Фема Себастія | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Себастія (Себастеа) (грец. θέμα Σεβαστείας) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у східній частині Малої Азії (сучасна Туреччина). Назва походить від міста Себастія. Утворено 911 року. Припинила існування 1074 року внаслідок захоплення сельджуками.
Історія
З середини VII ст. Себастія перебувала у складі феми Арменіакон на правах турми. Після остаточного придушення павлікіанства на сході імперії (саме біля Себастії 872 року було завдано рішучої поразки цим єретикам), у 906 році отримала статус клейсури (на кшталт західноєвропейської марки) із завданням — захищати північні області Малої Азії від нападів мусульманських держав. Успішні дії візантійців сприяли розширенню території клейсури. 911 року вона отримала статус феми.
Наприкінці IX ст. територія феми була зменшена за рахунок утворення фем Тефріка і Самосата, в подальшому вони увійшли до феми Мелітена. З початку XI ст. Себастія перетворилася на внутрішню провінцію імперії. Це істотно пожвавило економічний розвиток феми, особливо її міст. У 1021 році значна частина феми опинилася у власності Сенекеріма, колишнього царя Васпураканну.
З початку 1050-х років стала зазнавати нападів сельджуків. У 1060-х роках фема стала місцем візантійсько-сельджуцького протистояння. У 1070 році біля Себастії візантійці на чолі із Мануїлом Комніном зазнали важкої поразки, але вправна дипломатія Комніна дала змогу повернути владу імперії над Себастією.
У 1071 році після поразки імператорських військ у битві біля Манцикерту сельджуки зайняли східні турми феми, але владу над фемою встановив Філарет Варажнуні, що створив самостійну державу. Подальша боротьба за владу в імперії розвалила оборону. Водночас сам Варажнуні не мав змоги протидіяти сельджукам, оскільки вступив у конфлікт зі впливовими вірменськими родами, що намагалися зберегти свої князівства. В результаті цього ворог у 1074 році повністю захопив фему Себастія, яка згодом стала частиною держави Данішмендидів.
Адміністрація
Територія охоплювала північно-східну Каппадокію та частину Малої Вірменії (колишні римські провінції Вірменія I, частина Вірмені II і Сирії Євфратської). Адміністративним центром було місто-фортеця Себастія. На чолі стояв стратег.
Відомі стратеги
- Лев Аргир (911—919)
- Сенекерім (1021—1026/1027)
Джерела
- Pertusi, A. Constantino Porfirogenito: De Thematibus. — Rome, Italy: Biblioteca Apostolica Vaticana, 1952.
- McGeer, Eric; Nesbitt, John W. & Oikonomides, Nicolas (2001), Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, Volume 4: The East, Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks Research Library and Collection,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema SebastiyaPrapor Fema Sebastiya Sebastea grec 8ema Sebasteias vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u shidnij chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Nazva pohodit vid mista Sebastiya Utvoreno 911 roku Pripinila isnuvannya 1074 roku vnaslidok zahoplennya seldzhukami IstoriyaZ seredini VII st Sebastiya perebuvala u skladi femi Armeniakon na pravah turmi Pislya ostatochnogo pridushennya pavlikianstva na shodi imperiyi same bilya Sebastiyi 872 roku bulo zavdano rishuchoyi porazki cim yeretikam u 906 roci otrimala status klejsuri na kshtalt zahidnoyevropejskoyi marki iz zavdannyam zahishati pivnichni oblasti Maloyi Aziyi vid napadiv musulmanskih derzhav Uspishni diyi vizantijciv spriyali rozshirennyu teritoriyi klejsuri 911 roku vona otrimala status femi Naprikinci IX st teritoriya femi bula zmenshena za rahunok utvorennya fem Tefrika i Samosata v podalshomu voni uvijshli do femi Melitena Z pochatku XI st Sebastiya peretvorilasya na vnutrishnyu provinciyu imperiyi Ce istotno pozhvavilo ekonomichnij rozvitok femi osoblivo yiyi mist U 1021 roci znachna chastina femi opinilasya u vlasnosti Senekerima kolishnogo carya Vaspurakannu Z pochatku 1050 h rokiv stala zaznavati napadiv seldzhukiv U 1060 h rokah fema stala miscem vizantijsko seldzhuckogo protistoyannya U 1070 roci bilya Sebastiyi vizantijci na choli iz Manuyilom Komninom zaznali vazhkoyi porazki ale vpravna diplomatiya Komnina dala zmogu povernuti vladu imperiyi nad Sebastiyeyu U 1071 roci pislya porazki imperatorskih vijsk u bitvi bilya Mancikertu seldzhuki zajnyali shidni turmi femi ale vladu nad femoyu vstanoviv Filaret Varazhnuni sho stvoriv samostijnu derzhavu Podalsha borotba za vladu v imperiyi rozvalila oboronu Vodnochas sam Varazhnuni ne mav zmogi protidiyati seldzhukam oskilki vstupiv u konflikt zi vplivovimi virmenskimi rodami sho namagalisya zberegti svoyi knyazivstva V rezultati cogo vorog u 1074 roci povnistyu zahopiv femu Sebastiya yaka zgodom stala chastinoyu derzhavi Danishmendidiv AdministraciyaTeritoriya ohoplyuvala pivnichno shidnu Kappadokiyu ta chastinu Maloyi Virmeniyi kolishni rimski provinciyi Virmeniya I chastina Virmeni II i Siriyi Yevfratskoyi Administrativnim centrom bulo misto fortecya Sebastiya Na choli stoyav strateg Vidomi strategiLev Argir 911 919 Senekerim 1021 1026 1027 DzherelaPertusi A Constantino Porfirogenito De Thematibus Rome Italy Biblioteca Apostolica Vaticana 1952 McGeer Eric Nesbitt John W amp Oikonomides Nicolas 2001 Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Volume 4 The East Washington District of Columbia Dumbarton Oaks Research Library and Collection ISBN 0 88402 282 X