Балхани (Великий і Малий) - гірські хребти на заході Туркменістану, розділені долиною Узбою.
Великий Балхан (туркм. Uly Balkan dagy) - сильно розчленований і обривистий по краях, а в центральній частині плосковершинний гірський хребет. Висота до 1880 м н.р.м. (г. Арлан), довжина бл. 70 км. Складений пісковиками і вапняками. Переважають пустельні (до 800 м н.р.м.), напівпустельні і гірсько-степові ландшафти. Більш пологий південний схил порізаний вузькими і глибокими ущелинами, по яких після рясних опадів і при весняному таненні снігу бурхливо стікають тимчасові потоки, часто мають характер селів. Вони виносять на рівнину біля південного підніжжя гір масу уламкового матеріалу і формують тут плоскі . Річок з постійним стоком на Великому Балхані немає.
У нижній висотній зоні Великого Балхану, приблизно до висоти 800 м н.р.м., поширена солянково-полинова (з південної полином - Artemisia herba-alba) пустельна рослинність на сіро-бурих солонкуватих щебнистих ґрунтах. Зустрічаються поодинокі дерева чорного саксаулу і ксерофітні чагарники. На менш щебнистих ґрунтах сіроземного типу (світлі сіроземи) навесні розвиваються ефемери.
Вище 800 м н.р.м. пустелі змінюються напівпустелями - остепованими пустелями і пустельними степами (з пануванням пустельного пирію - Agropyron desertorum); ще вище розташовані гірські ковилово-типчакові степи (з Festuca sulcata, Stipa lessingiana, S. capillata). Серед гірських степів на щебнистих і скелястих схилах поширені арчові рідколісся (з Juniperus turcomanica) і нагірні ксерофіти - подушки астрагалів, колючого еспарцету, а нижче по схилах - качим (Gypsophila aretioides). По тінистих схилах ущелин ростуть чагарники.
Ґрунти на схилах гір в основному сіроземного типу (звичайні, почасти темні сіроземи). Щебнисті ґрунти під арчових рідколіссям деякі дослідники відносять до гірських коричневих. Невеликі ділянки з вирівняним рельєфом в поясі поширення звичайних і темних сіроземів використовуються під богарні поди.
Сильна запустиненість гірських ландшафтів Великого Балхану відбивається в характері його фауни - в збідненні порівняно з Копетдагом комплексу гірських тварин та в проникненні сюди тварин пустельних рівнин.
Поблизу Великого Балхану розташовані родовища нафти (Небіт-Даг).
Малий Балхан (туркм. Kiçi Balkan dagy) - відособлена на південь від Великого Балхану, висота до 777 м н.р.м., довжина 30 км. Складена вапняками, які круто обривається на північ і пологі на південь. Схили розчленовані ярами та руслами тимчасових річок. На схилах – полинова і полиново-солянкова пустеля.
Див. також
Література
- Краткая географическая энциклопедия / Гл. ред. Григорьев А.А. - М.: Сов. энциклопедия, 1960. – Том 1. - С. 564.
Ресурси Інтернету
- Балханы [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balhani Velikij i Malij girski hrebti na zahodi Turkmenistanu rozdileni dolinoyu Uzboyu Velikij Balhan turkm Uly Balkan dagy silno rozchlenovanij i obrivistij po krayah a v centralnij chastini ploskovershinnij girskij hrebet Visota do 1880 m n r m g Arlan dovzhina bl 70 km Skladenij piskovikami i vapnyakami Perevazhayut pustelni do 800 m n r m napivpustelni i girsko stepovi landshafti Bilsh pologij pivdennij shil porizanij vuzkimi i glibokimi ushelinami po yakih pislya ryasnih opadiv i pri vesnyanomu tanenni snigu burhlivo stikayut timchasovi potoki chasto mayut harakter seliv Voni vinosyat na rivninu bilya pivdennogo pidnizhzhya gir masu ulamkovogo materialu i formuyut tut ploski Richok z postijnim stokom na Velikomu Balhani nemaye U nizhnij visotnij zoni Velikogo Balhanu priblizno do visoti 800 m n r m poshirena solyankovo polinova z pivdennoyi polinom Artemisia herba alba pustelna roslinnist na siro burih solonkuvatih shebnistih gruntah Zustrichayutsya poodinoki dereva chornogo saksaulu i kserofitni chagarniki Na mensh shebnistih gruntah sirozemnogo tipu svitli sirozemi navesni rozvivayutsya efemeri Vishe 800 m n r m pusteli zminyuyutsya napivpustelyami ostepovanimi pustelyami i pustelnimi stepami z panuvannyam pustelnogo piriyu Agropyron desertorum she vishe roztashovani girski kovilovo tipchakovi stepi z Festuca sulcata Stipa lessingiana S capillata Sered girskih stepiv na shebnistih i skelyastih shilah poshireni archovi ridkolissya z Juniperus turcomanica i nagirni kserofiti podushki astragaliv kolyuchogo esparcetu a nizhche po shilah kachim Gypsophila aretioides Po tinistih shilah ushelin rostut chagarniki Grunti na shilah gir v osnovnomu sirozemnogo tipu zvichajni pochasti temni sirozemi Shebnisti grunti pid archovih ridkolissyam deyaki doslidniki vidnosyat do girskih korichnevih Neveliki dilyanki z virivnyanim relyefom v poyasi poshirennya zvichajnih i temnih sirozemiv vikoristovuyutsya pid bogarni podi Silna zapustinenist girskih landshaftiv Velikogo Balhanu vidbivayetsya v harakteri jogo fauni v zbidnenni porivnyano z Kopetdagom kompleksu girskih tvarin ta v proniknenni syudi tvarin pustelnih rivnin Poblizu Velikogo Balhanu roztashovani rodovisha nafti Nebit Dag Malij Balhan turkm Kici Balkan dagy vidosoblena na pivden vid Velikogo Balhanu visota do 777 m n r m dovzhina 30 km Skladena vapnyakami yaki kruto obrivayetsya na pivnich i pologi na pivden Shili rozchlenovani yarami ta ruslami timchasovih richok Na shilah polinova i polinovo solyankova pustelya Div takozhTurkmenistan Geologiya TurkmenistanuLiteraturaKratkaya geograficheskaya enciklopediya Gl red Grigorev A A M Sov enciklopediya 1960 Tom 1 S 564 Resursi InternetuBalhany 1 lipnya 2014 u Wayback Machine