Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Васи́льович Бутко́в (29 грудня 1900 (11 січня 1901), Велика Іменна — 24 червня 1981, Москва) — радянський військовик, генерал-полковник танкових військ. Герой Радянського Союзу (1945).
| Бутков Василь Васильович | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 29 грудня 1900 (11 січня 1901) Велика Іменна | ||||||||||||
| Смерть | 24 червня 1981 (80 років) Москва | ||||||||||||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | ||||||||||||
| Країна |  Російська імперія→ СРСР | ||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||||||||||||
| Рід військ |  танкові війська | ||||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||||||||
| Роки служби | 1918–1961 | ||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник танкових військ | ||||||||||||
| Командування | 1-й танковий корпус | ||||||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Біографія
Народився 11 січня 1901 року (29 грудня 1900 року за старим стилем) в селі Велика Іменна (тепер — у приміській зоні міста Нижня Тура Свердловської області) в родині робітника.
Громадянська війна в Росії
Учасник Громадянської війни в Росії з червня 1918 року. Воював у складі червоногвардійського і партизанського загонів проти білогвардійців та білочехів на Уралі. В липні 1918 року поранений, перебував на лікуванні в Костромі.
З жовтня 1918 року — червоноармієць, командир відділення, помічник командира взводу 266-го стрілецького робочого полку імені І. І. Малишева. Воював на Східному фронті проти військ адмірала О. В. Колчака, потім — на Південному фронті проти військ барона П. М. Врангеля.
У листопаді 1920 року був поранений, лікувався у шпиталі.
У січні-травні 1921 року в складі 266-го стрілецького полку брав участь в боях проти повстанської армії Н. І. Махна в Україні.
З травня 1921 року — на лікуванні в шпиталі Харкова. З липня 1921 року — в Казанському запасному полку.
Міжвоєнний період
З липня 1921 року навчався на 16-х командних артилерійських курсах в Нижньому Новгороді. У квітні 1922 року переведений до об'єднаної військової школи імені ВЦВК у Москві.
Після закінчення школи у 1926 році командував взводом полкової школи молодшого комскладу 32-го артилерійського полку .
У серпні 1928 року закінчив військово-політичні курси імені Ф. Енгельса в Ленінграді й призначений до 8-го артилерійського полку Московського ВО. Почергово займав посади політрука батареї, відповідального секретаря партбюро полку, командир і політрук батареї, т.в.о. командира дивізіону, командир і політрук навчальної батареї.
З травня 1932 року — керівник-інструктор навчального артилерійського центру з перепідготовки керівного складу запасу (м. Дорогобуж).
З квітня 1933 по травень 1934 років — помічник командира навчального дивізіону 11-го корпусного артилерійського полку.
У 1937 році закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе й призначений начальником штабу 13-ї механізованої бригади Московського ВО.
З червня 1940 по травень 1941 року — начальник штабу 17-ї танкової дивізії Забайкальського ВО.
Радянсько-німецька війна
Початок німецько-радянської війни зустрів на посаді начальника штабу 5-го механізованого корпусу в Забайкальському ВО.
У серпні 1941 — квітні 1942 років — начальник штабу Головного бронетанкового управління РСЧА.
З квітня 1942 року — начальник штабу, а з 8 по 14 вересня 1942 року — командир 8-го танкового корпусу (Брянський фронт). Генерал-майор танкових військ (3.05.1942).
З 14 вересня 1942 року й до кінця війни — командир 1-го танкового корпусу.
У складі 5-ї танкової, 49-ї, 11-ї гвардійської, 43-ї, 2-ї гвардійської, 51-ї, 5-ї гвардійської та 5-ї армій на Південно-Західному, Західному, Прибалтійському, 1-му та 2-му Прибалтійських і 3-му Білоруському фронтах частини корпусу під командуванням генерала В. В. Буткова брали участь в Сталінградській битві, Середньодонській, Ржевсько-Вяземській (1943) операціях, боях на Курській дузі, в Чернігівсько-Прип'ятській і Брянській наступальних операціях, визволенні Білорусі та Прибалтики. Генерал-лейтенант танкових військ (7.06.1943).
Повоєнні роки
З липня 1945 року — командувач бронетанковими військами Особливого військового округу (Кеніґсберг).
У зв'язку з ліквідацією округу, в березні 1946 року призначений командувачем бронетанковими і механізованими військами 11-ї гвардійської армії Прибалтійського ВО.
У червні-вересні 1946 року — командувач бронетанковими військами Північно-Кавказького ВО.
У вересні 1946 — травні 1950 років — командувач бронетанковими військами Московського ВО.
З травня 1950 по жовтень 1953 років — командувач .
У 1954 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова.
З вересня 1954 року — генерал-інспектор Інспекції танкових військ Головної інспекції МО СРСР, а з червня 1955 — 1-й заступник командувача військами Московського ВО.
З січня 1958 року — старший військовий радник командувача військами військового округу в Чехословацькій Народній армії.
З січня 1959 року — представник Головнокомандувача Об'єднаними Збройними силами держав — учасниць Варшавського Договору в Чехословацькій Народній армії.
У квітні 1961 року генерал-полковник танкових військ В. В. Бутков вийшов у запас.
Помер 24 червня 1981 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за вміле керівництво з'єднаннями та виявлені при цьому особисту мужність і героїзм генерал-лейтенанту танкових військ Буткову Василю Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№ 7190).
Нагороджений трьома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями, а також іноземними нагородами.
Пам'ять
В місті Калінінград ім'ям В. В. Буткова названо вулицю та школу-ліцей № 35.
В місті Нижня Тура Свердловської області на меморіалі викарбуване його ім'я.
Посилання
- Біографія В. В. Буткова на сайті «Герои страны» [Архівовано 15 червня 2012 у WebCite] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Butkov Vasi l Vasi lovich Butko v 29 grudnya 1900 11 sichnya 1901 19010111 Velika Imenna 24 chervnya 1981 Moskva radyanskij vijskovik general polkovnik tankovih vijsk Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Butkov Vasil VasilovichNarodzhennya29 grudnya 1900 11 sichnya 1901 1901 01 11 Velika ImennaSmert24 chervnya 1981 1981 06 24 80 rokiv MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1961PartiyaKPRSZvannya General polkovnik tankovih vijskKomanduvannya1 j tankovij korpusVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko nimecka vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 11 sichnya 1901 roku 29 grudnya 1900 roku za starim stilem v seli Velika Imenna teper u primiskij zoni mista Nizhnya Tura Sverdlovskoyi oblasti v rodini robitnika Gromadyanska vijna v Rosiyi Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi z chervnya 1918 roku Voyuvav u skladi chervonogvardijskogo i partizanskogo zagoniv proti bilogvardijciv ta bilochehiv na Urali V lipni 1918 roku poranenij perebuvav na likuvanni v Kostromi Z zhovtnya 1918 roku chervonoarmiyec komandir viddilennya pomichnik komandira vzvodu 266 go strileckogo robochogo polku imeni I I Malisheva Voyuvav na Shidnomu fronti proti vijsk admirala O V Kolchaka potim na Pivdennomu fronti proti vijsk barona P M Vrangelya U listopadi 1920 roku buv poranenij likuvavsya u shpitali U sichni travni 1921 roku v skladi 266 go strileckogo polku brav uchast v boyah proti povstanskoyi armiyi N I Mahna v Ukrayini Z travnya 1921 roku na likuvanni v shpitali Harkova Z lipnya 1921 roku v Kazanskomu zapasnomu polku Mizhvoyennij period Z lipnya 1921 roku navchavsya na 16 h komandnih artilerijskih kursah v Nizhnomu Novgorodi U kvitni 1922 roku perevedenij do ob yednanoyi vijskovoyi shkoli imeni VCVK u Moskvi Pislya zakinchennya shkoli u 1926 roci komanduvav vzvodom polkovoyi shkoli molodshogo komskladu 32 go artilerijskogo polku U serpni 1928 roku zakinchiv vijskovo politichni kursi imeni F Engelsa v Leningradi j priznachenij do 8 go artilerijskogo polku Moskovskogo VO Pochergovo zajmav posadi politruka batareyi vidpovidalnogo sekretarya partbyuro polku komandir i politruk batareyi t v o komandira divizionu komandir i politruk navchalnoyi batareyi Z travnya 1932 roku kerivnik instruktor navchalnogo artilerijskogo centru z perepidgotovki kerivnogo skladu zapasu m Dorogobuzh Z kvitnya 1933 po traven 1934 rokiv pomichnik komandira navchalnogo divizionu 11 go korpusnogo artilerijskogo polku U 1937 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni M V Frunze j priznachenij nachalnikom shtabu 13 yi mehanizovanoyi brigadi Moskovskogo VO Z chervnya 1940 po traven 1941 roku nachalnik shtabu 17 yi tankovoyi diviziyi Zabajkalskogo VO Radyansko nimecka vijna Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zustriv na posadi nachalnika shtabu 5 go mehanizovanogo korpusu v Zabajkalskomu VO U serpni 1941 kvitni 1942 rokiv nachalnik shtabu Golovnogo bronetankovogo upravlinnya RSChA Z kvitnya 1942 roku nachalnik shtabu a z 8 po 14 veresnya 1942 roku komandir 8 go tankovogo korpusu Bryanskij front General major tankovih vijsk 3 05 1942 Z 14 veresnya 1942 roku j do kincya vijni komandir 1 go tankovogo korpusu U skladi 5 yi tankovoyi 49 yi 11 yi gvardijskoyi 43 yi 2 yi gvardijskoyi 51 yi 5 yi gvardijskoyi ta 5 yi armij na Pivdenno Zahidnomu Zahidnomu Pribaltijskomu 1 mu ta 2 mu Pribaltijskih i 3 mu Biloruskomu frontah chastini korpusu pid komanduvannyam generala V V Butkova brali uchast v Stalingradskij bitvi Serednodonskij Rzhevsko Vyazemskij 1943 operaciyah boyah na Kurskij duzi v Chernigivsko Prip yatskij i Bryanskij nastupalnih operaciyah vizvolenni Bilorusi ta Pribaltiki General lejtenant tankovih vijsk 7 06 1943 Povoyenni roki Z lipnya 1945 roku komanduvach bronetankovimi vijskami Osoblivogo vijskovogo okrugu Kenigsberg U zv yazku z likvidaciyeyu okrugu v berezni 1946 roku priznachenij komanduvachem bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami 11 yi gvardijskoyi armiyi Pribaltijskogo VO U chervni veresni 1946 roku komanduvach bronetankovimi vijskami Pivnichno Kavkazkogo VO U veresni 1946 travni 1950 rokiv komanduvach bronetankovimi vijskami Moskovskogo VO Z travnya 1950 po zhovten 1953 rokiv komanduvach U 1954 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z veresnya 1954 roku general inspektor Inspekciyi tankovih vijsk Golovnoyi inspekciyi MO SRSR a z chervnya 1955 1 j zastupnik komanduvacha vijskami Moskovskogo VO Z sichnya 1958 roku starshij vijskovij radnik komanduvacha vijskami vijskovogo okrugu v Chehoslovackij Narodnij armiyi Z sichnya 1959 roku predstavnik Golovnokomanduvacha Ob yednanimi Zbrojnimi silami derzhav uchasnic Varshavskogo Dogovoru v Chehoslovackij Narodnij armiyi U kvitni 1961 roku general polkovnik tankovih vijsk V V Butkov vijshov u zapas Pomer 24 chervnya 1981 roku v Moskvi Pohovanij na Kuncevskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1945 roku za vmile kerivnictvo z yednannyami ta viyavleni pri comu osobistu muzhnist i geroyizm general lejtenantu tankovih vijsk Butkovu Vasilyu Vasilovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina j medali Zolota Zirka 7190 Nagorodzhenij troma ordenami Lenina chotirma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Suvorova 2 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami a takozh inozemnimi nagorodami Pam yatV misti Kaliningrad im yam V V Butkova nazvano vulicyu ta shkolu licej 35 V misti Nizhnya Tura Sverdlovskoyi oblasti na memoriali vikarbuvane jogo im ya PosilannyaBiografiya V V Butkova na sajti Geroi strany Arhivovano 15 chervnya 2012 u WebCite ros