Берестейський замок (біл. Берасьцейскі замак) — оборонна споруда біля річок Буг та Мухавець. Спочатку був побудований у Х столітті, ймовірно, з метою колонізації місцевих балтських племен ятвягів. Пізніше за оборонним ровом, також між річками Буг та Мухавець виросло й місто Берестя.
Берестейський замок | |
---|---|
52°04′49″ пн. ш. 23°39′19″ сх. д. / 52.08040500002777407° пн. ш. 23.65534500002777918° сх. д.Координати: 52°04′49″ пн. ш. 23°39′19″ сх. д. / 52.08040500002777407° пн. ш. 23.65534500002777918° сх. д. | |
Тип | замок |
Статус спадщини | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
Країна | Білорусь |
Розташування | Берестя |
Засновано | 10 століття |
Берестейський замок (Білорусь) | |
Берестейський замок у Вікісховищі |
Берестейський замок залишався дерев'яним до кінця XVI століття, коли його замінили бастіонними укріпленнями. Займав площу більше 2 гектарів, мав п'ять веж, одна з яких була прохідною і вела до міста. У середині ХІІІ століття галицько-волинські князі з метою посилення оборони побудували на одному з кутів замку муровану вежу-стовп. На сьогодні від неї нічого не збереглося, але літописець згадує, що вона була схожа на Кам'янецьку. У XIV столітті замок захоплювали лицарі Тевтонського ордену, поляки, в 1500 році витримав облогу кримських татар. У XVI столітті дерев'яні вежі та стіни замку мали підсябиття. 1525 року берестейський замок згорів.
Наприкінці XVI століття замок, укріплений земляними бастіонами, увійшов до ланцюга загальноміських укріплень.
Відбудований замок було зруйновано під час антифеодальної війни 1648—1651 років. Відновлений під час війни між Росією та Річчю Посполитою 1654—1657 років. 1657 року його захопили шведи, в 1660 і 1661 роках — росіяни, 1705 року під час Північної війни — знову шведи.
У 1830-х роках замок, як і цегляну вежу, зруйновано російською владою під час будівництва п'яти бастіонів Берестейської фортеці.
Зображення замку було вміщено на .
Література
Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 113В000006 |
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — 688 с. — ISBN 985-11-0314-4 (т. 1), ISBN 985-11-0315-2.
- Брэсцкі замак / М. А. Ткачоў // Архітэктура Беларусі: энцыклапедычны даведнік. — Мінск, 1993. — С. 91.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2. — Мінск, 1994.
- Замки Беларуси / М. А. Ткачев. — Минск, 2005.
- Беларуская энцыклапедыя. У 18 т. Т. 3. — Мінск, 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berestejskij zamok bil Berascejski zamak oboronna sporuda bilya richok Bug ta Muhavec Spochatku buv pobudovanij u H stolitti jmovirno z metoyu kolonizaciyi miscevih baltskih plemen yatvyagiv Piznishe za oboronnim rovom takozh mizh richkami Bug ta Muhavec viroslo j misto Berestya Berestejskij zamok52 04 49 pn sh 23 39 19 sh d 52 08040500002777407 pn sh 23 65534500002777918 sh d 52 08040500002777407 23 65534500002777918 Koordinati 52 04 49 pn sh 23 39 19 sh d 52 08040500002777407 pn sh 23 65534500002777918 sh d 52 08040500002777407 23 65534500002777918TipzamokStatus spadshiniDerzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki BilorusKrayina Bilorus ISO3166 1 alpha 3 BLR ISO3166 1 cifrovij 112 RoztashuvannyaBerestyaZasnovano10 stolittyaBerestejskij zamok Bilorus Berestejskij zamok u VikishovishiNe plutati z Berestejskoyu forteceyu Berestejskij zamok 1657 rik Berestejskij zamok zalishavsya derev yanim do kincya XVI stolittya koli jogo zaminili bastionnimi ukriplennyami Zajmav ploshu bilshe 2 gektariv mav p yat vezh odna z yakih bula prohidnoyu i vela do mista U seredini HIII stolittya galicko volinski knyazi z metoyu posilennya oboroni pobuduvali na odnomu z kutiv zamku murovanu vezhu stovp Na sogodni vid neyi nichogo ne zbereglosya ale litopisec zgaduye sho vona bula shozha na Kam yanecku U XIV stolitti zamok zahoplyuvali licari Tevtonskogo ordenu polyaki v 1500 roci vitrimav oblogu krimskih tatar U XVI stolitti derev yani vezhi ta stini zamku mali pidsyabittya 1525 roku berestejskij zamok zgoriv Naprikinci XVI stolittya zamok ukriplenij zemlyanimi bastionami uvijshov do lancyuga zagalnomiskih ukriplen Vidbudovanij zamok bulo zrujnovano pid chas antifeodalnoyi vijni 1648 1651 rokiv Vidnovlenij pid chas vijni mizh Rosiyeyu ta Richchyu Pospolitoyu 1654 1657 rokiv 1657 roku jogo zahopili shvedi v 1660 i 1661 rokah rosiyani 1705 roku pid chas Pivnichnoyi vijni znovu shvedi U 1830 h rokah zamok yak i ceglyanu vezhu zrujnovano rosijskoyu vladoyu pid chas budivnictva p yati bastioniv Berestejskoyi forteci Zobrazhennya zamku bulo vmisheno na LiteraturaOb yekt Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus 113V000006Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal G P Pashkoy gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 1 Abalenski Kadencyya 688 s ISBN 985 11 0314 4 t 1 ISBN 985 11 0315 2 Brescki zamak M A Tkachoy Arhitektura Belarusi encyklapedychny davednik Minsk 1993 S 91 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 2 Minsk 1994 Zamki Belarusi M A Tkachev Minsk 2005 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 3 Minsk 1996