° сх. д. | укр. «ринок телят» — у 1644–1660 роках тут був невеликий ринок худоби |
Карсенмакерсплейн | Kaarsenmakersplein | площа | 52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д. / 52.150° пн. ш. 4.500° сх. д. | укр. «площа свічкарів» |
Карсенмакерсстрат | Kaarsenmakersstraat | вулиця | 52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д. / 52.150° пн. ш. 4.500° сх. д. | укр. «вулиця свічкарів» |
Кейфграхт | Kijfgracht | набережна | 52°09′39″ пн. ш. 4°30′07″ сх. д. / 52.16083° пн. ш. 4.50194° сх. д. | |
Корте-Лангестрат | Korte Langestraat | вулиця | 52°09′33″ пн. ш. 4°30′03″ сх. д. / 52.15917° пн. ш. 4.50083° сх. д. | |
Лакенплейн | Lakenplein | площа | 52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д. / 52.150° пн. ш. 4.500° сх. д. | |
Лангестрат | Langestraat | вулиця | 52°09′27″ пн. ш. 4°30′01″ сх. д. / 52.15750° пн. ш. 4.50028° сх. д. | укр. Довга вулиця |
Лойєрсплейн | Looiersplein | площа | 52°09′35″ пн. ш. 4°30′11″ сх. д. / 52.15972° пн. ш. 4.50306° сх. д. | укр. «площа чинбарні» — на честь колишньої чинбарні, що розташовувалася поряд |
Мінненбруерсграхт | Minnebroersgracht | набережна | 52°09′38″ пн. ш. 4°30′10″ сх. д. / 52.160667° пн. ш. 4.502972° сх. д. | На честь монастиря, що існував у цій місцевості у 1445–1572 роках |
Міннестрат | Minnestraat | вулиця | 52°09′24″ пн. ш. 4°30′05″ сх. д. / 52.15667° пн. ш. 4.50139° сх. д. | на честь будинку престарілих, що розташовувався поруч |
Ньїве-Вардстрат | Nieuwe Waardstraat | вулиця | 52°09′33″ пн. ш. 4°30′02″ сх. д. / 52.15917° пн. ш. 4.50056° сх. д. | |
Ньїве-Рейн | Nieuwe Rijn | набережна | 52°09′22″ пн. ш. 4°30′01″ сх. д. / 52.156194° пн. ш. 4.500444° сх. д. | |
Оран'єграхт | Oranjegracht | набережна | 52°09′29″ пн. ш. 4°30′04″ сх. д. / 52.15806° пн. ш. 4.50111° сх. д. | на честь Вільгельма III Оранського |
Остеркерстрат | Oosterkerkstraat | вулиця | 52°09′31″ пн. ш. 4°30′08″ сх. д. / 52.15861° пн. ш. 4.50222° сх. д. | На честь церкви Oosterkerk, що існувала у цій місцевості у 1898–1978 роках |
Поттенбаккерсганг | Pottenbakkersgang | провулок | 52°09′37″ пн. ш. 4°30′08″ сх. д. / 52.160444° пн. ш. 4.502361° сх. д. | укр. провулок гончарів |
Спулстрат | Spoelstraat | вулиця | 52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д. / 52.150° пн. ш. 4.500° сх. д. | на честь колишніх текстильних мануфактур (spoel- укр. шпулька, ткацький човник) |
Схерінгстрат | Scheringstraat | вулиця | 52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д. / 52.150° пн. ш. 4.500° сх. д. | укр. «вулиця основи» — тут були ткацькі мануфактури |
Таувслагерганг | Touwslagersgang | провулок | 52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д. / 52.150° пн. ш. 4.500° сх. д. | укр. «провулок кодольників» |
Гавенкаде | Havenkade | набережна | 52°09′38″ пн. ш. 4°30′04″ сх. д. / 52.16056° пн. ш. 4.50111° сх. д. | на честь міської гавані |
Геренґрахт | Herengracht | набережна | 52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д. / 52.150° пн. ш. 4.500° сх. д. |
Примітки
- Kerncijfers wijken en buurten 2014. www.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 28 жовтня 2015. (нід.)
- . drimble.nl. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015. (нід.)
- . www.hollebeek.nl. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 30 жовтня 2015. (нід.)
- . wiki.ovinnederland.nl. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 28 жовтня 2015. (нід.)
- (PDF). www.leiden.nl. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
Джерела
- Cor Smith. Het Leiden Boek. — Zwolle : WBooks, 2013. — 383 p. — . (нід.)
- Ingrid Moerman. What and where in historical Leiden / Waar gebeurd in Leiden. — Leiden : Stedelijk Museum de Lakenhal, 1997. — P. 84-87. — . (англ.), (нід.)
Посилання
- . www.erfgoedleiden.nl. Erfgoed Leiden en Omstrekken. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015. (нід.)
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 30 жовтня 2015. (англ.)
- Елена Мурзина. . www.peoples.ru. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 30 жовтня 2015. (рос.)
- . reliwiki.nl. Архів оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 31 жовтня 2015. (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga venvejk Zejd nid Havenwijk Zuid dilnicya nid buurt u niderlandskomu misti Lejden Roztashovana v mezhah rajonu Binnenstad Nord Gavenvejk Zejd LejdenZagalna informaciya51 09 31 pn sh 4 30 08 sh d 51 15861 pn sh 4 50222 sh d 51 15861 4 50222 Koordinati 51 09 31 pn sh 4 30 08 sh d 51 15861 pn sh 4 50222 sh d 51 15861 4 50222Krayina NiderlandiRajon Binnenstad NordAdminodinicya LejdenPlosha 0 18 km Naselennya 1 780 osibPoshtovij indeks 2312EN 2312EP 2312LA 2312LB 2312LC 2312LL 2312LM 2312MN 2312MR 2312MV 2312MZ 2312ND 2312NE 2312NG 2312NK 2312NM 2312RL 2312RM 2312RN 2312RP 2312RR 2312RS 2312RT 2312RW 2312RX 2312RZ 2312SB 2312SC 2312SE 2312SG 2312SJ 2312SK 2312SL 2312SM 2312SN 2312SR 2312XC 2312XD 2312XE 2312XGGolovni vulici Osterkerkgraht Oran yegrahtPark Ankerpark KatunparkKarta Gavenvejk Zejd u VikishovishiRoztashuvannyaDilnicya Gavenvejk Zejd roztashovana u miscevosti sho kolis bula ostrovom Vardejland Obrisi cogo ostrova vazhko pobachiti na suchasnij mapi Lejdena adzhe u procesi zrostannya i rozshirennya mista vin buv pererizanij nizkoyu kanaliv Faktichno Gavenvejk Zejd roztashovanij na shesti ostrovah vidokremlenih vid inshih dilnic richkoyu Nyive Rejn i kanalami Zejlsingel i Gerengraht Po teritoriyi dilnici takozh protikayut z pivnochi na pivden kanali Oran yegraht Kejfgraht Vardgraht Minnebruersgraht Binnenostsingel ta Binnenvestgraht Na pivnichnomu shodi dilnici roztashovanij park Ankerpark na shodi park Katunpark na pivdennomu shodi cvintar Grunesteg Gavenvejk Nord De KojPnZh Gavenvejk Zejd ShPdIstoriyaMiscevist de roztashovana dilnicya Gavenvejk Zejd uvijshla do mezh Lejdena u 1659 roci Yiyi zaselyali perevazhno robitniki navkolishnih manufaktur proletarskij harakter dilnici dobre vidobrazhenij u toponimah vulicya Svichkariv Karsenmakersstrat plosha Chinbarni Lojyersplejn provulok Gonchariv Pottenbakkersgang tosho Kanal Vardgraht u 1928 roci U XIX stolitti v misti pochala rozvivatisya promislovist U 1835 roci na misti suchasnogo parku Ankerpark vidkrilasya Korolivska Niderlandska kuznya nid Koninklijke Nederlandse Grofsmederij yaka viroblyala rizni metalevi virobi rejki dlya pershoyi v Niderlandah zaliznici Amsterdam Garlem yakori ta korabelni lancyugi grati i krishki dlya miskih vodostokiv tosho Naprikinci XIX stolittya na shodi Gavenvejk Zejda vidkrilasya boroshnomelna fabrika De Sleutels ukr Klyuchi Vona stala odniyeyu z najbilshih u Niderlandah u 1959 roci p yata chastina usih hlibobulochnih virobiv u krayini viroblyalasya z boroshna z ciyeyi fabriki Naprikinci XX stolittya koli promislovi ob yekti perenosili za mezhi mista fabrika zakrilasya U XXI stolitti vona ye chastinoyu muzeyu Lakenhal i sluguye miscem dlya provedennya riznih festivaliv yarmarok ekspozicij suchasnogo mistectva tosho U 2011 roci z yavivsya proekt iz restavraciyi ta perebudovi fabriki z metoyu peretvorennya yiyi u povnocinnij art prostir Mariya Svanenburg serijna vbivcya U XVIII XIX stolittyah Gavenvejk Zejd buv tipovim robitnichim rajonom zabudovanim odno i dvopoverhovimi nevelikimi budinkami Iz 25 tisyach robitnikiv sho zhili u Lejdeni u XIX stolitti blizko 17 tisyach osib tobto majzhe dvoh tretin meshkali za mezheyu bidnosti Bilshist z nih zaselyali same pivdennij shid togochasnogo mista zokrema Gavenvejk Zejd Do pochatku XX stolittya miska vlada ne robila majzhe nichogo dlya polipshennya umov zhittya robochih cimi pitannyami opikuvalisya perevazhno rizni blagodijni tovaristva Tak 1816 roku u Gavenvejk Zejdi na naberezhnij Gerengraht vidkrivsya pershij pritulok dlya nezamozhnih litnih lyudej a u 1827 roci analogichnij zaklad vidkrivsya na pivdennomu shodi dilnici na vulici Karsenmakerstrat Tut meshkali yak samotni litni lyudi tak i zvichajni bezpritulni Pritulki nadavali svoyim meshkancyam pomeshkannya yizhu odyag markovanij specialnoyu poznachkoyu prote vimagali suvorogo vikonannya pravil povedinki U 1901 roci na Kalvermarkti vidkrivsya odin z ostannih gof ye v Lejdeni Yuffroumaasgof Blagodijnicka diyalnist u Gavenvejk Zejdi maye j inshij temnij bik Same tut meshkala yaku prozvali Dobra Mi nid Goeie Mie za te sho vona postijno dopomagala bidnim doglyadala ditej ta opikuvala hvorih u svoyemu kvartali Naspravdi cya zhinka u period z 1880 po 1883 rik otruyila arsenom desyatki lyudej u yakih vona sluzhila abo yakimi opikuvalasya zadlya otrimannya vid nih spadshini abo groshej po strahovomu polisu Pershimi yiyi zhertvami stali vlasni batki a tochna kilkist zhertv dosi nevidoma Vidomo sho vona otruyila 102 lyudini z yakih 27 pomerli u 1880 1883 rokah a u kriminalnij spravi zgadano 90 epizodiv iz letalnim rezultatom Mariyu Svanenburg zaneseno do knigi rekordiv Ginnesa yak najuspishnishu otrujnicyu usih chasiv Religiya Cerkva Osterkerk na starovinnij gravyuri U 1663 roci u Gavenvejk Zejdi zbuduvali derev yanu protestantsku cerkvu Vardkerk Waardkerk insha nazva Lodskerk Loodskerk U 1829 roci budivlyu cerkvi zrujnuvali i zaminili novoyu kam yanoyu prote vzhe 1898 roku cerkvu zakrili a u seredini XX stolittya zrujnuvali i budivlyu Cerkva Vardkerk roztashovuvalasya na naberezhnij kanalu Oran yegraht pro yiyi isnuvannya nagaduyut nazvi navkolishnih vulic provulku Vardkerksteg i ploshi Vardkerkplejn U 1898 roci na naberezhnij kanalu Gerengraht zbuduvali novu protestantsku cerkvu Osterkerk Oosterkerk Avtorom proektu buv arhitektor nl Cerkvu zakrili 1967 roku a 1977 roku budivlyu rozibrali U 1811 roci korol Lyudovik I Bonapart zaboroniv tradicijni dlya togo chasu pohovannya u cerkvah tomu 1813 roku u Gavenvejk Zejdi na berezi kanalu Zejlsingel vidkrivsya miskij cvintar Tut pohovano bagato vidomih meshkanciv Lejdena zokrema miskij arhitektor Salomon van der Pauv Salomon van der Paauw i mati hudozhnika Vinsenta van Goga TransportTeritoriyeyu Gavenvejk Zejda prohodit lishe odin miskij avtobusnij marshrut 6 yakij spoluchaye centralni rajoni Lejdena i Lejderdorp DemografiyaStanom na 2014 rik u Gavenvejk Nordi meshkalo 1 780 osib z nih 845 cholovikiv i 935 zhinok Za vikom naselennya rozpodilyayetsya nastupnim chinom osobi u vici do 15 rokiv 8 osobi u vici vid 15 do 25 rokiv 17 osobi u vici vid 25 do 45 rokiv 38 osobi u vici vid 45 do 65 rokiv 23 osobi u vici starshe 65 rokiv 13 Z usih meshkanciv dilnici 41 osib mayut inozemne pohodzhennya sho znachno bilshe nizh u serednomu po mistu 29 usogo naselennya Lejdena Perevazhna bilshist z nih pereselenci z inshih yevropejskih krayin yaki skladayut 26 naselennya proti zagalnomiskih 14 15 naselennya stanovlyat osobi neyevropejskogo pohodzhennya osnovnimi etnichnimi grupami ye marokkanci ta surinamci po 2 turki i vihidci z Antilskih ostroviv po 1 vidpovidno Pam yatki istoriyi ta arhitekturiBudivlya kolishnoyi boroshnomelnoyi fabrikiNacionalni pam yatki u provulku Grunesteg budinok 70 XVIII st na ploshi Kalvermarkt budinki 4 7 10 usi XVIII st po vulici Langestrat budinki 2 XVIII st 10 2 ga pol XIX st 12 14 16 2 ga pol XVII st na naberezhnij Nyive Rejn budinki 100 XVIII st 101 2 ga pol XVII st 103 XVIII st 104 kin XVII st 105 XVIII st 107 1 sha pol XVIII st 108 1 sha pol XVII st 109 XVIII st 110 111 1 sha pol XVII st po naberezhnij Oran yegraht budinki 89 XVIII st 91 XVII XVIII st 93 XVIII st 95 97 XVII st 99 XVIII st na naberezhnij Gavenkade budinok 17 ser XVIII st na naberezhnij Gerengraht budinki 3 5 poch XVIII st 7 1 sha pol XVII st 9 11 XVIII st 13 15 2 ga pol XVIII st 17 ser XVIII st 21 1 sha pol XVIII st 23 25 ser XVIII st 27 1 sha pol XVIII st 29 ser XVIII st 31 1 sha pol XVIII st 33 35 1886 r 37 ser XVIII st 41 poch XVIII st 43 1 sha pol XVIII st 45 XVII st 49 2 ga pol XVII st 51 ser XVIII st 53 2 ga pol XVII st cvintar Grunesteg mist Zejdsingelbryug XVIII poch XIX st mist Gerenbryug bl 1659 r mist Vejnbryug budivlya pritulku dlya prestarilih na vulici Karsenmakersstrat 1827 r budivlya boroshnomelnoyi fabriki De Sleutels na vulici Osterkerkstrat 1884 r Pam yatki miscevogo znachennya u provulku Grunesteg budinki 59 61 63 65 72 78 80 i 82 usi XVII st na naberezhnij Zejdsingel budinki 12 XVIII st 30 32 1920 1930 rr na ploshi Kalvermarkt budinok 2 XIX st po vulici Langestrat budinki 20 XVII st 22 XIX st 34 bl 1850 r u provulku Pottenbakkersgang budinok 2 1927 r na naberezhnij Gavenkade budinki 5 XIX st 14 15 bl 1922 r 18 bl 1910 r na naberezhnij Gerengraht budinok 19 XIX st gof ye Yuffroumaasgof na ploshi Kalvermarkt 1901 r gof ye Katrejn Yakobsdohterhof na vulici Karsenmakersstrat 1598 r UrbanonimiNazva Original nid Tip Koordinati Pohodzhennya nazviBinnenostsingel Binnenoostsingel naberezhna 52 09 37 pn sh 4 30 13 sh d 52 16028 pn sh 4 50361 sh d 52 16028 4 50361 Pislya rozshirennya mezh Lejdena u 1644 roci tut prohodila shidna mezha mistaVardgraht Waardgracht naberezhna 52 09 29 pn sh 4 30 07 sh d 52 15806 pn sh 4 50194 sh d 52 15806 4 50194Vardkerkplejn Waardkerkplein plosha 52 09 33 pn sh 4 30 04 sh d 52 15917 pn sh 4 50111 sh d 52 15917 4 50111 Na chest protestantskoyi cerkvi Waardkerk insha nazva Loodskerk sho isnuvala u cij miscevosti u 1663 1898 rokahVardkerksteg Waardkerksteeg provulok 52 09 30 pn sh 4 30 03 sh d 52 15833 pn sh 4 50083 sh d 52 15833 4 50083 Na chest protestantskoyi cerkvi Waardkerk insha nazva Loodskerk sho isnuvala u cij miscevosti u 1663 1898 rokahGrunesteg Groenesteeg provulok 52 09 27 pn sh 4 30 00 sh d 52 157639 pn sh 4 500139 sh d 52 157639 4 500139Zejdsingel Zuidsingel naberezhna 52 09 36 pn sh 4 30 07 sh d 52 16000 pn sh 4 50194 sh d 52 16000 4 50194 Pislya rozshirennya mezh Lejdena u 1644 roci tut prohodila pivdenno shidna mezha mistaInslagstrat Inslagstraat vulicya 52 09 28 pn sh 4 30 09 sh d 52 15778 pn sh 4 50250 sh d 52 15778 4 50250 ukr vulicya pitkannya tut buli tkacki manufakturiKalvermarkt Kalvermarkt plosha 52 09 38 pn sh 4 30 02 sh d 52 16056 pn sh 4 50056 sh d 52 16056 4 50056 ukr rinok telyat u 1644 1660 rokah tut buv nevelikij rinok hudobiKarsenmakersplejn Kaarsenmakersplein plosha 52 09 pn sh 4 30 sh d 52 150 pn sh 4 500 sh d 52 150 4 500 ukr plosha svichkariv Karsenmakersstrat Kaarsenmakersstraat vulicya 52 09 pn sh 4 30 sh d 52 150 pn sh 4 500 sh d 52 150 4 500 ukr vulicya svichkariv Kejfgraht Kijfgracht naberezhna 52 09 39 pn sh 4 30 07 sh d 52 16083 pn sh 4 50194 sh d 52 16083 4 50194Korte Langestrat Korte Langestraat vulicya 52 09 33 pn sh 4 30 03 sh d 52 15917 pn sh 4 50083 sh d 52 15917 4 50083Lakenplejn Lakenplein plosha 52 09 pn sh 4 30 sh d 52 150 pn sh 4 500 sh d 52 150 4 500Langestrat Langestraat vulicya 52 09 27 pn sh 4 30 01 sh d 52 15750 pn sh 4 50028 sh d 52 15750 4 50028 ukr Dovga vulicyaLojyersplejn Looiersplein plosha 52 09 35 pn sh 4 30 11 sh d 52 15972 pn sh 4 50306 sh d 52 15972 4 50306 ukr plosha chinbarni na chest kolishnoyi chinbarni sho roztashovuvalasya poryadMinnenbruersgraht Minnebroersgracht naberezhna 52 09 38 pn sh 4 30 10 sh d 52 160667 pn sh 4 502972 sh d 52 160667 4 502972 Na chest monastirya sho isnuvav u cij miscevosti u 1445 1572 rokahMinnestrat Minnestraat vulicya 52 09 24 pn sh 4 30 05 sh d 52 15667 pn sh 4 50139 sh d 52 15667 4 50139 na chest budinku prestarilih sho roztashovuvavsya poruchNyive Vardstrat Nieuwe Waardstraat vulicya 52 09 33 pn sh 4 30 02 sh d 52 15917 pn sh 4 50056 sh d 52 15917 4 50056Nyive Rejn Nieuwe Rijn naberezhna 52 09 22 pn sh 4 30 01 sh d 52 156194 pn sh 4 500444 sh d 52 156194 4 500444Oran yegraht Oranjegracht naberezhna 52 09 29 pn sh 4 30 04 sh d 52 15806 pn sh 4 50111 sh d 52 15806 4 50111 na chest Vilgelma III OranskogoOsterkerstrat Oosterkerkstraat vulicya 52 09 31 pn sh 4 30 08 sh d 52 15861 pn sh 4 50222 sh d 52 15861 4 50222 Na chest cerkvi Oosterkerk sho isnuvala u cij miscevosti u 1898 1978 rokahPottenbakkersgang Pottenbakkersgang provulok 52 09 37 pn sh 4 30 08 sh d 52 160444 pn sh 4 502361 sh d 52 160444 4 502361 ukr provulok goncharivSpulstrat Spoelstraat vulicya 52 09 pn sh 4 30 sh d 52 150 pn sh 4 500 sh d 52 150 4 500 na chest kolishnih tekstilnih manufaktur spoel ukr shpulka tkackij chovnik Sheringstrat Scheringstraat vulicya 52 09 pn sh 4 30 sh d 52 150 pn sh 4 500 sh d 52 150 4 500 ukr vulicya osnovi tut buli tkacki manufakturiTauvslagergang Touwslagersgang provulok 52 09 pn sh 4 30 sh d 52 150 pn sh 4 500 sh d 52 150 4 500 ukr provulok kodolnikiv Gavenkade Havenkade naberezhna 52 09 38 pn sh 4 30 04 sh d 52 16056 pn sh 4 50111 sh d 52 16056 4 50111 na chest miskoyi gavaniGerengraht Herengracht naberezhna 52 09 pn sh 4 30 sh d 52 150 pn sh 4 500 sh d 52 150 4 500PrimitkiKerncijfers wijken en buurten 2014 www cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 28 zhovtnya 2015 nid drimble nl Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2015 nid www hollebeek nl Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 30 zhovtnya 2015 nid wiki ovinnederland nl Arhiv originalu za 12 listopada 2015 Procitovano 28 zhovtnya 2015 nid PDF www leiden nl Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2015 Procitovano 28 zhovtnya 2015 DzherelaGavenvejk Zejd u sestrinskih VikiproyektahInformaciya u Vikidanih Proyekt Niderlandi Gavenvejk Zejd u Vikishovishi Cor Smith Het Leiden Boek Zwolle WBooks 2013 383 p ISBN 978 90 400 77524 nid Ingrid Moerman What and where in historical Leiden Waar gebeurd in Leiden Leiden Stedelijk Museum de Lakenhal 1997 P 84 87 ISBN 90 71655 10 5 angl nid Posilannya www erfgoedleiden nl Erfgoed Leiden en Omstrekken Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015 nid Arhiv originalu za 16 listopada 2015 Procitovano 30 zhovtnya 2015 angl Elena Murzina www peoples ru Arhiv originalu za 6 lyutogo 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2015 ros reliwiki nl Arhiv originalu za 9 listopada 2015 Procitovano 31 zhovtnya 2015 nid