Кирило Прокопович Орловський (30 січня 1895, село Мишковичі, тепер Кіровського району Могильовської області, Республіка Білорусь — 13 січня 1968, село Мишковичі, тепер Кіровського району Могильовської області, Республіка Білорусь) — радянський білоруський діяч, співробітник органів державної безпеки СРСР, один із керівників партизанського руху в Білорусі, голова колгоспу «Рассвет» Кіровського району Могильовської області. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 3—7-го скликань. Герой Радянського Союзу (20.09.1943). Герой Соціалістичної Праці (18.01.1958).
Орловський Кирило Прокопович | |
---|---|
Псевдо | Муха–Михальский[1], Стрик[1] і Кирилл[1] |
Народився | 18 (30) січня 1895 село Мишковичі, тепер Кіровського району Могильовської області, Республіка Білорусь |
Помер | 13 січня 1968[2](72 роки) село Мишковичі, тепер Кіровського району Могильовської області, Республіка Білорусь |
Поховання | d |
Громадянство | Росія, СРСР |
Національність | білорус |
Діяльність | політик |
Alma mater | Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського (1930) |
Учасник | Перша світова війна, громадянська війна в Іспанії, німецько-радянська війна і Польсько-радянська війна 1920 |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | підполковник |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в родині селянина-середняка. У 1910 році закінчив церковноприходську школу. Працював в господарстві батька.
У 1915 році призваний в російську імператорську армію. Служив рядовим 251-го запасного піхотного полку в Москві, в 1917 році — в саперному взводі 65-го піхотного полку на Західному фронті. Після Лютневої революції обирався командиром саперного взводу. Учасник першої світової війни, молодший унтер-офіцер. Після демобілізації наприкінці 1917 року повернувся на батьківщину, в село Мишковичі.
Учасник Громадянської війни в Росії з червня 1918 року: боєць Краснокочерицького партизанського загону в Бобруйській губернії, воював проти німецьких військ.
З грудня 1918 по травень 1919 року — співробітник Оршанської повітової і Бобруйської губернської надзвичайних комісій (ЧК). Чотири місяці воював на Західному фронті проти польських військ, два місяці — проти військ генерала Юденича. У 1920 році закінчив восьмимісячні 1-і Московські піхотні курси командного складу.
У 1920—1935 роках служив в органах ОДПУ—НКВС СРСР. У травні 1920 року із військовим загоном перейшов лінію радянсько-польського фронту і до 1925 року безперервно брав участь в так званих «активних бойових операціях» на території Литви і Польщі в складі сформованих на території РРФСР радянських бойових загонів, які закидалися на територію Литви та Польщі з метою розгортання масового партизанського руху. У 1925 році повернувся на територію Білоруської РСР.
У 1925—1930 роках — студент Комуністичного університету національних меншин Заходу імені Мархлевського.
З травня 1930 року — в Управлінні ДПУ по Білоруській РСР, уповноважений особливого відділу ОДПУ/НКВС в 5-му стрілецькому корпусі в місті Бобруйську, займався підбором партизанських кадрів на випадок війни.
З січня 1936 року — начальник ділянки на будівництві каналу «Волга—Москва».
У січні 1937 — січні 1938 років брав участь у громадянській війні в Іспанії 1936—1939 років, командир диверсійно-розвідувальної групи.
З січня 1938 року навчався на спеціальних курсах при Особливому відділі НКВС СРСР в Москві.
З лютого 1939 по 1940 рік — помічник ректора Чкаловського сільськогосподарського інституту з господарської частини.
З липня 1940 року — в 5-му відділі Головного управління державної безпеки НКВС СРСР.
З березня 1941 року — в закордонному відрядженні в Західному Китаї під прикриттям начальника геологічного управління. У березні 1942 року повернувся з Китаю і був зарахований в апарат 4-го Управління НКВС СРСР.
Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1942 року, коли був закинутий в німецький тил, в Біловезьку пущу. З жовтня 1942 по серпень 1943 року — командир партизанського загону особливого призначення «Соколи», який діяв в Барановицькій області Білоруської РСР. Керований ним загін успішно провів ряд операцій зі знищення промислових об'єктів і військових ешелонів ворога. 17 лютого 1943 року в бою Кирило Орловський був важко поранений, втратив кисті обох рук. Після одужання продовжив командувати загоном.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 вересня 1943 року за мужність і відвагу, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, Орловському Кирилу Прокоповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
У серпні 1943 року відкликаний до Москви, продовжив службу в органах Народного комісаріату державної безпеки Білоруської РСР. З грудня 1944 підполковник державної безпеки Кирило Орловський — в запасі через інвалідність.
З січня 1945 по 13 січня 1968 року — голова колгоспу «Рассвет» Кіровського району Могильовської області Білоруської РСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 січня 1958 року за видатні успіхи, досягнуті в справі розвитку сільського господарства з виробництва зерна, картоплі, льону, м'яса, молока та інших продуктів сільського господарства, і впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду Орловському Кирилу Прокоповичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
Помер 13 січня 1968 року. Похований в селі Мишковичі Кіровського району Могильовської області Білорусі.
Звання
- підполковник державної безпеки
Нагороди і відзнаки
- Герой Радянського Союзу (20.09.1943)
- Герой Соціалістичної Праці (18.01.1958)
- п'ять орденів Леніна (13.11.1937; 20.09.1943; 30.12.1948; 18.01.1958; 22.03.1966)
- орден Червоного Прапора (30.04.1946)
- орден Трудового Червоного Прапора Білоруської РСР (1932)
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст. (2.09.1943)
- медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959)
- медалі
- почесна вогнепальна зброя від ОДПУ СРСР (6.11.1923)
Примітки
- https://www.sb.by/articles/mukha-mikhalskiy-on-zhe-strik-on-zhe-kirill.html
- Орловский Кирилл Прокофьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Орловский Кирилл Прокофьевич [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirilo Prokopovich Orlovskij 30 sichnya 1895 18950130 selo Mishkovichi teper Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Respublika Bilorus 13 sichnya 1968 selo Mishkovichi teper Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Respublika Bilorus radyanskij biloruskij diyach spivrobitnik organiv derzhavnoyi bezpeki SRSR odin iz kerivnikiv partizanskogo ruhu v Bilorusi golova kolgospu Rassvet Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Kandidat u chleni CK KPRS u 1956 1961 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 7 go sklikan Geroj Radyanskogo Soyuzu 20 09 1943 Geroj Socialistichnoyi Praci 18 01 1958 Orlovskij Kirilo ProkopovichPsevdoMuha Mihalskij 1 Strik 1 i Kirill 1 Narodivsya18 30 sichnya 1895 selo Mishkovichi teper Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Respublika BilorusPomer13 sichnya 1968 1968 01 13 2 72 roki selo Mishkovichi teper Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Respublika BilorusPohovannyadGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistbilorusDiyalnistpolitikAlma materKomunistichnij universitet nacionalnih menshin Zahodu imeni Marhlevskogo 1930 UchasnikPersha svitova vijna gromadyanska vijna v Ispaniyi nimecko radyanska vijna i Polsko radyanska vijna 1920Posadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyapidpolkovnikPartiyaKPRSNagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora BSRR 1932 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlovskij ZhittyepisNarodivsya v rodini selyanina serednyaka U 1910 roci zakinchiv cerkovnoprihodsku shkolu Pracyuvav v gospodarstvi batka U 1915 roci prizvanij v rosijsku imperatorsku armiyu Sluzhiv ryadovim 251 go zapasnogo pihotnogo polku v Moskvi v 1917 roci v sapernomu vzvodi 65 go pihotnogo polku na Zahidnomu fronti Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi obiravsya komandirom sapernogo vzvodu Uchasnik pershoyi svitovoyi vijni molodshij unter oficer Pislya demobilizaciyi naprikinci 1917 roku povernuvsya na batkivshinu v selo Mishkovichi Chlen RKP b z 1918 roku Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi z chervnya 1918 roku boyec Krasnokocherickogo partizanskogo zagonu v Bobrujskij guberniyi voyuvav proti nimeckih vijsk Z grudnya 1918 po traven 1919 roku spivrobitnik Orshanskoyi povitovoyi i Bobrujskoyi gubernskoyi nadzvichajnih komisij ChK Chotiri misyaci voyuvav na Zahidnomu fronti proti polskih vijsk dva misyaci proti vijsk generala Yudenicha U 1920 roci zakinchiv vosmimisyachni 1 i Moskovski pihotni kursi komandnogo skladu U 1920 1935 rokah sluzhiv v organah ODPU NKVS SRSR U travni 1920 roku iz vijskovim zagonom perejshov liniyu radyansko polskogo frontu i do 1925 roku bezperervno brav uchast v tak zvanih aktivnih bojovih operaciyah na teritoriyi Litvi i Polshi v skladi sformovanih na teritoriyi RRFSR radyanskih bojovih zagoniv yaki zakidalisya na teritoriyu Litvi ta Polshi z metoyu rozgortannya masovogo partizanskogo ruhu U 1925 roci povernuvsya na teritoriyu Biloruskoyi RSR U 1925 1930 rokah student Komunistichnogo universitetu nacionalnih menshin Zahodu imeni Marhlevskogo Z travnya 1930 roku v Upravlinni DPU po Biloruskij RSR upovnovazhenij osoblivogo viddilu ODPU NKVS v 5 mu strileckomu korpusi v misti Bobrujsku zajmavsya pidborom partizanskih kadriv na vipadok vijni Z sichnya 1936 roku nachalnik dilyanki na budivnictvi kanalu Volga Moskva U sichni 1937 sichni 1938 rokiv brav uchast u gromadyanskij vijni v Ispaniyi 1936 1939 rokiv komandir diversijno rozviduvalnoyi grupi Z sichnya 1938 roku navchavsya na specialnih kursah pri Osoblivomu viddili NKVS SRSR v Moskvi Z lyutogo 1939 po 1940 rik pomichnik rektora Chkalovskogo silskogospodarskogo institutu z gospodarskoyi chastini Z lipnya 1940 roku v 5 mu viddili Golovnogo upravlinnya derzhavnoyi bezpeki NKVS SRSR Z bereznya 1941 roku v zakordonnomu vidryadzhenni v Zahidnomu Kitayi pid prikrittyam nachalnika geologichnogo upravlinnya U berezni 1942 roku povernuvsya z Kitayu i buv zarahovanij v aparat 4 go Upravlinnya NKVS SRSR Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z zhovtnya 1942 roku koli buv zakinutij v nimeckij til v Bilovezku pushu Z zhovtnya 1942 po serpen 1943 roku komandir partizanskogo zagonu osoblivogo priznachennya Sokoli yakij diyav v Baranovickij oblasti Biloruskoyi RSR Kerovanij nim zagin uspishno proviv ryad operacij zi znishennya promislovih ob yektiv i vijskovih esheloniv voroga 17 lyutogo 1943 roku v boyu Kirilo Orlovskij buv vazhko poranenij vtrativ kisti oboh ruk Pislya oduzhannya prodovzhiv komanduvati zagonom Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 20 veresnya 1943 roku za muzhnist i vidvagu proyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami Orlovskomu Kirilu Prokopovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka U serpni 1943 roku vidklikanij do Moskvi prodovzhiv sluzhbu v organah Narodnogo komisariatu derzhavnoyi bezpeki Biloruskoyi RSR Z grudnya 1944 pidpolkovnik derzhavnoyi bezpeki Kirilo Orlovskij v zapasi cherez invalidnist Z sichnya 1945 po 13 sichnya 1968 roku golova kolgospu Rassvet Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Biloruskoyi RSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 sichnya 1958 roku za vidatni uspihi dosyagnuti v spravi rozvitku silskogo gospodarstva z virobnictva zerna kartopli lonu m yasa moloka ta inshih produktiv silskogo gospodarstva i vprovadzhennya u virobnictvo dosyagnen nauki i peredovogo dosvidu Orlovskomu Kirilu Prokopovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot Pomer 13 sichnya 1968 roku Pohovanij v seli Mishkovichi Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Bilorusi Zvannyapidpolkovnik derzhavnoyi bezpekiNagorodi i vidznakiGeroj Radyanskogo Soyuzu 20 09 1943 Geroj Socialistichnoyi Praci 18 01 1958 p yat ordeniv Lenina 13 11 1937 20 09 1943 30 12 1948 18 01 1958 22 03 1966 orden Chervonogo Prapora 30 04 1946 orden Trudovogo Chervonogo Prapora Biloruskoyi RSR 1932 medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 go st 2 09 1943 medal Za trudovu doblest 25 12 1959 medali pochesna vognepalna zbroya vid ODPU SRSR 6 11 1923 Primitkihttps www sb by articles mukha mikhalskiy on zhe strik on zhe kirill html Orlovskij Kirill Prokofevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaOrlovskij Kirill Prokofevich 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros